banner banner banner banner

Чи стане Ідліб новим "сектором Газа"?

Чи стане Ідліб новим "сектором Газа"?
AFP

Le Monde

Французьке видання

Оригінал на сайті Le Monde

Минуло дев'ять років відтоді, як 15 березня 2011 року сирійський народ зумів зламати "стіну страху", мирно виступивши за демократичний перехід. Режим Асада жорстко придушив народний протест за беззастережної підтримки Ірану і Росії, які з кожним роком дедалі більше підтримують сирійський уряд. Західні й арабські країни, які підтримують опозицію, не надали їй ефективних засобів для повалення диктатури, загостривши роздробленість серед збройних угруповань. Відмова Обами від втручання в конфлікт після хімічної атаки в серпні 2013 року розчистила шлях для ІД, за яким США та їхні союзники завдавали зосереджених ударів, залишаючи російським ВПС вести обстріл зон, утримуваних опозицією. Те саме відбувається протягом декількох місяців в Ідлібі, на північному заході країни, який перетворюється для Сирії в глухий кут, як сектор Газа для Палестини.

Фабрика гуманітарної катастрофи

ООН назвав трагедію Ідлібу "найбільшим гуманітарним кошмаром XXI століття". З моменту нещадного наступу Асада і Москви торік в грудні, в місті перебувають три мільйони людей, зокрема один мільйон вимушених переселенців. Але сотні тисяч мирних жителів були вимушені рятуватися втечею від попередніх атак, попри процес "деескалації", розпочатий Москвою та Анкарою у 2017 році. З 2016 року серія договорів про капітуляцію з різними повстанськими угрупованнями, укладених режимом Асада за підтримки Росії, дозволила тисячам повстанців разом із сім'ями сховатися в Ідлібі. Тож Ідліб став не тільки останнім регіоном, де продовжують протистояти диктатурі, а й притулком опозиції, яка стала ще більш непримиренною, розуміючи своє безнадійне становище. Отже, схвалена Москвою тактика систематичного руйнування інфраструктури, санітарної зокрема, для придушення опору владі може лише погіршити і без того жахливу гуманітарну ситуацію.

Новини за темою

Точно так само через конфлікт між Ізраїлем і Єгиптом у 1948-1949 роках з'явився сектора Газа. Тоді внаслідок цього конфлікту чверть арабського населення опинилася на 1% території історичної Палестини. Дві третини жителів іншої частини Палестини знайшли там свій притулок. Це співвідношення зберігається і донині серед двох мільйонів нинішніх жителів анклаву, який з 2007 року зазнає фактичної блокади Ізраїлю і Єгипту. Цей природний бар'єр у Синайській пустелі не дозволив палестинцям втекти до Єгипту в 1948 році, позбавивши його натовпів біженців із Йорданії, Сирії та Лівану. Але Туреччина, де наразі вже проживають 3,5 мільйона сирійських біженців, сповнена рішучості заборонити біженцям з Ідлібу в'їзд на свою територію. А ООН вважає їх "вимушеними переселенцями", оскільки вони не залишали Сирію. Але вони готові на все, тільки б більше ніколи не жити під ярмом Асада.

Найгірший із кошмарів

Сектор Газа перебував під окупацією Ізраїлю з 1967 до 2005 року. Потім ісламісти з ХАМАСу скористалися одностороннім виходом Ізраїлю і перетворили територію на свій бастіон, попри руйнівні атаки Ізраїлю у 2008-2009, 2012 і 2014 роках. Асад заявляє про своє бажання завоювати Ідліб, але його стримує протистояння між Москвою та Анкарою, що завершилося на початку 2018 року окупацією Туреччиною зони, близької до Африна. Як і Ізраїль, попри свої спроби знищити загрозу з боку сектора Газа, в результаті змирився з тим, що може її тільки стримувати, так і Асад буде обмежений у діях бажанням Туреччини закріпитися на сирійській землі. В обох випадках конфлікти дозволять бойовикам придушити незгодних і встановити свою владу в оточеному анклаві. ХАМАС у Газі, Хайят Тахрір аш-Шам в Ідлібі.

Молоді повстанці в Газі говорять про "найгірший із кошмарів", коли описують своє повсякденне життя під владою ХАМАСу на тлі ізраїльських бомбардувань і блокади. Противники Хайят Тахрір аш-Шам вже заплатили високу ціну за опір в Ідлібі, про який було оголошено торік у вересні у відеозверненні та в якому брали участь десятки невідомих. Гуманітарна катастрофа, що ослабляє  населення, яке зосереджене на виживанні, полегшує контроль над ополченцями в Газі та в Ідлібі. Таке порівняння не зовсім правильне, і паралель, проведена між двома історично дуже суперечливими конфліктами, ставить своєю метою насамперед підкреслити жорстокий урок цієї дев'ятої річниці: активна або пасивна підтримка прихильників військової ескалації на шкоду будь-якому політичному рішенню сприяє виникненню нового гуманітарного глухого кута в центрі й без того вкрай нестабільного регіону.

Жан-П'єр Філіу

Переклад ІноЗМІ.

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected].

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>