Бездарність політичних еліт, або Чому в Україні все так погано

Бездарність політичних еліт, або Чому в Україні все так погано
З відкритих джерел

Ілля Кенігштейн

Бізнесмен

Оригінал на сторінці Іллі Кенігштейна у Facebook

Минулі парламентські вибори в Україні показали, наскільки сильно помиляються наші політичні еліти, традиційно ігноруючи думку народу й оточуючи себе красивими замками з піску.

Звісно, можна й далі тішити себе ілюзіями про реванш і боротьбу за справедливість, але особисто я раджу хоча би раз спробувати тверезо і без прикрас поглянути на події.

Ніколи за всю свою історію Україна не була успішною державою. Причин цього багато, але одна з головних - відсутність політичних еліт і їхнє невміння домовитися між собою. Наші аристократи ніколи не прагнули побудувати країну не за шаблоном, яка  би відрізнялася від того, що вміщувалося в їхні неповноцінні уявлення.

Новини за темою

Цього не зробили ані Кучма, ані Ющенко, ані Янукович, ані Порошенко. Ніхто з них так і не зрозумів, що єдиний спосіб розвитку держави - це вихід за рамки жлобських шаблонів (2,5% зростання ВВП, 500 км нових доріг, консенсус з олігархами і статус-кво на Заході), в яких так комфортно бути. Але Бог з ними, з президентами. Цього так і не зрозуміли наші політичні еліти.

У кожному суспільстві є свої аристократи. І в нашому теж такі є. Тільки у нас це зовсім не ті англійські аристократи, які можуть і найскладніші законопроекти створювати, і дитячі казки писати, і вбивати людей, роблячи перше, друге і третє однаково добре. Наші аристократи зовсім інші.

Талеб більшість таких називав освіченими ідіотами. Квазіінтелектуалами без переконань. Жлобами з MBA, але без моральних принципів. Ті, хто весь цей час був упевнений у власному елітарному надінтелекті та не терпів заперечень.

Знав про реформи, геополітику, ВВП і держборг абсолютно все. Вказував, як чинити, що їсти, як розмовляти, як думати і за кого голосувати. Вважав плебеями всіх, хто голосував не за тих кандидатів або курив не той кальян.

От зараз всі вони одномоментно пролетіли, тому що виявилися взагалі нікому потрібні. І в цьому вся трагедія української еліти, яка досі не може вилізти за рамки власних табу і родоплемінних понять. Сприймає Україну як якесь особливе місце, в якому ніколи не прищепиться західний спосіб життя.

Не відчуває себе господарем у своїй країні, але активно переконує інших у зворотному – через публічні зізнання в любові до Батьківщини.

Ілля Кенігштейн

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>