banner banner banner banner

Арктичні претензії Росії та Китаю переросли у ділове співробітництво

Арктичні претензії Росії та Китаю переросли у ділове співробітництво
"РИА Новости"

Foreign Policy

Журнал

Оригінал на сайті Foreign Policy

У той час, коли спостерігачі кажуть про нову холодну війну між США та Китаєм, політики, схоже, неправильно розуміють китайсько-російські відносини в Арктиці, вважаючи їх союзом. Почасти це пов'язано з відсутністю кількісної основи для розуміння змін, що відбуваються у міжнародній системі: повернення націоналізму, руйнування ліберального порядку, заснованого на правилах, і виникнення нетипових загроз безпеці, таких як зміна клімату.

Неправильне тлумачення цих відносин в Арктиці також зумовлено браком у політиків експертного досвіду стосовно того, що є основним рушієм китайсько-російських відносин. Саме цей недолік безпосередньо впливатиме на розуміння обстановки в Арктичному регіоні у майбутньому.

Новини за темою

Після анексії Росією Криму у 2014 році санкції Заходу призвели до того, що наявні мтеріальні і технологічні резерви для реалізації російських енергетичних проєктів в Арктиці вичерпалися. Санкції були спрямовані проти західних компаній, які співпрацюють з російськими енергетичними компаніями та інвестують у російські арктичні проєкти. Внаслідок цього до регіону увійшли китайські державні компанії, що виявляють до нього неабиякий інтерес.

Потреба Кремля в іноземному капіталі забезпечує Пекіну позицію сили в Арктиці. Проте Росія з пересторогою ставиться до китайських інвестицій. Москва враховує як потенційні можливості співпраці з Пекіном, так і підводні камені: надмірна залежність Росії від Китаю в реалізації своїх планів щодо забезпечення економічної безпеки Арктиці може призвести до посилення присутності Пекіна у регіоні.

Партнерство Росії та Китаю в Арктиці не є альянсом - воно засноване на бізнесі. Незважаючи на наявність у сторін взаємовигідних інтересів в регіоні, в основі їх співпраці лежить прагматизм і комерційна доцільність. На цей момент для здійснення партнерства в Арктиці вони ігнорують наявні розбіжності, такі як відмова Пекіна визнавати легітимність анексії Росією Криму і невтручання Москви в Індо-Китайський конфлікт, що загострюється.

Будь-яке регіональне співробітництво зумовлене спільною зацікавленістю сторін у підтримці внутрішньої стабільності. Довгостроковий економічний розвиток, а також дієвість і ефективність незахідних багатосторонніх організацій, таких як Шанхайська організація співробітництва, мають вирішальне значення для їх загального бачення світового порядку.

І Росія, і Китай виявляють стратегічний інтерес до багатих ресурсів Арктики, але, за даними Геологічної служби США, більшість відомих родовищ нафти та природного газу знаходяться в межах позначених виняткових економічних зон (ВЕЗ) держав Арктичного регіону. У цьому сенсі Пекін обмежений нормами міжнародного права. Але Китай має плани на міжнародні води Північного Льодовитого океану, які він вважає загальним надбанням. Це розуміння лежить в основі проєкту "Арктичної ідентичності Пекіна": відповідно до цієї концепції Китай вважає себе "сусідньою державою до Арктики".

Росія ж через її географічне положення є найбільш впливовим гравцем в Арктиці, найбільш зацікавленою стороною, на частку якої припадає найбільша частина запасів природного газу і нафти у регіоні. Як вже зазначалося, ці ресурси чітко вписуються у ВЕЗ Москви — з правом доступу і розвідування родовищ, яке має Росія відповідно до міжнародного права.

Тому заяви про так звані великі ігри за ресурси Арктики є некоректними. Змагання за ресурси Арктики навряд чи можливе, оскільки його головні переможці вже визначені. Величезний ресурсний потенціал арктичної ВЕЗ — це майбутня економічна база Росії. Отже, Москва захищатиме свої енергетичні проєкти як засоби забезпечення національної безпеки.

Китай та Росія дійсно подібні у плані енергетичної безпеки. Енергетичні "апетити" Пекіна ненаситні, і він активно прагне реалізовувати стратегію диверсифікації імпорту — від Африки до Арктики. Зміна клімату полегшує цілорічну навігацію по російському Північному морському шляху, який відкриває Пекіну доступ до російських арктичних ресурсів (передусім до зрідженого природного газу) і є більш коротким і економічно вигідним, ніж інші транспортні коридори.

У 2012 році Володимир Путін, тоді - прем'єрміністр Росії, заявив: "Я переконаний, що зростання китайської економіки — не загроза, а виклик, що несе в собі колосальний потенціал ділового співробітництва — шанс зловити "китайський вітер" у "вітрила" нашої економіки". Росія, безумовно, спіймала в "китайський вітер" в Арктиці, охоче приймаючи від Пекіна вливання капіталу для розвитку Північного морського шляху і будівництва інфраструктури, такої як криголами, а також китайські інвестиції в арктичні енергетичні підприємства.

Такі комерційні угоди сприяють покращенню відносин між країніми. Однак, розгядаючи партнерство в Арктиці, на думку спадає приказка "Довіряй, але перевіряй". Путін і глава КНР Сі Цзіньпін проявляють обережність, про що свідчить затягування підписання двосторонніх угод. Історично для відносин Росії та Китаю характерними є неприязнь і деяка взаємна підозрілість — і не тільки для політичних еліт.

