banner banner banner

Чи є майбутнє в українського фондового ринку?

Щоб відповісти на питання про майбутнє, напевно, варто згадати про минуле українського фондового ринку. Бо, як кажуть, чорт ховається в дрібницях

Чи є майбутнє в українського фондового ринку?
Фото з відкритих джерел

Щоб відповісти на питання про майбутнє, напевно, варто згадати про минуле українського фондового ринку. Бо, як кажуть, чорт ховається в дрібницях

Формально український фондовий ринок утворився з моменту утворення незалежної України. Але тоді мало хто розумів, що таке взагалі фондовий ринок, тому він більше був схожий на звичайний базар, де всі намагалися купити або продати щось схоже на цінні папери.

Не встиг з'явитися фондовий ринок, як відразу з'явилося кілька фондових бірж, які до пуття і не знали, що їм робити, і взагалі як торгувати цінними паперами. Найпопулярнішою тоді біржею була Українська фондова біржа, яка знаходилася в приміщенні колишньої вищої партійної школи ЦК КПУ. Тому в кабінеті керівника біржі висів величезний портрет "Слава радянським колгоспникам". Тоді на біржі торгували тільки двома справжніми акціями: "Укррічфлоту" та банку "Україна". А заодно торгували різного роду авантюрними цінними паперами типу "Різноекспорт" або "Олбі-Україна". Але це все було дуже кумедно, каламбурно і дуже слабо схоже на справжній фондовий ринок. Більш-менш здобули для себе роботу фондові біржі, коли ФДМ почав проводити приватизаційні аукціони на біржах і розпродавати акції приватизованих підприємств.

Новини за темою

З появою гривні в 1996 році відбулася ще одна знакова подія. Тоді за рахунок грошей американського гранту була створена ПФТС. Мало хто пам'ятає, але спочатку ПФТС створювалася як альтернатива фондових бірж, і навіть перша її назва була "позабіржова фондова торгова система (ПФТС). Це вже потім перше слово в назві красиво поміняли на слово "перша". На відміну від фондових бірж ПФТС тоді запропонувала просто таки революційну систему торгів. У той час на українських фондових біржах торги проводилися тільки в біржовому залі, де брокери безпосередньо укладали угоди між собою. Оскільки це було не дуже ефективно і довго, то на практиці найчастіше брокери по телефону домовлялися між собою без всякої там біржі. Система ПТФС дозволила за допомогою каналів зв'язку обмінюватися інформацією між торговцями цінних паперів про пропозиції на купівлю-продаж цінних паперів, а згодом з допомогою цієї електронної системи стало можливим і укладати угоди, не виходячи з офісу.

У цей же час на ринку з'явилися акції вже приватизованих підприємств, наприклад, таких як черкаський "Азот" або НПЗ "Галичина", а ще Дніпроенерго та Донбасенерго і, звичайно, Укрнафта. На фондовому ринку навчилися вести облік прав власності на цінні папери, насамперед, акції підприємств через систему документарного депозитарного обліку. Але вже тоді почав створюватися перший локальний депозитарій в Україні МФС, і, нарешті, в Україні стало можливим вести бездокументарний облік цінних паперів. А саме бездокументарний депозитарний облік є основою світового біржового фондового ринку, а для України цей облік і дозволив ПФТС, будучи не біржею, стати основою фондового ринку України. Тепер більша частина угод на вторинному ринку здійснювалася через ПФТС, і тут формувалися перші фондові спекулянти та бариги. Тоді ж відбулася найголовніша подія: нерезиденти почали купувати українські цінні папери, як правило, акції приватизованих підприємств. У результаті ціни на ці акції злетіли до небес, і вже здавалося, що все вийшло. Дійсно, 1997 рік можна назвати роком створення справжнього фондового ринку України. Він явно поступався фондовому ринку Росії, Польщі та Чехії, але це був уже справжній ринок, який мав усю необхідну інфраструктуру, і, найголовніше, гравців на ринку.

