Аплодують мовчки: Чому про план Авакова щодо Донбасу варто забути

Аплодують мовчки: Чому про план Авакова щодо Донбасу варто забути
Пресс-служба Кабмина

Никита Синіцин

Журналіст

Збройне протистояння на Донбасі і приближення виборів в Україні створюють вельми цікаве поєднання, яким гріх не скористатися.

Населення вже втомилося від війни, до того ж на нього звалилися нові біди у вигляді падіння економіки, інфляції, зростання тарифів. Словом, інтерес до цієї теми вже не той, що 4 роки тому, але тільки не для політиків. Останні в умовах наближення виборів будуть використовувати будь-яку можливість для підвищення рейтингу. Комусь церковні справи цікаві, а комусь військові ближче будуть.

Сподіваюся, ви не забули так званий закон про деокупацію, про який спочатку влітку 2017 року заявив секретар Ради національної безпеки України, і який, зліплений похапцем і народжений у муках, викликав подив у експертів. Восени парламентарі його доповнили, затвердили, а вже в 2018 році він вступив в силу.

За великим рахунком, крім передачі повноважень у веденні АТО від СБУ до ЗСУ новий закон ніяк не наблизив вирішення проблеми Донбасу. Можливо тому, що метою його появи було просто додати політичних очків Олександру Турчинову.

Новини за темою

У березні голова Всеукраїнського громадського руху "Сила права" Андрій Сенченко презентував проект закону "Про прощення", створений можна сказати в розпал законопроекту про колабораціоністів, і він передбачав введення процедури прощення для жителів "ЛДНР", які співпрацювали з окупантами, з обмеженням у правах. Однак, по-перше, серйозно уявляти, що дорослі люди, які живуть 4 роки під снарядами, будуть просити вибачення у тієї сторони, з якої по них прилітали снаряди, – нерозумно, по-друге, будучи громадським діячем, Андрія Сенченка чекав ще етап просування свого законопроекту до сесійної зали через суб'єктів законодавчої ініціативи з ще більш сумнівними можливостями його прийняття. Правда, знайтися подібна можливість у екс-нардепа Андрія Сенченка могла легко.

Цікаве інше - будучи нардепом Сенченко був у "Батьківщині". А чи не була спроба широкої реклами цього законопроекту спробою політсили втрутитися у проблему вирішення Донбасу, але не безпосередньо, а через таку розвідку руками формально громадського працівника, а не депутатів, адже в такому випадку це загрожувало б  деякими "репутаційними" втратами? Втім, це, зрозуміло, не більш ніж припущення.

Але, безперечно, всіх перевершив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков,який з шашкою наголо кинувся вирішувати 4-річну проблему Донбасу, анітрохи не сумніваючись і без зайвої скромності запропонувавши план, якому, за його словами, "аплодують всі".

"У мене є свій план. Він називається "тактика дрібних кроків, яким аплодують всі". Я не вважаю, що реінтегрувати можна відразу всю територію окупованого Донбасу. "Блакитних касок" стільки немає – на всю територію. Тому я пропоную, умовно кажучи, взяти спочатку окремо Горлівку або Новоазовський район. План такий: заходять миротворці і встають на кордоні умовного міста Горлівка або сільського Новоазовського району. Кордон з окупованою територією відразу беруть під контроль і "блакитні каски", і українські прикордонники. Всередину цієї території заходять органи української юстиції і проводять вибори за нашим законом", - сказав він в інтерв'ю "Українській правді".

В принципі політологи одразу ж зійшлися в думці, що заяви Авакова – не більше ніж піар напередодні поїздки в США, під час якої він планує отримати "добро" на самостійне політичне життя, можливо навіть в особі майбутнього президента України.

Втім, своїх намірів Аваков особливо і не приховував, розмістивши у своєму "Твіттері" фото з заступником держсекретаря США з питань Європи і Євразії Уессом Мітчеллом, з яким український міністр, за його словами, "дуже детально обговорили план повернення Донбасу і Криму по стратегії step by step".

Новини за темою

Але, припустимо, цей план вирішили б реалізовувати всерйоз. Були б у нього шанси на практичну реалізацію?

