Чого хоче від України Захід

Чого хоче від України Захід
Фото з відкритих джерел

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

Пленарний тиждень Ради, який завершується перед літніми канікулами, сповнений важливими як світовими, так і внутрішньоукраїнськими подіями.

Якщо за чергою, то в понеділок, 9 липня, нинішнього року в Брюсселі відбувся 20-й і останній перед нашими передвиборчими кампаніями саміт Україна – ЄС, де основними темами переговорів були кроки з реалізації Угоди про Асоціацію Україна – Євросоюз і розвитку зони вільної торгівлі, а також виконання програми реформ у нас у країні та підтримка цього процесу з боку наших західних партнерів. Водночас Захід ще раз підкреслив, що не має наміру рятувати або захищати жодного корумпованого українського топ-чиновника.

Також європейці рекомендували реформувати систему, коли в Україні в одних руках і керування економікою, і статистичний облік, що дозволяє легко приховувати реальні та малювати потрібні макроекономічні показники, а топ-чиновникам - за хабара вступати в змову з великим бізнесом для підтримки неприродних для нинішньої ринкової ситуації цін на товари й послуги. Захід вже розібрався в цих хитросплетіннях корупційних зв'язків, тому твердо відстоює створення у нас вищого Антикорупційного суду, що явно показано у смисловому значенні тексту ухваленої Резолюції саміту з 11 пунктів. Що ще нам рекомендують?

Новини за темою

Наші європейські партнери пропонують, наприклад, впроваджувати у нас незалежний моніторинг цін, включаючи і громадський моніторинг. Адже ми бачимо, як протягом останніх років нестримно зросли ціни на енергоресурси, тарифи та комунальні послуги. Передова практика розвинених країн переконливо показує, що в переговорах з чиновниками і монополістами саме аргументи незалежного і громадського моніторингу могли б мати дуже сильний вплив, якщо не на зниження, то вже точно на заморожування цін.

Ось тільки коли українці зрозуміють і усвідомлять, що ще жодна країна у світі не компенсувала своїм громадянам ані інфляцію, ані вибухове зростання цін?! Тому треба думати, яку владу обираємо. Ну, а зараз радив би дуже уважно стежити за курсом "американця", тому що ми перебуваємо на тій межі, перейшовши яку зіткнемося з новим витком девальвації гривні. Що більше НБУ дав новий поштовх для зростання долара США. Вчора, 12 липня, нас поінформували, що правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 17,5% річних з 13 липня 2018 року, щоб повернути інфляцію в межі цільового діапазону в 2019 році.

Відповідно, волатильність і непередбачуваність гривні тільки посилюватиметься. І ті ж великі валютні спекулянти прекрасно знають, що Нацбанк для боротьби з ними не має ані засобів, ні волі. А значить, американський долар ростиме. Водночас одна з основних проблем для нашої нацвалюти – це збройний конфлікт на сході країни. І поки цю військову кризу не буде врегульовано, ніхто не витрачатиме валюту на підтримку гривні – це марна трата золотовалютних резервів. Ну а позаяк фінансовий ринок живе майбутнім, то гривня й далі буде активно слабшати, і цей тренд триватиме в наступному, 2019 році.

Новини за темою

Враховуючи той факт, що НБУ цьогоріч вже тричі підвищував облікову ставку з 14% до 17,5% річних, то нашим комерційним банкам простіше і вигідніше не кредитувати підприємства, які дедалі частіше не можуть повернути кредити, а вирушати на валютний ринок по долар і євро. У такій ситуації годі й сперечатися: простіше купити долари і, нічим не переймаючись, насолоджуватися зростанням курсу іноземної валюти. Також великі банки – валютні спекулянти дуже зацікавлені в волатильності та непередбачуваності гривні, адже виключно великі банки отримують стабільно високий дохід не стільки на русі курсу валют, скільки за рахунок комісійної винагороди, купуючи і продаючи валюту населенню та підприємствам.

Правдою є й те, що МВФ досі кредитних грошей не дає, а нам конче потрібна "подушка" з поточної ліквідності. Плюс нічим не можна виправдати той факт, що власті почали друкувати занадто багато грошей, тому обсяг грошової маси в Україні в червні 2018 року зріс на 1% - до 1,2 трлн грн. Тож у середу, 11 липня, на засіданні Кабміну ми чекали від прем'єр-міністра не тільки відомостей про економію коштів у системі Prozorro, а й конкретних пропозицій, як розгорнути на краще ситуацію на українському ринку і влити в нього ліквідність. Так що ж робити, якщо з України грошей більше йде, ніж приходить?

Якщо Кабмін ніяк не може почати боротьбу з деофшоризацією, то тоді нехай оголосить про повну амністію капіталів. Можливо, одразу ефекту й не буде, але й шкоди вже точно. Звісно, треба вивчити, як у деталях все це буде реалізовано, а головне - створити таку систему мотивації, щоб гроші повернулися в Україну.

Того ж дня, 11 липня, лідери 29 країн зібралися у Брюсселі на саміт НАТО. Були надії, що відбудеться засідання комісії Україна – НАТО на вищому рівні, але, на жаль, Угорщина заблокувала таку можливість, тому був запропонований компроміс: провести зустріч у тристоронньому форматі НАТО – Україна – Грузія. Оптимізм і надія на те, що ставлення лідерів країн НАТО до нашої влади не зміниться, гірко в цьому собі зізнаватися, але це всього лише природне людське почуття. Так, ми всі хочемо, щоб нас захищали і продовжували надавати нам безоплатну допомогу. Але політика високого рівня, на жаль, людськими почуттями не керується, не бере їх до уваги.

Ось і президент Дональд Трамп жорстко вказав, що США роблять внески у розмірі 4% ВВП, при цьому Німеччина дає тільки 1% ВВП (це, на його думку, несправедливо і неприйнятно) для потреб НАТО. Але якщо на такій ноті пішла розмова з ФРН, то ймовірність того, що американці та  керівництво НАТО і далі терпітимуть марнослів'я наших корумпованих чиновників, занадто мала, навіть нульова. У реальному житті ми це можемо побачити. Ситуація, коли лідери країн НАТО постійно власним коштом компенсуватимуть прорахунки і помилки невдалих і некомпетентних топ-чиновників з Києва, безповоротно пішли в минуле. Що ж, подивимося і вивчимо після жорстких дискусій 11-12 липня, як на практиці реалізовуватимуть спільні заяви та підсумкову декларацію цього саміту НАТО.

І все ж, повертаючись до рішення Нацбанку щодо підвищення облікової ставки НБУ до 17,5% річних, один мій колега у зв'язку з цим нервово зауважив: оскільки понад 90% наших людей залежать від гривні, то дедалі більше занепокоєння залежать саме від рівня інфляції, а ось інфляція, на жаль, теж зростатиме. Приміром, вже відзавтра тільки вартість разового проїзду в київському громадському транспорті, зокрема в метро, підніметься до 8 грн. А там і газ подорожчає.

Олександр Гончаров,

директор Інституту розвитку економіки України

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів