Альтернативний законопроект від "слуг народу": Як депутати пропонують роздавати землі іноземцям

Альтернативний законопроект від "слуг народу": Як депутати пропонують роздавати землі іноземцям
З відкритих джерел

Олексій Кущ

економіст

Нинішня земельна реформа – це як слизький дощовий черв'як у руках нової влади. Тільки-но за допомогою мобілізації громадського опору вдається домогтися хоча би "сумнівів" у правильності "реформи", одразу з'являються нові обхідні шляхи, за якими височіють стрункі колони лобістів "лібералізації" земельного ринку.

Неспроста примітивний, написаний на "лібертаріанському" коліні законопроект про відкриття ринку землі було запущено майже паралельно з іншим проектом законодавчих змін (№ 2194 від 01.10.2019), підготовлених групою депутатів з провладної фракції "Слуги народу".

У цьому варіанті влада вирішила застосувати тактику "Куликового поля", якщо стратагеми Сунь-цзи занадто для неї складні. З іншого боку, у нас що простіше, то надійніше, без азійської химерності та російської візантійщини.

Отже, в чому "цимес" нової законодавчої тактики? Спочатку запускається "на забій" найбільш контроверсійний законопроект, просто нашпигований токсичними нормами, як верхній шар ґрунту під київським заводом "Радикал".

Тут і можливість нерезидентів опосередковано скуповувати землі сільськогосподарського призначення, і норми концентрації землі (0,5% в одні руки, не більш ніж 15% ріллі в одній області), та інше "скромное обаяние буржуазии".

І поки йде заруба з фермерами та експертами, як у Ууликовській битві між княжим "центром" і наївними монголами, десь там, на задвірках дискусії, зовсім непомітно з'являється "засадний полк", точніше "засадний законопроект". У нашому випадку – під номером 2194. Який вже є більш ґрунтовним і значно більшим за обсягом.

Новини за темою



І, зауважте, його практично не обговорюють в експертному середовищі. Хоча його рівень токсичності не менший, а то й більший, ніж "стартового", рамкового закону. Адже останній встановлює вихідні параметри відкриття ринку землі, а перший системно регулює процес землекористування та обігу земель сільськогосподарського призначення.

У пояснювальній записці до законопроекту досить чітко описано його "філософію": "Важливим завданням стає глибоке переосмислення ролі та місця державних органів у регулюванні земельних відносин в Україні". Точніше сказати, державі повинні вказати "на місце" і посадити на "тумбу", як дресированого лева.

Плавно переходячи від згадки про "Революцію троянд" у Грузії (досвід якої має такий самий стосунок до нас, як "Боржомі" до водопровідної води в Києві), законодавці ретельно розкладають свій пасьянс, головна мета якого – прибрати Україну з українського ринку землі.

Насамперед планується максимально девальвувати централізований контроль за земельними ресурсами з боку Держгеокадастру. Прикривається ця ідея двома благими побажаннями: посиленням ролі органів місцевого самоврядування і бажанням "прибрати" "корумпований і неефективний кадастр". Безперечно, децентралізація – це популярний тренд, а кадастр не лають тільки ліниві.

Але що би зробили "правильні" реформатори? Вони би не топталися по кадастру, аргументуючи цей танець на "кістках" тим, що нинішня система "погана", а створили би ефективну модель. Нехай на це довелося би витратити рік, але це того варто.

Один із кращих кадастрів в Європі – естонський, розроблений на базі технології блокчейн і юридичної системи захисту титулів власності Торренса, яка передбачає чіткий механізм захисту власників/інвесторів, виплату їм державної компенсації у разі втрати активу і принцип беззастережного визнання активу за добросовісним власником.

Системні інвестори ніколи не прийдуть в економіку, в якій немає чітких механізмів захисту титулів власності, прозорого кадастру. Натомість є легко корумповані місцеві власті. Хочете побачити, як це працює?

Їдьте в такі села і селища навколо Києва, як Конча-Заспа, Козин та інші, де тисячі гектарів землі було розподілено за офіційні копійки, а потім перепродано за сотні мільйонів доларів, внаслідок чого виникли "помешкання" нових "еліт".

І запитайте у місцевих жителів, як конвертувалися ці гроші у створення нових робочих місць. Єдиний привілей для них – можливість продати свою землю і виїхати.

Натомість від уявного самоврядування вибудовується цікавий ланцюжок. Нерезиденти отримають право купувати землі несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, а місцеві органи влади отримають право самостійно змінювати цільове призначення земель.

