banner banner banner banner

Четверті вибори Путіна: Клоуни, реаліті-шоу та симуляція політичної боротьби

Це будуть вже четверті вибори, в яких Путін бере участь, і щоразу його суперниками стають все ті самі ветерани політики: комуніст Геннадій Зюганов і популіст Володимир Жириновський. Перемога над блазнями не здається Путіну славною й гідною поваги. Саме тому Кремль щоразу шукає нові обличчя

Четверті вибори Путіна: Клоуни, реаліті-шоу та симуляція політичної боротьби
Reuters

Олег Кашин

Журналіст

Це будуть вже четверті вибори, в яких Путін бере участь, і щоразу його суперниками стають все ті самі ветерани політики: комуніст Геннадій Зюганов і популіст Володимир Жириновський. Перемога над блазнями не здається Путіну славною й гідною поваги. Саме тому Кремль щоразу шукає нові обличчя

Оригінал на сторінці The New York Times

У грудні 2011 року демонстранти вийшли на вулиці Москви, щоб висловити протест проти президента Володимира Путіна та його корумпованих парламентських виборів. На одному з мітингів присутні уважно вислухали декількох ораторів — активістів, письменників, відомих опонентів уряду, — які суворо критикували уряд Путіна за авторитаризм.

Потім на сцену піднялася Ксенія Собчак, світська левиця і телеведуча. У натовпу прокотився свист несхвалення. Але Собчак, яка знялася в таких фільмах, як "Блондинка в шоколаді" (завдяки якому вона отримала своє прізвисько) і "Злодії та повії", не здавалася.

"Я Ксенія Собчак, і мені є, що втрачати", — саме так, наскільки я пам'ятаю, вона почала свій виступ. Вона заявила, що не хоче революції, але вимагає політичних змін. Ця позиція збіглася з думкою більшості присутніх людей.

Що Собчак робила на тому мітингу, порушуючи теми, які не мають нічого спільного з її бестселером "Заміж за мільйонера" та реаліті-шоу "Дом-2", де вона була ведучою?

Вона опинилася там, тому що я був одним з організаторів того мітингу і тому що я її запросив.

Нам потрібні були відомі особистості, які подобалися людям, котрі перестали довіряти політикам, і мені здалося, що Собчак, у якої завдяки "Дому-2" було багато шанувальників серед підлітків, залучить своїх фанатів до участі в тій акції. Я доклав чимало зусиль для того, щоб переконати її виступити. Тоді я й подумати не міг, що для неї та протестна акція стане не просто епізодом, який незабаром мине. Я й подумати не міг, що така акція стане для неї початком нового шляху.

Найсерйозніший поворот на цьому шляху стався 18 жовтня, коли Собчак заявила про свій намір взяти участь у президентських виборах у березні 2018 року, виступивши проти Путіна. Тепер вона вирішила стати частиною опозиції. В певному сенсі.

Після того мітингу в грудні 2011 року Собчак стала зіркою російської опозиції. Наступного року вона боролася за місце в Координаційній раді російської опозиції та прийшла четвертою, поступившись лише найвпливовішим опозиціонерам, таким як Олексій Навальний, Гаррі Каспаров і відомий письменник Дмитро Биков (особисто я став 18-м).

Влітку 2012 року журнал "Афіша" організував нашу з нею дискусію, в якій ми представляли радикальну і центристську позиції. Я стверджував, що держава Путіна — це абсолютне зло, а Собчак наполягала, що моя позиція дуже екстремальна і що в кожного своя правда, навіть у поліції (вона назвала їх "хлопчиками з поліції"), яка б'є опозиціонерів під час акцій протесту.

Новини за темою

Коли "хлопчики з поліції" прийшли до пані Собчак додому з обшуком у зв'язку із заворушеннями на Болотній площі 12 травня, стало зрозуміло, що вона досягла наступного щабля як опозиційна активістка. У Росії статус члена опозиції визначається рівнем інтересу, який поліція виявляє до цієї людини.

Майже всі лідери протестів зими 2011-2012 років до справжнього моменту вже відмовилися від активних дій. Фактично єдина людина, яка продовжує активну боротьбу проти Путіна, — це Навальний, котрий минулого року заявив про своє бажання брати участь у президентських виборах 2018 року.

Мітинги на підтримку Навального влаштовують по всій країні, і, якби в Росії були незалежні виборча і судова системи, він цілком міг би стати для чинного президента серйозним конкурентом. Однак Путін сам вирішує, кому він завдасть поразки на чергових виборах, тому, найімовірніше, імені Навального в бюлетенях не буде.

Це будуть вже четверті вибори, в яких Путін бере участь, і щоразу його суперниками стають все ті самі ветерани політики: комуніст Геннадій Зюганов і популіст Володимир Жириновський. Ці люди вже давно стали персонажами реаліті-шоу, старіючи на очах у всієї країни і з року в рік симулюючи політичну боротьбу. Суспільство вже давно ставиться до них, як до клоунів, у яких немає ні найменшого шансу на успіх.

Путін теж це розуміє, і перемога над блазнями не здається йому славною й гідною поваги. Саме тому Кремль щоразу шукає нові обличчя. У 2012 році обраним опонентом на ліберальній стороні став мільярдер Михайло Прохоров, що дозволило Путіну взяти на себе роль захисника інтересів простих робітників в їхньому конфлікті з заможною елітою.

Цього разу новим обличчям буде Собчак. Саме вона стане суперницею Путіна з ліберальною боку. Собчак повідомила Путіну про своє рішення балотуватися під час їхньої зустрічі та інтерв'ю, яке вона взяла в президента для документального фільму про свого батька.

Чому Путіна зацікавив фільм про покійного батька Собчак? Саме тут виявляється ще один важливий фактор, що допомагає нам зрозуміти рішення Собчак балотуватися в президенти: її батько зіграв важливу роль у політичній кар'єрі Путіна.

Новини за темою

У 1990 році, коли Собчак був мером Ленінграда — другого за величиною міста в Радянському Союзі та одного з найбільш корумпованих міст країни, — він зробив Путіна своїм заступником. Пізніше він захистив Путіна від звинувачень у корупції. Зрештою, Собчак покинув країну у зв'язку з тим, що йому було висунуто звинувачення в корупції. Він повернувся до Росії після того, як Путін став прем'єр-міністром, і незабаром після цього помер.

Опозиція вважає зустріч Собчак з президентом, у ході якої вона фактично попросила дозволу стати його суперницею на виборах, справжньою зрадою: справжній опонент Путіна ніколи не став би обговорювати з ним участь у виборах.

Але чи є в Росії справжні опоненти Путіну? За ті 18 років, поки Путін править країною, жоден опозиційний політик так і не зміг скласти серйозну конкуренцію його режиму. Ксенії Собчак просто нема кого зраджувати. Російська політика — це видимість і симуляції, а всі політичні драми — абсолютне удавання.

Собчак не можна назвати героїнею драми. Її п'єса — це водевіль, в якому донька покійного вчителя вступає в альянс з його учнем, сподіваючись перехитрити останнього. Зараз, можливо, немає жодного сенсу грати в цю гру, але Собчак лише 35 років. Можливо, до того моменту, коли їй виповниться 50, вона зуміє стати чимось схожим на справжнього політика.

Щодо Володимира Путіна, у нього великий досвід у постановці такого роду водевілів, покликаних перетворити легковажних шоуменів на великих політичних гравців: хіба не це сталося з Дональдом Трампом?

Олег Кашин

Переклад ИноСМИ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

Джерело: 112.ua

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>