Агресія Росії в Україні: На чиєму боці Угорщина?

Російсько-український конфлікт у Керченській протоці є яскравим прикладом "повзучої експансії" РФ. Без рішучої міжнародної реакції він ще більше розширює межі маневру Росії, підриває міжнародні правила, дестабілізує Україну та послаблює силу й авторитет системи євроатлантичного альянсу. Необхідними є цілеспрямовані та сильні кроки в питанні санкцій, щоб Володимир Путін чітко зрозумів: ані кроку далі. Угорщина не може вивертатися, і, найголовніше, їй не місце на боці Москви в цьому питанні. Віктор Орбан має вирішити, в чиїй лізі він грає. А Угорщина має вирішити, чи тримає вона курс на схід цього сезону

Агресія Росії в Україні: На чиєму боці Угорщина?
Віктор Орбан і Володимир Путін Reuters

Явор Бенедек

Депутат Європейського парламенту від Угорщини

Російсько-український конфлікт у Керченській протоці є яскравим прикладом "повзучої експансії" РФ. Без рішучої міжнародної реакції він ще більше розширює межі маневру Росії, підриває міжнародні правила, дестабілізує Україну та послаблює силу й авторитет системи євроатлантичного альянсу. Необхідними є цілеспрямовані та сильні кроки в питанні санкцій, щоб Володимир Путін чітко зрозумів: ані кроку далі. Угорщина не може вивертатися, і, найголовніше, їй не місце на боці Москви в цьому питанні. Віктор Орбан має вирішити, в чиїй лізі він грає. А Угорщина має вирішити, чи тримає вона курс на схід цього сезону

Днями російські військово-морські судна затримали і захопили три патрульні українські військові судна (два човни і буксир) у Керченській протоці, яку визнано міжнародним водним шляхом, що з'єднує Азовське море з Чорним морем.

Ця акція означає ескалацію російсько-українського конфлікту. Як загально визнано, регулярний військовий морський флот Росії провів акцію проти української армії.

Росія цими діями не тільки тестує Захід, але також грає на свою перевагу у війні в Східній Україні, чим дестабілізує її.

ЄС і НАТО мають зрозуміти, що не будуть бездіяльно дивитися на нові й нові маневри Росії, перш ніж треба буде платити значно більшу ціну для зупинки Путіна.

А що стосується Угорщини, то вона вийшла на перехрестя: політика "гойдалок" закінчилася. Незабаром ми залишимося на чиємусь боці. Цього розу йдучи всупереч угорським традиціям, ми не маємо причалити на стороні агресорів і переможених.

Новини за темою

Значимість Керченської протоки полягає не тільки в тому, що побудований в порушення міжнародного права міст пов'язує Крим з Росією, яка окупувала його в 2014 р. Важливо те, що протока зв'язує Чорне море з двома головними українськими портами Азовського моря – Маріуполем і Бердянськом. Щільна блокада Росії може завдати Києву серйозного економічного збитку. По суті, це може перетворити розділене між двома країнами Азовське море на внутрішні води Росії і призвести до того, що через Маріуполь може бути створено наземне сполучення для зв'язку з територіями Східної України і Кримом, контрольованими сепаратистами (які, по суті, функціонують, як держави-маріонетки Росії). Ці дії прекрасно вписуються в російську стратегію "прихованої експансії". Це можна інтерпретувати як тестування того, як можна довго випробовувати Україну і її західну союзницьку систему. Цього розу на відміну від "дивних зелених чоловічків" невідомого походження, Росія зі своїми регулярними силами з відкритими картами перебуває в конфлікті.

На твердження про те, що це нібито українська політична гра, спрямована на відтермінування весняних президентських виборів в Україні, український парламент дав чітку відповідь. Верховна Рада, яка в порівнянні з угорським парламентом має реальний демократичний контроль над владою, проголосила воєнний стан, запропонований президентом Порошенком, на 30 днів, і тільки на східно-українські території. І разом з тим оголосила президентські вибори в березні.

Новини за темою

У цій ситуації політиці розширення Росії необхідно протиставити однозначні чіткі висловлювання і дії з боку ЄС і НАТО щодо Кремля. Та й Угорщина в цьому також має чітко вказати, на чиєму боці вона.

1) Нинішні санкції проти Росії мають доповнюватися більш конкретними і цілеспрямованими елементами, які завдаватимуть відчутних втрат Росії, і вона має заплатити за свій агресивний крок.

2) Будь-яка країна, яка в нинішній ситуації взагалі порушує питання зняття санкцій, як, наприклад, у недалекому минулому кілька разів порушував його угорський уряд, встромить ножа в спину країні, що зазнала агресії, зокрема військової. А це також служить інтересам Росії.

3) У НАТО мають чітко зрозуміти, що вони більше бездіяльно не асистуватимуть розчленуванню України.

4) Україні необхідно не тільки надати гарантії безпеки від Росії, але також у відповідь необхідно активізувати підтримку країни. Слід вжити заходів для прискорення євроатлантичної інтеграції. Для ЄС у зв'язку з цим відкриваються великі можливості для зміцнення слабкого і корумпованого українського уряду і демократичних інститутів України.

5) Німеччина та ЄС мають спільно призупинити будівництво газопроводу "Північний потік – 2", який однозначно має на меті ослаблення України і, як наслідок, подальше зростання російського впливу та енергетичної залежності від Москви.

Новини за темою

6) Угорщина має рішуче засудити чергову російську агресію проти України (на відміну від її підлого мовчання на боці Москви). Петер Сійярто має негайно оголосити на міжнародній прес-конференції, що Угорщина підтримує Україну, не перешкоджає їй в її подальшій євроатлантичній інтеграції і взагалі вважає Росію відповідальною за новий інцидент, вважає за необхідне відновити територіальну цілісність України, не визнає окупацію Криму і буде підтримувати нові санкції, якщо це необхідно, проти Росії (після цього кроку можна з більшою силою порушити повторно питання переговорів у мовному законодавстві).

Є історичні ситуації, коли неможливо піти від чіткої позиції країни і треба рішуче стати на чийсь бік конфлікту. Ось нині саме така ситуація. Угорщина, яка в останні роки стала знаменитою спочатку видачею "сокирного" вбивці, нині - справою з Груєвські (ред. – екс-прем'єр-міністр Македонії, який втік від правосуддя у своїй країні та був прийнятий владою Угорщини як політичний біженець) і перешкодою євроатлантичній інтеграції України, дедалі більше йде до гарячої дружби з Росією і з Пакш-2. А насправді дійшла "до стінки" зі своїми експериментами в політиці "гойдалок" усередині системи Європейського Союзу і тепер перебуває на роздоріжжі. Або єднаємося з нашими союзниками, щоб зупинити "повзучу експансію" Росії, або станемо її інструментом. Раніше в нашій історії ми з великою впевненістю вибирали позицію хвилинної вигоди, але агресія зрештою веде країну на бік тих, хто програв. Ситуація настільки проста, що країна не має нині хвилинної вигоди від неправильного рішення. Тільки для Віктора Орбана це може здаватися вигідним. Він має вирішити: доля країни чи його власні владні інтереси є важливішими для нього. А країна має визначитися, чи обере вона разом з Орбаном довгий, болісний шлях на схід або швидко здасть прем'єр-міністра в російський чемпіонат, якщо він хоче грати в їхній лізі, і поверне Угорщину на дорогу додому – до Європи.

Явір Бенедек

Еріка Дудинскі, Святослав Богданов

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на blog@112.ua.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів