Чи буде в Росії як у Казахстані?

Чи буде в Росії як у Казахстані?
З відкритих джерел

Геннадій Гудков

російський політик

Оригінал на сторінці Геннадія Гудкова в Facebook

Сталася новина століття - Назарбаєв, авторитарний лідер Казахстану, пішов з посади президента. Пішов по своїй волі, добровільно й усвідомлено. Так, звичайно, йому вже майже 80, але Мугабе в Зімбабве і туніський президент сиділи на своєму троні і довше.

Однак Назарбаєв, який мав у своїй країні необмежену владу, все ж зумів зрозуміти, що не варто за неї чіплятися до самої смерті. Він не захотів наражати країну на непередбачувані ризики, які неминуче виникають у зв'язку зі смертю беззмінного лідера.

Новини за темою

Гадаю, інтереси країни виявилися для нього в кінцевому підсумку вищі за особисті, кланові та всі інші. Ось чому, попри все, Назарбаєв знайшов у собі сили виявити мудрість, запустивши тим самим процес назрілих (або навіть перезрілих) політичних і суспільних реформ.

Ця подія на території колишнього СРСР абсолютно нова і показує нам, що навіть авторитарні лідери в певний момент виявляються здатними перемогти свої власні страхи й амбіції. 
Повірте, я зовсім не ідеалізую казахського президента: республіка під його керівництвом хворіла всіма тими ж хворобами, що й Росія.

Так, я розумію, що поки цей хід більше символічний. Назарбаєв залишається лідером провладної партії і керівником Ради безпеки – це найважливіші посади в країні. Але крига скресла, політичні зміни і зміна влади (поколінь у владі) в Казахстані - не за горами.

Якщо Назарбаєв не стане імітувати свій відхід - він може увійти в історію казахським Ден Сяопіном, моральним лідером нації, який зумів довести всім, що інтереси народу і доля країни для нього виявилися важливішими за свою особисту.

А регулярна змінюваність влади, вибачте, це ключовий фактор розвитку будь-якої держави, все інше - від лукавого.

Тому Казахстан піде вперед, дайте тільки час. Власне, сьогодні загальносвітовим шляхом вже йде половина колишнього СРСР: Прибалтика, Грузія, віднедавна Вірменія й Україна, на підході - Молдова, не остаточно втрачені шанси у Киргизстану (хоча там поки ще топчуться на місці).

Словом, процес триває, і скоро до цих країн може приєднатися і Казахстан, чого на світі не буває!

Але, звичайно, нас більше хвилює, що буде з Росією, де президент от-от "роздрукує" третій десяток років свого правління. Чи здатний Путін розлучитися з владою з власної волі, підкорившись здоровому глузду та Конституції?!

Новини за темою

Щоб уберегти країну від потрясінь і катаклізмів? Чи готовий він сказати всьому світу: "Я йду!", запустивши в Росії (а, можливо, і ставши на деякий час їхнім гарантом) процес політичних реформ "згори"? Чи здатне його оточення на політичну адекватність і почуття історичної відповідальності за долю країни?

Поки що відповідь на ці питання негативна: парад маразматичних заборон та обмежень, підвищення градуса репресій, зростальна агресивність зовнішньої політики і тренд на подальшу самоізоляцію підтверджують іншу доктрину Кремля: триматися до кінця, а там хоч потоп.

Казахстан же, я впевнений, почне повільно, але неухильно рухатися в бік прогресу та європеїзації. Це буде нелегкий шлях, з перешкодами і зупинками, але наш сусід стане крокувати по ньому вже скоро.

Ну, а Росія, як завжди, знову на роздоріжжі: або до кінця закручувати гайки, або спробувати зберігати пристойність і не стати на шлях кривавих розправ та репресій.

Однак Кремлю треба пам'ятати головне: бажання мати вічну владу завжди приводить країни до криз і воєн, а владу - до ганебного краху.

Чи не краще наслідувати приклад сусідів?

Геннадій Гудков

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>