Здавалося б, привабливий у теорії план, а насправді виглядає більш ніж сумнівно. Нічого принципово нового в такому "покроковому наступі" – весь 2017 рік ЗСУ по суті таким чином просувалися вперед, правда, пояснюючи свій рух вперед заняттям "сірих зон", які, згідно з мінськими угодами, повинні були бути під контролем України. Так, в лютому заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Георгій Тука заявив, що подібних населених пунктів – сірих або під контролем сепаратистів – насправді кілька десятків, є навіть цілі міста, як наприклад Дебальцеве.

Проте навіть будь план Авакова абсолютно новим, він виглядає на практиці нереалізованим, так як залежить від прямо-таки гігантської кількості "якщо".

Найперше "якщо" та воно ж основне – чи введуть взагалі миротворців на територію непідконтрольного Україні Донбасу. Вперше про можливість цього було заявлено ще в 2015 році, правда, тоді ж РФ, не соромлячись, пригрозила накласти вето як постійний член Ради безпеки ООН.

Спроба №2 восени 2017 була, на перший погляд, успішною – РФ не тільки не погрожувала вето, але сама ж пообіцяла внести текст резолюції, проте, як відомо, "диявол криється в деталях": спершу йшов спір навколо формату миротворців, тепер навколо узгодження місії з самопроголошеними "народними республіками", після заяви Авакова, впевнений, знайдеться ще причина. Така собі "тактика дрібних зволікань", що вже дозволила виграти півроку в питанні введення миротворців, при якому ні РФ, ні "ЛДНР", начебто, не проти, але…

Не враховує план Авакова" і інтересів ООН, готового прийняти рішення щодо введення миротворців: по суті, Аваков пропонує замість однієї місії з більш-менш визначеними цілями, завданнями, засобами і бюджетом, вводити десятки дрібних, в залежності від того, яке місто або район Україна захоче "відкусити і проковтнути" наступним. Тобто, додає проблем ООН, змушуючи їх занурюватися в українські проблеми, абсолютно не розуміючи скільки для цього потрібно часу, людей і ресурсів. Події останніх років довели, що увага світу до інтересів і сподівань України, м'яко кажучи, сильно перебільшена.

Абсолютно нехтує Аваков і думкою самих миротворців і Європи: міністр, мабуть, переплутав миротворців зі своїми підлеглими, без всяких сумнівів відводячи їм роль "стіни", ховаючись за яку, Україна може відновлювати свій суверенітет на тимчасово підконтрольних територіях. Такий собі аналог стіни щитів з підлеглих Авакова під Верховною Радою перед потенційно гострими голосуваннями.

До цих пір немає ясності в тому, хто стане цими миротворцями: представники "дружніх" до України країн або нейтральних, тобто, чи буде у них інтерес виконувати свою частину "плану Авакова"? Як себе поведуть миротворці, якщо на них станеться напад або, скажімо, повз їх розташування колона озброєних осіб захоче взяти участь у виборах? Мандат миротворчих місій зазвичай свідчить, що зброю миротворець має право застосовувати лише у випадку прямої загрози його життю, але чи захочуть вони провокувати напад у разі відсутності прямої небезпеки для себе особисто?

Якщо цей план почне реалізовуватися, хіба в самопроголошених республіках і РФ не зрозуміють що до чого і без балакучості міністра, і що тоді робити з введенням чергової порції миротворців, але вже російських, скажімо, у Дебальцеве?

І це лише мала частина подібних "якщо", яких з лишком вистачає, щоб "поховати" наміри міністра внутрішніх справ. Проте, можна не сумніватися, що Арсен Аваков і сам прекрасно знає, що його план не реалізується, але це неважливо, для українських політиків головне – заявити про знання ними шляхів вирішення будь-якої проблеми і наявність якогось безпрограшного плану, а потім після його провалу благополучно спихнути вину на винуватого. Останні 4 роки ця "відмазка" універсальна і ідеальна – "рука Кремля".

Не можна сказати, щоб остання зовсім не була винна, але їй було б набагато складніше, якби голови українських політиків працювали більше язиків, і на рішення проблем, а не власний піар.

Микита Сініцин

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>