Чому для Росії такий важливий Близький Схід

Кремль вірить, що якщо Росія не матиме роль великої сили в таких ключових регіонах, як Близький Схід, то вона нічого не варта. Тоді вона - якесь середньовічне об'єднання удільних князівств Московії - об'єкт, а не суб'єкт світової політики

Чому для Росії такий важливий Близький Схід
Фото з відкритих джерел

Стівен Бланк

Старший науковий співробітник американської ради з зовнішньої політики.

Кремль вірить, що якщо Росія не матиме роль великої сили в таких ключових регіонах, як Близький Схід, то вона нічого не варта. Тоді вона - якесь середньовічне об'єднання удільних князівств Московії - об'єкт, а не суб'єкт світової політики

Оригінал сайт Atlantic Council

Громадянська війна в Сирії була близька до того, щоб спровокувати прямі сутички між США і Росією. Незважаючи на актуальний запит зрозуміти цілі обох сторін, навряд чи хто бере до уваги загальну мету Росії на Близькому Сході. Сирія може стати, за словами Збіґнєва Бжезинського, своєрідними Євразійськими Балканами, але це не єдиний аспект або фокус російської політики на Близькому Сході.

Росія намагається бути наддержавою

Ми повинні терміново зрозуміти природу цілей Росії. Без цього розуміння США не зможуть сформувати послідовну стратегію і здійснювати подальші заходи на Близькому Сході.

На своїй території Росія дотримується принципу постійно чатувати і являти собою велику і потужну глобальну силу у протистоянні спробам Заходу підірвати уклад інших держав. Внутрішня підтримка президента Володимира Путіна як наркотик полягає в постійному відновленні ідеї про те, що Росія залишається великою силою, яка постійно перебуває в блокаді, а Путін, як Святий Георгій, наполегливо бореться з різними драконами. Американську політику Москва розцінює як просування революції, яку Вашингтон, у свою чергу, вважає просуванням демократії.

Така позиція загалом притаманна для зовнішньої політики Росії. Кремль вірить, що якщо Росія не матиме роль великої сили в таких ключових регіонах, як Близький Схід, то вона нічого не варта. Тоді вона — якесь середньовічне об'єднання удільних князівств Московії — об'єкт, а не суб'єкт світової політики.

Новини за темою

Саме від цього відштовхується зовнішній політичний курс Росії. Найважливіше, чого хоче Росія, — це діяти або створювати враження діяльності, рівнозначної США. Тобто грати не менш важливу роль в управлінні програмами безпеки на Близькому Сході. Іншими словами, мета — змусити США поводитися з Росією як з рівною, великою і глобальною силою. І це в розумінні Москви передбачає також співпрацю з США у галузі ведення війни проти тероризму.

За відсутності такої Москва просто змушена протистояти спробам Заходу витіснити сирійського лідера Башара Асада і залякувати Іран за допомогою всіх наявних інструментів впливу. Виходячи з цього контексту, Москва аж ніяк не може собі дозволити міняти свої плани. Слабкість цієї політики змушує Росію шукати союзників у боротьбі зі США. Тому Росія прагне взаємодіяти з кожним — хоч і на відстані витягнутої руки.

Інтереси Росії на Близькому Сході

І тут ключова мета Росії — сформувати антиамериканський блок. Не випадково нинішнє коло російських друзів — Іран, Ірак і Сирія — нагадує табір противників у заміській резиденції президента США Кемп-Девід 70-х років або ж значною мірою шиїтський або ренегатський блок сунітів.

У той же час в силу певних причин важливі й відносини Росії з Саудівською Аравією та ОАЕ. Москва повинна працювати з цими державами для забезпечення більш високих цін на енергоносії. Це життєво необхідно, зважаючи на ключову роль вуглеводнів в загальному економічному житті та програмах Росії.

Інша причина кооперації з арабськими державами Перської затоки — попередити конфлікт між своїм партнером Іраном і цими сунітськими державами, а заразом й Ізраїлем. Будь-який з цих конфліктів поверне США велич і дасть Вашингтону можливість, яку там наполегливо шукали з 2013 року — розробити та реалізувати стратегію для Близького Сходу, і в подальшому призведе до ізоляції Росії. Виходячи з цих міркувань, Росія також намагається подружитися як з Ізраїлем, так і з його ворогами — терористичними угрупованнями — ХАМАС і "Хезболла", що діють за підтримки Ірану.

