Африканська зона вільної торгівлі: Чому Україні варто мати справу з Африкою

Африканська зона вільної торгівлі: Чому Україні варто мати справу з Африкою
Facebook Олександра Мішина

Олександр Мішин

старший аналітик в PRP Ukraine

Оригінал на сторінці Олександра Мішина у Facebook

Гроші полюбляють тишу. Але промовчати про найважливішу подію в галузі міжнародної торгівлі у 2019 році просто неможливо. 30 травня цього року набрала чинності угода про створення Африканської континентальної зони вільної торгівлі (African Continental Free Trade Area, AfCFTA).

Аналітики зазначають, що це найбільша ЗВТ у світі після створення Світової організації торгівлі в 1995 році!!! Загалом у створенні AfCFTA беруть участь 52 країни Африки із 55 держав – членів Африканського Союзу. Саме ця континентальна інтеграційна організація виступила посередником у переговорному процесі, що завершився підписанням 21 березня 2018 року угоди в Кігалі (Руанда).

Документ передбачає скасування 90% митних тарифів, та забезпечуватиме вільний рух товарів на континенті. Процедурно Угода набуває чинності через 30 днів від моменту її ратифікації 22 державами-підписантами. Ініціатива із створення AfCFTA в якості концепції з’явилася в 2012 році, а робота над текстом угоди була розпочата в 2015-му. Положення про створення AfCFTA є фундаментальним пунктом розробленої Африканським Союзом стратегії Agenda 2063.

29 квітня 2019 року Сахарська Арабська Демократична Республіка (САДР) стала саме 22-ю країною, що ратифікувала AfCFTA, передавши свої ратифікаційні грамоти (відповідно, коли минуло 30 днів, документ набув чинності). Наступним кроком стане операційна фаза реалізації угоди, що розпочнеться з 7 липня 2019 року – після проведення в Ніамеї (Республіка Нігер) першої піврічної координаційної наради Африканського Союзу та регіональних економічних спільнот.

Facebook Олександра Мішина

Африканський Союз має на меті створення загальноконтинентального ринку із 1,2 млрд споживачів та товарообігом у 2,5 трлн дол. За оцінками Африканського експортно-імпортного банку, міжафриканська торгівля станом на 2019 рік становить лише 15% від сукупного обсягу торгівлі африканських країн.

Для порівняння: цей показник у країнах Латинської Америки досягає 20%, а в азійському регіоні – 52%. Якщо AfCFTA запрацює, міжафриканська торгівля в період 2020-2030 рр. зросте вдвічі, до 30%.

AfCFTA – це перший крок на цьому шляху. Для того щоб угода працювала повноцінно, її учасники мають ще узгодити низку питань. По-перше, це процедурні моменти: механізми арбітражних розглядів, підтвердження походження продукції, антикорупційні заходи, вдосконалення наявної інфраструктури ( боротьба з простоями товарів у портах). По-друге, поза межами дії AfCFTA лишаються Бенін, Нігерія та Еритрея.

Якщо все ж таки Нігерія долучиться до панафриканської ЗВТ, то за підрахунками експертів ООН обсяги міжафриканської торгівлі через 5 років після цього зростуть на 50%. Переобраний президент Нігерії Мухаммад Бухарі активно вивчає аргументацію на користь перегляду нігерійської політики щодо AfCFTA.

Новини за темою

На заваді цьому стоять місцеві олігополісти, що отримують надприбутки від торгівельних операцій у Західній Африці та не хочуть ділитися цими ринками з іншими гравцями з африканських країн-сусідів. По-третє, ворогами AfCFTA є деякі африканські політики-націоналісти, що маніпулюють тематикою захисту місцевих виробників задля заробляння балів на виборах. Реалізація їхніх політичних амбіцій шкодить загальноконтинентальній інтеграції.

Наразі важливою проблемою африканської економіки лишається її велика фрагментованість. Оскільки економіки значної кількості країн Африки поки є невеликими, це ускладнює роботу міжнародних інвесторів. Проте запровадження AfCFTA поступово допомагатиме країнам континенту залучати більше довгострокових та широкомасштабних інвестицій.

На тлі Brexit, американо-китайської торгівельної війни, напруженості в торговельних відносинах у трикутнику США – ЄС – Японія країни Африки отримують унікальний шанс стати успішними в реалізації свого мегаторговельного проекту.

Відповідно, Україні необхідно врешті-решт приділити більше уваги цьому питанню і готуватися до розширення присутності на африканських ринках.

Кроком у цьому напрямі має бути не лише діалог на двосторонньому рівні, а й активізація відносин України з Африканським Союзом та субрегіональними африканськими економічними блоками, такими як ECOWAS, EAC, IGAD, SADC та ECCAS. Час на зволікання та рефлексії минув. Настає момент активних дій.

Олександр Мішин

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>