Брекзіт надовго стане для націй наукою щодо ціни популізму

Брекзіт надовго стане для націй наукою щодо ціни популізму
З відкритих джерел

Василь Філіпчук

український дипломат

Оригінал на сторінці Василя Філіпчука у Facebook

Сьогодні важливий день для всієї Європи. Голосування щодо Брекзіту визначить не лише розвиток Великої Британії протягом найближчих декількох років, але матиме й фундаментальний вплив на розвиток всього європейського проекту на найближче десятиліття. Важко передбачити, чим завершиться голосування в британському парламенті сьогодні по обіді. Більшість очікує провалу пропозицій британської прем’єрки.

Якщо саме так і трапиться, то далі або вибори, або новий референдум щодо Брекзіту, або відкликання заявки на вихід з ЄС і повернення до статусу-кво початку 2016 року. Або всі три варіанти разом. 

Новини за темою

Так, британцям доведеться пройти в такому випадку момент національного приниження. Але краще жахливий кінець авантюри під назвою "Брекзіт", ніж жах без кінця. Це кращий варіант для всіх. 

Хоча, можливо, гонор і національна гордість візьмуть гору, і британці всупереч собі таки вийдуть з ЄС без договору чи з нинішнім поганим договором, після чого розпочнуться наступні частини британської драми під назвами "Північноірландський конфлікт" чи "Шотландський сепаратизм". Але хочеться вірити в здоровий глузд, а не у хворий гонор.

Брекзіт надовго стане для націй, які вміють робити висновки з чужих помилок, наукою щодо ціни популізму. Але важливішим є навіть інше. 

Чи вийде Британія з ЄС, чи ж відкличе свою заявку і залишиться приниженим членом Євросоюзу – все це матиме фундаментальний вплив на розвиток європейського проекту щонайменше протягом найближчого десятиліття. Брекзіт став лише одним із проявів чергової кризи в нинішньому процесі європейської інтеграції. Що ж за такий ЄС ми побудували, кажуть мої європейські співрозмовники, що навіть менш інтегрована, ніж інші, Велика Британія неспроможна вийти з ЄС? Можливо, якщо би виходила Угорщина чи Австрія, то було би простіше?

Новини за темою

Навряд чи, оскільки ЄС вже сьогодні перетнув межу між типом державного устрою під назвою "Конфедерація і федерація", і повноваження наднаціональних органів у низці галузей більші, ніж повноваження національних інституцій. І коли з’являються проблеми, які не може вирішити Брюссель, чи якщо рішення Брюсселя не влаштовує громадян тієї чи іншої країни, то який вихід?

Відповіді немає, тому після завершення саги під назвою "Брекзіт" ЄС надовго сконцентрується на внутрішніх питаннях. 

Той ЄС, який нині є, не задовольняє не лише 52% британців, але й багатьох поляків, угорців, чехів, італійців, французів, навіть дедалі більше й німців, які були головними бенефіціарами розвитку ЄС протягом останніх десятиліть. І вирішення цих проблем шукатимуть в умовах, коли в наступному Європарламенті буде щонайменше третина, а то й більше, євроскептиків чи антиєвропейських сил.

Це не унікальна ситуація. В історії ЄС були довгі періоди стагнації. Нині, очевидно, почався новий такий період. Але рано чи пізно вихід знайдуть і з нього, адже надто багато вже вкладено сил і ресурсів у побудову того, чим є сьогодні європейський проект, надто привабливою є ідея цілого континенту без кордонів, з вільним рухом товарів, капіталів, послуг і робочої сили. Лише тепер треба вирішити, що робити з вільним рухом нелегальних мігрантів, жебраків, криміналу, деіндустріалізації, зниженням соціальних стандартів…

Новини за темою

Що все це значить для України? Загалом – нічого. Україна пов’язана юридичними зобов’язаннями з ЄС у формі угоди, яка не лише не надає статусу кандидата на вступ, але навіть і не створює передумов для отримання такого статусу. Внутрішні проблеми в ЄС сусідів мало торкаються. Хіба що сусіди зможуть вивчити чужі помилки після того, як виправлять усі свої власні. А це ще на довгі роки роботи. Головна наука– не вірити в популізм і магічні формули, коли одним гаслом обіцяють вирішити усі проблеми.

Не вірити в брехливі обіцянки, а покладатися на власні сили. ЄС в найближчому майбутньому не стане локомотивом, який потягне нас у світле майбутнє так само, як колись потягнув Польщу чи інших наших західних сусідів. Надто багато вагонів, надто перевантажений власними проблемами локомотив, стандарти колій настільки різні, що перекласти їх на такій величезній території на декілька порядків складніше, ніж декілька балканських чи центральноєвропейських вагончиків підчепити. 

Тому якщо це все щось і значить для України, то лише те, що покладатися маємо насамперед на власні сили.

Василь Філіпчук

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>