Чому при стресі хочеться солодкого

Хоча вага головного мозку становить всього 2% від ваги всього тіла людини, саме на мозок припадає половина добового споживання вуглеводів, і глюкоза є для нього найбільш важливим паливом. Коли ми перебуваємо в стані гострого стресу, нашому мозку потрібно приблизно на 12% більше енергії. Спеціаліст пояснює, чому в складні моменти життя нам так хочеться шоколаду та інших вуглеводів.

Чому при стресі хочеться солодкого
З відкритих джерел

Scientific American

Американський журнал

Хоча вага головного мозку становить всього 2% від ваги всього тіла людини, саме на мозок припадає половина добового споживання вуглеводів, і глюкоза є для нього найбільш важливим паливом. Коли ми перебуваємо в стані гострого стресу, нашому мозку потрібно приблизно на 12% більше енергії. Спеціаліст пояснює, чому в складні моменти життя нам так хочеться шоколаду та інших вуглеводів.

Оригінал на сайті Scientific American

Вуглеводи – це найшвидше джерело енергії для нашого тіла. Під час тестів на визначення когнітивних здібностей ті, хто переживали певний стрес, демонстрували не дуже хороші результати, якщо виконували тест, перед тим не поївши. Між тим після вживання їжі їхні показники поверталися до норми.

Коли ми відчуваємо голод, у нас активізується одразу декілька відділів мозку. У центрі опиняються вентромедіальний і латеральний гіпоталамуси. Ці два відділи в проміжному мозку беруть участь у регуляції метаболізму, харчової поведінки і функцій травлення.

Проте в гіпоталамусі є так зване дугоподібне ядро. Якщо воно помічає, що мозку бракує глюкози, воно блокує надходження інформації від решти тіла. Саме тому ми звертаємося до вуглеводів, тільки-но наш мозок сигналізує про нестачу енергії (навіть якщо нашому тілу всього вистачає).

Новини за темою

Щоб краще зрозуміти відносини між мозком і вуглеводами, ми провели експеримент, який складався з двох частин і в якому взяло участь 40 осіб. У першій частині ми попросили учасників виступити з 10-хвилинною промовою перед незнайомими людьми. У другій частині їм не треба було виступати з промовою.

Наприкінці кожної частини ми вимірювали концентрацію гормонів стресу (кортизолу й адреналіну) в крові учасників. Ми також надали учасникам можливість користуватися буфетом протягом години.

Якщо учасники виступали з промовою, перед тим не поївши, їхній рівень стресу був вище, і в середньому вони використали на 34 г вуглеводів більше порівняно із ситуацією, коли їм не треба було виголошувати промову.

То як щодо шоколаду? Якщо вдень вам хочеться шоколаду, я раджу його їсти, щоб залишатися здоровим і бадьорим. Так відбувається, тому що на роботі люди часто відчувають стрес, і мозок має підвищену потребу в енергії.

Якщо у цей момент людина нічого не їсть, найімовірніше, мозок забиратиме глюкозу в тіла – глюкозу, яка потрібна для живлення м'язових клітин, що своєю чергою провокуватие вироблення гормонів стресу. В інших випадках мозок може почати економити енергію, але тоді зменшується концентрація і знижується результативність.

Щоб задовольнити зрослі потреби мозку, можна їсти більше продуктів, як це робили учасники нашого експерименту, або полегшити нашому організму завдання і просто наїстися солодкого. Навіть немовлята віддають перевагу солодкому.

Оскільки їхній мозок є дуже великим порівняно з їхнім маленьким тілом, немовлята потребують чимало енергії. Вони отримують цю енергію з грудного молока, в якому міститься багато цукру. З часом наша тяга до солодкого зменшується, але ніколи не зникає повністю – навіть коли ми дорослішаємо.

Наскільки сильною є ця тяга до солодкого, залежить від конкретної людини і багато в чому пояснюється умовами життя. Як показують дослідження, люди, які в дитинстві постійно відчували стрес, у дорослому житті мають більш виражену тягу до солодкого.

Новини за темою

У деяких випадках мозок не може отримати енергію з власних запасів тіла, навіть якщо жирових відкладень достатньо. Головна причина – хронічний стрес. Тому для того, щоб мозок цих людей отримував достатню кількість енергії, вони повинні завжди багато їсти.

Часом єдиний спосіб позбутися цієї харчової звички – покинути середовище, що викликає хронічний стрес.

Тому (хоча багато хто часто лає себе за вживання занадто великої кількості солодкого та інших вуглеводів) причина такої тяги далеко не завжди пояснюється відсутністю самоконтролю, і для її з'ясування може знадобитися більш глибокий аналіз способу життя і характеру стресу – в минулому і сьогоденні.

Тільки-но причину стресу усунено, харчова поведінка може нормалізуватися.

Ачім Пітерс

Переклад ИноСМИ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>