Чому не можна скасовувати закон про мову

Чому не можна скасовувати закон про мову
З відкритих джерел

В Україні хочуть скасувати закон про державну мову. І вже є такий позов до КСУ. Крім того, мама якоїсь семикласниці вже подала до Окружного адмінсуду позов на Кабмін з приводу нового українського правопису.

На її думку, уряд, ухвалюючи новий правопис, діяв за межами своїх повноважень і "не врахував реального стану розвитку української мови". (Хоча, справедливості заради, слід зазначити, що від нового правопису можуть виграти двієчники. Але то таке, ремарка).

З огляду на те, що вищезгадані суди останнім часом виносять, м'яко кажучи, вельми сумнівні рішення (чого варте, наприклад, рішення щодо незаконності тримання під вартою підозрюваного в тероризмі і зраді!), є неабиякі побоювання, що великостраждальний новий закон про мову просто кане в Лету...

Подібні побоювання підкріплюють і події, що відбуваються нині. Буквально днями в Харкові вибухнув скандал: випускники Академії Нацгвардії розважалися під пісню Газманова "Офіцери, росіяни ...". Крім того, вже багато хто зазначає, що протягом останнього місяця на радіо в рази збільшилася кількість російських пісень (тобто в порушення всіх квот).

Новини за темою

Ну і так, між іншим, ряд аніматорів, яких нині стало модно запрошувати до дитячих садків на дні народження дітей, навіть не напружуються, щоб створити програму українською мовою і підібрати відповідні пісні, перед тим як їхати до українського садочка.

Чому так відбувається, здогадатися неважко. Всі ці поборники "мовної рівності" моментально відчули навіть не слабинку, а мовчазну дозволеність на ескапади подібного роду.

Політсили, які хочуть у суді оскаржити закон про мову, апелюють до того, що закон про єдину державну мову завадить возз'єднанню Донбасу і Криму з Україною, а замість мови треба опікуватися економікою, мовляв, тоді ці райони побачать, як у нас добре і квітучо, та й захочуть до нас назад. Залишимо це без коментарів, от тільки наведемо приклад Північної і Південної Кореї.

І мова практично одна (за певними винятками), і добробуту жителів Південної Кореї можна позаздрити. Ось тільки північнокорейці щось не поспішають до них в обійми.

Мова - найважливіша складова стратегії національної безпеки. У агресора це чудово розуміють. Одіозний лідер ЛДПР в одному з виступів заявив: "Якщо хтось десь вимагає держстатусу для своєї мови, запам'ятайте, через 20 років вони вимагатимуть незалежності".

У нас же, на жаль, можна зустріти навіть щирих патріотів, які теж вважають, що з "мовою переборщили", адже в окопах "воюють російськомовні пацани". Вони герої, безперечно. І низький уклін їм за це.

Але "російськомовні пацани, які воюють, як ніхто інший повинні розуміти, наскільки важливим є захистити українську мову, адже саме через ці щілини, шпаринки та діри агресор, який прагне вкрасти, вбити й погубити, продирається в уми наших громадян, створюючи в суспільстві небезпечну ілюзію "непотрібності" і "неважливості" єдиної державної мови.

Знавці розповідають, що свого часу в КДБ були цілі факультети, присвячені, скажімо так, інформаційно-мовній темі. Нині наступницею КДБ стала ФСБ, і методи та інструменти сьогодні вже більш витончені та філігранні. Що не кажи, а майстерність, як не гірко це звучить, вони відточують не один рік.

Чи можна протистояти цьому? Можна. І навіть потрібно. Прикладом можуть стати грузини, які у світлі останніх подій у себе в країні, як один, стали на захист своєї мови. Таким собі виправданням для нас може послужити те, що вони не асимільовані з росіянами так, як ми. Але це наша трагедія і наш біль. І треба з цим щось робити, інакше, як уже говорилося не раз, ризикуємо піти, як нація, в небуття.

І ось тільки простий приклад того, як державна підтримка творить, що називається, дива. За даними ВВС News Україна, після державної підтримки почався бум українського кіно.

Для порівняння: у 2011 році в українських кінотеатрах показали лише один фільм українського виробництва. У 2017-му зняли вже 47 фільмів за часткового фінансування держави. У прокат вийшло понад 30 стрічок, створених як за гроші держави, так і без них.

А у 2018 році вийшло 46 українських стрічок. Усі їх частково профінансувала держава.

У 2017 році Держкіно на підтримку українських стрічок виділило 500 млн гривень.  У 2011 році ця сума була вп'ятеро меншою і становила 95 млн грн.

Безпрецедентним є той факт, що торік кілька українських фільмів, які отримали держфінансування, зібрали у прокаті ледь не по мільйону доларів кожен.

Новини за темою

Збільшення державного фінансування, відмова від російського контенту і законодавча підтримка кіногалузі - саме це, за словами пана Пилипа Іллєнка, основні причини теперішнього успіху українського кіно.

Це стосується й мови. Відчуваючи за собою підтримку можновладців, вона охоплюватиме дедалі більші верстви населення. Сама була свідком, як рік тому заговорили українською й ті, хто нею ніколи не розмовляв.

Нині на зміну поширеному "мова не на часі" прийшло таке: "Мову на хліб на намастиш". Звісно, не намастиш. Крім того, є ще багато чого цінного в нашому житті, чого також на хліб не намастиш. Наприклад, діти. Якщо ти адекватний батько чи мати, ти щосили боротимешся, щоб твоя дитина була в безпеці.

Наша мова – це теж дитя. І вона в небезпеці знову і як ніколи потребує захисту. Причому не тільки на рівні пересічного громадянина, але й насамперед згори. Президент Зеленський у своїх передвиборчих обіцянках вимовив таке: "Я буду її (мову, - авт.) захищати". Проте, як зазвичай, ані слова про те, як саме це відбуватиметься.

А насправді все просто: чітко дотримуватися виконання положень нещодавно ухваленого закону про мову. І ніякого потурання тим, хто "за двуязычие, многоязычие, разноязычие". Адже точку неповернення буде пройдено лише тоді, коли "вавилонський полон" у вигляді всіляких газманових, кіркорових тощо не матиме влади над мізками наших громадян.

Постскриптум. І ось просто зараз з`явилася новина, що в липні й на початку серпня спливає термін дозволів на тимчасове мовлення в районі проведення Операції об’єднаних сил на Донбасі й адмінкордоні з окупованим Кримом українських радіостанцій та телеканалів, зокрема й військового радіо “АрміяFM”.

А це означає, що Україна втратить мовлення в Гірнику, Бахмутівці та на Чонгарі, а також з 2 серпня – в Маріуполі, Бахмуті, Волновасі, Слов’янську, Краматорську, Світлодарську і Попасній. У деяких з цих районів вже на всі заставки ведуть мовлення сепаратистські і російський канали....

Наталія Григор’єва

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>