Чи зможе Зеленський витягнути Україну з болота?

Чи зможе Зеленський витягнути Україну з болота?
З відкритих джерел

Ніколас Гвоздєв

Редактор видання National Interest

Оригінал на сайті The National Interest

Президент України Петро Порошенко, який йде, заслуговує на похвалу за організацію виборів, які в цілому були вільними і чесними, і, що більш важливо, за те, що він визнав їхні результати.

Але глибоко в душі він, можливо, зітхнув із полегшенням, оскільки йому не доведеться брати на себе відповідальність за деякі важливі рішення, які треба зробити Україні, — рішення, які будуть непростими і непопулярними.

Його наступник, комік Володимир Зеленський повністю відповідає "стандарту" кандидатів-популістів, котрі проти істеблішменту, котрі перемагають на виборах по всій Європі.

І його привабливість як кандидата в президенти, пов'язана з тим, що він зіграв президента в телесеріалі, чимось нагадує те, як поява Дональда Трампа в реаліті-шоу "Учень" (The Apprentice) також допомогла йому підвищити шанси стати президентом.

Зеленський зробив у принципі калейдоскопічну передвиборчу кампанію — українські виборці підтримали кандидата без власної чіткої програми.

Так вони висловили своє неприйняття й обурення нездатністю Адміністрації Порошенка виконати обіцянки, які він дав під час революції Майдану, тим, як Порошенко регулював ситуацію з Росією, і болючими економічними перетвореннями, що Україні довелося здійснити, щоб отримати фінансову допомогу від Міжнародного валютного фонду і відповідати критеріям Угоди про асоціації з ЄС.

Правда, якщо проаналізувати блок виборців, котрі об'єдналися і забезпечили Зеленському переконливу перемогу в другому турі, одразу стає зрозуміло, що це нестабільна коаліція, яка, ймовірно, швидко розпадеться.

Новини за темою

Зеленський завоював симпатії виборців, перемігши зі значним відривом на півдні та сході України, багатьох зацікавила його обіцянка врегулювати конфлікт із Росією.

Молоді виборці, розчаровані тим, як швидко політика повернулася до "домайданівського" звичайного стану, підтримали аутсайдера, який не був політиком, сподіваючись, що той зможе "осушити київське болото". У своїх нечисленних публічних заявах Зеленський зобов'язався домогтися повного членства в Євросоюзі та НАТО.

Ця обіцянка нічим не відрізняється від того, до чого прагне сам Порошенко, але вона допомогла відібрати в чинного глави держави голоси, позбавивши його можливості набрати більше голосів націоналістично налаштованих виборців у західних областях країни.

І, нарешті, невизначені заяви про необхідність покласти край деяким економічним тяготам, яких Україна зазнала протягом останніх кількох років, привернули голоси представників старшого покоління, які в іншому разі, можливо, воліли б (нехотячи) залишитися "вірними" політичному статус-кво.

Зеленському доведеться не тільки продемонструвати, що для вироблення політики, спрямованої на вирішення всіх цих проблем, він зможе набрати фахівців з досвідом і знаннями (яких, як він сам визнає, у нього немає), а й знайти спосіб утримати від розпаду уряд, в якому може одразу ж виникнути розкол за політичними пріоритетами.

Перед ним також стоїть серйозна проблема, яка полягає в тому, що він, як і президент Франції Емманюель Макрон, обійме президентський пост, не маючи жодної політичної бази у Верховній Раді.

Дійсно, багато з його намірів і прагнень "очистити болото" зі всією своєю міццю натраплять на цегляну стіну протидії з боку українських парламентарів, які не одразу відмовляться від депутатської недоторканності.

Йому також буде складно визначити характер своїх відносин з олігархом Ігорем Коломойським, враховуючи, що деякі активісти Майдану мають намір уважно стежити за тим, чи будуть антикорупційні кроки Зеленського здійснюватися, незважаючи на конкретних осіб, або, як це часто бувало в Україні раніше, цих заходів будуть вживати тільки вибірково проти політичних опонентів.

Для дострокового розпуску Верховної ради немає жодних підстав, тому Зеленському потрібно буде з'ясувати, чи зможе він заручитися підтримкою більшості протягом перших вирішальних шести місяців перебування при владі.

До того ж він повинен буде вирішити, чи зможе сформувати якийсь політичний рух, що буде боротися за місця в Раді на виборах у жовтні. Інакше ж у своїх взаєминах із законодавчою владою він може опинитися в глухому куті.

Зеленському також доводиться прийняти реальність "втоми від України" в Європі, де кожні вибори або революція представляються як "перший рік" нового перезавантаження.

Для виконання всіх даних українцям обіцянок економічної допомоги Зеленський потребуватиме допомоги і кредитів у великих обсягах. Йому слід буде провести перемовини щодо перегляду боргів, строки виплати за якими закінчуються.

Йому також необхідно буде перевірити, чи допоможуть йому європейські лідери, чинячи тиск на Росію, щоб та не припиняла постачання енергоресурсів через українську трубопровідну систему. Хоча Зеленський після свого обрання отримав привітання, незрозуміло, чи нададуть йому додаткову очікувану допомогу.

Цілком можливо, що Зеленському вдасться переконати Німеччину остаточно оформити домовленість із Росією про те, що після того, як буде введено в експлуатацію "Північний потік - 2", транспортування якихось обсягів російського газу, що залишилися, буде здійснюватися українськими трубопроводами.

Новини за темою

Але так чи інакше протягом президентського строку Зеленського Україна втратить дохід від транзиту енергоносіїв.

Зеленський будував свою кампанію на невизначеній обіцянці, що він зуміє краще, ніж Порошенко, завершити конфлікт із Росією.

Цим частково і можна пояснити привабливість його протестної кандидатури в тих районах сходу України, де, незважаючи на події останніх декількох років, економічні зв'язки з Росією, як і раніше, є важливими.

Тим не менше до голосування Москва запровадила нові санкції щодо торгівлі з Україною. Володимир Путін не виявив жодних ознак того, що він вітає зміни в Україні після виборів або бачить Володимира Зеленського, а не Петра Порошенка, партнером по переговорах.

Поки Росія не має стимулу для надання підтримки Зеленському у вигляді якихось поступок, особливо якщо виявиться, що той нездатний керувати країною. Навпаки, Росія, можливо, віддасть перевагу не втручатися і спостерігати, чи не стане ситуація в Україні більш хаотичною, і як у результаті цього Москва зможе зміцнити свої позиції.

Кремль буде особливо зацікавлений у подальшому погіршенні економічного становища України. У його внутрішній кампанії це дасть можливість показати, що протести і вибори не приводять до поліпшення умов і що росіяни мають бути вдячними за стабільність, яку забезпечує Кремль.

Зеленському треба зрозуміти, що особлива політична ідилія його не чекає — ні в Україні, ні у відносинах з основними зарубіжними партнерами України та її ключовим суперником.

Яку свободу дій він отримає, покаже час. І поки ще занадто рано робити висновки про те, чи стане його обрання поворотним пунктом в українській кризі або черговим розчаруванням.

Ніколас Гвоздєв

Переклад ИноСМИ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>