Був би кандидатом у президенти, написав би на бордах: "Поверну українців жити і працювати додому"

Був би кандидатом у президенти, написав би на бордах: "Поверну українців жити і працювати додому"
З відкритих джерел

Оригінал на сторінці Олексія Давиденка Facebook

Банально. Але ніяк не можу до цього звикнути.

7 ранку. Аеропорт.

Одночасно вилітають три рейси до Польщі: два в Варшаву і один в Познань.

У зоні контролю натовп здорових міцних українських мужиків. Видно, що більшість з них не кияни, вони їдуть не на прогулянку, а на заробітки і летять за кордон в перший раз.

Летять в перший раз не на відпочинок з сім'єю, а на роботу. Самі - одні, залишаючи родину вдома.

І вони повернуться через 6 місяців додому на побивку не з мільйонами в кишені і навіть не з зарплатою директора держкорпорації, а з середньою зарплатою столичного менеджера.

Новини за темою

На сьогодні середня зарплата, яка їх чекає в Польщі - це 2500-3000 злотих або 600-700 євро на місяць. Мінус житло, мінус на життя.

Блін.

Для реально працюючої економіки, інвестицій, що приходять в країну і виробництва, яке розвивається  - це ж реально не глобальні гроші.

Мужики, які могли б піднімати економіку своєї країни, їдуть піднімати економіку сусідів.

А ціна питання насправді смішна.

Щоб по всій країні був комфортний бізнес-клімат, було зелене світло інвестиціям, було зрозуміле оподаткування, було повне сприяння роботодавцям, які створюють нові робочі місця, була стабільна робота.

Ми теж летимо до Польщі.

Але не працювати, а шукати новий ринок збуту для наших товарів.

Новини за темою

Розглядаємо ринок Польщі як перспективний для розвитку.

Зарплати не набагато вищі, ніж в Україні. 

Населення порівнянне з Україною.

Менталітет зрозумілий. Знаходяться близько. Мова схожа.

Я люблю повторювати.

Створюйте робочі місця ви, якщо не хочете, щоб їх створювали для вас.

Сьогодні виїхати в Польщу вигідніше, ніж залишатися в Україні.

І якщо б я був кандидатом у президенти, я б написав на бордах одну-єдину фразу - поверну українців жити і працювати додому.

Бо там, на заробітках, їм не потрібна ні віра, ні мова, ні армія.

Уже в літаку, перед зльотом молодий хлопець попереду мене набрав по Viber дружину і сказав:

"Люба, я тебе кохаю. Цілуй малу. Шість місяців швидко пролетять".

Олексій Давиденко

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>