banner banner banner banner

Чого хоче злочинець: Як силовики ведуть перемовини із терористами

У Луцьку чоловік захопив автобус з людьми і загрожує підірвати бомбу. Злочинець пред'явив правоохоронцям свої вимоги, зараз з ним по телефону ведуться переговори. Від перебігу подібних переговорів із терористами можуть залежати десятки, сотні і навіть тисячі життів. Це ціле мистецтво, яке має свої особливості і тонкощі, знаючи які, досвідчений парламентар може врегулювати ситуацію без жертв. Про психологічний бік переговорів розповість 112.ua

Чого хоче злочинець: Як силовики ведуть перемовини із терористами
Терористи з фільму Міцний горішок 2 Фото з відкритих джерел

Ірина Шостак

Журналістка

У Луцьку чоловік захопив автобус з людьми і загрожує підірвати бомбу. Злочинець пред'явив правоохоронцям свої вимоги, зараз з ним по телефону ведуться переговори. Від перебігу подібних переговорів із терористами можуть залежати десятки, сотні і навіть тисячі життів. Це ціле мистецтво, яке має свої особливості і тонкощі, знаючи які, досвідчений парламентар може врегулювати ситуацію без жертв. Про психологічний бік переговорів розповість 112.ua

Ви, напевно, не раз чули у фільмах: "Ми не ведемо переговори з терористами". Подібні заяви урядів різних країн про неможливість угод із терористами розбиваються об реальність, в якій переговори — не слабина, а єдина можливість держави виконати свій головний обов'язок із захисту населення.

Новини за темою

Саме тому мистецтво подібних переговорів має свої тонкощі й етапи, незнання яких неодмінно спричинить жертви. Наприклад, почувши вимоги терориста, простий обиватель зробить висновки про його амбіції і психологічний стан, тим часом як для професійних перемовників його вимоги стають ключем до врегулювання ситуації.

Перше, що роблять правоохоронці в такій ситуації - окреслюють чітку відмінність між інструментальною та експресивною мотивацією. Якщо терористи беруть заручників, захоплюють будівлі або викрадають людей, щоб обміняти їх на конкретні результати (виїзд за кордон, захоплення, щоб уникнути арешту за вчинений злочин, захоплення психічно хворими людьми, які прагнуть привернути до себе увагу, досягнення якихось політичних цілей), то ними керує інструментальна мотивація. Саме в разі такої мотивації і є сенс вступати в переговори, під час яких шляхом майстерних психологічних маніпуляцій можна, знизивши рівень готовності, настороженості терористів, знешкодивши його, досягти успіху.

Така мотивація була у членів палестинської терористичної організації "Чорний вересень", які під час Олімпійських ігор у Мюнхені (1972) захопили в заручники спортсменів ізраїльської збірної, вимагаючи звільнити палестинських ув'язнених із ізраїльських в'язниць (жертвами стали 17 осіб), а також у бойовиків "Хамас", які в 2006 р. захопили ізраїльського сержанта Гілада Шаліта і в обмін на його життя вимагали звільнити близько тисячі палестинських в'язнів.

Але якщо ми говоримо про експресивну мотивацію (масові акції з нечіткими вимогами, головною метою яких є привернення уваги до ідеології, руху, викликати страх) — у переговори вступати безглуздо, адже намагаючись зрозуміти, чого хочуть терористи, силові служби втрачають час, а подія набирає обертів у соціальних медіа, надихаючи і таким чином розширюючи поле прихильників. Такими були теракти в Мумбаї (2008 рік), Сіднеї (2014 рік), Парижі (2015 рік), Орландо (2016 рік). Метою таких актів є не торги за бажане, а максимальний суспільний резонанс (більше болю і більше страху).

Друге, що роблять силовики, - встановлюють особистий словесний контакт із терористом (щоб мати можливість реагувати на будь-який крок). Саме цей етап є найскладнішим. Досвідчені перемовники радять:

  • отримати усні запевнення терористів у тому, що вони не спробують зробити агресивних дій;
  • при наближенні до терористів звернути увагу на наявність у них достатнього простору в місці укриття та оцінити, наскільки зросте їхня напруга при підході парламентера;
  • не починати переговорів, якщо парламентера тримають під прицілом; домогтися, щоб зброю було опущено;
  • намагатися переходити до суті проблеми тільки після закінчення деякого часу і при встановленні взаєморозуміння та довіри між представником і терористами;
  • не погоджуватися на пряме спілкування відразу з декількома загарбниками;
  • при спілкуванні намагатися дивитись терористам в очі;
  • ніколи не повертатися до терористів спиною;
  • завжди залишати собі шлях до відступу.

У процесі подальшого спілкування із терористом на кожному з етапів ведення перемовин (4 етапи: діагностичний, "захоплення позицій", висунення умов і  формування остаточної позиції) необхідно отримувати якомога більше інформації про його наміри, враховуючи дані про особу терориста, обходити гострі кути (применшувати значення вже вчиненого терористами і вести переговори в такому ключі, щоб створювалося враження про досягнутий прогрес і що обидві сторони у виграші).

Новини за темою

Також професіонали відзначають, що в процесі розмови варто уникати питань, на які можна дати односкладну відповідь, таким чином виводячи терориста на тривалу бесіду, що не тільки сприяє заспокоєнню його намірів, але і дає можливість відповідним силам продумати перебіг операції зі звільнення заручників.

Наступні етапи переговорів пов'язані з розглядом конкретних умов, які висувають злочинці.

Також варто відзначити, що тактика ведення переговорів може змінюватися в залежності від мотивів захоплення заручників, які ґрунтуються на трьох різних причинах:

  1. Криміногенних (коли грабіжника або іншого злочинця спіймано на місці події співробітниками міліції);
  2. Психогенних (вважають захоплення заручників реальним засобом вирішення виниклої в їхній уяві проблеми);
  3. Політичних (прагнуть виправити за своїми мірками існуючу несправедливість).

Саме визначивши мету, мотив і психотип терориста, перемовники приходять до успіху. Адже, наприклад, у випадку з політичним мотивом, наводячи альтернативні рішення і роз'яснення, які містять певні політичні поступки, можна прийти до вирішення конфлікту.

Успішні переговори з терористами це не про імпровізацію, інтуїцію або попередні заготовки і сформовані навички, це радше про кмітливість в умовах гострого дефіциту часу і нервової напруги. Як показує практика — тільки цільова підготовка, яка завчасно і ретельно здійснюється, науковий підхід до вибору необхідних шляхів і засобів розв'язання проблеми здатні від початку переломити несприятливий перебіг подій і досягти бажаного результату.

Сподіваємося, українські силовики добре натреновані і зможуть вирішити проблему без жертв.

Ірина Шостак

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>