Аргентина краще за нас знає, що МВФ - зло: Як Київ повторює помилки Буенос-Айреса

Аргентина краще за нас знає, що МВФ - зло: Як Київ повторює помилки Буенос-Айреса
Reuters

Олексій Кущ

економіст

Є на іншому кінці земної кулі країна, схожа на Україну. До речі, там живе 300 тис. українців. Йдеться про Аргентину. Точнісінько так само, як і наша країна, Аргентина десятиліттями "співпрацює" з МВФ, проводить реформи за лекалами Заходу і як поранений кит стає об'єктом "пожирання" з боку спекулятивного інвестиційного капіталу. І так само колись намагалася врятувати свої землі від масової скупки іноземними компаніями, які поступово перетворили її родючі угіддя на виробництво сільськогосподарських монокультур. Саме тому корисно подивитися на ті результати, яких досягла Аргентина, і яких помилок при цьому припустилася.

Але почнімо з останніх новин. Фінансова криза знову стискає свої холодні пальці на аргентинській шиї: Центральний банк країни запровадив обмеження на купівлю іноземної валюти для фізичних осіб у розмірі 200 дол. на місяць (нічого не нагадує?). Реінкарнація кризи сталася внаслідок оголошення результатів президентських виборів, які відбулися 27 жовтня 2019-го. Аргентинський біржовий індекс Merval впав на 38%, відновив девальвацію й аргентинський песо. Але про це трохи пізніше.

Новини за темою

А тепер від недавніх новин повернімося до історії. Колись аргентинська економіка входила до топ-10, а історики навіть говорили про аргентинський економічний феномен. На початку ХХ століття Аргентина зростала за рахунок зростального світового попиту на продовольство, особливо на тлі світових воєн, які підірвали економіку Європи.

Спробуймо зробити зліпок аргентинської економіки. Дивним чином вона чимось нагадує українську економіку. Почнімо з того, що населення цієї латиноамериканської країни становить понад 44 млн осіб, майже як у нас напередодні кризи 2008-го. З тією лише різницею, що в Аргентині населення збільшується на один відсоток на рік, тобто на 440 тис., а у нас – навпаки, на один відсоток в рік зменшується.

З огляду на розмір ВВП, між нами прірва: наш валовий продукт становить приблизно 130 млрд дол., а в Аргентині – в залежності від курсу – 500-600 млрд дол.

Якщо брати валовий продукт на душу населення, отримуємо приблизно 14 тис. дол. За даними Обсерваторії економічної складності, Аргентина посідає 45-те місце у світі за експортним потенціалом. Основні експортні позиції країни пов'язані із сільським господарством: соєвий шрот, кукурудза, соєва олія, соя, продукція машинобудування. В імпортних поставках основну питому вагу займають енергетичні ресурси та продукція автомобілебудування.

За останні роки Аргентина зробила значний крен у бік моновиробництва, зробивши ставку на сою та продукти з неї, як нині в Україні – на насіння соняшнику та соняшникову олію. Посіви під сою в загальній структурі сівозмін збільшилися з 26% до 52%, а соєве експансія потіснила навіть традиційне тваринництво та виробництво молока. У країні, яка посідала одне з перших місць за поголів'ям великої рогатої худоби (48 млн голів), фермерів-тваринників почали витісняти на гірші землі. Частка сільського господарства в структурі ВВП країни становить 8-9%, при тому що в Україні цей показник удвічі вище (до 16-17%). Сектор послуг в Аргентині більш ємний і розвинений, ніж у нашій країні. Сукупний державний борг Аргентини коливається в межах 50-60% ВВП. За останні десять років аргентинська економіка справила значний спурт: її ВВП збільшився з 233 млрд дол. у 2006-му році до 640-638 млрд дол. у 2015 і 2017 році. Різкі коливання валютного еквіваленту валового продукту пояснюються курсовою нестабільністю національної валюти – аргентинського песо, але на відміну від України, ВВП Аргентини за рахунок прискореного зростання "проковтує" цю девальвацію і росте далі, навіть за номінування його в доларах США. По суті, перед нами перша країна, яка увійшла до світової двадцятки, спираючись на аграрний та індустріальний сектори.  

