banner banner banner

Боротьба з фейками чи цензура?

Через "лист", оприлюднений грузинським телеканалом "Руставі-2", буде здійснено чергову спробу зробити правила гри для ЗМІ більш жорсткими, але, як показує практика, всі ці спроби наштовхуються на критику журналістської спільноти і західних партнерів

Боротьба з фейками чи цензура?
З відкритих джерел

Никита Синіцин

Журналіст

Через "лист", оприлюднений грузинським телеканалом "Руставі-2", буде здійснено чергову спробу зробити правила гри для ЗМІ більш жорсткими, але, як показує практика, всі ці спроби наштовхуються на критику журналістської спільноти і західних партнерів

Політичні сили, що прийшли до влади після Майдану на хвилі невдоволення цензурою, з рідкісною впертістю намагаються насадити цензуру в інформаційному просторі країни. Якщо в теле- і радіоефірах це з перемінним успіхом вдається, то боротьбу з новинами українські політики явно програли. Однак прагнуть реваншу.

У 2018 році традиційна суперечка довкола сумнівності святкування Старого Нового року замінив спір, чи є президент України Петро Порошенко агентом ФСБ.

Приводом для цього стали фотографії листа, нібито написаного Петром Порошенком у 2007 році на ім'я директора ФСБ, в якому він обіцяв не займатися антиросійською діяльністю і просив допустити його на територію РФ (раніше тоді ще народному депутату було заборонено в'їзд на територію Росії).

Документи було підшито до ДОР (справи оперативної розробки) під умовною назвою "Лоліта". Фотокопії опублікував грузинський телеканал "Руставі-2", а провідні українські ЗМІ передрукували цю інформацію.

Новини за темою

У прес-службі президента назвали "листи" грубою підробкою ФСБ, аргументувавши це тим, що причина поїздки, зазначена в "листі", не відповідала дійсності: тодішній нардеп Петро Порошенко не міг їхати до родичів дружини сина Олексія, позаяк син одружився тільки в 2013 році. Сам же Олексій Порошенко згодом уточнив, що з дружиною познайомився у 2011 році.

Хоча не всі прийняли такий аргумент як свідчення фейковості листа, інтернет-ресурс "Українська правда", що розмістив цю новину, звернувся до читачів з вибаченнями за поспішність і дещо неправильний "формат" викладу. Також ресурс повідомив про відсторонення від роботи редактора, який поставив новину, і про початок свого розслідування подій 2007 року.

Однак в Адміністрації президента вирішили, що цього недостатньо. Вже 15 січня голова президентської фракції Артур Герасимов заявив про необхідність внести зміни до вітчизняного законодавства для боротьби з антиукраїнськими фейками.

"Я закликаю нас розробити та ухвалити законопроект щодо протидії фейкам. Вибачте, ми на передовій. Вважаємо, що ми маємо створити робочу групу. Хотів би звернутися до голови парламенту, створити робочу групу з розробки цього закону, після того - розробити та ухвалити його в парламенті. Саме закон "Про протидію фейкам", - заявив Артур Герасимов під час засідання Погоджувальної ради.

Втім, у те, що майбутній законопроект не міститиме в собі цензури, якось слабо віриться, адже за іронією долі нардепи, які виступали проти "диктаторських" законів і цензури часів Януковича, вже з 2014 року із завидною регулярністю намагаються змінити правила гри на інформаційному полі країни, що однозначно трактується медійниками та міжнародним співтовариством як спроба ввести цензуру.

Особливе завзяття в цьому питанні спостерігається у депутатів фракції політичної партії "Народний фронт".

Так, 15 січня 2015 року депутати від фракції "Народного фронту" Андрій Левус, Сергій Висоцький і Микола Величкович подали до парламенту законопроект № 1768, в якому пропонували заборонити участь іноземних фізичних або юридичних осіб-резидентів у статутному капіталі телерадіоорганізацій, якщо їхню країну визнано законодавством України державою-окупантом або визнано, згідно з нормами міжнародного права, державою-агресором. Законопроект явно було прописано під телеканал "Інтер". Однак розуміння пропозиція "фронтовиків" не знайшла.

В інтерв'ю "Подробицям" саме телеканалу "Інтер" віце-президент організації Freedom House Арч Пудингтон заявив, що вони стурбовані ситуацією з можливим ухваленням законів, які можуть обмежити свободу ЗМІ.

"Подивіться, до чого призвели такі закони, запроваджені Росією. Вони дуже обмежують медіа і оточення. Фактично новини в Росії замінено пропагандою. Тому ми, звісно, не вітаємо такі закони", - підкреслив він.

Також журналісти нагадали, що 5 лютого 2015 року, саме в день голосування щодо цього питання у ВР, Україну мав відвідати держсекретар США Джон Керрі.

Натяк зрозуміли правильно, і за законопроект так і не було проголосовано ані 5 лютого 2015 року, ані в майбутньому. Про нього просто забули.

24 лютого того ж року з'явився законопроект №2 225 іншого "фронтовика", Костянтина Матейченко. Нардеп пропонував для посилення авторитету влади внести зміни до Кримінального кодексу України, згідно з яким за критику влади можна було отримати до 3 років ув'язнення. Щоправда, навіть на думку колег, ця пропозиція була "все-таки занадто", і після нищівної критики з усіх боків проект було відкликано. Згодом автор вирішив його доопрацювати і подати знову, але зрештою в лютому 2016 року остаточно відкликав свою законодавчу ініціативу.

Влітку того ж 2015 року депутати від БПП Іван Винник і Дмитро Тимчук разом з нардепом від "Народного фронту" Тетяною Чорновіл представили законопроект № 2050 про цензуру в АТО. Закон мав на меті зобов'язати журналістів погоджувати свої телевізійні репортажі з військовими прес-службами. Однак після протесту журналістів автори ідеї від неї відмовилися.

Справжній бенефіс стався влітку 2017 року: народний депутат України, екс-журналістка Ольга Червакова заявила про нову спробу наступу на свободу слова.

"Для включення до порядку денного стоїть законопроект № 6688, внесений нардепами комітету з нацбезпеки та оборони Іваном Вінником, Дмитром Тимчуком, Тетяною Чорновіл, про протидію загрозам національній безпеці в інформаційній сфері", - написала Червакова на своїй сторінці у Facebook.

Небезпека, за словами нардепа, полягала в тому, що законопроект пропонував карати за "вплив на ухвалення рішень, вчинення або невчинення дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, посадовцями цих органів, об'єднаннями громадян, юридичними особами".

До останнього можна було віднести будь-який виступ проти запропонованого законопроекту або вимогу про скасування депутатського імунітету. Також СБУ отримала б право без рішення суду за допомогою провайдера блокувати доступ до будь-якого інформаційного ресурсу. Підставою для цього може бути вже не тільки рішення суду, але й рішення прокурора, рішення слідчого, погоджене з прокурором, або рішення РНБО.

І от через "лист" було зроблено чергову спробу посилити правила гри для ЗМІ, але, як показує практика, всі ці спроби наштовхуються на критику журналістської спільноти, що виступає у таких випадках єдиним фронтом, без "ідеологічних розбіжностей", а також на критику західних партнерів. Швидше за все, така ж доля спіткає й "антифейковий закон".

Микита Сініцин

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>