Директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард
Reuters

Оригінал на сайті Atlantic Council

Перш ніж відповісти на ці питання, важливо розібратися, чим займається МВФ, а чим ні.

Жодна міжнародна організація не може змагатися з МВФ в оперативності та ефективності. У фонду набагато більше коштів, ніж у кого-небудь, більш того, його фінансування зростає з кожним новим викликом. Порівняно з іншими організаціями, персонал МВФ краще кваліфікований, так і рівень оплати тут набагато вищий. У фонду є чітка місія, а завдяки суворій ієрархії він функціонує, як армія.

Керуючий директор або перший заступник віддає розпорядження, і місія МВФ відправляється на нове місце протягом декількох днів. Навіть у найскладніших умовах угода може бути укладена протягом двох тижнів, а ще через два тижні виконавча рада МВФ приймає рішення. Наступного дня мільярди доларів можуть бути виплачені без яких-небудь урядів чи парламентів.

МВФ може діяти таким чином, тому що у нього обмежений мандат. Він повинен підтримувати макроекономічну стабільність, тобто утримувати країни від дефолту і стримувати інфляцію, що зазвичай означає вимогу обмеження бюджетного дефіциту, жорсткої грошово-кредитної політики і реалістичної валютної політики. У свою чергу, МВФ може пропонувати великі і своєчасні виплати кредитів для зміцнення виснажених резервів центрального банку.

11 березня 2015 року, коли рада МВФ ухвалила цьогорічну програму стабілізації для України на 17,5 мільярда доларів, він вирішив передати 5 мільярда доларів негайно. Гроші були перераховані на наступний день, подвоївши крихітні валютні резерви України.

Ніхто, крім МВФ, не зміг би цього зробити. Якщо б уряд якоїсь країни і спробував, йому б довелося пройти через тривалий і складний процес у парламенті, а Україна тим часом ще глибше занурилася б у фінансову кризу.

Чому МВФ надав Україні четвертий транш навіть незважаючи на те, що уряд виконав менше половини вимог фонду щодо структурних реформ? Справа в тому, що Україна виконала надзвичайно важливі макроекономічні умови, зокрема збалансовує бюджет. Очікувалося, що дефіцит бюджету в країні буде на рівні 3,7% від ВВП, але він зупинився на 2,3%, що не може не вражати. Інфляція була трохи менше, ніж потрібно, хоча зовнішній дефіцит і виявився дещо більше; обмінний курс стабілізувався в жорстких зовнішніх умовах.

Питання великої кількості структурних вимог МВФ виглядає цілком виправданим. Ці умови викликали найбільше скарг в Індонезії і Південній Кореї під час азіатської фінансової кризи 1997-1998 років. Але МВФ не може ігнорувати поширену думку про необхідність більш рішучої боротьби з корупцією в Україні і роботу над відновленням соціальної справедливості. Формальним виправданням для вимог МВФ служать макроекономічні цілі.

Протягом останнього періоду двома найважливішими умовами реформ були націоналізація недокапіталізованого "ПриватБанку" і запуск системи електронного декларування для 100 тисяч чиновників. Обидві умови виконано, а ті пункти, які Україна все ж не виконала, були не так важливі.

Для отримання чергового траншу Україна повинна здійснити не менше 16 структурних реформ, але дві з них особливі: прийняття пенсійної реформи до кінця квітня, а також прийняття законопроекту про продаж землі до кінця травня. Якщо ці умови будуть виконані, я припускаю, що МВФ затвердить п'ятий транш до червня.

Чи корисна для України співпраця з МВФ? Однозначно так. Завдяки кредитам МВФ, за останні два роки українські валютні запаси зросли з 5 мільярдів доларів до 16,7 мільярда доларів, що дозволило стабілізувати обмінний курс і стримати інфляцію. Тепер в України є всі передумови для відчутного економічного зростання.

Андерс Ослунд

Переклад ИноСМИ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.