Новини за темою

Але сталася криза 1998 року, і він показав головну вразливість українського фондового ринку. Як тільки почалася девальвація гривні в 1998 році, нерезиденти почали масово розпродавати українські акції і скуповувати валюту, щоб піти з ринку. Але виявилося, що продати акції в Україні проблема. В Україні не знайшлося покупців на ці акції, бо банки унаслідок низки обставин і в зв'язку з існуванням заборон не могли бути активними інвесторами, а приватні особи взагалі погано знали про фондовий ринок. Як результат, на ринку були тільки торговці цінних паперів, які не мали великих ресурсів, щоб скуповувати акції. Тому фондовий ринок фактично зупинився. У ті далекі роки ПФТС стала активно торгувати векселями, хоча це не біржовий цінний папір, і навіть з'явилися бартерні операції з цінними паперами, що теж виглядає дивно для справжнього фондового ринку.

Але, настав 2001 рік, і фондовий ринок почав оживати. Повільно, але інвестори почали повертатися на український фондовий ринок. З'явилися перші корпоративні облігації, а це було нове для українського фондового ринку. Тут вже в гру вступили і банки, оскільки купівля корпоративних облігацій для них стала цікавим заняттям. Почав формуватися ринок спільного інвестування (інвестиційні фонди), який був орієнтований саме на фізосіб. Обсяги залучення грошей від фізосіб були спочатку невеликі, але були. І ось, настав 2005 рік, який можна назвати переломним роком для українського фондового ринку. Тоді вже почалося його небувале зростання. ПФТС могла похвалитися і зростанням цін на цінні папери, і різким зростанням обсягів угод, нерезиденти активно почали купувати українські цінні папери. Багато банків і підприємств випустили корпоративні облігації. Почалися перші розміщення єврооблігацій за кордоном і перші IPO українських цінних паперів. Навіть з'явилися перші іпотечні облігації. Бездокументарний облік цінних паперів вже був наближений до європейських стандартів, і нерезиденти вже без проблем могли переоформляти угоди з купівлі-продажу цінних паперів в Україні та за кордоном. Ось де дійсно був підйом. До речі, тоді ж ПФТС стала фондовою біржею, і при цьому залишалася лідером, а про Українську фондову біржу та інші фондові біржі майже забули. Хоча вони були і навіть щось намагалися зробити.

Фото з відкритих джерел

І знову криза 2008 року все обвалила і перекреслила. Це був більш сильний удар, може тому, що тоді вже фондовий ринок був на більш високому рівні, і падіння було більш жахливим. Дуже негативно на фондовий ринок вплинули скандали з псевдобанкротством корпоративних облігацій, коли власники цих облігацій нічого не отримали, бо емітенти їх просто обдурили. Тому ринок корпоративних облігацій фактично закрився. Всі боялися один одного і не довіряли вже нікому. Фізособи втратили гроші, які вони інвестували в цінні папери інвестиційних фондів. Деякі інвестиційні фонди та компанії з управління активами просто зникли. Знову нерезиденти масово почали йти з українського фондового ринку. ПФТС насилу намагалася хоч якось утримати видимість роботи вторинного фондового ринку. І ось, у цей момент з'являється Українська біржа, яка запропонувала новий метод роботи на фондовому ринку України. Можливість купувати-продавати акції через Інтернет у США була ще в 2000 році, але в Україні ця можливість з'явилася тільки в 2009 році, і то завдяки Українській біржі та її російським інвесторам, які фактично запровадили в Україні інтернет-брокеридж, який вже давно було апробовано в Росії на практиці.

