"Чоловік, який вбив Дон Кіхота": Кіно – найсильніший наркотик

Один із найскандальніших фільмів-довгобудів виявився повним розчаруванням

"Чоловік, який вбив Дон Кіхота": Кіно – найсильніший наркотик
"Чоловік, який убив Дон Кіхота" "Артхаустраффік"

Антон Філатов

Журналіст, кінокритик

Один із найскандальніших фільмів-довгобудів виявився повним розчаруванням

13 вересня вийшов у прокат один з найбільш обговорюваних фільмів року – "Чоловік, який вбив Дон Кіхота" Террі Гілліама. Режисер присвятив створенню цієї картини майже 30 років. Але в результаті вийшло кіно, на яке багатьом глядачам буде шкода витратити навіть дві години.

Як може здатися на перший погляд, ця стрічка створює враження свята і проголошує оду творчим людям. Але за фактом тут криється тотальне розчарування в мистецтві. За масивною маскою комедії, яка немов визирає з кожного кадру, тут криється трагічна туга. В цілому фільм справляє враження безглуздого свята.

У центрі сюжету перебуває режисер на ім'я Тобі. Він знімає рекламу в іспанській глибинці. Одноманітна рутина заводить його в творчий тупик. Раптом він дізнається, що зовсім поруч розташовується містечко, в якому він багато років тому знімав свій перший фільм. Тобі вирішує навідатися в ті краї, в надії, що спогади молодості повернуть йому натхнення.

Опинившись у цих місцях, головний герой зустрічає божевільного старого, який зіграв Дон Кіхота у першій стрічці Тобі. Під час зйомок цей дід настільки повірив у те, що є "лицарем сумного образу", що з тих пір і не розлучався з цим амплуа. Його повністю поглинули галюцинації про лицарство. Разом із цим дідом Тобі відправляється в хитромудру подорож, яка проходить по межі між реальністю і вигадкою.

Найбільш відомий фільм Гілліама "Страх і ненависть в Лас-Вегасі" (1998) розповів про журналіста, який сміливо експериментував з наркотиками. Тепер же, через 20 років, цей режисер знову зняв картину про людину, яка блукає на зворотній реальності. Правда, вже без краплі наркотиків у крові. На цей раз фільммейкер показав, що кіно, як таке, може викликати ще більш радикальне помутніння розуму, ніж психоделічні речовини.

Головний наголос у "Чоловікові, який вбив Дон Кіхота" зроблено на декораціях і костюмах. Сюжет тут часто відходить на задній план. А в центрі уваги опиняється який-небудь черговий екстравагантний наряд, карнавальна хода або химерний інтер'єр.

У фінальних епізодах фільм перетворюється на костюмований бардак, в якому сюжетна в'язь остаточно сплутується в невиразний ком розрізнених подій.

Якщо у візуальному ряді фільму ступінь креативу зашкалює, то в сюжеті – катастрофічно не вистачає оригінальності. Багато які сцени і діалоги розіграні за банальними трафаретами. Наприклад, одна з героїнь стрічки фліртує з коханцем, кладучи йому руку на коліно під столом, поки поруч сидить її чоловік. А в ще одній сцені головний герой трафаретно йде в захід сонця.

"Чоловік, який убив Дон Кіхота" "Артхаустраффік"

Монтаж багатьох епізодів розчаровує своєю безглуздою халтурою. Хронологія подій скаче кульгавим галопом, то спішно пропускаючи важливі події, то зупиняючись на незначних, але строкатих дрібницях.

Протягом майже трьох десятиліть поширювалася легенда про те, як знімається "Чоловік, який вбив Дон Кіхота". Про створення цієї картини зняли два документальні фільми. Весь світ роками стежив за тим, як один продюсер цього проекту змінював іншого, як проходили судові розгляди навколо цієї стрічки, як постійно змінювався акторський склад стрічки, як режисер героїчно долав чергові труднощі. Однак у результаті весь цей монументальний пафос стрічки так і не був виправданий.

Головну роль у картині виконав Адам Драйвер. Молодий голлівудський актор, який гармонійно виглядає і в "Зоряних війнах", і в хітах Каннського кінофестивалю ("Патерсон", "Чорний клановець"). Він знявся у двох десятках картин. Проте на тлі навіть такої небагатої фільмографії "Чоловік, який вбив Дон Кіхота" виглядає невиразно.

"Чоловік, який убив Дон Кіхота" "Артхаустраффік"

А одну з найбільш ефектних ролей у цій картині зіграла французька актриса Ольга Куриленко. Вона народилася в Бердянську і до 15 років прожила в Україні. Її акторська кар'єра різко пішла в гору після того, як вона зіграла дівчину Джеймса Бонда в "Кванті милосердя" (2008). З тих пір до Куриленко приклеїлося амплуа фатальної красуні з підступними котячими очима. Цей образ вона в черговий раз втілила і в новій роботі Гілліама.  

Проте в цьому році актриса стала все частіше приміряти інші образи, відходячи від власного кліше. Протягом 2018-го Куриленко з'явиться одразу в п'яти фільмах, які вийдуть у наших кінотеатрах. Раніше в цьому році вийшли "Смерть Сталіна" і "На відстані подиху". А 20 вересня розпочнеться прокат ще двох картин з її участю: фільму жахів "Мара" і комедії "Агент Джонні Інгліш: Нова місія". Заради кожної з цих прем'єр артистка перевтілювалася радикальним чином.  

У фільмографії 77-річного Террі Гілліама значиться два десятки картин. Однак хочеться переглядати тільки одну-дві. І "Чоловік, який вбив Дон Кіхота" не входить у число обраних.

"Чоловік, який убив Дон Кіхота" "Артхаустраффік"

Фільммейкер не заявляв про завершення кар'єри після цієї картини. Хоча вік Гілліама натякає на те, що незабаром він вже вирушить на спокій. До того ж, і сама картина містить безліч натяків на те, як сильно режисер розчарувався в кінематографі.

За сюжетом, всі головні герої фільму постраждали від кіно. Звичайний провінційний швець, потрапивши в кіно, з'їхав з глузду. Мила провінційна дівчина, знявшись у фільмі, скотилася до проституції. А сам режисер, присвятивши себе кінематографу, перетворив своє життя в суєтні метання від однієї авантюри до іншої.

У сухому залишку "Чоловік, який вбив Дон Кіхота" показує глядачеві, як ілюзії спочатку перетворюють життя людини в бардак, а потім і зовсім його руйнують. Правда, звучить цей меседж абсолютно невиразно, адже в сюжеті самого фільму також панує бардак.

"Чоловік, який убив Дон Кіхота" "Артхаустраффік"

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів