Чи не час політичним лідерам мислити хоч б на крок вперед?

Гадаю, в кожній сім'ї сьогодні є такий резервний план на "чорний" день. Такий же конкретний і чіткий план дій має бути і в нашого уряду на випадок нового витка девальвації гривні та зростання інфляції, більш потужних соціальних потрясінь і нової хвилі економічної кризи

Чи не час політичним лідерам мислити хоч б на крок вперед?

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

Гадаю, в кожній сім'ї сьогодні є такий резервний план на "чорний" день. Такий же конкретний і чіткий план дій має бути і в нашого уряду на випадок нового витка девальвації гривні та зростання інфляції, більш потужних соціальних потрясінь і нової хвилі економічної кризи

Тепер ми міцно запам'ятали, що довіра до валюти втрачається дуже швидко і раптово. За підсумками 2017 року зростання ВВП України склало не більш ніж 2%, а за той же період окремі сегменти українського фондового ринку показали рекордне зростання до 80%! Про що це говорить? Про те, що цінні папери стрімко випереджають реальне виробництво, а це – вам будь-який студент економічного факультету скаже – провісник нової кризи.

Можна навіть спрогнозувати, коли ця криза розпочнеться: ІІ півріччя 2019 року. І не факт (якщо своїми помилковими рішеннями чи бездіяльністю Кабмін і Верховна Рада ще більше погіршать ситуацію в економіці), що криза не розпочнеться раніше. Що робитимуть фінансові власті? Звісно, візьмуться, як і раніше, за друкарський верстат, запускаючи в обіг все більше і більше гривні. Далі перейдемо в зону ризику, де масова інфляція і втрата довіри до національної валюти, а значить, гроші знову, як і в 2014-2016 рр., будуть швидко втрачати свою вартість.

Новини за темою

Тривожні передчуття. До всього цього ще й середньозважена вартість кредитів на міжбанку в перші кілька днів після підняття облікової ставки НБУ зросла на 1,1 процентного пункту - до 15,1% річних, що стане перешкодою для кредитування бізнесу. Також за минулий 2017 рік чистий приплив прямих іноземних інвестицій в українську економіку склав всього лише 2,307 млрд дол., що на 29,4% нижче аналогічного показника за 2016 рік, тобто ПІІ скоротилися на цілу третину. Найімовірніше, такі ж тривожні передчуття в ці дні і у прем'єр-міністра. Чи не тому цього тижня в середу, 31 січня, на засіданні Кабміну колишнього спокою і самовдоволення у Володимира Гройсмана вже не відчувалося.

Гадаю, всі члени уряду з полегшенням зітхнули, коли відправили у відставку Романа Насірова, а прем'єр-міністр звернувся до президента щодо звільнення гендиректора "Укроборонпрому" Романа Романова. А всіх інших топ-чиновників чи вдасться Гройсману ушикувати? Або нехай і далі вони, маючи величезні адміністративні ресурси в Україні, насолоджуються безтурботним життям? Чого зовсім не скажеш про переважну більшість українських пенсіонерів. Хоча саме рівень ставлення до громадян пенсійного віку показує зрілість самої держави, коли надаються їм необхідні умови для гідної старості.

У зв'язку з цим смію стверджувати, що і наступного (2019) року не буде запущено другий накопичувальний рівень 3-рівневої пенсійної системи України. Чому? Справа в тому, що для побудови не фінансової піраміди, а прозорої та ефективної системи соціального піклування про пенсіонерів, у них у Кабміні для цього немає професійно освічених політиків, а у нас – немає джерел наповнення Накопичувального фонду. А хто основне джерело? Насамперед працездатне населення, яке різко скорочується через трудову міграцію з України. І що ще дуже важливо, на нашому фондовому ринку практично немає фінансових інструментів для інвестування пенсійних накопичень, а саме: достатньої кількості лістингових акцій і корпоративних облігацій українських емітентів.

Новини за темою

Судіть самі. В індексному кошику, зокрема фондової біржі "Українська біржа", є акції 5 публічних акціонерних товариств, а торги ведуться переважно акціями ПАТ "Центренерго" і "Укрнафти". І далі буде гірше, якщо не розвивати наш фондовий ринок і не наповнювати його новими учасниками, фінансовими інструментами і ліквідністю. Підтримуватимуть лише окремі осередки зростання, а не загалом весь ринок цінних паперів. І найголовніше – нашій економіці потрібні інвестиції, а для цього треба повернути фондовому ринку України забрану у нього первісну функцію залучення коштів для реальних інвестицій.

Якщо не зробимо цього, то протягом найближчих кількох років про угоди на українському ринку облігацій та акцій як про спосіб заробляння грошей взагалі доведеться забути. Що ще потрібно робити? Негайно починати якісно змінювати структуру та правила обігу активів на нашому фінансовому ринку. Водночас експерти намагаються популярно пояснити (особливо більшості народних депутатів, від яких залежить ухвалення законопроекту № 7055 "Про ринки капіталу та регульовані ринки") елементарні речі: наприклад, якщо ціни ростуть, а реальні зарплати падають, то неминуче зростатиме безробіття.

Це має назву "стагфляція", тобто падіння виробництва плюс висока інфляція. Це важка економічна хвороба, і підвищенням цін на газ населенню вкупі зі створенням Антикорупційного суду, на чому наполягає Міжнародний валютний фонд для виділення чергового траншу кредиту, її не вилікувати. Тому президент, поза всяких сумнівів, протягом всього 2018 року буде допомагати чиновникам, збільшуючи їм зарплати, а також буде індексувати мізерні пенсії пенсіонерам. Ці дві категорії громадян є найбільш численними і базовими для підтримки чинної влади. Подивимося, до чого це призведе без комплексного проведення економічних реформ, на чому постійно наполягають наші західні партнери.

Новини за темою

Ну а поки що від середини січня і до цього дня люди з тривогою спостерігають за українськими валютними гойдалками. А як інакше охарактеризувати те, що відбувається? Ось протягом останніх днів темпи зміцнення гривні знову сповільнилися, загалом скуповування на міжбанку Національним банком 154 млн дол. призвело до вилучення надлишок валюти, відповідно ринок вже майже намацав чергове "дно" просідання курсу, і з початку лютого знову настає поступовий розворот міжбанку в бік зростання котирувань "американця". Що робитимуть президент і Кабмін, коли ще більше загостриться ситуація на фінансовому ринку і не дай боже гривня обвалиться?

Чи не час політичним лідерам мислити хоч би на крок вперед? Гадаю, в кожній сім'ї сьогодні є такий резервний план на "чорний" день. Такий же конкретний і чіткий план дій має бути і в нашого уряду на випадок нового витка девальвації гривні та зростання інфляції, більш потужних соціальних потрясінь і нової хвилі економічної кризи. Нарешті час вже думати не тільки про економічну стабілізацію, а й про довгострокове планування, не забуваючи, що довіра до економіки країни визначається тим, скільки їй готові позичити. І чиновникам час чесно визнати, що довіру західних партнерів та Міжнародного валютного фонду до нас сильно підірвано через корупцію і постійні ошуки. Про що, власне, й говорили у своєму черговому висновку експерти МВФ.

Добре, що там ще не йшлося про те, що вже завтра гривня обвалиться і, як свого часу Щедрін говорив про царський рубль, "битимуть за нього по пиці". Звісно, ніхто по пиці не битиме, але те, що довіра до гривні та української економіки різко послаблюється, – це безперечно.

Олександр Гончаров,

керівник сайту http://privatization.in.ua/,

директор Інституту розвитку економіки України

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...