Крім того, Аргентин має і невдалий досвід співпраці з МВФ. Свого часу ця країна також пройшла тривалий шлях взаємодії з фондом, який полягав у безперервному секвеструванні соціальних статей і загальній десоціалізації економіки країни. Закінчилося все це крахом національної валюти, заморожуванням депозитів у банках, частковим вилученням коштів недержавних пенсійних фондів та глибокою соціальною фрустрацією. У самий "піковий" момент фонд кинув кредитування Аргентини. Сума дефолту становила приблизно 80 млрд дол. з більш ніж 130 млрд дол. зовнішніх боргів. З іншого боку, саме дефолт став фінансовим базисом для різкого зростання економіки країни на 2006-2016 рр., коли валютний еквівалент ВВП потроївся. Досягти подібних результатів, повертаючи борги і витрачаючи на це велику частину національного доходу, було би неможливо.

Reuters

Модель керованого дефолту дуже корисна для України напередодні критичних виплат за зовнішнім боргом у 2019-2020 рр., а також враховуючи, що з 2021 по 2040 рік власники наших боргів отримуватимуть так звані варанти відновлення вартості, або плату за зростання. Розмір плати складе від 15% до 40% приросту українського валового продукту в залежності від темпів зростання.

Унаслідок довготривалої і тупикової взаємодії з МВФ у 1999-2001 рр. ВВП Аргентини скоротився з 300 млрд дол. у 2001 році до 100 млрд дол. у 2002-му, а рівень безробіття збільшився до 19%. Натомість надалі, після того як країна здійснила дефолт і скинула із себе борговий тягар, вона почала блискавичний злет, і за 15 років її ВВП зріс зі 100 млрд дол. до 640 млрд дол., тобто після триразового одноразового падіння зростання був шестиразовим.

Кілька років тому Аргентина стала бенчмарком для ринків, що розвиваються, розмістивши зовнішні столітні облігації. Але сировинна залежність економіки постійно підносить Аргентині перцю, особливо враховуючи специфіку монокультурного виробництва.

Новини за темою

Витоки проблем наших двох країн мають подібних батьків. Це і політика тривалої фіксації національних валют - гривні та песо - щодо долара США, й орієнтація на експорт сировини і напівфабрикатів. До загальних проблем варто віднести і високий рівень корупції, недосконалу податкову систему, коли до 50% податкових надходжень не доходить до бюджету. 

Попередній президент Маурісіо Макрі, який прийшов до влади у 2015 році, консерватор, який має досвід роботи у великому бізнесі та на посаді мера Буенос-Айреса, політик правого спрямування, почав своє президентство під гаслом: "Кожен новий рік буде кращим за попередній". Але жорстка політика Макрі, спрямована на ліквідацію бюджетного і платіжного дефіцитів країни, дала зворотний ефект.

До речі, на президентському посту Макрі змінив свою попередницю – Крістіну Фернандес де Кіршнер. Вона запам'яталася умінням вести вербальний діалог з електоратом й акцентом на масовій народній емпатії і невмотивованому захопленні, ніж на сухих цифрах економічних реформ. Але менше з тим її дії зуміли створити крихкий баланс, який деякі експерти назвали соціальною інклюзивністю, коли велика частина населення, попри труднощі, не почувається покинутою або ошуканою. Як наслідок – помірні темпи трудової міграції, постійний приріст населення і низький рівень соціальної фрустрації. В історичній ретроспективі це явище можна було би назвати перонізмом, на честь колишнього диктатора. По суті, це ілюзія можливості третього шляху, якогось гібриду соціалізму і капіталізму. Така модель отримує активний відгук у населення. До речі, згідно з опитуваннями, 1/3 аргентинців бере участь у так званих народних зборах (асамблеях), які проходять на площах і перехрестився (щось на зразок наших майданів).

