Президент України Петро Порошенко під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом у Вашингтоні, архівне фото
Адміністрація Президента України

Оригінал на сайті Die Welt

Протягом трьох років президент України Петро Порошенко просить Вашингтон про постачання зброї. Після блискавичної окупації Криму і безперервних бойових дій у районі Донбасу (в обох акціях російські регулярні частини зіграли вирішальну роль  його країна сподівалася щонайменше на такий вид підтримки. Тепер надія може здійснитися: в четвер у Вашингтоні Порошенко зустрінеться з президентом США Дональдом Трампом.

Протягом декількох років головним елементом дискусії про те, як можна зміцнити обороноздатність України насамперед був протитанковий комплекс "Джавелин" (Javelin).

Ця переносна система могла б помітно ускладнити подальший наступ на територію України. "Якби вона перебувала на озброєнні України, бійці в Донбасі тричі подумали б про те, чи варто їм сідати в танки і висуватися", — так сказав у бесіді один американський експерт. Досі Вашингтон постачав тільки джипи, радари й аналогічну техніку.

"Це країна, яка не нападає, а обороняється"

Сучасні протитанкові комплекси, за словами тих, хто їх потребує, є "оборонною зброєю".

"Україна — не країна, яка нападає, вони — країна, яка обороняється, — сказала в бесіді з Die Welt віце-прем'єр Іванна Климпуш-Цинцадзе. — Слабкість — це фактор, який завжди провокує Росію на напад, сила ніколи не стає таким фактором".

Протитанкові комплекси могли б "врятувати життя", зазначила політик, відповідальна за євроатлантичну інтеграцію, і навела приклад: "Відтоді як ми отримали радари середньої дальності, кількість убитих унаслідок мінометного обстрілу скоротилася з 47% до 17% від загального числа жертв".

У вівторок, виступаючи на Генасамблеї ООН, Трамп позначив мету Америки: "відбити загрози для суверенітету — від України до Південнокитайського моря". За його словами, необхідно захищати право і державні кордони.

За день до цього сенат США затвердив 89 голосами проти 9 новий оборонний бюджет, в якому поряд з коштами на оборону Ізраїлю і підтримку Балкан, передбачено 500 млн дол. на військову допомогу для України.

Щоправда, бюджет має бути узгоджено з палатою представників, перш ніж президент його підпише. Проте підтримка України є сьогодні пріоритетом для обох великих партій США.

Причин може бути безліч. По-перше, за короткий час, починаючи з 2014 року, стало ясно, що Україна провела більше реформ, ніж за 20 років до цього. Незважаючи на 100 тис. людей, загиблих на війні, на територіальні та економічні втрати, а також втечу понад двох мільйонів людей з Донбасу та Криму, державі вдалося стабілізувати ситуацію і тим самим справити враження країни, яка гідна на підтримку.

Зближення з політикою Обами

Поряд з тим протягом нинішнього року діяльність адміністрації Трампа — за винятком риторики — помітно зблизилася з політикою Обами і, відповідно, з традиційним зовнішньополітичним курсом США. "Трамп примирився з лінією конгресу", — зазначив Ньют Гінгріч, один із провідних політиків-республіканців, виступаючи на щорічному форумі "Ялтинська європейська стратегія" (YES) у Києві.

Оскільки російські військовики відкрито говорять про "гібридну війну як модель", антимосковські настрої у Вашингтоні майже так само сильні, як за часів холодної війни, зазначив Гінгріч. Ба більше, сказав він, якщо путінський режим хоче вижити, то йому доведеться зробити різкий поворот у своїй політиці".

Поточне розслідування зв'язків Трампа з Росією, тиск з боку багатьох ЗМІ і відхід більшості проросійських сил з оточення Трампа також є елементами нинішньої тенденції. Заключним етапом може стати постачання зброї.

Під час минулого візиту Порошенка до Вашингтона обидва президенти начебто обговорювали цю тему. Подейкують, що глава Пентагону Джеймс Меттіс і радник з національної безпеки Герберт Макмастер виступають за постачання. У будь-якому випадку навіть широка дискусія з цього питання сприяє посиленню тиску на Москву.

А якщо Трамп відступить? Днями київські ЗМІ несподівано повідомили про те, що на озброєння української армії надійшла протитанкова зброя українського виробництва "Корсар", яка, за словами виробників, демонструє "велику схожість" з американською зброєю. Зазначалося, що так само, як "Джавеліни", "Корсар" влучає в броньовані цілі, розташовані на відстані до 2,5 км. Але на відміну від "Джавеліна" (пускова установка плюс ракета), який коштує до 350 тис. дол., "Корсар" приблизно в п'ятеро дешевше, вказали виробники.

У той момент, коли дебати про постачання зброї знову спалахнули, президент Росії Володимир Путін несподівано демонструє готовність поступитися у питанні Донбасу. Можливо, розраховуючи запобігти постачанню. Протягом декількох місяців Київ наполягає на тому, що "блакитні шоломи" ООН повинні супроводжувати неозброєних спостерігачів ОБСЄ в Донбасі, в регіоні, де спалахнув конфлікт. Тепер Путін проявляє готовність до діалогу. Втім, тут все залежатиме від ключових деталей.

Генерал бундесверу консультує Київ

Питання полягатиме в тому, чи зможуть "блакитні каски" бути присутніми на всій території Донбасу, а також повсюдно на російсько-українському кордоні, через який Росія, ймовірно, ввозить постачання і людей як підкріплення для проросійських сепаратистів. Спочатку Путін це відкидав. Якщо б у майбутньому таке стало можливим, спостерігачі ОБСЄ дійсно могли б безперешкодно виконувати свої завдання. Останнім часом вони постійно наражалися на погрози й обстріли з боку сепаратистів.

Люди, які активно підтримують Україну, є і на інших фронтах. Так, політики з оточення колишнього прем'єра Литви Андрюса Кубілюса просувають в Європі за "план Маршалла" для України. Сполучені Штати вперше здійснили морську постачу вугілля до української Одеси, щоб покрити прогалини, що виникли внаслідок відсутності постачання донбаського вугілля.

Федеральний уряд Німеччини зі скромності приховує свою підтримку України, але вона має місце. Так, колишнього прем'єр-міністра Саксонії Георга Мільбрадта було призначено спецпосланцем в Україні. Країни "великої сімки" зобов'язалися призначити по одному спецпосланцю. Мільбрадт має консультувати Україну насамперед з питання комунальних реформ і децентралізації. Один із генералів бундесверу, який нещодавно вийшов на пенсію, надасть Києву підтримку в тому, що стосується оборонної політики.

Герхард Гнаук

Переклад ИноСМИ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.