Чому нова ультранаціоналістична партія "Азова" не доб'ється успіху в Україні

На відміну від багатьох європейських країн, де ультраправі партії швидко стали нормою в політиці, Україна інша. Українці мало зацікавлені в екстремістських угрупованнях і радикальних рішеннях, навіть коли їм необхідні нові політичні лідери

Чому нова ультранаціоналістична партія "Азова" не доб'ється успіху в Україні
Мітинги "Азова" завжди супроводжуються піротехнічним шоу Фото з відкритих джерел

На відміну від багатьох європейських країн, де ультраправі партії швидко стали нормою в політиці, Україна інша. Українці мало зацікавлені в екстремістських угрупованнях і радикальних рішеннях, навіть коли їм необхідні нові політичні лідери

Оригінал на сайті Atlantic Council

14 жовтня батальйон "Азов" - ультранаціоналістичне воєнізоване угруповання, що неоднозначно сприймається в Україні і представники якого вже воюють на Донбасі у складі Національної гвардії - вступив у політичну боротьбу.

Зареєстрована як політична партія під назвою "Національний корпус", нова політична сила пропонує амбітний військовий і націоналістичний порядок денний, заявляючи, зокрема, про необхідність повторної націоналізації і повернення Україні ядерного статусу. До складу "Громадянського корпусу "Азов" входять кілька людей з поганою репутацією, включаючи самопроголошених фашистів, але основну боротьбу батальйон вів на полях боїв. У серпні 2014 року бійці "Азова" брали участь в обороні Маріуполя під час масованого російського наступу. Президент України Петро Порошенко відзначив батальйон нагородами за військову відвагу. Але, незважаючи на героїзм "Азова" на полі бою, його час в політиці, ймовірно, буде дуже недовгим.

Новини за темою

Ультранаціоналістичні партії ніколи не були популярними в Україні, й "Азов" стане просто ще однією ланкою в низці невдалих ультранаціоналістичних проектів, які пробували свої сили в політиці. До "Азова" такою ланкою та "улюбленцем" пропагандистської машини Кремля був "Правий сектор". Під час протестів на Майдані "Правий сектор", з яким "Азов" координує свою діяльність, отримав непропорційно багато уваги з боку засобів масової інформації (частково через його вигідне розташування на Майдані Незалежності в Києві недалеко від міжнародних журналістів). Насправді, представники "Правого сектора, які поділяють деякі ідеологічні переконання з "Азовом", були лише частиною Майдану. У той час як лідери організації заявляли про чисельність понад 10 тисяч осіб, більшість експертів оцінювали кількість її членів від 300 до 500 осіб. Як і "Азов", "Правий сектор" став політичною партією в травні 2014 року. Лідер "Правого сектора" Дмитро Ярош балотувався на пост президента в травні 2014 року і отримав менше ніж один відсоток голосів. За даними опитувань, у той час "Правий сектор" підтримували 1,7% українців. Партія в жовтні 2014 року, врешті-решт, отримала два місця в парламенті, але її представники виступають як незалежні депутати, відмовившись приєднатися до будь-якої політичної фракції. Ярош вийшов з партії в 2015 році. Сьогодні "Правий сектор "не має великого впливу в українській політиці.

Новини за темою



Навіть більш "м'які" ультранаціоналісти не змогли закріпитися в українській політиці. Партія "Свобода", українська версія популістських партій, які активізувалися сьогодні в Європі, є єдиною силою подібного штибу, яка змогла пробитися в парламент за двадцять п'ять років незалежності України. Вона потрапила до Верховної Ради в 2012 році, тоді партія отримала трохи більше ніж 10% голосів виборців. Але її підтримка була в основному обумовлена зростаючим гнівом щодо тодішнього уряду Януковича і зростанням проєвропейських настроїв в Україні ("Свобода", на відміну від європейських ультраправих популістів, займає проєвропейську позицію). Після того як українці скинули Януковича, партія втратила свою головну мішень, а разом з нею і свою підтримку. У 2014 році "Свобода" не подолала п'ятивідсотковий бар'єр, необхідний для проходження до парламенту. Лідер партії Олег Тягнибок займав активну позицію на Майдані нарівні з іншими лідерами опозиції, але його харизми не вистачило, щоб зберегти партію.

"Національний корпус", як найсвіжіше перевтілення екстремістського угруповання в політичну партію, йде тим самим шляхом. Його ідеологія мало корисна з точки зору реальних політичних пропозицій для вирішення проблем України. Її лідер Андрій Білецький - новачок у політиці, він завоював своє місце в парламенті в жовтні 2014 року, виступивши проти корумпованого прихильника Януковича, балотуючись як незалежний кандидат. У парламенті протягом двох років він мало що зробив для реалізації своєї платформи "Сильна нація! Чесний уряд! Сильна держава!".

Новини за темою

На відміну від багатьох європейських країн, де вкрай праві партії швидко стали нормою в політиці, Україна інша. Українці мало зацікавлені в екстремістських угрупованнях і радикальних рішеннях, навіть коли їм необхідні нові політичні лідери. У перші роки після Революції гідності нові партії, такі як "Самопоміч", стали пропонувати політичні рішення, а не експлуатувати порожні гасла. Реформатори з громадянського суспільства і журналісти також пройшли до парламенту, вони прагнуть досягти змін. Але ці незміцнілі демократичні сили ще слабкі, саме ці партії і реформатори потребують нашої уваги, а не проекти-одноденки екстремістів-маргіналів.

Аліна Полякова

Переклад UAinfo

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>