Reuters

Оригінал на сторінці Le Monde

Незадовго до опівночі 19 листопада Крістіан Лінднер поклав край напруженому очікуванню. "Краще зовсім не керувати, ніж керувати погано", — зазначив голова Вільної демократичної партії. Його рішення вийти з переговорів про формування коаліції, які були розпочаті ВДП 24 вересня з консерваторами (ХДС/ХСС) і "зеленими" стає початком серйозної політичної кризи в Німеччині. Вона може призвести до організації нових виборів і змусити Ангелу Меркель залишити посаду канцлера після 12 років роботи.

Як виправдання свого рішення Лінднер заявив, що переговори не дозволили розробити "спільну позицію" і домогтися "взаємної довіри" партнерів. Вийшовши на зустріч з пресою із приміщень землі Баден-Вюртемберг у Берліні (саме там відбувалися переговори цими вихідними), голова ВДП все ж відмовився брати на себе відповідальність за провалення обговорення, підкресливши, що його рух представив безліч пропозицій для досягнення компромісу.

Новини за темою: "Ямайка" скасовується: німецькі ліберали відмовилися увійти до складу уряду Німеччини

Меркель "жалкує" про рішення ВДП

Ангела Меркель у свою чергу з'явилася перед камерами лише о 1:30. З незворушним обличчям голова ХДС назвала рішення ВДП "прикрим". "Нам здавалося, що ми просуваємося на шляху до угоди", — заявила вона (говорила повільніше, ніж звичайно). Далі вона підкреслила, що в понеділок проведе зустріч із президентом Франком-Вальтером Штайнмаєром, щоб надати йому звіт про переговори та обговорити подальші дії.

Головна невідома полягає якраз у тому, що ж буде далі. У своєму короткому п'ятихвилинному виступі Меркель задовольнялася лише такою фразою: "Як канцлер з поточних справ [саме в цьому полягає завдання її уряду після формування нового Бундестагу 24 жовтня] я зроблю все можливе для ефективного управління країною найближчими тижнями". Варто зазначити, що про плани на більш віддалене майбутнє вона не обмовилася. Вірна собі Меркель обмежилася мінімумом слів, наче вона не хотіла закривати для себе ніяких можливостей або ж створити враження поразки, поки вона досі сподівається залишитися при владі.

Тільки ось така перспектива є не надто переконливою. Теоретично ніщо не заважає Меркель спробувати сформувати іншу більшість. Якщо альянс з "Альтернативою для Німеччини" (ультраправі) і "Лівою" (ультраліві) все ще виключено, у неї залишається лише одна можливість: нова "велика коаліція" із Соціал-демократичною партією, як уже було в 2005 і 2013 роках. Але якщо в теорії це можливо, в політичній практиці така гіпотеза видається малоймовірною.

З самого вечора виборів, що завершилися поразкою для СДП, лідер партії Мартін Шульц категорично з цим не згоден. "Виборці проголосували проти "великої коаліції", — повторив він у неділю на зборах активістів у Нюрнберзі (Баварія). У п'ятницю нова голова групи СДП у Бундестазі Андреа Налес зробила аналогічну заяву. "Початкова позиція СДП не змінилася. У нас немає мандату на нову "велику коаліцію", — підтвердив у ніч з неділі на понеділок віце-президент СДП Ральф Штегнер.

Кілька сценаріїв

Навіть якщо Меркель не вдасться сформувати більшість, проведення нових виборів не є автоматичним. Для їхньої організації є два можливих шляхи. По-перше, вона може представити "вотум довіри" Бундестагу, і якщо той не набере більшості голосів, президент може розпочати його розпуск. Так було в 2005 році, коли Герхардт Шредер (СДП) позбувся влади, а на його місце прийшла Ангела Меркель. Хай там як, деякі юристи вважають такий сценарій неможливим, оскільки канцлер не може порушувати в Бундестазі питання про довіру, якщо попередньо не був обрано ним. Саме так йдуть справи з новим парламентом, який приступив до роботи місяць тому.

Є ще друга можливість. За статтею 63 Конституції, президент може ухвалити рішення про проведення нових виборів, але лише за підсумками тривалого процесу. Для цього йому потрібно для початку запропонувати Бундестагу канцлера. Якщо той не отримає абсолютної більшості (такого досі ще не було), у депутатів є 14 днів, щоб представити свого кандидата. Якщо по закінченню цього строку того буде обрано лише відносною більшістю, президент може призначити свого канцлера (це означає ризик формування уряду меншості) або ж розпустити Бундестаг. Нові вибори повинні будуть відбутися через два місяці. Якщо Штайнмаєру доведеться схвалити таке рішення, зробить він це неохоче. "Мені складно уявити, що партії, які беруть участь у переговорах, всерйоз готові піти на ризик проведення нових виборів", — заявив він на вихідних в інтерв'ю газеті Die Welt.

Новини за темою: Меркель: Краще нові вибори, ніж слабка коаліція

Сотні годин зборів

Меркель розуміла, що пропозиція про формування коаліції з ВДП і "зеленими" означає важкий шлях: на федеральному рівні ще ніколи не було такої коаліції, яку встигли прозвати "Ямайкою" за кольорами трьох політичних груп (чорний у консерваторів, жовтий у лібералів, зелений в екологів). У будь-якому випадку розпочаті 18 жовтня переговори показали, що, незважаючи на сотні годин зборів, сторони не в змозі дійти згоди, в тому числі щодо низки екологічних і міграційних питань, довкола яких точилися дискусії.

Хоча формування такої коаліції могло б стати першою свого роду подією, її розвалення до фактичного формування теж є небаченим випадком. У такій перспективі важливо, що переговори були розірвані не "зеленими", незважаючи на їхні нескінченні розбіжності з ВДП і особливо ХДС. "Думаю, альянс можна було б скріпити", — заявила лідер екологів Катрін Герінг-Еккардт, віддавши належне Ангелі Меркель, яка "завжди намагалася знайти компроміси". Тобто нехай навіть угода неодмінно зумовила появу критики в партії, її реакція керівництва на провал переговорів свідчить про те, що сучасні німецькі "зелені" готові керувати країною на федеральному рівні, причому не тільки з СДП, як було з 1998 по 2005 рік, а й з консерваторами.

Крім того, рішення ВДП взяти на себе відповідальність за припинення переговорів багато що говорить про позицію партії. Тривалий час вона була природним союзником консерваторів і більше 30 років брала участь з ними в урядах Конрада Аденауера (1949-1963) і Гельмута Коля (1982-1998), а також Меркель після другої перемоги з 2009 по 2013 рік. Цей досвід тим не менше завершився катастрофою на виборах у 2013 році, коли ВДП уперше в історії не вдалося набрати необхідні для проходження до парламенту 5% голосів. "Краще зовсім не керувати, ніж керувати погано". Крістіан Лінднер напевно мав на увазі саме останню участь в уряді, коли оголосив про припинення переговорів незадовго до опівночі. Нехай усе це і може втягти Німеччину в безодню невизначеності.

Томас Відер

Переклад ИноСМИ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.