Ще одна причина, чому Росія підтримує зв'язок з державами цього регіону, полягає в торгово-економічній площині. Таким чином Москва сподівається отримати фінансування та інвестиції, які допоможуть їй обійти санкції Заходу. Для цього ж і високі ціни на енергоносії, які мають на меті підтримувати економічне здоров'я Росії. Експорт енергетичних ресурсів також дозволяє їй зберегти економічні важелі впливу на Європу.

Туреччина завжди була для Путіна покажчиком на Близькому Сході. Протягом довгих років Путін прагнув реставрувати російсько-турецькі відносини, переслідуючи відвертий намір обмежити участь Туреччини в НАТО — або ж і геть умовити її звідти вийти. Путін збудував потужну систему економічного впливу на Туреччину шляхом експорту енергоресурсів, а віднедавна і постачання зброї. Незважаючи на напругу 2015 — 2016 років, що виникла через те, що Туреччина збила російський військовий літак на кордоні з Сирією, Путін зміг налагодити тісні особисті стосунки з президентом Ердоганом. Путін підтримує неприкриті спроби турецького лідера встановити в країні систему, подібну до путінської.

Туреччина є яскравим прикладом масштабної зовнішньополітичної стратегії Кремля. Хай там як, а домовленості щодо постачання енергії та зброї корелюють з угодами, що дають Росії доступ до портів, морських і повітряних сил, які часто перетворюються на російські бази. Крім Тартуса в Сирії, зараз Москва шукає аналогічні бази в Єгипті, Лівії, Судані, Ємені, і, ймовірно, має доступ до повітряній базі Хамедан в Ірані.

Новини за темою

З обох сторін посилення влади на Близькому Сході ці бази також дозволяють Москві реалізувати свої історичні прагнення — встановити військову владу в Середземномор'ї, а заодно відрізати доступ НАТО в Чорне море і обмежити можливості Альянсу розгортати операції на Близькому Сході, або проти Росії — на Середземномор'ї та на Балканах. Нарощування російських сил на території Середземноморського басейну і на Близькому Сході — це неминучий наслідок анексії Криму в 2014 році.

Дипломатія, інформація, експорт зброї, енергетичні угоди, пряме втручання і неперервна експлуатація найменшого етнічного чи релігійного розколу, який трапляється на Близькому Сході, — всі ці інструменти в широкому геополітичному сенсі слугують для консолідації населення в межах Росії. Тому що могутніша країна позиціонує себе як велика міжнародна сила, то міцнішими стають позиції Путіна вдома. Це є частиною великої міжнародної стратегії Кремля, яка полягає в тому, щоб створювати або використовувати регіональні кризи, де тільки можна. Таким чином Росія отримає всі передумови для перетворення в глобальну державу, яка згодом і стане вирішувати всі ці складні питання.

По суті Москва шукає спосіб використовувати наявні кризи для створення регіональної біполярності проти Заходу на Близькому Сході, а також в таких країнах, як Латинська Америка і Афганістан. Це змусить США і їхніх союзників визнати самопроголошену цінність Москви і зацементувати систему світової багатополярності (з Китаєм і Штатами), що і подарує Росії статус глобальної сили, до голосу якої повинні дослухатися. І в рідкісних випадках, якщо такі взагалі є, Москва прагне до відповідальності за тривалість свого статусу-кво. Швидше за все, як 20 років тому писав у своїй книзі американський політолог Роберт Легволд "Росія шукає статус, а не відповідальність" (Russia seeks status not responsibility), саме Близький Схід (Україна), може бути прикладом найбільш нав'язливого пошуку такого статусу.

Бажання Росії отримати статус світової держави не повинно бути оскаржене тільки в Сирії. Завдяки продуманій стратегії США мають протистояти цьому в цілому регіоні.

Зараз головною рисою крикливої політики адміністрації Трампа є не сила, а непослідовність. І поки вона такою лишається, а ми продовжуємо обманювати себе в розумінні цих завдань зовнішньої політики Росії, годі дати лад нинішньому хаосу.

Стівен Бланк

Переклад ИноСМИ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

 

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>