Чому варто запроваджувати санкції проти Росії, хоча вони і не змінять поведінку Путіна

Епоха Обами й епоха Трампа здаються абсолютно різними, але і в той, і в інший час США виходили з патерналістського припущення про те, що Росію методами примусу або залякування можна змусити поводити себе інакше. Але доказів немає жодних: російська реакція на санкції — це незмінно або байдужість, або відповідні санкції, які призводять до ще більших страждань і негараздів російського населення. Навіть сама ідея про те, що економічні труднощі підривають владу Путіна, є помилковою. Важкі часи сприяють самовладдю, а Путін майстерно використовує економічне невдоволення, зміцнюючи базу своєї народної підтримки

Чому варто запроваджувати санкції проти Росії, хоча вони і не змінять поведінку Путіна
З відкритих джерел

Маша Гессен

журналіст

Епоха Обами й епоха Трампа здаються абсолютно різними, але і в той, і в інший час США виходили з патерналістського припущення про те, що Росію методами примусу або залякування можна змусити поводити себе інакше. Але доказів немає жодних: російська реакція на санкції — це незмінно або байдужість, або відповідні санкції, які призводять до ще більших страждань і негараздів російського населення. Навіть сама ідея про те, що економічні труднощі підривають владу Путіна, є помилковою. Важкі часи сприяють самовладдю, а Путін майстерно використовує економічне невдоволення, зміцнюючи базу своєї народної підтримки

Оригінал сайт The New Yorker

У п'ятницю Міністерство фінансів оголосило про запровадження санкцій проти 24 росіян і 14 російських компаній. За останній місяць це вже третій раунд антиросійських санкцій. 15 березня адміністрація Трампа запровадила санкції проти фізичних та юридичних осіб, названих спецпрокурором Мюллером агентами втручання у вибори. Через півтора тижня США видворили 60 російських дипломатів і закрили російське консульство в Сіетлі. Кожний із трьох останніх президентів, прийшовши до влади, обіцяв покращити стосунки з Росією, але вони лише ще більше погіршувались. Однак найяскравіший контраст між заявленими намірами і реальністю в адміністрації Трампа. Колись Дональд Трамп пообіцяв налагодити «чудові відносини» з Росією, але сьогодні російсько-американські відносини опустилися чи не до найнижчої позначки з часів холодної війни.

Новини за темою

Традиційно санкції проти Росії існують у декількох різних категоріях, і кожна з них відображає свою теорію про Росію і про світ загалом. Одна така категорія — це вислання дипломатів. Близько 30 країн видворили російських представників як відповідь на ймовірне отруєння в Британії нервово-паралітичною речовиною колишнього російського шпигуна і його дочки. Ці видворення представляють як символічні каральні жести й оборонні заходи. Цього тижня Герберт Макмастер, який востаннє з'явився на публіці як радник із національної безпеки, заявив, що західний спосіб життя зазнав нападу і що вислання дипломатів стало засобом з його порятунку. Видворення - це давній прийом у російсько-американських відносинах, і напевно, воно певним чином ефективне, тому що, безумовно, може порушити роботу шпигунів із посольства. Але як оборонний захід воно неточне. Чому треба було закривати консульство в Сіетлі, а не в Г'юстоні? Кремль у відповідь наочно продемонстрував випадковість свого вибору, провівши в Twitter опитування про те, яке з американських консульств у Росії треба закрити. Російські "твіттеряни" вибрали Санкт-Петербург. Через це, а також через вислання 60 американських дипломатів із Росії — на додаток до кількасот, висланих минулого літа, - простим росіянам буде дуже складно отримувати американські візи. До того ж сповільниться повсякденна дипломатична робота — і це у час, коли обидві країни заявляють про свою зацікавленість у поліпшенні відносин.

Новини за темою

Друга категорія санкцій стосується торгово-економічних відносин. Їх можна розділити на стратегічні і каральні. Адміністрація Обами запровадила великі санкції у відповідь на російське вторгнення в Україну і назвала їх стратегічними заходами, мета яких — змусити Володимира Путіна змінити свою поведінку. Але новий радник з національної безпеки Джон Болтон недвозначно вказав на те, що в санкціях він бачить покарання. І в Twitter, і перед аудиторією він казав про необхідність змусити Росію розплачуватися за «неприйнятну поведінку». Епоха Обами й епоха Трампа здаються абсолютно різними, але і в той, і в інший час США виходили з патерналістського припущення про те, що Росію методами примусу або залякування можна змусити поводити себе інакше. Але доказів цьому немає жодних: російська реакція на санкції — це незмінно або байдужість, або відповідні санкції, які призводять до ще більших страждань і негараздів російського населення. Навіть сама ідея про те, що економічні труднощі підривають владу Путіна, є помилковою. Важкі часи сприяють самовладдю, а Путін майстерно використовує економічне невдоволення, зміцнюючи базу своєї народної підтримки.

Третю категорію санкцій у політичних колах називають «розумними» санкціями (Болтон стійкий противник таких санкцій). Вони ґрунтуються на більш тонкому світогляді, і їхні прихильники бачать у путінізмі ту систему, яку можна послабити зсередини. Одна з теорій «розумних» санкцій виходить з того, що якщо на російську еліту досить сильно натиснути, вона збунтується проти Путіна. Але ця теорія свідчить про повне нерозуміння того, як функціонує путінська мафіозна держава. Путін — патріарх, що знаходиться в центрі клану, де кожен член залежить від нього, оскільки має завдяки йому гроші й особисту безпеку. Це не ті умови, в яких може зародитися заколот. Але точкові санкції насправді підривають владу Путіна як єдиного джерела добробуту еліти, бо вони спрямовані проти його статусу патріарха.

Новини за темою

Оголошені в п'ятницю санкції відносяться до цієї останньої категорії. Якщо вимірювати їх близькістю до Путіна і розмірами статків, які постраждають, то це безсумнівно найсуворіші санкції з тих, що коли-небудь запроваджувалися проти російських багатіїв. Політичний біженець із Росії Ілля Заславський, який веде сайт underminers.info і називає його «дослідницьким проектом про пострадянських клептократів», - зазначив в інтерв'ю, що до списку не увійшли двоє найбагатших і найвпливовіших путінських підданих, Роман Абрамович та Алішер Усманов, у яких на Заході дуже багато активів. Водночас до нього включили Олега Дерипаску та Віктора Вексельберга, у яких дуже великі активи в США, а також Олексія Міллера, який очолює російську державну газову монополію «Газпром».

Новини за темою

Наскільки ефективними будуть ці цілеспрямовані санкції? Ті люди, які очікують, що вони змінять поведінку Путіна, напевно, будуть розчаровані. Питання про те, чи послаблять вони владу Путіна у віддаленій перспективі, набагато складніше, і знайти на нього відповідь навряд чи можливо. Але замість того, щоб говорити про стратегії або про покарання, американським офіційним особам краще повернутися до того мислення, яке дуже подобалося республіканцям: до зовнішньої політики, заснованої на цінностях. Російський режим здійснює політичні вбивства, веде війни, порушує норми міжнародного права та закони інших країн по всьому світу і цілком успішно втягує в свої злочини країни Заходу, використовуючи їхні фінансові мережі і збільшуючи їх залежність (насамперед йдеться про країни Європи) від експорту своєї нафти та газу. Санкції треба вважати виправданими не через те, що вони стратегічно ефективні або «розумні», а через те, що з моральної точки зору причетність до підтримки путінізму жахлива й огидна.

Маша Гессен

Переклад ИноСМИ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

 

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...