banner banner banner banner

Чому я не ходжу на вибори, або Що таке олігархічна демократія

Представницька демократія – це завжди влада олігархії. Скрізь, і в розвинених країнах теж. А про бідні країни навіть і говорити не варто. Ніхто бідних до реального управління ніколи не допустить

Чому я не ходжу на вибори, або Що таке олігархічна демократія
Фото з відкритих джерел

Андрій Головачов

Економічний експерт

Представницька демократія – це завжди влада олігархії. Скрізь, і в розвинених країнах теж. А про бідні країни навіть і говорити не варто. Ніхто бідних до реального управління ніколи не допустить

Оригінал на сторінці Андрія Головачова у Facebook

Всі еліти в бідних країнах, як, наприклад, в Україні, де чомусь існує загальне виборче право, змушені вирішувати одне неприємне завдання: як зробити так, щоб бідне населення, яке опікується лише проблемами виживання, не брало реальної участі в управлінні країною.

Це дійсно проблема, тому що бідну людину підпускати до управління не можна (це навіть не обговорюється), але бідні складають абсолютну більшість і мають право голосу.

Новини за темою

Пряма демократія античних часів довела, що бідні люди використовують демократію виключно для відбирання багатства у багатих на свою користь. Тобто якщо бідні реально беруть участь в управлінні, то вони будуть використовувати свою владу тільки для "розкуркулювання" багатих. Втім, це природне бажання, і по-іншому не буде ніколи. І у нас під час останнього майдану народець теж відразу ж кинувся грабувати садиби. Насилу заспокоїли.

Саме з цієї причини пряма демократія в Греції виродилася в авторитарні монархічні режими, які стали захищати власність багатих.

Через 2,5 тис. років Європа поступово знову повернулася до демократії. Проте висновки з античності було зроблено. Пряму демократію замінили на представницьку. Бідним знову дали право обирати. Але не голосувати прямо з питань державного управління, як було у Стародавній Греції, а обирати своїх народних представників, які нібито керуватимуть країною від їхнього, бідних, імені.

Еліта усвідомила, що представницька демократія - це ідеальна форма для закріплення своєї влади і створення ілюзії рівних можливостей впливу на управління. Щоб народ не буянив. А якщо забуянив, то йому відразу підставляють нові вибори: мовляв, не подобається влада, вибирай, рідний, нову. Все в твоїх руках, богоносце! І спустили пар. І в Україні саме так постійно спускається пар, і незабаром, схоже, доведеться його спускати знову. Народу, щоправда, від цього краще не стане.

Новини за темою

Представницька демократія - це завжди влада олігархії. Скрізь, і в розвинених країнах теж. А про бідні країни навіть і говорити не варто. Ніхто бідних до реального управління ніколи не допустить. І це правильно.

Методи виключення бідних з процесу управління скрізь однакові.

1. Це тотальний контроль над ЗМІ з боку еліти.

2. Високі бар'єри для висунення в кандидати, адміністративний ресурс.

3. І найголовніше - це звичайне обдурювання.

Обдурювання, обман, демагогія і пропаганда - це головні методи, за допомогою яких олігархія примушує маси бідних людей голосувати за тих клоунів, яких їм підсовують як виразників їхніх надій і сподівань. При цьому професійні психологи та соціологи вміло використовують традиційні народні архетипи, характерні для даного суспільства, розкручуючи їх методами звичайної пропаганди і реклами.

Народ вдячно хаває всю цю лабуду і слухняно голосує то за билинного героя Іллю Муромця, простакуватого, але справедливого захисника знедолених (Кличка). То за свого хлопця, який з простих, знає наші проблеми, із заводської прохідної (Береза, Каплін). то за ковбоя-супермена, який зневажає закони, Зорро і Фанфана-тюльпана (Корбан, Ляшко, Філатов). То за дбайливого Батька-Господаря (Кернес, Садовий), то за Матір-Берегиню (Тимошенко), то за доброго Чарівника (Черновецький), то за Робін Гуда (Саакашвілі ) тощо. І так по колу: Ілля Муромець – Зорро – Мати-Берегиня - Свій хлопець - Батько-Господар - Добрий Чарівник - Робін Гуд - Ілля Муромець.

Новини за темою

У демократичних режимах, особливо в бідних країнах, реальна влада - завжди таємна влада, олігархічна за своєю природою. А народу пропонують набір різних клоунів на вибір, боротьбу нанайських хлопчиків.

У силу безнадійної бідності України все описане вище проявляється в найбільш яскравій формі, і з цієї причини я ніколи не ходжу на вибори. Точніше, ходжу, але тільки на вибори голови свого гаражного кооперативу і свого ОСББ. Там це має сенс.

Як справедливо помітив великий Лі Куан Ю, "для справжньої демократії потрібно, щоб 40-50% населення мали доход вище 5000 дол. на місяць і були добре освіченими. Інакше на виборах люди обиратимуть шахраїв й акторів".

Андрій Головачов

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]112.ua.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>