Бенкет уяви: 5 книг для того, щоб розговітися

За всіма канонами, після посту настає час святкувати, і розговіння для духу є не менш важливим, ніж "тілесне" бенкетування. Допомогти в цьому зможуть, звісно, книжки, в яких смачні рецепти не поступаються іншим кулінарним пригодам

Бенкет уяви: 5 книг для того, щоб розговітися
З відкритих джерел

Ігор Бондар-Терещенко

поет, драматург, арт-критик

За всіма канонами, після посту настає час святкувати, і розговіння для духу є не менш важливим, ніж "тілесне" бенкетування. Допомогти в цьому зможуть, звісно, книжки, в яких смачні рецепти не поступаються іншим кулінарним пригодам

Арі Турунен. Дух сп’яніння. Алкоголь: Історія звичаїв уживання алкогольних напоїв. – Л.: Анетти Антоненко; К.: Ніка-Центр

З відкритих джерел

У цій книжці здійснено короткий екскурс в історію звичаїв уживання алкоголю й обмірковано значення сп’яніння за різних епох, описано пов’язані з ним правила і ритуали й проаналізовано, як сп’яніння відбито в європейській культурній традиції. Книжка не є закликом до тверезості або пияцтва, а лише своєрідною спробою нагадати, що незважаючи на небезпеки, алкоголь посідає важливе місце в соціальному житті європейської людини. Спиртні напої – мастило для європейських звичаїв. Алкоголь надихає літературу і мистецтво. Недарма в багатьох релігіях і міфах він був божественним першоелементом. З алкоголем пов’язані важливі правила поведінки, звичаї і ритуали. Проголошення тостів, правила гостинності та щорічне спільне проведення свят – це культурна традиція, до якої серйозно ставляться в усьому світі. Коли винайшли алкоголь, його одурманливому впливові поклонялися як надприродній силі. Оскільки він сповняв людей радістю, його вважали священним напоєм богів. Утім, далі, як відомо, багато що змінилося в культурі вживання. "Тварин не змагає бажання зумисно задурманити собі голову, - нагадує автор. - Французький гурман і філософ їжі Антельм Брилья-Саварен написав у книжці "Фізіологія смаку", яка вийшла друком 1826 року, що бажання вживати алкоголь спричинене тим, що суспільство має вроджену потребу шукати в напої сили, якою природа його обділила".

Ольга Деркачова, Ірина Фіщук. Переписник пані Мулярової. – Брустурів: Дискурсус

З відкритих джерел

Ця незвична збірка про давній і сучасний Івано-Франківськ, який колись був Станіславовим, – чергова спроба поєднати, примирити і зрозуміти колишній і нинішній світи завдяки смачній рецептурі. Насправді ж у цих оповідках не бракує і захопливих сюжетів з пристрастями, упирями, дуелями, і родинних історій з коханням і трагедіями. Але навіть вони позначені "кулінарним" маркером авторок, коли, знайшовши фамільний скарб, герої все одно натрапляють на ті самі рецепти зі стародавнього "документа доби". "Усі рукописи виявилися приватними нотатниками з рецептами страв, деякі з них мали позначки: "Любить Івась", "Для Зосі", "Скуштувала у Ядзі", "Навчила Беркова". Таким чином, як попереджають нас вже на початку, історію запропоновано любити ще й у такий "їстівний" спосіб. "Кухня і сім’я сильно переплелися, - нагадують авторки. - Записи містили описи традицій, святкувань різних обрядів, організації та проведення фестин. Часом серед них з’являлися вітання та співанки, сценарії та плани, і навіть коляда. Любов, повага, дружба ниткою, наче сюжетом, з’єднують кожний аркуш, а ще вміння смакувати життя!".

Ігор Померанцев. Пізній збір. - Чернівці: Meridian Czernowitz

З відкритих джерел

Навіть за кордоном автор цієї книжки - як за столом, тобто на війні, де справжні бійці алкогольного фронту, як відомо, не закусюють. А все тому, що на відміну від усіх можливих класиків цієї теми, він залишається насамперед патріотом винної культури, і про пивну, горілчану та коньячну лише згадує, частуючи нас історіями про їх розквіт у різні часи історії людства.  "Міцні напої - для самотнього п'янички", - не забувають у книжці приповідку одного з героїв. Справедливості заради слід, мабуть, зауважити, що за той час, коли автор "Пізнього збору", будучи журналістом на Радіо BBC, дегустував біля мікрофону свої враження з численних мандрівок алкогольними столицями світу, вже було опубліковано такі, споріднені за еміграційним жанром книжки, як "Їдло" Лева Лосєва і "Російська кухня у вигнанні" Вайля та Геніса. Утім, для Померанцева приватний світогляд ґрунтується не на гастрономії, а на бакалії жанру. "Для мене досвід еміграції, – якось значив він, – це відкриття світу в його розмаїтті. Свобода подорожей – абсолютно конкретна свобода. Для мене особисто це було пов’язано з відкриттям винної культури – одним із головних відкриттів, зроблених завдяки еміграції". Так само автор книжки нагадує про ще одну "фронтову" небезпеку для надто ревних патріотів алкогольної культури. Ні, це не заклик кинути пити на самоті та приєднатися до пивного гурту в спортивному барі. Просто існує небезпека досягти такого рівня медитації на хмільний предмет розмови, коли, скажімо, "шампанське" починає означати не звичне, проте вишукане "вино", а просто собі поетичний образ. Це як в анекдоті про грузинського сноба, якого спитали, чи любить він помідори: "Їсти - так, а загалом - не дуже".

Марікен Йонґман. Усі тварини живі та вільні. – Л.: Кальварія

З відкритих джерел

Крім того, що першим завдання юного героя цієї кумедної книжки виявляється порятунок кролика, йому доведеться, вступивши до таємного гуртка, потрапити в чималу купу пригод. Що ж до "смачних" місць, то їх тут не менше, але всі вони відгонять підлітковим сарказмом і гумором – навіть щодо того, хто безперечно подобається. Тож у розділах цієї феєрії живе радісний удав, синьобороді жаби, звільнені сардини і дупа морської свинки. Але найбільше тут зазвичай печива. "Діті й Хайс усілися за помаранчевий стіл, що мав форму квасолини. На ньому стояв таріль із печивом. "Вівсяне печиво", - пояснила Аннехін. Вона не попередила, що він може з’їсти лише дві чи три штуки, тож він з’їв сім. Він з’їв би й двадцять, таке воно було смачне".

Енн Баррел, Сюзанна Ленцер. Підкори свою кухню. – Л: Видавництво Старого Лева

З відкритих джерел

Екстравагантна і життєлюбна шеф-кухар Енн Баррел давно стала улюбленицею світових телеканалів. І на телебаченні, й у своїх книгах вона ділиться рецептами приготування страв, які до цього були доступні лише в кращих ресторанах. Енн Баррел доводить, що все можна приготувати в домашніх умовах, на власній кухні: і звичайний омлет, і млинці з гарбузом, рікоттою і яблучно-родзинковим соусом. Тому, хто прочитає цю книгу, точно буде чим здивувати своїх рідних або друзів! Не в останню чергу завдяки тому, що в цій "кухонній" енциклопедії смаку зібрано близько сотні рецептів. Саме вони відкриють найважливіші техніки приготування різних страв, десертів і напоїв. Тож варто лише скористатися підказками від досвідченого автора, адже її рецепти дійсно додають і сил, і неабиякого натхнення. Ну, й апетиту, звісно, теж.

Ігор Бондар-Терещенко

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>