"Червоний": Опір неминучий, якщо ти воїн і патріот

У День Незалежності України починається прокат фільму про воїна УПА, який розхитав ГУЛАГ

"Червоний": Опір неминучий, якщо ти воїн і патріот
Кадр з фільму "Червоний" 112.ua

Блог про Кіно

Редакційний блог

У День Незалежності України починається прокат фільму про воїна УПА, який розхитав ГУЛАГ

Фільм про двох українців: воїна УПА Данила Червоного, родом із західної України, і радянського льотчика Віктора Гурова, зі східної, у них різні ідеали, але Батьківщина одна. У 1947 році вони потрапили в одну з в'язниць ГУЛАГу, де підняли перше в історії таборів повстання, і воно ознаменувало початок процесу розвалу репресивної системи. Головні герої фільму – приклад українців, які знайшли в собі сили протистояти жорстокості начальника табору майора Абрамова, тиску тюремного авторитета Колі Тайги і вирватися на волю.

Фільм грузинського режисера Зази Буадзе знято за мотивами третьої глави однойменного історичного роману Андрія Кокотюхи, який і став сценаристом. Під час адаптації сюжет піддався деяким змінам, головна з них – розповідь історії від імені майора Абрамова, а не Гурова, як це передбачено в книзі. Змінювався він і під час роботи над екранізацією – додаються нові елементи, прибиралися цілі діалоги. Пісня "Ой, у лузі червона калина" – чиста імпровізація, а епізод зі святкуванням Великодня народився в процесі зйомок.

Бюджет стрічки склав 20 млн грн, половину з якого забезпечило Державне агентство з питань кіно. Зйомки здійснили продюсерський центр "ІнсайтМедіа" та Одеська кіностудія, вони проходили у Кривому Розі протягом трьох місяців весни 2016 року. Спочатку деякі сцени планували знімати в Одесі та Луцьку, однак локація в Кривому Розі виявилася настільки захоплюючою, що вирішили зупинитися тільки на ній. Більшість коштів пішло на декорації табору і шахти, закритої ще в 1917 році.

Кадр з фільму "Червоний" 112.ua

До акторського складу увійшли Микола Береза, Олег Шульга, Олександр Мавріц, Любов Тищенко, Володимир Шпудейко, Ігор Колтовський, Олег Стефан. Переважно це нові обличчя української кіноіндустрії, їх шукали в Києві, Харкові, Львові, Одесі, Дніпропетровську та Ужгороді. Майже для всіх акторів робота у великому кіно стала дебютною, а для Миколи Берези, який зіграв Червоного, це взагалі перша головна роль.

Микола Береза у фільмі "Червоний" 112.ua

Береза розповів, що останні сцени протистояння знімалися дуже непросто, особливо нічні. "Перша сцена, з якої ми починали зйомку, це епізод, де вони тікають, коли ще початок дня, сонце, все, як годиться. Нам доводилося пробігати чималий маршрут до терикону, а потім на цей терикон лізти вгору. Не завжди доводилося чути команду "Стоп", тому що ми вже високо вилазили. Мені доводилося бігти першим і, відповідно, лізти першим, задавати темп. На що часом деякі актори говорили "Миколо, повільніше, ми не встигаємо". Адже коли починаєш підніматися на цей терикон, каміння обсипається, і ти з'їжджаєш вниз. Завдання було не з простих. Після декількох дублів ми зайшли в кущі, впали на траву і молилися про те, щоб сказали "Стоп, знято", – поділився враженнями актор.

Олександр Мавриц у фільмі "Червоний" 112.ua

Головного антагоніста Червоного начальника табору Абрамова втілив Олександр Мавріц. Він зізнався, що вживатися в роль було нескладно, тому що дуже допомагав і налаштовував Буадзе і пояснив, що його персонаж у якійсь мірі теж є жертвою системи. "Ми не хотіли робити його одним мазком, однобоким, схематичним, карикатурним. Він теж людина. Немає абсолютного зла, абсолютно абсолютно чорного або білого. Він негідник, але він працював у системі, і система змушувала його бути таким", – додав Мавріц.

В основу картини покладено похмурий сюжет тюремних буднів, зраду і вибір, і все могло б вийти страхітливо в своїй глибині трагедії кожного персонажа, але чогось не вистачило. Особливо це стосується головного героя – Данила, якому явно бракувало невербальної виразності. За словами Миколи Берези, у нього спрацьовувало акторське нутро і хотілося додати фарб персонажу, але він розумів, що працював не на себе, а на спільну історію, тому дотримувався вказівок постановників.

Кадр з фільму "Червоний" 112.ua

За музичне оформлення відповідав італійський композитор Франко Еко, учень Енніо Морріконе. І звуковий ряд вдався - в епізодах підкреслено напругу, музика створює відповідний настрій, підтримує напругу. Саундтрек до фільму "Ой, у лузі червона калина" виконали гурт "Гайдамаки" і Тоня Матвієнко, пісня є неофіційним гімном УПА.

Вже восени у виробництво запускається картина за першими двома частинами романа Кокотюхи, це буде приквел "Червоний. Без лінії фронту" про життя Данила в 1936-1945 роках у Львові і події до арешту. Проект картини виграв десятий пітчинг Держкіно в червні цього року і буде включений до Програми виробництва та розповсюдження національних фільмів.

Поки фільм можна побачити тільки в Україні, але вже ведуться розмови про прокат в Канаді. У вересні Держкіно вперше буде представлено стендом на Міжнародному кінематографічному фестивалі в Торонто, і, можливо, картина знайде своїх прокатників. Крім того, для показу за кордоном фільм ще потрібно перекласти.

Кадр з фільму "Червоний" 112.ua

"Червоний" відкриває осінній сезон українських кінопрем'єр, більшість з яких створено за підтримки Державного агентства України з питань кіно.

Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович під час спілкування з пресою зазначив новий характер для українського кіно, де герой домагається свого, а не героїчно гине, як це властиво подібним фільмам. "Мова йде про повстання, які відбулися в таборах ГУЛАГу 40-50-х років. Події, які, на жаль, маловідомі в Україні та світі, але які, на мою думку, стали переломними, бо запустили процес розпаду ГУЛАГу як такого, по суті запустили процес розпаду Радянського Союзу. Це один з неймовірно цікавих сюжетів, який дуже давно чекав свого втілення на екрані. Цей фільм є надзвичайно важливим не тільки як нагадування минулого, але і як натхнення для сьогодення", – розповів історик.

Кадр з фільму "Червоний" 112.ua

Актуальна ідея, оспівування незламності українського духу, прагнення до волі, щедро приправлене християнським світоглядом – таким вийшов фільм за духом, але візуалізація, на жаль, залишає бажати кращого. Складно зачепитися за емоції головних героїв – вони стерті, змазані, немає опуклості характерів, деталей, які врізаються в пам'ять, сцен, що беруть за живе. Прагнути українському кінематографу є куди, і, можливо, в наступному фільмі Березу вже не стануть обмежувати в демонстрації характеру свого героя.

Марина Мізерна

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>