Безробіття, велика інфляція та величезні борги по зарплаті. Чого чекати далі в економіці?

Безробіття, велика інфляція та величезні борги по зарплаті. Чого чекати далі в економіці?
Фото з відкритих джерел

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

Щиро хочеться вірити в те, що економіка України почне виходити з кризи на стійкий тренд зростання. Правда, поки ті ж поліпшення з обсягами ВВП ще не означають той-таки довгоочікуваний вихід і, на жаль, досі ця розмова не вселяє впевненості. Згадайте, вже кілька разів за останній час нам оголошували про позитивну динаміку на українському ринку, і так само мінімум кілька разів економічна ситуація встигала погіршуватися. Вже політики поширювали оптимізм, називаючи ці поліпшення зеленими паростками в економіці країни, але потім так само швидко ці паростки в'янули.

Якщо уважно подивитися, то, наприклад, безробіття знижується досить повільно. Судіть самі: за даними Держслужби статистики, у лютому поточного, 2018 року офіційний рівень безробіття виріс на 0,1% до 1,5% і станом на 1 березня в Держслужбі зайнятості було зареєстровано 383 700 безробітних. Потім у березні 2018 року офіційний рівень безробіття знизився на 0,1% до 1,4%, відповідно, за даними Держстату на 1 квітня 2018 року в Держслужбі зайнятості були зареєстровані 366 900 безробітних. Але найгірше те, коли українці взагалі перестають у себе в рідному селі чи місті шукати роботу, а починають дивитись в бік ринку праці сусідніх країн.

Новини за темою

У цьому зв'язку в інтерв'ю польському виданню директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Сергій Ніколайчук зазначив: "У короткостроковій перспективі ми прогнозуємо, що еміграція продовжить зростати, але у середньостроковій перспективі очікується певна конвергенція рівнів заробітної плати і продуктивності, що допоможе трохи заспокоїти ситуацію… Ми порахували, що за останні два роки міграція призвела до зменшення нашої робочої сили на 5%–8%, якщо не на постійній основі, але все ж. Раніше ми оцінювали зменшення в 3%–4%, тому перегляд оцінки є досить суттєвим". Ну й не дивно, що в минулому, 2017 році офіційний рівень безробіття у нас досяг показника в 10%, який став найвищим за останні 15 років. 

Досить тривожною і навіть небезпечною залишається тенденція подальшого збільшення загальної суми заборгованості з виплати зарплати, яка, за офіційними даними Держстату України на 1 березня 2018 року, склала 2,456 млрд грн (порівняно з аналогічним місяцем минулого 2017 року ця заборгованість зросла на 23%). І все це в умовах тотальної дорожнечі як на тарифи ЖКГ і енергоресурси, так і на продукти харчування та одяг. Щоправда, Нацбанк цими днями твердо запевняє, що поточний, 2018 рік буде останнім з такою високою двозначною інфляцією на товари і послуги, у наступних 2019 і 2020 роках інфляція різко сповільниться. Хоча в нашій пам'яті ще свіжі нездійснені прогнози НБУ, коли на минулий, 2017 рік планували інфляцію на рівні 8%, а за підсумком отримали 13,7%.

Тому зараз в економіці України дуже нестійкі як позитивні, так і негативні тенденції. Більш того, з початку 2018 року різке підвищення облікової ставки НБУ до 17% і при цьому випуск трьох- і шестимісячних держоблігацій (ОВДП) з прибутковістю понад 17% річних – це дуже тривожні сигнали, за класикою це означає, що в Кабміні знову чекають рецесію. На підтвердження цього Міністерство фінансів передбачає в 2018 році залучити на зовнішньому ринку до 2 млрд дол. США, що вже погоджено з Міжнародним валютним фондом у рамках програми розширеного фінансування (EFF). У свою чергу НБУ в своїх макрофінансових прогнозах визначив розміщення в поточному році єврооблігацій на 2,5 млрд дол. США і в наступному 2019 році ще на 1,5 млрд дол. США.

Однак без підйому промислового виробництва такі дорогі і чималі запозичення на міжнародних ринках не можна трактувати як значний позитивний фактор. Адже проблема ще й у тому, що можливості поліпшення ситуації в реальному секторі економіки не дуже великі, вірогідність погіршення – набагато вище. Знову ж таки, за даними Держстату України, промвиробництво в березні поточного року скоротилося на 1,4% порівняно з лютим цього 2018 року. І що буде з гривнею на цьому тлі? Моє припущення, що при підсилюваному відтоці капіталу з України Нацбанк і надалі вважатиме за краще знижувати свою співучасть у валютному ринку, зменшуючи обсяги інтервенцій.

Новини за темою

Гривня і надалі буде сильно коливатися, створюючи режим найбільшого сприяння для валютних спекулянтів. І для фахівців нескладно відзначити, що наша гривня рухається не стільки за власним бажанням, скільки під впливом і під дією фінансових властей. Тепер, думаю, зрозуміло, звідки беруться прогнози про зміцнення гривні? Хоча політичні ризики можуть значно вплинути на курс гривні. І все ж, оцінюючи ситуацію на українському ринку, краще стежити за динамікою економічних міграційних потоків з України. Також уважно стежити за рівнями безробіття, зниженням рекордної інфляції і зменшенням величезних боргів по зарплаті.

Але що буде далі? Давати економічні прогнози – справа невдячна, думаю, треба готуватися до гіршого. Чому? Тому що літні та осінні місяці для української економіки традиційно провальні, в бюджеті грошей дуже мало, падають і митні доходи, безумовно, величезні соціальні витрати. Відповідно, треба готуватися до ослаблення гривні, чергового витка інфляції і підвищення тарифів ЖКГ та цін на енергоресурси. Хотілося б, щоб мої прогнози не виправдалися. Головне, що тепер робити? Насамперед зупинити подальше руйнування системи державного управління і перестати всі невдачі звалювати тільки на зовнішній фактор.

Так, за цих найважчих з усякого погляду умов прем'єр-міністр Володимир Гройсман з притаманним йому ентузіазмом намагається різати бюджетні витрати й одночасно підтримувати економічне зростання, не знаючи, що в світі ще ніхто не навчився, як це робити. А раптом у нього все вийде, дивись, і йому дадуть Нобелівську премію! Щоправда, до всього цього в нас ще й постійні страхи, постійні хвилі занепокоєння українців про те, яким буде цей союз трепетної лані та норовливого коня – західної периферії і східного гривневого бізнесу. Чи уживуться вони?! У разі успіху ми, звичайно ж, побачимо більш якісну і надійну економіку країни, і всі українці будуть у плюсі. Дай бог!

Олександр ГОНЧАРОВ,

Директор Інституту розвитку економіки України

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів