Чому НБУ продовжує дотримуватися політики напівзаходів?

Чому НБУ продовжує дотримуватися політики напівзаходів?
Фото з відкритих джерел

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

Великий іноземний інвестор зайде на наші ринки, як тільки Верховна Рада ухвалить проект закону України "Про ринки капіталу" для участі у створенні в Києві Міжнародного інвестиційного хабу й організації національного бізнесу хеджування. Чи треба все це нам? Звичайно, і насамперед тому, щоб створити в українській економіці конкурентне середовище і зруйнувати корупційні схеми з адміністративною рентою, оскільки терпіти безумство наших місцевих олігархів і некомпетентність фінансової влади далі просто не можна.

Не забувайте, прем'єр-міністр України Олексій Гончарук вже повідомив про плани забезпечити зростання економіки країни на 40% за 5 років. Для цього, на думку міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофія Мілованова, Україні потрібно не тільки досягти економічного зростання, а й поліпшити життя людей з допомогою зростання. Дійсно, в такі переломні дні не тільки губляться, але і заробляються великі гроші. Ось і 9 вересня гривня знову зміцнилася, ба більше - пробила психологічний поріг нижче 25 гривень. Таке відчуття, що консолідація законодавчої і виконавчої влади від цілком чітких та конкретних цілей і завдань швидко перетворюється на саморозвинаний та самопідтримувальний процес.

Новини за темою

Однак цього недостатньо для стійкого і поступального зростання економіки країни. На це вказує і голова Ради Нацбанку Богдан Данилишин, справедливо зазначаючи: "Практично не функціонуючий в Україні фондовий ринок, труднощі із залученням фінансування від інституційних інвесторів і рецесія балансів українських компаній сильно звужують потенційні джерела капіталу. За такої ситуації не варто сподіватися на прискорення зростання економіки". Що робити в такій ситуації? Чого чекати далі?

Відверто кажучи, боюся нових осідань світових ринків та їхнього негативного впливу на стан української економіки. Тим паче провідні аналітики пояснюють невизначеність міжнародних інвесторів діями ФРС США, яка 31 липня цього 2019 року вперше за останні 10 років знизила відсоткову ставку на 25 базисних пунктів – до 2-2,25% річних.  І все ж президент Дональд Трамп залишився незадоволений таким рішенням голови американського центробанку Павелла, на своїй сторінці в Твіттері він написав: "Ринок хотів почути від Павелла і ФРС про початок тривалого і рішучого циклу зниження ставок, щоб йти в ногу з Китаєм, Євросоюзом та іншими країнами світу. Як зазвичай, Павелл нас розчарував".

У цей же час Народний банк Китаю вкотре знизив курс китайської валюти до долара США, і юань вперше за останні 11 років пробив психологічно важливу позначку в 7,0 юаня за 1-го "американця". Ну, і чергове засідання Європейського центробанку 12 вересня цього 2019 року може стати історичним з ухваленням комплексу заходів щодо подальшого пом'якшення монетарної політики і стимулювання економічного зростання за рахунок низьких відсоткових ставок. Словом, експерти очікують від керівництва ЄЦБ зниження відсоткової ставки, яка може стати негативною, як у Японії або Швейцарії. Так і незабаром 18 вересня своє нове рішення щодо відсоткової ставки оприлюднить ФРС США (за прогнозами аналітиків, Павелл вирішиться знизити відсоткову ставку на 25 базисних пунктів до інтервалу в 1,75-2%).

Ці рішення світових фінансових лідерів разом із очікуваними коментарями в Твіттері президента США Дональда Трампа можуть негативно вплинути на американський долар і дати нашій гривні ще один шанс на зміцнення. І фактично мені "подобається" все це. Виглядає, що світова економіка стоїть на краю грандіозної "страшилки" (судіть самі, обсяг світового боргу в I кварталі в порівнянні з тим же періодом минулого 2018 року збільшився на 3 трлн дол. США і склав 246 трлн дол. США — це майже 320% світового ВВП). Щоправда, поки це лише відчуття, що ці величезні борги підірвуть світову економіку, не більше того. Але чи не тому Богдан Данилишин щиро нарікає на те, що у нас незначне зниження облікової ставки НБУ до 16,5% – це лише продовження політики напівзаходів, якої Національний банк України дотримується вже тривалий час.

Новини за темою

Також голова Ради НБУ Богдан Данилишин закликає Правління Національного банку прискорити процес пошуку балансу між ціновою стабільністю й економічним зростанням в Україні, наголошуючи: "Нацбанк впливає на реальну ставку відсотка, керуючи номінальною ставкою. Рівень реальної відсоткової ставки, тобто зменшеної на рівень інфляції, впливає на виробництво й споживання. Стримувальна монетарна політика не створює умов для зростання економіки". Підтримує його в цьому і міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов, зазначаючи: "Інвестиції повинні значно зрости. Це залежить від того, чи повірять світ і українці, що тепер буде інакше. Я повірив. Але більшість людей ще придивляються. А так не працюють справжні зміни. Потрібно ризикувати, вірити, йти і робити. Ти ніколи не полетиш у космос, якщо не будеш вірити, що можна полетіти в космос".

Проте, є у нас у Кабміні ще нюансик – стара гвардія Мінфіну, яка знову хоче щось замутити. Панове, схаменіться, ваша нова вигадка неодмінно закінчиться для економіки країни і зокрема для українського боргового ринку дуже погано. Невже не показовий для вас приклад з Нацкомісією, що здійснює регулювання ринків фінансових послуг, функції якої тепер Рада буде передавати згідно із законопроектом про так званий "спліт" до НБУ і Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку?! Але хтось зараз наполегливо хоче нав'язати нам турбулентність, пропонуючи Кабміну і Верховній Раді створити Держагентство з управління державним боргом у підпорядкуванні Мінфіну. Панове, а ви не загралися?! Ви і так є той монстр, завдяки якому всі доходи майбутніх періодів ми вже спожили і вже проїли благополуччя двох наступних поколінь. Або ще мало взяли до кишені від розміщення ОВДП?

Тому треба визнати, економіка України підростає не завдяки, а всупереч рішенням НБУ і Мінфіну. Тим часом, як у всьому світі центробанки знижують свої ключові ставки і послаблюють національні валюти. І багато хто вважає, що зниження облікової ставки – це якась панацея від більшості фінансово-економічних бід. Думаю, це не так. На жаль, все зовсім не так. Реалії ринків набагато тривожніші і рутинніші. Є циклічність економіки, спадові і висхідні хвилі криз, торгові і валютні війни. І сьогодні спостерігається уповільнення світової економіки – це лише один з елементів депресивної смуги, яка може тривати протягом декількох років, у тому числі і в Україні. Тому головне завдання цієї української влади - не сповзти в нову економічну кризу. Відповідно, не рекомендую Кабміну ухвалювати поспішні непродумані рішення, однак із розумом треба ризикувати, в тому числі знижуючи облікову ставку НБУ.  

Олександр ГОНЧАРОВ,

директор Асоціації учасників ринків капіталу

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>