Макрі спробував реформувати стару систему за лекалами західних економічних моделей і спочатку заручився підтримкою інвесторів. Він запропонував досить реалістичний план: високий бюджетний дефіцит зберігається протягом декількох років, протягом яких проводиться дерегуляція бізнесу та поступове скорочення соціальних витратних статей. Перший же рік його президентства поставив виконання цих планів під сумнів: навіть невеликий старт десоціалізації і порушення соціальної інклюзії призвели до розцементування досі єдиного суспільного організму із зростанням тіньового ринку та погіршенням управлінської вертикалі, яка трималася на "розпилюванні" бюджетних витрат. Вже тоді стало зрозуміло, що всього один поштовх ззовні зруйнує картковий будиночок реформ. Таким поштовхом став неврожай сої – ключового експортного товару країни. Інвестори раптом перестали вірити Макрі, а повірили в те, що й через декілька років дефіцит державного бюджету Аргентини перебуватиме на доволі високому рівні, от тільки столітні облігації розмістити вже не вдасться.

Що ще раз говорить про те, що монетарні методи безсилі у випадку, коли ситуація загострюється внаслідок зовнішніх факторів: в такому випадку крім шкоди економіці зростання базових ставок нічого не приносить. В усякому разі не приносить навіть середньострокової стабілізації, хоча на короткостроковому інтервалі й можливі деякі позитивні корекції курсу національної валюти та інфляції. Ось тільки ці мікропокращення купуються дуже дорогою макроціною.

Для України приклад Аргентини є цікавим тим, що наочно показує помилковість руйнування соціальної інклюзії. Втім, ми це вже й так відчули у вигляді трудової міграції та падіння рейтингу влади, коли населення не сприймає риторику про "затягування поясів" і про поліпшення ситуації вже "завтра". Приклад Аргентини показує, що розрив з МВФ, так само як і нова любов інвесторів, на жаль, не назавжди. Але якщо в Аргентині політична система формується як "двофазний" маятник "вправо-вліво", то у нас нині виник ризик скочування до третього шляху розвитку, тобто метису "лібертаріанства" і монопольного капіталізму з приправою корупції.

До речі, ще про одну науку Аргентини. Свого часу вона також провела "токсичну" земельну реформу, внаслідок чого лендлорди та іноземні компанії заволоділи 75% земель, а 80% селян були обезземелено. Це відбилося й на структурі аграрного виробництва: соя (100% трансгенного походження), олійні, ставка на виробництво біопалива, вирубування лісів і збезлісення півночі країни.

Маурісіо Макрі і Петро Порошенко адміністрація президента України

А тепер повернімося до виборів президента Аргентини, які відбулися днями. Колишній президент Маурісіо Макрі був певним аналогом нашого Петра Порошенка, щоправда з більш вагомими результатами роботи, що й відбилося на виборчому "табло". Він програв, але набрав 40,4% голосів виборців. А перемогу здобули пероністи: новим президентом став Альберто Фернандес, а віце-президентом - Крістіна Фернандес де Кіршнер, яка керувала країною перед Макрі. Ось такий політичний "камбек". У ХХІ столітті політичний тренд зміщується в бік людиноцентричної політики, а час цинічних мізантропів, у яких ставлення до простих людей, як кажуть, читається "по губах", відходить у минуле. У нас це політики на кшталт Яценюка-Гончарука, в Аргентині – Макрі. Тобто всі ті, хто намагається побудувати доктрину неолібералізму за кредити МВФ. Що ще раз підтверджує просту істину: немає універсального "економічного колеса", яке однаково працює чи то в Аргентині, Україні, Польщі чи Китаї. Кожна успішна країна, на відміну від щасливої сім'ї за Толстим, як правило, використала свій рецепт успіху, адаптований до особливостей національної економіки та ментальної специфіки суспільства. Проте всі неуспішні країни практично не відрізняються у своїх стійких спробах адаптувати "невпихуємий" чужий досвід.

У цьому контексті зміна влади на майбутніх виборах і прихід нової економічної концепції соціального капіталізму в Україні практично вирішено наперед. А так звані минулі та нинішні періоди "реформ" – це лише хворобливе гальмування природної траєкторії розвитку країни і спроба надати цьому рухові "згладжений вид". За задумом, на зміну Макрі-Порошенка в Україні теж повинен був прийти свій Фернандес, але прийшов Зеленський. І в цьому полягає вже наша політична специфіка: між двома етапами розвитку країни у нас завжди відбувається якесь непорозуміння…

Олексій Кущ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>