Без виживання економіки все інше буде безглуздим навіть після виборів

Без виживання економіки все інше буде безглуздим навіть після виборів
З відкритих джерел

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

Особливо минулого тижня стало очевидно, що між першим і другим туром дуже знизився рівень огиди, з'явилося те, що в попередні передвиборчі кампанії було неможливим.

І по-людськи зрозуміло, неможливо ось так відразу зізнатися самому собі, що весь цей час ти був розмінною монетою в жорстокій сутичці сил впливу ззовні.

Але тепер вже це ясно? Адже зараз немає ні кредитних грошей Міжнародного валютного фонду, ні захисту національних ринків, ні навіть мрії про швидке одужання української економіки.

І не дай боже, щоб не проґавив обраний 21 квітня президент більш потужну біду на українському ринку. Адже вже всім очевидно, що після виборів-2019 потрібні колосальні зміни, причому нарощування цих змін має відбуватися масштабно і кардинально.

Новини за темою

Безумовно, сильно загостриться боротьба еліт, оскільки за останні роки на корупційних операціях з бюджетними коштами, держзамовленнями й активами неплатоспроможних банків різко піднялося багато політичних лідерів зі своїми бізнес-партнерами.

Ця так звана еліта другого рівня, яка і далі захоче заробляти дуже багато, користуючись своїм становищем. І бунтувати проти економічних реформ і перетворень на ринках капіталу будуть насамперед вони.

Не захочуть вони просто так позбутися мільярдів гривень і сотень мільйонів кредитних доларів. Не захочуть вони ламати ландшафт українського ринку, який  збудували під свої заробітки.

Тому вже зараз командам кандидатів у президенти треба визначитися, що важливіше, працювати більше або працювати розумніше?

Я б радив – розумніше. Навіть згідно з правилом Парето, щоб вони не робили, 80% їхньої роботи – це безглузде марнування сил, часу і грошей. Ще гірше, коли, взаємодіючи з іншими людьми, команди кандидатів у президенти також витрачають чужі сили, час і гроші.

Ну і ми, виборці, якщо за фізичними можливостями відрізняємося один від одного не більше ніж у 3-5 разів, то за розумовими – у сотні разів.

Тому ми б частіше згадувати слова Лао-Цзи: "Будьте уважні до своїх думок – вони початок вчинків". Щоправда, зараз вже можна заспокоїтися, все, що повинно було статися – вже, по-моєму, сталося минулого тижня, зокрема ми стали свідками драми в Парижі – не долі України, а долі одного з кандидатів

Ну хіба не можна було схаменутися без Ангели Меркель та Еммануеля Макрона?! Зрозуміти, що не можна в реаліях найбіднішої європейської країни змішувати багатство і державне управління. Водночас це маячня, що хтось нам просто так і безкорисливо допоможе підняти національну економіку.

Ми самі себе загнали в таке важке становище, самим і видиратися. Ау, коли почнемо вмикати свою голову, самостійно робити проект свого життя і своєї держави? Час нарешті перестати розраховувати на зарубіжжя, ми не потрібні тим, хто сильніший за нас; нам не потрібні ті, за кого сильніші ми.

Згадайте пророчі слова Редьярда Кіплінга: "Схід є Схід, Захід є Захід, і їм не зійтися ніколи". А попереду нові цілі ралі Еммануеля Макрона і Дональда Трампа. І якщо переможе Володимир Зеленський, то, можливо, він запросить на посаду прем'єр-міністра Шифріна.

Тільки не гумориста Єфима Шифріна, а Едуарда Шифріна, українсько-канадського бізнесмена, який народився у 1960 році в Дніпропетровську. У 1993 році Шифрін зайнявся бізнесом, а в 1994 році разом з канадським бізнесменом Алексом Шнайдером створив компанію Midland Group.

Може, він не буде красти і дасть по руках корупціонерам? Треба сказати, що тепер Едуард п'є дуже рідкісні сорти шотландського віскі по 400 доларів за порцію, хоча в 1990 році працював у сталеливарному цеху і заробляв лише 70 доларів на місяць.

