Чи дійсно Німеччина настільки залежна від Росії, як каже Трамп?

Чи дійсно Німеччина настільки залежна від Росії, як каже Трамп?

The New York Times

американська газета

Оригінал на сторінці The New York Times

Президент Трамп різко розкритикував Німеччину, яка є членом НАТО, ще до початку саміту цього альянсу, який стартував у Брюсселі в середу, 11 липня. Суть його зводилася до критики давніх розбіжностей у питаннях комерційних і стратегічних відносин з Росією.

Під час робочого сніданку з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом Трамп відступив від дипломатичного протоколу і розкритикував відносини Німеччини з Росією.

"На мій погляд, Німеччина є заручницею Росії, тому що вона отримує з Росії значну частину своїх енергоресурсів, — сказав він. — Тобто ми повинні захищати Німеччину, але при цьому вони отримують енергоресурси від Росії".

У своїй ввічливій, але досить твердій відповіді канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що Німеччина "може вести свою власну політику й ухвалювати свої власні рішення".

Нижче наведено конкретні факти і думки експертів з цього питання.

Новини за темою

Чи дійсно Німеччина імпортує великі обсяги природного газу з Росії?

Так, але не так багато, як стверджує президент.

Німеччина — найбільший у світі імпортер природного газу, якщо вірити даним німецького Федерального інституту наук про землі і природні ресурси. Росія — це країна, що володіє найбільшими запасами природного газу.

Майже половина того природного газу, який було поставлено до Німеччини по газопроводах минулого року, прибула з Росії. Для Німеччини, як і для багатьох інших країн Євросоюзу, Росія є основним постачальником природного газу і нафти. Природний газ — це той вид палива, частка якого в імпорті Німеччини з Росії є найбільшою — частка нафти становить приблизно 40%, частка вугілля — приблизно 30%.

Трамп заявив, що Німеччина "отримуватиме від 60 до 70% своїх енергоресурсів з Росії".

Насправді такий загальний обсяг потрібних Німеччині енергоресурсів, які вона закуповує в інших країн, але навіть її газовий ринок є вельми диверсифікованим. Велику частину газу Німеччина закуповує у Нідерландів і Норвегії.

Новини за темою

Нова гілка російського газопроводу "Північний потік", згадана Трампом, ймовірно, призведе до збільшення частки природного газу, який закуповує Німеччина у Росії, але не до такого рівня, про який говорив Трамп.

Одні тільки показники обсягів імпорту не можуть проілюструвати ступінь залежності країни від конкретного постачальника природного газу, як сказав Джонатан Стерн, засновник програми Natural Gas Research в Оксфордському інституті енергетичних досліджень.

"Європа, особливо північно-західна частина Європи перетворилася на регіон, де ведеться активна торгівля газом", — сказав він у середу, 11 липня, додавши, що ніхто не може точно сказати, де саме використовується газ, що надходить з того чи іншого джерела.

За останні п'ять років у країнах Євросоюзу збільшилося споживання природного газу, і вони найчастіше віддають перевагу газу, що поставляється газопроводами, над скрапленим природним газом (останнє дозволило б їм істотно розширити список постачальників). Але вони також намагаються нарощувати свої запаси природного газу на випадок, якщо Росія знову вирішить припинити поставки, як вона вже робила в 2009 році.

Німеччина — "заручниця" Росії?

Не зовсім.

Німці ставляться до Росії більш прихильно, ніж американці. Й американська адміністрація вже дуже давно скаржиться на залежність Німеччини від російського природного газу, хоча Трамп став робити це набагато більш різко і відверто. Але Німеччина погодилася запровадити жорсткі санкції проти Росії незважаючи на те, що вони могли серйозно нашкодити німецькому бізнесу, — і німецькі компанії змирилися з цим.

Минулого року німецький виробник Siemens припинив постачання обладнання для електростанцій свого російського партнера, коли стало відомо про те, що він постачає їх до Криму, який до того моменту вже був спірною територією.

"Німеччина відмовляється визнавати, що великі енергетичні проекти також мають політичну складову, — сказав Марко Джулі, аналітик Центру європейської політики. — З точки зору німецької сторони, тут немає жодних суперечностей. Німеччина вважає, що енергетична політика — це повноцінний компонент торгово-економічної політики, і що рішення повинні ухвалюватися комерційними суб'єктами".

Новини за темою

Одним з таких проектів стало будівництво нової гілки газопроводу "Північний потік", яким природний газ поставлятиметься до Німеччини, минаючи територію східноєвропейських країн, включаючи Україну. Цей проект зустрів потужний опір з боку країн Східної Європи і США.

Багато хто побоюється, що завершивши будівництво цього газопроводу, Росія перестане поставляти газ у Східну Європу і продовжить продавати його тільки Німеччині та Західній Європі.

На думку Стерна з Оксфордського інституту енергетичних досліджень, ці страхи не мають під собою підґрунтя, тому що потреби Німеччини перевищують заплановану потужність нової гілки, і якщо припинити поставки по одній гілці газопроводу, це неминуче позначиться на іншій.

До того ж Європа — це головний ринок для російського природного газу. Якщо Росія припинить постачання свого газу туди, це дуже дорого їй обійдеться.

Чи дійсно США "захищають" Німеччину?

Це складне питання.

Трамп припустив, що десятки тисяч американських військовослужбовців, що знаходяться в Німеччині, можливо, не виправдовують витрачених на них коштів. США вже давно пропонують істотно скоротити чисельність американського контингенту в Німеччині.

Зараз президент, вочевидь, намагається зробити додатковий акцент на своїх заявах про військові витрати країн НАТО. Однак коли він каже, що США витрачають на потреби альянсу більше, ніж будь-який інший його член, він забуває згадати про те, що Америка витрачає свої кошти на свою власну оборону.

Новини за темою

Проаналізувавши подібні заяви, зроблені Трампом минулого року, видання The New York Times прийшло до висновку, що американський президент не робить відмінностей між двома абсолютно різними речами, а саме між бюджетом НАТО, що покриває загальні цивільні та військові потреби, і планкою в 2% від ВВП, що кожен член НАТО зобов'язаний витрачати на свою армію до 2024 року.

Поки тільки чотири країни НАТО досягли цієї мети — це США, Польща, Сполучене Королівство й Естонія. Іншим доведеться докласти чимало зусиль для того, щоб їх наздогнати.

Палко Караж

Переклад ИноСМИ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...