Чи варто Україні відмовлятися від арбітражних вимог до Росії щодо газу заради укладення контракту на транзит?

Чи варто Україні відмовлятися від арбітражних вимог до Росії щодо газу заради укладення контракту на транзит?
Фото з відкритих джерел

Леонід Уніговський

Генеральний директор ТОВ "Нафтогазбудінформатика"

Росія вимагала відмови від претензій та припинення судових розглядів між ВАТ "Газпром" і НАК "Нафтогаз України" за контрактами на постачання й транзит російського газу як умову для укладення нового контракту на транзит із 1 січня 2020 року. Вимогу озвучив президент РФ Володимир Путін, а згодом з аналогічною заявою виступив і сам "Газпром". Водночас "Нафтогаз України" повідомив, що направив до Стокгольмського арбітражу нові позовні вимоги проти "Газпрому".

Новини за темою

Чи варто розцінювати тільки як "зраду" можливу відмову України від судових позовів, а їхнє продовження як переконливу "перемогу" й ознаку справжнього патріотизму? Все не так просто, як здається на перший погляд. Користуючись судовими розглядами, "Нафтогазу" вже вдалося переконати владу в Україні реалізувати саме їхній сценарій анбандлінгу. Новий позов також виглядає як спроба зберегти свій вплив. На мій погляд, він має швидше "внутрішньополітичну" спрямованість – реальними виглядають лише 2 із заявлених 12 млрд доларів претензій по ньому. Це сума стосується невиконання "Газпромом" контрактних обсягів транзиту у 2018-2019 роках. Відсудити її цілком реально, але решта 10 млрд доларів нового позову виглядають проблематичними. Хоч я і не юрист, думаю, що стягнути цю суму, зокрема за прискорену амортизацію, не вдасться.

Водночас у разі відмови від судових вимог в арбітражі, а також скасування штрафу АМКУ, на чому також наполягають російські офіційні особи, Україна може виявитися в плюсі, але це тільки за умови досягнення й підписання серйозної пакетної угоди. На одній чаші ваг 12 млрд доларів: 3 млрд доларів (з штрафними санкціями), які Україна вже виграла в Стокгольмському арбітражі, плюс 2 млрд доларів, які, на мою думку, країна може виграти за новим позовом, та 7 млрд доларів, на які "Газпром" оштрафував Антимонопольний комітет. На іншій чаші – контракт на 10 років з об'ємом прокачування 50-60 млрд куб. м газу в рік. Навіть у разі прокачування 40 млрд куб. м газу в рік Україна буде отримувати близько 1,3 млрд доларів на рік, що за 10 років становитиме 13 млрд доларів. У пакетну угоду необхідно включити й обнулення т. н. боргу Януковича, на якому РФ активно наполягає (3 млрд доларів). За такої пакетної угоди Україна може опинитися у великому виграші: 16 млрд доларів проти 12 млрд доларів, зокрема 9 млрд доларів претензій, на стягнення яких знадобиться невідомо скільки часу.

Крім того, варто зазначити, що наявність транзиту збереже чимало робочих місць у газовій галузі, а також кошти, які в іншому випадку були б потрібні на зміну схем газопостачання.

Новини за темою

Я вважаю, що питання можливої відмови від судових претензій має обговорюватися саме в такому ключі: пакетної домовленості, що включає ряд взаємних поступок, та довгостроковий контракт із гарантованими обсягами прокачування. Інше питання, на якому рівні це може бути вирішено? Очевидно, це має бути міжурядовий рівень, але точно не  договір між господарюючими суб'єктами. Особисто я виступаю за таке "пакетне рішення". Вважаю, що його обговорення може бути однією з тем зустрічі в "нормандському форматі!. Безумовно, для реалізації таких домовленостей на практиці потрібна дуже чітка й надійна юридична конструкція, оскільки всі вже знають, наскільки "сумлінно" РФ може виконувати умови підписаних угод.

Зазначу, що нинішні позиції України в переговорному процесі щодо укладення нового транзитного газового договору досить сильні. За нашими розрахунками, протриматися без транзиту під час середньої за температурами європейської зими "Газпром" зможе не більше 3 місяців (січень - березень 2020 року). Для контрагентів "Газпрому" у Європі важливий газ. З цієї причини російський газовий монополіст вже став головним ньюзмейкером: європейців відверто обтяжує невизначеність з транзитом. Усі розуміють, що навіть його тимчасова зупинка викличе підвищення цін на газ, що на руку трейдерам. Водночас для України, саме в нинішньому сезоні, ситуація не є такою вже критичною проти того, якою вона буде в разі нульового транзиту в сезоні 2020-2021 рр., якщо транзиту не буде весь 2020 рік. Звичайно, у разі тривалих холодів узимку і ранньою весною проблем уникнути не вдасться, проте в нинішньому сезоні вони будуть носити локальний, а не загальнодержавний характер.

Якщо ж з Росією домовитися не вдасться, не можна виключати ситуацію, за якої "Газпром" "продовжить транзит" з 1 січня 2020 року навіть без договорів і буде чекати, щоб новий український оператор ("Оператор ГТС") перекрив газ. Якщо це станеться, то російський газовий монополіст спробує звинуватити саме Україну в припиненні транзиту і буде домагатися визнання нашої країни ненадійним і непрогнозованим постачальником в очах європейців.

Леонід Уніговський

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>