Без політики і популізму: Чому в Україні ніяк не можуть запустити земельну реформу

Поки бізнесмени, чиновники і політики сперечаються, чи варто проводити земельну реформу, вони випускають у своїх промовах ключові моменти. Політика політикою, але є суто економічні питання, відповідь на які дозволить зрозуміти, чому реформи досі немає

Без політики і популізму: Чому в Україні ніяк не можуть запустити земельну реформу
Фото з відкритих джерел

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

Поки бізнесмени, чиновники і політики сперечаються, чи варто проводити земельну реформу, вони випускають у своїх промовах ключові моменти. Політика політикою, але є суто економічні питання, відповідь на які дозволить зрозуміти, чому реформи досі немає

Питання земельної реформи вже кілька місяців активно обговорюється в Кабміні на закритих від преси нарадах. Робочу групу очолює сам прем'єр-міністр Володимир Гройсман, який особисто був присутній на зустрічах робочої групи. Питання реформи стоїть гостро, оскільки його форсує головний кредитор України МВФ – зокрема при отриманні останнього траншу уряд взяв зобов'язання вже з 2018 року (після закінчення дії мораторію) на продаж сільгоспземель. 5 липня Гройсман заявив, що МВФ може навіть відкласти виділення наступного траншу у розмірі до 1,9 млрд дол. через неготовність парламенту до кінця поточної сесії (15 липня) прийняти земельну реформу.

Новини за темою

Щоб відкрити завісу над тим, про що дискутує робоча група і власне, що є перешкодою на шляху відкриття для вільного продажу земель сільськогосподарського призначення, ми відвідали прес-сніданок в офісі Sigma Bleyzer в Україні. Там глава "Української аграрної конфедерації" і член робочої групи Леонід Козаченко, а також голова фонду Sigma Bleyzer в Україні Вадим Бодаєв (фонд орендує та обробляє 120 тис. сільськогосподарських земель у п'яти регіонах) обговорювали основні камені спотикання, для подолання яких, як стало очевидно, може знадобитися значно більше часу, ніж відводять уряду міжнародні кредитори.

На підставі заяв співрозмовників ми виділили три основні тези, які є каменями, що не дозволяють зрушити реформу з мертвої точки.

1. Неіндентифікованість державних земель

Величезна площа земельних масивів в Україні залишається неіндентифікованою, і це питання внесення та виправлення даних до Державного земельного кадастру і Реєстру прав на нерухоме майно, яке дискутується досить давно.

Зокрема, за словами Леоніда Козаченка, досі немає точної та остаточної інформації про те, хто обробляє так звані державні сільськогосподарські землі – а це ні багато ні мало майже 11 млн га, третина ріллі (загальна площа орних земель в Україні 32 млн га). Козаченко говорить, що під приводом усного розпорядження прем'єр-міністра (усне було, письмового Гройсман мені не давав, уточнив Козаченко), він збирав керівників Державного земельного кадастру на місцях, представників Мін'юсту і Мінагропроду, яких просив розкрити інформацію про структуру формальних власників (в основному заклади державної форми власності) цієї землі. Хоча, звичайно, набагато цікавіша інформація про орендарів (про те, хто безпосередньо заробляє на обробці землі). Але, нічого! "Відкривати цю інформацію вони не хочуть", - сказав Козаченко.

Дуже навіть зрозуміло, чому не хочуть, особливо у світлі того, що присутні на заході представники Державної фіскальної служби, за словами Козаченка, повідомили, що за їхніми даними близько 40% виробників сільськогосподарської продукції (яка, як відомо, нині проводиться з фантастично високою рентабельністю) взагалі не платять ніяких податків, продаючи її за готівку. Тобто, орендарі близько 16,4 млн га ріллі платять податки, а от решта – "ніхто не знає". Вадим Бодаєв уточнив, що зараз експерти і бізнес перевіряють цю інформацію та уточнюють цифри.

І хоча Козаченко обережно зазначив, що його слова не слід тлумачити таким чином, що всі, хто заробляє на агровиробництві на держземлях, не платять податки. Ми розуміємо, що мова про безліч схем, при яких державні землі, наприклад, здано в оренду за смішною ціною, за що формальні власники отримують цілком серйозні відкати, або коли цілі родинні клани "пиляють бабло", нажите на ріллі з державною формою власності.

Новини за темою

Зазначимо, раніше повідомлялося, що більше половини всіх держземель – 7,3 млн га – це так звані "землі запасу". З різних причин вони не були розділені на паї і не передавалися приватним власникам у 90-і. Також землею керують різні міністерства та організації. Була інформація, що один з найбільших власників – Академія наук, в управлінні якої знаходиться близько 429,5 тис. га орних земель. Ще приблизно 200 тис. га розпоряджаються підприємства системи Мінагропроду. Крім інших структур орними землями держвласності керують Міноборони, лісогосподарські підприємства, підприємства та організації транспорту та зв'язку.