Ці прояви є більш виразними з російської сторони, ніж з китайської. З боку Пекіна відносини "пофарбовані" відносною байдужістю. Росіяни натомість, судячи з результатів опитувань, ставляться до Китаю дедалі більш насторожено: рівень симпатії та схвального ставлення до Пекіна знизився - з 72% в 2019 році до 65% в 2020 році.

Російський газовий гігант "Новатек", розташований в Арктиці, обмежив вплив Пекіна: китайські державні структури не можуть володіти контрольними пакетами акцій спільних арктичних підприємств, таких як проеєкт "Ямал СПГ", який дасть змогу поставити на світовий ринок 16,5 млн тонн зрідженого природного газу. Частка Китайської національної нафтової корпорації в "Новатек "становить 20%, 9,9% акцій належать китайському Фонду Шовкового шляху, 20% акцій - французькій компанії "Тоталь" (Total). Власником контрольного пакету акцій (50,1%) є "Новатек".

І немає жодних підстав вважати, що Москва відмовиться від цієї політики: у другому спільному підприємстві "Новатек" їй належать 60% акцій, 10% — компанії "Тоталь", 10% — консорціуму японських компаній та 20% — китайським фірмам.

Складнощі співробітництва Росії та Китаю в Арктиці відображають тертя сторін з приводу їх позицій у багатополярній системі. Арктична рада — єдина керуюча структура в регіоні — відклала у довгу шухляду розгляд заявки Китаю на участь у роботі Ради як країни-спостерігача через побоювання Росії та Канади щодо інтернаціоналізації Арктики.

У 2013 році Китай все-таки став офіційним спостерігачем відповідно до нових уточнених критеріїв: держави-спостерігачі мають "визнати суверенітет "арктичних держав" і "значну за обсягом правову базу" з тематики Північного Льодовитого океану, що включає, зокрема, міжнародне морське право. Пекін підписав міжнародну угоду, яка фактично вимагає визнання суверенітету арктичної держави, разом з розмежованими морськими зонами.

Крім того, у спільній діяльності Росії та Китаю в Арктиці зберігаються деякі розбіжності. "Арктична політика Китаю", опублікована у 2018 році, суперечить його зобов'язаннями спостерігача Арктичної ради. Китай, начебто, дотримується режиму управління арктичними морськими маршрутами відповідно до Конвенції ООН з міжнародного морського права. Але реалізація принципів Арктичної політики Китаю 2018 року спричиняє напруженість у відносинах з Росією з приводу статті 234, відомої як "Покриті льодом райони", яка надає прибережним державам спеціальні повноваження регулювати діяльність у покритих льодом районах у межах своєї національної юрисдикції.

Оскільки внаслідок глобальних змін клімату, потепління,  льодовий покрив зменшується, Пекін, ймовірно, протидіятиме Москві у питанні застосування ст. 234 і домагатиметься вільної навігації в міжнародних водах цих частин Північного морського шляху.

У червні Москва звинуватила одного з провідних російських вчених, фахівця з дослідження Арктики Валерія Мітько у шпигунстві на користь Пекіна. Митько звинувачують у державній зраді за передання Китаю секретної інформації про арктичні дослідження і підводні сенсорні технології. Але, можливо, більш показовим є те, що обидві країни зам'яли цей інцидент, не надавши офіційних коментарів з приводу арешту. Наразі Пекін і Москва, схоже, вирішили залишитися при своїй думці - доки процвітає арктичний газовий бізнес.

Новини за темою

А за межами Арктики суперечності у російсько-китайських відносинах загострила пандемія коронавирусу. Посилилася конкуренція двох країн за вплив у країнах Південно-Східної Азії. У рамках заходів з боротьби з коронавірусом, які недавно проводила Москва, була реалізована програма з надання допомоги медичним закладам і висунута ініціатива, яка передбачає проведення багатосторонніх консультацій, обмін досвідом між країнами регіону і навчання персоналу з метою боротьби з пандеміями в майбутньому. Конкуренція між двома країнами з використанням "м'якої сили" отримала подальший розвиток, коли Пекін і Москва кинулися постачати європейським країнам маски та апарати штучної вентиляції легенів.

Загалом дільність Китаю в Арктиці в рамках взаємовигідного партнерства з Росією, ймовірно, відповідає інтересам Заходу, оскільки угоди з Москвою дещо стримують Пекін. Навряд чи зацікавлені сторони серед країн Заходу зможуть мобілізувати ресурси і спрямувати їх проти двох агресивних держав в Арктиці. Протягом останнього десятиліття Москва стала почуватися більш впевнено, і, напевно, її буде важко схилити до взаємодії з Заходом.

Якщо Росія продовжить свій курс, то, зміцнюючи співробітництво з Пекіном, вона керуватиметься найперше комерційними інтересами. Складно уявити, що на основі нинішнього стратегічного партнерства в Арктиці може виникнути "союз рівних".

Елізабет Б'юкенен

Переклад ІноЗМІ

Редакція може не поділяти думку автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", щоб ознайомитись з публікацій і пишіть на [email protected]

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>