Новини за темою

І вийшло! В Україні з'явилися перші інтернет-брокери, і дійсно прості українці отримали можливість, перебуваючи вдома, через Інтернет, в режимі реального часу купувати і продавати акції та навіть облігації. Це повинно було б створити, нарешті, в Україні ринок приватних інвесторів з українців, і тим самим, нарешті, український фондовий ринок зміг би нормально розвиватися без огляду на нерезидентів. Мало того, якщо б українці активно інвестували гроші в акції, а не у готівкову валюту, то можна було б і уникнути обвалу гривні, який так морозить економіку України. Але вийшло лише частково. Українці, незважаючи на всі технічні можливості, масово скуповувати акції не стали. У чомусь тут провина скандалів з самими емітентами, коли олігархи на догоду своїх корпоративних інтересів просто банкротили акціонерні товариства або руйнували їх, не думаючи, що власники акцій втрачають все. Егоїзм наших окремих бізнесменів завдав більше збитку, ніж можна собі уявити. Як результат, виявилося, що не вистачає акцій і хороших емітентів для активного залучення приватних інвесторів на фондовий ринок.

У 2012 році зробили ще один крок, щоб наблизити наш фондовий ринок до міжнародних стандартів. Нарешті, на законодавчому рівні вирішили проблему Національного депозитарію і запустили цей кліринговий банк для розрахунків на Українській біржі. Як результат, ризики втрати прав власності на цінні папери були зведені до нуля, був запущений механізм обігу українських цінних паперів за кордоном, з'явилися нові можливості для біржової торгівлі, такі як ф'ючерси та опціони. Можна сказати, що до 2012 року в Україні повністю сформувався механізм фондового ринку за стандартами, близькими до стандартів ЄС. Всі види цінних паперів в Україні і механізм їхнього обігу відповідав європейським директивам. Вийшло, що ще до підписання угоди про асоціацію з ЄС, фондовий ринок в Україні став як у ЄС.

І знову, 2013 рік, чергова криза, яка виявилася руйнівною для фондового ринку, але дещо в іншому вигляді. Комісія з цінних паперів почала різко анулювати випуски цінних паперів, і це в той час, коли і так цінних паперів в Україні не багато. Дійсно, частину цих цінних паперів варто було анулювати, бо це були "сміттєві цінні папери", але, як завжди буває, знищили і ті, які не варто було знищувати. Далі – більше, почали відбирати ліцензії фондових бірж. Спочатку забрали ліцензію Української міжбанківської валютної біржі, а тепер Української біржі. Незрозуміла доля ПФТС. Після того, як з'явилася Українська біржа, ПФТС істотно здала свої позиції і вже говорили про необхідність об'єднання Української біржі та ПФТС. Тепер, швидше за все, і ПФТС може спіткати доля Української біржі. Не виключено, що ліцензії захочуть забрати і в інших фондових бірж, тим більше, що деякі дійсно вже фактично не працюють. А що ж залишиться? Швидше за все, залишиться фондова біржа "Перспектива".

Новини за темою

На сьогодні фондова біржа "Перспектива" показує великий обіг цінних паперів, але це, як правило, технічні угоди з державними та муніципальними облігаціями. Безпосередньо ринкових угод з акціями там дуже мало. Ця біржа більше схожа на ПФТС кінця 90-х років. Вона далека від дійсно справжньої фондової біржі, і, в цілому, навряд чи комусь це потрібно. Ця біржа багатьох влаштовує, не варто міняти те, що є.

Але тепер найголовніше. Чи є майбутнє в українського фондового ринку? Без справжніх фондових бірж на зразок Української біржі – ні. Для того щоб українці почали реально інвестувати гроші в акції, а не скуповувати долари, потрібно не фондові біржі закривати, а дійсно наводити порядок із захистом інтересів власників невеликих пакетів акцій: надати пільги фізособам при купівлі-продажу цінних паперів на фондовій біржі, щоб це було вигідно звичайним українцям, створити умови для випуску нових акцій українських емітентів, хоча б агарного бізнесу, організувати агітаційну роботу серед населення. Складно? Так, це складно і важко. Але без цього не буде в Україні фондового ринку. Зараз фактично фондовий ринок України відкинули в 90-і роки, і тепер два шляхи: або залишитися в далекому майбутньому і постійно говорити про реформи, або дійсно щось зробити та реально перетворити український фондовий ринок на фондовий ринок 21 століття.

Олександр Охріменко

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>