Тут проглядається чіткий "схематоз" майбутнього. Спочатку місцеві органи ухвалюють рішення вивести сільськогосподарські землі з аграрного обігу і змінюють їх цільове призначення. А вже потім нерезидент може спокійно купити ці наділи і розмістити там що завгодно: хоч поле сонячних батарей, хоч сміттєвий полігон.

Зауважте, схема працює навіть якщо мораторій на продаж сільськогосподарських земель буде продовжено або саму модель ринку буде істотно переглянута в частині можливості іноземних компаній купувати ріллю.

Адже йдеться про купівлю земель з уже зміненим цільовим призначенням, а отже, всі обмеження щодо такої покупки разом з нормою щодо концентрації в одні руки вже не працюють.

Ба більше, законопроект передбачає скасування процедури погодження зміни цільового призначення особливо цінних земель і земель природно-заповідного та природоохоронного фонду.

У разі ухвалення закону можна буде змінювати цільове призначення заповідників на тій підставі, що, мовляв, заповідний статус буде збережено за земельною ділянкою з новим цільовим. Що це означає на практиці?

А те, що в "Асканії-Нові" можна буде побудувати умовний завод з утилізації ртуті або розмістити звалище, то нічого страшного, адже заповідний статус не змінився! Нехай тут і є певна частка перебільшення, але загалом щодо сенсу змін зрозуміло.

Крім того, планують прибрати норму, згідно з якою Кабмін погоджував продаж державних земель іноземним компаніям (видно, нинішній уряд не має великого оптимізму щодо своєї каденції, а спонсори налаштовані попрацювати довше).

Як непотрібний рудимент хочуть скасувати агрохімічну паспортизацію земель під тим приводом, що нині паспорти видають без виїзду на місце і за певну винагороду. І тут знову, як у випадку з державними стандартами, "реформою" СЕС, правильні висновки ведуть до неправильних рішень.

Адже якщо санепідемстанції брали хабарі, це не означає, що потрібно повністю скасувати контроль у секторі громадського харчування і постійно труїти українців "шаурмою". Але земля – це не "шаурма".

У випадку з отруєнням можна просто "прочиститися" і декілька днів посидіти в затишній "кімнатці" без вікон, а скасування експертизи та агрохімічних паспортів – це шлях до повної деградації українських ґрунтів і переходу на монокультури у вигляді "насіння", кукурудзи, ріпаку та сої.

Новини за темою

Ми вже значною мірою втратили внаслідок скасування стандартизації якість своїх товарів, і найбільш популярний бренд сьогодні – це "білоруські продукти". Через декілька років з такими законами не тільки звичайні громадяни будуть купувати молоко і масло з Білорусі, але й наші фермери цілком можуть почати "обробляти" і "білоруські" землі.

Особливо "наївно" звучить теза депутатів про те, що "проблема виснаження ґрунтів землекористувачами є одним із наслідків тривалого існування мораторію на відчуження земель сільськогосподарського призначення, в умовах якого використання земель сільськогосподарського призначення переважно здійснюється не їхніми власниками, а особами, які мають право тимчасового (і здебільшого нетривалого) користування ними.

У захисті земель від виснаження зацікавлений насамперед власник земельної ділянки". Ну так, зацікавлений, особливо іноземний: майже як виробник ковбаси "зацікавлений" використовувати для виробництва неї лише добірне м'ясо вищої якості, а не хвости, жили і "вуха мертвого віслюка"…

Та й теза про тимчасове/нетривале використання земель звучить аж надто вибірково – під час обговорення законопроекту про лібералізацію ринку землі нас "пригощали" інформацією про 50-річні договори оренди…

Загалом поки тривала "заруба" за модель відкриття ринку землі, "слуги народу" відкатали таку законодавчу "ляльку", що позаздрив би сам Остап Бендер, який, судячи з усього, знав набагато менше способів розбагатіти, не порушуючи вимог КК.

З такими законами вже років через десять десь у далекому селі може відбутися приблизно такий діалог потенційного інвестора і місцевого "служителя закону": "Ніч, зимовий хутір, на перехресті переминається з ноги на ногу поліцейський. Самотня машина. За кермом японець. Опускає скло, кланяється, каже: "Про-маварі-сан, коно сабісії, юкі-але цумотта мати де Ваша знаменита "Рілля" але бін-про доко де каемас ка? ". Поліцейський здивовано дивиться на прибульця і вимовляє: "Перепрошую, не зрозумів… Що саме ви хочете купити в цьому сумному засніженому селищі?".

Олексій Кущ

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>