До речі, міністр аграрної політики в уряді Арсенія Яценюка Олексій Павленко, вступаючи на посаду, погрожував перевірити ефективність використання держземель, закріплених за Академією наук. "Тут велика корупційна складова. Наші вчені – найбільші латифундисти в країні. Колись у них був 1 млн га землі, тепер тільки – 360 тис. га. Де решта землі – невідомо. Я вимагаю, щоб вони чітко назвали ім'я, прізвище і по батькові людей, за якими закріплено кожен гектар. Вони кажуть: ми займаємося наукою, у нас ділянки для гібридизації. Однак для таких ділянок потрібно максимум 10-20 тис. га, все інше – це "дерибан" землі. Цю тему ми тримаємо під контролем", - заявив Павленко.

Втім, ніяких конкретних кроків після цієї заяви не надійшло.

Також генпрокурор Юрій Луценко повідомляв, що ГПУ і СБУ затримали на 30-тисячному валютному хабарі директора держпідприємства "Конярство України" (обробляє 45 тис. га державної землі). Представника цього підприємства тоді також викликали в комітет аграрної політики та земельних відносин Верховної Ради, де (написав недавно заяву про відставку) міністр агрополітики Тарас Кутовий у жорсткій формі висловив йому своє незадоволення від ведення справ у народному господарстві. Останнє, що відомо у цій справі, це те, що звинувачений в отриманні хабара директор ДП "Конярство України" Денис Птушко повернувся на роботу.

Новини за темою

Уряд Яценюка порушував питання про продаж злощасних 11 млн га держземель як економічного експерименту, що передує повноцінному ринку землі. Але, як відомо, далі заяв у цьому напрямку справа також не зайшла.

Козаченко анонсував намір провести ще одну зустріч з хранителями таємниці про власників 11 млн га, але обмовився, що добитися розкриття інформації вдасться, якщо не станеться ніякого втручання зверху.

2. У фермерів немає грошей на купівлю землі, агрохолдингам не дають сконцентрувати землю

Як відомо, уряд схиляється до ідеї організувати ринок сільськогосподарської землі таким чином, щоб викупити землю у першу чергу мали право невеликі сільськогосподарські підприємства. Для цього пропонується норма про дозвіл продавати не більше 200 тис. га землі в одні руки і лише громадянам України. Але біда в тому, що більшість реальних невеликих фермерських господарств зараз реально не мають грошей, щоб викупити таку кількість землі. У той же час їх мають корупціонери всіх видів і мастей та великі холдинги. За словами Вадима Бодаєва, не можна виключити ситуацію скупки землі при такому підході спекулянтами і потім спроби переукласти договори оренди з великими агрохолдингами за спекулятивними цінами. Підсумок може бути таким, що від оренди якихось масивів землі агрохолдинги будуть змушені відмовитися або підвищать ціни на готову продукцію, що відразу ж позначиться на конкурентоспроможності на експортних ринках і прямо вплине на споживача на внутрішньому (зростання цін, інфляція).

Але, якщо слідувати задуму Кабміну, то логічно було б перед тим, як відкривати ринок, знайти механізми підтримки дрібних і середніх фермерів (чи варто йти цим шляхом - окреме питання, але якщо вже пішли, будьте логічними до кінця). Зокрема, за словами Козаченка, зараз обговорюється ідея створення земельного банку, через який можна було б реалізувати програму доступного кредитування для чесних (які сплачують податки) господарств на купівлю сільгоспземель. Крім того, повинна бути посилена підтримка малих і середніх фермерів.

3. Нерозуміння, що має вийти на виході

Але найсерйозніша перешкода, яка не дозволяє зрушити з місця земельну реформу в Україні – це відсутність розуміння її кінцевої мети та власне бачення аграрного ринку країни у перспективі. Результатом нарад у державних комітетах стають ініціативи, які одним здаються вигідними великим агрохолдингам, інші – дрібним фермерам. Але хто такі великі агрохолдинги? Які форми власності або ведення діяльності можуть бути до них віднесені? А хто такі дрібні або середні, фермери? Це чітко не прописано в жодному нормативному документі.

У держави зараз немає чіткого розуміння про те, хто повинен повести вперед аграрний ринок України і бути його драйвером – великі агрохолдинги або дрібні фермери? Ті та інші разом, тоді в якому співвідношенні?

Новини за темою

З цієї причини, за словами Козаченка, експерти й учасники ринку наполягають на прийнятті перед проведенням земельної реформи Державної програми розвитку аграрного сектора. Вона повинна дати відповіді на головні питання. Яким держава бачить аграрний ринок України? На кого робиться ставка при вирощуванні яких видів культур – на великі підприємства (умовно, від 50 тис. га в оренді) або дрібного фермера (умовно, 500-700 га). Якщо і на того й іншого, то в якому співвідношенні?

Якщо це ставка на дрібного фермера – повинен бути прописаний чіткий механізм, скільки держава готова інвестувати в його підтримку. Якщо це агрохолдинги, повинні бути чіткі норми дозволеної концентрації землі в одних руках. Як у США, там це прописано на рівні штатів – наприклад, не більше 1,4% сільгоспземель від загальної кількості в регіоні, або 10%, як у Південній Кароліні, де ведення сільського господарства ускладнене природними умовами.

Олена Голубєва

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>