Бюджетні витрати на оборону і наш "шлях до НАТО": Як багато витрачає Україна?

Бюджетні витрати на оборону і наш "шлях до НАТО": Як багато витрачає Україна?
Фото з відкритих джерел

Павло Барбул

Юрист, підприємець

У 2018 році Україна записала в Конституцію курс на входження до ЄС і НАТО як стратегічну мету свого розвитку на перспективу. Політична складова цього процесу традиційно залишається предметом торгу між політиками як всередині країни, так і на міжнародній арені. Тому дуже складно оцінити, наскільки ми наблизилися або віддалилися від виконання закладених в Основний Закон орієнтирів. Економічну ж складову оцінити набагато простіше. Передусім тому, що вона досить чітко проявляється в основному фінансовому документі країни – державному бюджеті.

Нещодавно Верховна Рада ухвалила у другому читанні проект Держбюджету-2020, і тому можна проаналізувати цей документ на предмет того, наскільки наша країна готова чи не готова за базовими фінансовими параметрами до того, щоб "прийти до НАТО". Розумію, що така готовність – поняття досить умовне. Особливо якщо врахувати, що часто згадувані всюди з приводу і без приводу політиками, чиновниками й журналістами "стандарти НАТО" - це у своїй абсолютній більшості процедури та протоколи адміністрування та логістики, а зовсім не зброя, боєприпаси та умундирування. А втім, витрати на оборону і їх загальна структура цілком можуть дати уявлення про те, чи в обраному напрямку рухається країна або ж вона кудись повернула, а може, й пішла назад.

Для того щоб зробити таку оцінку, порівняємо показники видаткової частини останнього довоєнного, 2013 року з плановими показниками на майбутній, 2020 рік.

 

2013

2020 (план)

Різниця абсолютна

Різниця, %

Видатки на оборону, млрд грн

15,315

117,509

+102,194

+667,28

Видатки на оборону, млрд дол. США*

1,91

4,35

+2,44

+127,75

Частка витрат на оборону в % від ВВП

0,96

2,32

+1,36

+141,7

Чисельність ЗСУ, тис. чол.

140

250**

+110

+78,6

Видатки на забезпечення діяльності ВСУ, млрд грн

11,838

88,951

+ 77,113

+651,4

Видатки на забезпечення діяльності ВСУ, млрд дол. США

1,48

3,29

+1,81

+122

Витрати на одного військовика на рік, грн

84 557

355 804

+271 247

+320,79

Витрати на одного військовика на рік, дол. США

10 570

13 178

+2 608

+34,67

Витрати на закупівлю озброєнь, млрд грн

0,938

22,735

+21,797

+2 323,8

Витрати на закупівлю озброєнь, млрд дол. США

0,117

0,842

+0,725

+619,66

Експорт зброї "Укроборонпромом", млрд грн

7,520

12,267**

+4,747

+63,1

Експорт зброї "Укроборонпромом", млрд дол. США

0,940

0,451**

-0,489

-52

* курс долара США в Бюджеті-2020 – 27 грн/1 долар США

** факт на 2019 рік

***дані за 2018 рік

Як видно з таблиці, зростання витрат за всіма статтями сталося як в абсолютних величинах, так і у відносних. А асигнування на закупівлю озброєнь для Збройних сил перевищили обсяги доходів від експорту озброєнь. Що спростовує поширену тезу про те, що "Україна все продає, не забезпечуючи свою армію". Щоправда, самі обсяги асигнувань на озброєння залишаються мізерними, оскільки 842 мільйони доларів США - це всього-на-всього три десятки літаків, наприклад, або ж у нинішніх роздрібних цінах приблизно по п'ять набоїв до автомата Калашникова на один день.

Новини за темою

Якщо спиратися на стандарти НАТО щодо частки видатків на оборону щодо ВВП, то ситуація в Україні бачиться дуже оптимістично. Цей показник у нас становитиме в майбутньому році 2,31%. При тому що середній показник в усіх членів Альянсу – 2,36%, а стандартною планкою є 2%-на величина. При цьому таке співвідношення в Альянсі досягається виключно за рахунок середньоарифметичних підрахунків на основі загального обсягу оборонних витрат, левова частка яких припадає на США. Так, із загальним оборонним бюджетом всіх країн НАТО у 2018 році у 987,508 млрд доларів США частка власне Сполучених Штатів становить 684,36 млрд (69,65%). Детальний розгляд статистики, оприлюдненої на сайті Альянсу, показує, що протягом 2011-2018 рр. лише кілька країн НАТО забезпечували рівень витрат на оборону, що дорівнює або вище затвердженого Альянсом стандарту у 2% від ВВП. Серед цих країн: США (3,18%), Греція (2,22%), Великобританія (2,15%), Естонія (2,07%), Польща (2,05%), Латвія (2,03%), Литва (2,0%). У всіх інших країн НАТО цей показник недотягує до стандарту.

Щоправда, якщо оцінити витрати на оборону в доларах США або, що ще показовіше, на одного військовика, то ситуація виглядає набагато сумніше. Так, без повного розпису бюджетних видатків це складно зробити з максимальною точністю, але знаючи про те, яка частка бюджету Міністерства оборони витрачається на забезпечення діяльності ВСУ, можна зробити досить адекватну оцінку. Після чого не так складно й порівняти обсяги витрат на одного військовика в Україні з такими як у країнах НАТО (знаючи чисельність армій), так і з витратами в Російській Федерації.

Якщо поглянути на дані Міжнародного інституту стратегічних досліджень, то, відповідно до щороку оприлюднюваного ним звіту The Military Balance 2018, витрати Російської Федерації на оборону чисельно перевершують асигнування України приблизно у 15 разів, а в перерахунку на одного військовика – приблизно у 2,5 раза. Що ж стосується НАТО, то, наприклад, за приблизно рівних часток витрат на оборону у ВВП у Великобританії та України, британці витрачають трохи приблизно на 25% більше, ніж росіяни та в 11 разів менше, ніж американці. А от Греція має приблизно однаковий (на 10% більше) з Україною військовий бюджет (4,9 млрд доларів США у 2018 році), але оскільки чисельність ЗСУ Греції близько 140 000, то й рівень витрат на одного військовика, відповідно, – вдвічі вище.

Аналіз бюджетних показників переконливо свідчить про те, що зростання витрат на оборону за останні шість років справді є за всіма показниками. Однак через те, що українська економіка – слабка, процентні показники, що  перебувають на рівні "стандартів НАТО", нічого не кажуть про готовність України забезпечити прийнятний рівень фінансування військовиків навіть у порівнянні з найбіднішими країнами Альянсу. І виправити ситуацію можна тільки шляхом зростання економіки в цілому, а не збільшення перерозподілюваної частини бюджету на армійські потреби. Тому що, попри фантастичне, більш як у 4 рази, зростання асигнувань у гривнях на одного військовика, в доларовому еквіваленті збільшення становить менш як 25%. Бо й ціни на озброєння й умундирування, та й вартість харчів та засобів гігієни, якщо на те пішло, в Україні вже цілком середньосвітові і нітрохи не менші, ніж у країнах НАТО. А тому без економічного зростання забезпечити підвищення обороноздатності неможливо. Проголошений курс на НАТО та ЄС має стати цілевказівником економічних змін на краще, що дозволить за тих самих показників у відсотках від ВВП забезпечувати Збройні сили набагато краще, ніж зараз.

Павло Барбул

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>