banner banner banner banner

Чого домігся Володимир Путін у Сирії

Чого домігся Володимир Путін у Сирії
ТАСС

Foreign Policy

Журнал

Оригінал на сайті Foreign Policy 

"Схоже, ніхто не вчиться на чужих помилках, а тільки повторює їх". Так сказав російський президент Володимир Путін у вересні 2015 року, за два дні до того, як він віддав наказ про введення своїх військовиків до Сирії для підтримки багаторічного диктатора Башара Асада в його відчайдушних спробах зберегти владу. Минуло вже п'ять років відтоді, як Росія завдала перших авіаударів у районі міста Хомс під час війни в Сирії. Росія вступає в друге п'ятиріччя з моменту свого вторгнення, і що можна сказати тепер про цей конфлікт?

Почнімо з обґрунтувань Кремля цієї війни. Для виправдання російської інтервенції Путін вказав пальцем на Сполучені Штати, які не залишалися осторонь від війни на Близькому Сході, тоді як Росія в більшості цих випадків виступала проти.

Новини за темою

"Але що вийшло на ділі? — поставив тоді питання Путін і продовжив: — Агресивне втручання призвело до того, що... державні інститути та й сам уклад життя було просто безцеремонно зруйновано. Замість торжества демократії —насильство, злидні, соціальна катастрофа, а права людини, зокрема й право на життя, ні в що не ставлять". Щоб запобігти повторенню цього в Сирії, Росія, згідно з його аргументами, повинна була втрутитися в цю боротьбу.

Після п'яти років критика Путіним американського інтервенціонізму виглядає трохи надмірною. "Але що ж вийшло на ділі?" — це питання тепер можна поставити й самій Росії з приводу її війни в Сирії. Там виявилося предостатньо "безцеремонних руйнувань", зокрема жорстокий напад на Алеппо. "Насильство, злидні та соціальна катастрофа" — все це відчуває на собі сирійський народ. Що стосується прав людини, то саме той уряд, який застосовував тортури щодо протестувальників і тим самим створив причини для громадянської війни, продовжує твердо триматися за владу.

Ба більше, обіцяні Путіним "політична стабілізація і соціально-економічне відновлення Близького Сходу" продовжують залишатися настільки ж далекими, як і раніше. Громадянська війна в Сирії далека від свого завершення. А в серпні американські солдати дістали поранення внаслідок зіткнення з російськими військовиками на північному сході Сирії. Тим часом відновлення залишається далекою мрією. Незважаючи на постійні російські обіцянки про економічну допомогу, сирійські громадяни продовжують сильно страждати. А сама Росія надала мало грошей на відновлення країни в надії на те, що захід в якийсь момент сплатить рахунки, щоб уникнути нових потоків біженців у напрямку Європи.

Крім того, сирійська громадянська війна поширилася на весь регіон і торкнулася не тільки сусідніх Лівану і Туреччини, але ще й Лівії. Сьогодні утворилася дуга конфлікту в Східному Середземномор'ї. Росія розмістила найманців у Лівії, а Туреччина у відповідь відрядила туди членів сирійських воєнізованих угруповань. Ніякої стабілізації цього регіону не відбулося, а інтервенція Росії справила зворотний ефект.

Однак, з погляду Москви, подібна критика мало що значить. Сенс військової інтервенції Росії полягав у тому, щоб затвердити присутність Кремля на Близькому Сході та в Східному Середземномор'ї. Очевидно, що в цьому аспекті Путін домігся успіху. Якщо війна в Сирії коли-небудь закінчиться, то відбудеться тільки за згоди Росії. Кремль зробив себе ключовим гравцем і в інших регіональних суперечках, зокрема конфлікті через газові родовища в Східному Середземномор'ї та в Лівії.

Ба більше, Сирія стала зразковим випробувальним полігоном для російських вояків під час їхньої першої масштабної операції після війни Росії з Грузією у 2008 році, про що детально йдеться в новій книзі "Російська війна в Сирії" (Russia's War in Syria). Її було видано дослідницьким інститутом зовнішньої політики (Foreign Policy Research Institute), а я є одним з її редакторів. Російська військова операція минула більш гладко, ніж очікувала більшість аналітиків як російських, так й іноземних, і це показує, що Росія відносно легко здатна втручатися за межами своїх кордонів. Поряд із тим все ще є серйозні обмеження в тому, що стосується здатності Росії проектувати силу, проте Кремль розробляв свої військові цілі з урахуванням цих обмежень.

Коли Росія вперше вступила у війну в Сирії, деякі західні оглядачі вважали, що це може стати для Путіна другим Афганістаном. З погляду Москви, цього не сталося. На думку військового аналітика Майкла Кофмана, російські вояки вважають те, що відбувається в Сирії, "хорошою війною". Російські офіцери повинні послужити в Сирії, щоб отримати підвищення. Вони розглядають свої операції в Сирії як практичні приклади для поліпшення ефективності в майбутньому. Тому Сирія виділяється на тлі попередніх російських воєн. Російські дії на українському Донбасі, що тривають, все ще не можуть відкрито обговорюватися, а дії вояків у Грузії у 2008 році багатьма піддалися критиці за їх оперативну неефективність. А сирійську кампанію вважають зразком успіху.

Новини за темою

Але в чому конкретно Росія домоглася успіху? Ясна річ, не у встановленні миру. Переговори сирійського уряду з різними опозиційними угрупованнями, посередником в яких виступила Росія, нічого не дали попри багаторічні зусилля. Вони навіть не привели до закінчення військових дій, які тривають, зокрема, на північному сході Сирії. Путін відкрито заявив, що Росія виводить свої війська із Сирії: спочатку у 2016 році, потім у 2017 році. Однак ніяких ознак відходу Росії поки не спостерігається.

Можна порівняти це з позицією Сполучених Штатів у Сирії. Як і Росія, Америка має там невеликий наземний контингент, проте покладається на місцеві сили, які повинні нести основний тягар бойових дій. Вашингтон обговорює свою стратегію виходу від самого початку війни в Сирії, але він забуксував між двома варіантами: бажанням знизити свою участь у нескінченній війні та стурбованістю з приводу того, що це може ще більше дестабілізувати країну.

Кремль не стикається з подібною амбівалентністю з приводу своєї війни в Сирії. "Стратегія виходу" не входить до російського стратегічного мислення щодо Близького Сходу. Ідея була не в тому, щоб перемагати і йти, а мета полягала в тому, щоб залишитися — зробити Росію важливим гравцем у цьому регіоні, а потім захистити цю нову роль. Кремль сприймає п'яту річницю російського вторгнення до Сирії не як час для роздумів про нескінченну війну, а як можливість проголосити тост за успіх. А ще він сподівається на те, що так буде і протягом наступних п'яти років.

Кріс Міллер

Переклад ІноЗМІ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

 

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>