Чому політичним силам в Україні так важко об'єднуватися

Коли після Майдану багато організацій регулярно збирались, щоб сформувати єдину політичну силу – це перетворювалось на бенефіс блефу

Чому політичним силам в Україні так важко об'єднуватися
Фото з відкритих джерел

Коли після Майдану багато організацій регулярно збирались, щоб сформувати єдину політичну силу – це перетворювалось на бенефіс блефу

Оригінал на сторінці Віктора Андрусева в Facebook

Насправді старт виборчої кампанії в Україні починається із заяв про необхідність об’єднання. Ця політична традиція існує практично з моменту Незалежності, коли роздроблене політичне поле постійно намагається ліквідувати цю роздробленість шляхом різних об’єднань проти влади. У чому природа цих спроб об’єднатись, і чому неможливе або можливе об’єднання?

1. Роздробленість

Політична роздробленість після здобуття Незалежності не є проблемою лише України - таку ситуацію можна було спостерігати усюди, де повалили радянський режим. Причина роздроблення полягала в тому, що суб'єкт, який боровся з режимом, був слабо інституціоналізований і організований. Роздроблення було менше там, де були сильні лідери, більше там, де лідери були наслідком політичного консенсусу. В Україні не було сильного лідера. Відповідно, після здобуття Незалежності місія була досягнута, і раніше об'єднані в цілісний рух почали тепер масово створювати свої партії і боротися одне з одним.

Роздробленість зробила всіх слабкими. Єдиною організованою силою залишились бюрократія і на той момент протоолігархи. Саме вони і змогли забрати собі владу. Інші намагались створювати блоки й об’єднання на різних фронтах, утім, це завжди завершувалося міжусобними конфліктами і поразками.

2. Неможливість об’єднання

Чому ж більшість спроб об’єднатись завершуються невдачею? Проблема полягає в тому, що більшість гравців, які сідають за стіл, є однаково слабкими. А отже кожен з них починає блефувати, щоб отримати переваги. Тільки на відміну від гри в покер у таких спробах об’єднатись ніхто не зобов'язаний програвати. Тому коли блеф перетворюється на відверту брехню – всі розходяться і кожен починає грати за себе.

Коли після Майдану багато організацій регулярно збирались, щоб сформувати єдину політичну силу – це перетворювалось на бенефіс блефу. Приблизно однаково слабкі організації подавали себе як потужні народні рухи, приписували собі початок революції і вимагали очолити об’єднання. Результат був плачевним. Жодного об’єднання не відбулось. А більшість лідерів розчинилась в олігархічних проектах або взагалі опинилися за бортом.

Тут є ще один важливий момент. Намагання об’єднати різні за природою організації стало ідеєю фікс і головною діяльністю більшості лідерів та незалежних модераторів. Сторони сконцентрували свою діяльність на безкінечних торгах, забувши про реальну роботу з суспільством. В результаті об’єднання не відбулось, а витрачений час і розчароване суспільство остаточно знищили підтримку.

Сьогоднішня ситуація є аналогічною. Осінні протести Саакашвілі відбувались за підтримки великої кількості мізерних організацій та ініціатив. Але навіть вони не змогли об’єднатись і продемонструвати коаліцію. Але цей факт не зупинив розмови про необхідність нового об’єднання. Насправді, природа цих розмов криється в колективному безсиллі. Відчуваючи неспроможність діяти, всі починають розмови про об’єднання, витрачають час і сили, не об'єднуються і програють.

Новини за темою

3. Можливість об’єднання

Але приклади об’єднання в нашій історії є. Ющенко, 2002 рік, блок "Наша Україна". Тоді об’єднались 8 політичних партій. Причому всі погоджувались і приймали ультимативні умови Віктора Ющенка. Довкола Ющенка об’єднались два Народні рухи (УНП та НРУ), які за 3 роки до того остаточно розділились, бо не могли домовитись. Тут також треба згадати, що Віктор Ющенко зовсім не показав себе героєм під час акції "Україна без Кучми", а навпаки - виступив "зрадником", підписавши листа трьох.

Новини за темою

Чому Ющенку вдалося? Рейтинг. Було зрозуміло, що його економічні реформи і показний патріотизм створили йому значно більший рейтинг, ніж у всіх роздроблених політичних сил разом узятих. Тому в питанні об’єднання блеф був не можливий. Лідер був не результатом політичного компромісу, а результатом суспільної підтримки.

І тут є відповідь на питання про об’єднання сьогодні – потрібно шукати суспільну підтримку. Замість декларування чергових безперспективних спроб об’єднатись на нулях, варто навпаки сконцентруватись на роботі з суспільством. Мобілізація суспільства, розмова з ним дає рейтинги та інструменти для об’єднання всіх інших.

Віктор Андрусів

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

 

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...