banner banner banner

"Чорна середа": Навіщо Іран обстріляв американські військові бази

"Чорна середа": Навіщо Іран обстріляв американські військові бази
З відкритих джерел

Олександр Мішин

старший аналітик в PRP Ukraine

Оригінал на сторінці Олександра Мішина у Facebook

Різдвяні свята в Україні перервалися сумною звісткою про трагедію українського авіалайнеру в Ірані, країні, яка нині перебуває в центрі уваги світової спільноти. Серед загиблих громадяни 7 країн, тому це міжнародне лихо.

Деталі трагедії встановить слідство, але її політичні наслідки можуть бути по-різному витлумачені в період відсутності об’єктивної інформації. І в цьому є найбільша небезпека, оскільки іранські лідери у стані гніву і без цього вдаються до авантюр.

Отже, іранське вище політичне керівництво на чолі з рахбаром Алі Хаменеї вночі 8 січня зробило рішучий вчинок. Попри рекомендації іранських військовиків радикальні політики в Тегерані вирішили піти на ескалацію зі США та завдали ракетних ударів по двох американських військових базам в Іраку. Точну цифру втрат з боку США встановлюють.

З відкритих джерел

Замість "холодної помсти", про яку говорив новий керівник "аль-Кудс" Есмаїл Гаяні кілька днів тому, що означало би загострення proxy-war у регіоні, іранський лідер пішов на радикальний крок швидкої відплати. Іраном здійснено відкритий акт війни проти США.

Хаменеї цим поставив президента США Дональда Трампа перед найбільш складною дилемою його президентства. Її можна звести до питання: чи треба прирівнювати удар по базах США цієї ночі до історії з японською атакою на Перл-Харбор у 1941 році та оголошувати відкриту війну Ірану? Або це лише епізод тривалої конфронтації з іранцями, політику яких США відкрито класифікують як терористичну?

Оскільки напад Ірану на бази США не є на 100% віроломним, то це точно не повний еквівалент Перл-Харбор. Але що ж це таке?

Це чергова серія ракетної війни, яку Тегеран уже давно веде через своїх союзників-проксі на всьому Близькому Сході.
Терористи ХАМАС та "Хізбалли", що мають тісні зв’язки з Тегераном, обстрілюють ракетами території Ізраїлю.

Терористи "Ансар Аллах", спонсоровані іранцями, з єменської території обстрілюють Саудівську Аравію та погрожують зруйнувати Мекку та Медину. Отже, тепер настала черга і США, проти яких Іран виступив напряму.

Як раніше відбувалася реакція союзників США на ракетні обстріли їхній територій?

Ізраїль давав відповідь у вигляді контртерористичних операцій, таких як "Зведення рахунків" (1992) і "Грона гніву" (1996) проти "Хізбалли", або у вигляді операцій "Литий свинець" (2008), "Хмарний стовп" (2012) або "Непохитна скеля" (2014). Мета цих операцій полягала в знищенні військової інфраструктури, за допомогою якої ворог міг би зашкодити Ізраїлю. Отже, відповідь Ізраїлю була безумовно радикальною щодо ліквідації ракетної спроможності терористів.

У випадку з обстрілами Саудівської Аравії силами хуситів, то спочатку Ер-Ріяд у відповідь здійснював масштабні авіабомбардування їхніх територій. Але це не зупинило бойовиків, і врешті в 2019 році вони обстріляли балістичними ракетами столицю королівства. Після цього сторони пішли на переговори та домовилися, що КСА припиняє авіаудари, а проіранські бойовики – обстріли ракетами.

Новини за темою

Бачимо тут сценарій ескалації, який через достатньо довгий період часу завершився підписанням режиму припинення вогню. Чи можна ці приклади масштабувати до рівня протистояння США та Ірану на цей момент? Частково можна, але тут ведеться вже не асиметрична війна між державою та терористичною організацію, а між двома державами з асиметричними потенціалами.

Після підвищення ставки з боку Ірану тепер справа вже може перейти до нового рівня протистояння - регіональної війни на Близькому Сході, а враховуючи ракетні можливості Тегерана, вона може буквально вийти за межі Ірану.

Якщо Вашингтон вдасться до удару по ракетному потенціалу Ірану, є сподівання, що в країні може початися ще й повстання проти режиму Хаменеї та повалення ісламської республіки. Наскільки це реально, досі доволі складно сказати, хоча кількість невдоволених у країні зростає. Також можливі удари по нафтовій та енергетичній інфраструктурі Ірану з усіма похідними наслідками для світу.

Рахбар Хаменеї у поважному віці та має серйозні проблеми із здоров’ям. Країна вже кілька років перебуває у стані прихованої боротьби за владу між вищими духовними ієрархами. Схоже, що 81-річний духовний лідер вирішив засвідчити, що все тримає під контролем та ще має порох у порохівницях.

Вбивство Сулеймані без відплати спростувало би цю тезу. Але той варіант відплати, що був вибраний Тегераном, навіяний жагою натовпу, який не може бути раціональним у своїх проявах. Ірраціональність (не плутати з нестандартними підходами) у політиці призводить до дуже катастрофічних наслідків. У таких умовах пригадуються слова президента США Герберта Гувера: "Старі оголошують війну, але воювати і гинути доводиться молодим".

Якщо Дональд Трамп втримається від спокуси швидкої помсти Ірану, то засвідчить різницю у стратегічному мисленні з іранським лідером Хаменеї. Стане його протилежністю, бо в стані гніву ухвалюються найгірші рішення. Можливо, найгірші в історії.

Олександр Мішин

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>