Сам Едуард згадував, що в його батьківській хаті в Дніпропетровську цінувалися знання, а гроші зневажали і проклинали, в сім'ї Шифріна вчили, що найголовніше в житті – бути освіченою і хорошою людиною. І сьогодні більшість українців добре знають, що зарплати у них найнижчі в Європі.

Ба більше, в країні існує глибока диспропорція між високою вартістю життя і низькою ціною праці.

З іншого боку, тонкий шар фінансово заможних українців хотів би довідатися в голови Нацбанку Якова Смолія, в чому їм жити – в доларах або в гривнях? Так, люди хочуть знати, що їм збирати на пенсію або квартиру?

Ми, звичайно, розуміємо, що жадібність – річ корисна, але нерідко, як у випадку з керівником "Нафтогазу", вона приглушує здоровий глузд і почуття міри.

Але ось згідно з даними Єдиного держреєстру декларацій, Яків Смолій задекларував "скромні" 17,3 млн гривень доходів за минулий 2018 рік.

Щоправда, в очільника НБУ є низка банківських рахунків: у "Укрексімбанку" - 3,68 млн доларів, у "Райффайзен Банку Аваль" - 4,5 тис. доларів і 105 тис. гривень, "Дельта Банку" - 5,97 млн гривень, в "Укрсиббанку" - 829 тис. гривень, в "Ощадбанку" - 474 тис. гривень.

І все ж, у якій валюті тримати заощадження, які залишилися? Тим паче, що Moody’s попередив про початок глобальної рецесії, а ми завжди падаємо гірше за інших.

Нагадаю, на початку квітня цього року міжнародна компанія Moody’s Analytics (надає фахівцям з ринків капіталу та управління ризиками кредитний аналіз, економічні дослідження, програмні рішення для управління фінансовими ризиками) вустами свого старшого економіста Марка Занді заявила: "Ділові настрої в усьому світі надзвичайно тендітні…

Бізнес дійсно на межі, і я думаю, що це через торговельну війну між США і Китаєм. Якщо її не припинять у найближчі два-три місяці, я думаю, що глобальна рецесія вельми вірогідна".

Далі він наголосив, що якщо переговори між США і Китаєм закінчаться без торговельної угоди, то це підштовхне компанії і підприємства до скорочення наймання - безробіття збільшиться, споживачі втратять віру в економіку.

Новини за темою

Ще один глобальний ризик для світової економіки – це ймовірність "жорсткого" Brexit (Moody’s оцінює її як один до трьох), у цьому випадку економіки Великої Британії та Євросоюзу будуть також у рецесії, інша частина світової економіки буде недалека від цього.

Занді пояснив: "Різниця між зростальною економікою і рецесією полягає у вірі - вірі в те, що з економікою все буде гаразд. І якщо ви втратите віру, ніякі центральні банки її не повернуть. Це рецесія".

Але про яку віру в нашу економіку і гривню можна говорити, якщо в самого прем'єр-міністра Володимира Гройсмана зараз завдання номер один – залучити будь-якою ціною нові кредити і позики, щоб розрахуватися за старими, оскільки цього 2019 року третину бюджету буде спрямовано на оплату боргів.

Таке відчуття, що попри застереження і Світового банку щодо погіршення прогнозу зростання ВВП України з 2,9% до 2,7% у 2019 році, в Кабміні і НБУ зараз ніхто не думає про те, як не допустити подальшого спаду економіки країни?

А для цього, по-моєму, потрібні, по-перше, додаткові заходи, включаючи бюджетне стимулювання малого і середнього бізнесу. По-друге, ефективні і сильні рішення в грошово-кредитній політиці.

По-третє, необхідні інституційні та структурні реформи. Тільки все це в комплексі може дати бажаний результат.

Поки ж не за горами рецесія, і ми, як завжди, будемо падати гірше за всіх.

Отже, судячи з усього, 21 квітня наші виборці чекають радше з побоюванням, ніж з цікавістю.

Олександр Гончаров

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]



відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>