Білоруси: Не здамося без бою "Однокласникам"!

Ось уже не вперше, починаючи від Майдану, через Крим і Донбас, білоруси приміряють на себе українські події та задаються питанням - а що буде, якщо і коли це трапиться в нас? В Україні весь час щось відбувається - гарне і не зовсім, а білоруси дивляться та обговорюють. Спостерігають, мотають на свої мулявінські вуса чужий досвід і сподіваються, що коли-небудь він стане в нагоді й у нашому, білоруському, житті

Білоруси: Не здамося без бою "Однокласникам"!

Ось уже не вперше, починаючи від Майдану, через Крим і Донбас, білоруси приміряють на себе українські події та задаються питанням - а що буде, якщо і коли це трапиться в нас? В Україні весь час щось відбувається - гарне і не зовсім, а білоруси дивляться та обговорюють. Спостерігають, мотають на свої мулявінські вуса чужий досвід і сподіваються, що коли-небудь він стане в нагоді й у нашому, білоруському, житті

Вгадайте, яка тема цими днями стала найгарячішою і обговорюваною для політично активної частини білоруського суспільства?

Звичайно, як це періодично відбувається, неабиякі пристрасті кипіли навколо гей-тематики, що, до речі, було спровоковано не Міжнародним днем ​​боротьби з гомофобією (17 травня), а голою дупою українського пранкера на Євробаченні.

Але навіть гомофобні пристрасті затьмарила проблема блокування російських соцмереж в Україні. Спектр думок, як зазвичай, є найрадикальнішим. Одні стверджують, що це "відкат України від інформаційного суспільства до чучхе", інші заявляють, що "цензура інформації ворога під час війни є необхідною".

Втім, не буду детально зупинятися на аргументах, які, очевидно, вже пролунали у внутрішньоукраїнських дебатах. Особливість білоруських дискусій у тому, що ці теми обговорюються не абстрактно, а з проекцією на нашу ситуацію - задаючись питанням, чи потрібен і чи можливий такий крок у сьогоднішній Білорусі.

Новини за темою

">[Article_attached position = "2"]

"З одного боку, ці ресурси - повне днище, контрольоване ФСБ-НКВД. З іншого боку, хто заважає в цих зливних бачках вести свою контрпропагандистську роботу? І школярі з ВК, і бабусі з ОК цілком сприйнятливі до здорових аргументів", - такоє є досить поширена думка. Оглядач газети "Наша Ніва" Зміцер Панковець пише про те, що "ВКонтакте" - потужний інструмент проти русифікації молоді. "Чорносотенні групи на кшталт "Ми патріоти Білої Русі, або "Змагар - використана прокладка" мають по кілька тисяч передплатників. Водночас іронічна група "Чай з малиновим варенням" або патріотична "Мая краіна Беларусь" налічують понад 100 тис. фоловерів кожна. Не варто забувати, що ВКонтакте - це цілий пласт інформації про Білорусь, нашу історію, мову, нашу славу. Тут можна знайти групи на будь-який смак, а найголовніше, по-білоруськи", - пише він.

Мабуть, саме така думка в білоруських незалежних ЗМІ і соцмережах превалює. Не йти, а залишитися і боротися там. Так би мовити - "Я не здамся без бою" "Однокласникам".

До речі, аудиторія "ВКонтакте - в Білорусі - 1,8 млн, "Однокласників" - 1,4 млн, а прогресивного "Фейсбуку" - лише 350 тис.

З іншого боку, прихильники відключення насамперед звертають увагу на проблему безпеки. А іноді у відповідь на всі "матеріальні" аргументи лунає і таке - "з російської мишоловки потрібно йти, навіть відгризаючи собі лапки". Мовляв, "ми за ціною не постоїмо".

Новини за темою

">[Article_attached position = "1"]

До речі, білоруські державні ЗМІ цю тему фактично проігнорували, обмежившись сухими інформаційними повідомленнями - так, мовляв, і так, відключили. Державний агітпроп, в умовах "різновекторності" зовнішньої політики офіційного Мінська та "особливої ​​дружби" Лукашенка і Порошенка, очевидно, просто не отримав жодних конкретних вказівок, а "мочити" за власною ініціативою державні ЗМІ не мають права.

... Ось уже не вперше, починаючи від Майдану, через Крим і Донбас, білоруси приміряють на себе українські події й задаються питанням - а що буде, якщо і коли це трапиться в нас? В Україні весь час щось відбувається - гарне і не зовсім, а білоруси дивляться та обговорюють. Спостерігають, мотають на свої мулявінські вуса чужий досвід і сподіваються, що коли-небудь він стане в нагоді й у нашому, білоруському житті.

Віталій Циганков

Редакція може не поділяти думку автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", щоб ознайомитись з публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...