Або пенсійна реформа, або через 10 років – крах системи соціального забезпечення

Або пенсійна реформа, або через 10 років – крах системи соціального забезпечення
З відкритих джерел

Олександр Гончаров

Засновник «Київського фондового центру»

Слід чесно визнати, що в нас частка витрат на пенсійне забезпечення в доходах бюджету 2018 року була найвищою у світі й становила трохи більше 18% ВВП України. У 2019 році бюджетні витрати на пенсії збільшилися ще на 27,2 млрд грн порівняно з минулим роком, сягнувши 166,5 млрд.

Також ми в лідерах за найвищим в Європі відсотком відрахувань у Пенсійний фонд, який у розмірі 35% сукупної заробітної плати. І якщо не реформувати нашої пенсійної системи, то ситуація буде тільки погіршуватися.

До того ж запуск другого рівня пенсійного страхування з 1 січня 2019 року так і залишився тільки обіцянкою прем'єр-міністра Володимира Гройсмана.

Але, незважаючи на реалізацію низки положень з удосконалення солідарної пенсійної системи та розвитку недержавного пенсійного забезпечення, реформа 3-рівневої пенсійної системи України досі не забезпечила достатньої міри задоволення потреб пенсіонерів.

Новини за темою

Це вже всім зрозуміло та очевидно. Однак уряд і Верховна Рада не активізують реформ економічної та соціальної сфер з урахуванням національного та міжнародного досвіду, соціально-економічного становища в країні.

Відповідно, як було встановлено мінімальний розмір пенсії на рівні прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян, так і в поточному році мінімальна пенсія залишається на тому самому низькому рівні: з січня 2019 року - 1497 грн, з липня 2019-го – 1564, а з 1 грудня 2019-го - 1638 грн (або 55,7 дол.).

Експерти вважають, що ці цифри ще більш-менш оптимістичні. Дивіться. Так, за оцінками аналітиків, з 2014 по 2018 рік вийшли на пенсійний вік на 700 тис. осіб більше, ніж людей, які досягли працездатного віку.

Своєю чергою в період з 2019 по 2023 рік ще більш невтішні прогнози з різницею аж на 1 500 тисяч осіб. Таким чином, пенсіонерів в Україні стане більше, ніж людей, які сплачують пенсійні внески. Що це може означати?

А те, наприклад, що реальні доходи нині тих, хто працює та які вийдуть на пенсію через 10 років, можуть бути навіть меншими, ніж мізерні пенсії сьогоднішніх пенсіонерів.

Що може бути далі? На Пенсійний фонд, а разом з ним і на держбюджет чекає крах. Держава буде не в змозі утримувати таку велику кількість непрацездатних громадян. І таку реальність навряд чи вдасться змінити на краще, якщо не почати масово залучати в країну мігрантів, як останнім часом це роблять Польща та інші західні країни Європи.

Ось чому в Україні гостро постала необхідність проведення комплексної пенсійної реформи. І вона потрібна не для того, щоб збільшити пенсії нинішнім пенсіонерам, і навіть не для того, щоб ліквідувати поточний величезний дефіцит Пенсійного фонду.

Реформа потрібна для того, щоб через десятиліття мінімізувати ризик краху системи соціального забезпечення в Україні.

Давайте чесно скажемо, що всі попередні роки наш середньостатистичний громадянин був упевнений у тому, що держава дасть йому пенсію (незалежно від того, де і як ця людина працювала, і чи працювала взагалі). Українське законодавство донедавна цілком і повністю підтверджувало цю тезу.

Пенсіонер з мінімальним досвідом і мізерними відрахуваннями до ПФУ міг претендувати на нормальну пенсію. Словом, заради пенсії не варто перевтомлюватися все життя. Але тепер Кабмін Гройсмана зруйнував ці ілюзії: без мінімального трудового стажу, без сплати до Пенсійного фонду мінімальних платежів пенсіонер не буде мати права на отримання навіть мінімальної пенсії.

Причому на встановлену мінімалку можуть розраховувати не всі пенсіонери, а лише ті, які мають необхідний страховий стаж: для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років.

Правда, є і бонус. З 1 січня 2019 року при досягненні трудового стажу і віку 65 років мінімальна пенсія зросте до 1669 грн (56,7 дол.), або 40% мінімальної заробітної плати.

Зрозуміло, що радіти фактично нема чому, особливо якщо враховувати показники Світового банку, аналітики якого вважають крайньою межею бідності 1,9 дол. на день на людину, а межею бідності - 3,2 дол. Порівняйте ці цифри з вищенаведеними, усе зрозуміло?

І хоча мільйони українців у 2019 році ще чекають на перерахунок пенсій у зв'язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян, однак очікувати суттєвих збільшень від цих перерахунків не варто, оскільки прожитковий мінімум зросте протягом цього року тільки на 5 доларів: з 1 липня 2019-го на 67 грн, а з 1 грудня 2019-го - на 74.

Ну, а з урахуванням того, що до кінця 2019-го прогнозний курс долара становитиме 29,4 грн/дол., то прожитковий мінімум до кінця цього року так і не підніметься вище за межу крайньої бідності.

Ситуація ускладнюється ще й тому, що, за оцінками експертів, третина працездатного населення країни (близько 6 млн осіб) працює без трудових книжок, без сплати податків і пенсійних внесків. Це і заробітчани в країнах Європи і Росії, і ринкові торговці, і сезонні сільськогосподарські робітники.

Ще стільки ж працівників отримують фіктивну зарплату, тобто мінімальну заробітну плату, а все інше в конверті. Словом, понад половина тих, хто працює в Україні, так чи інакше ухиляється від сплати внесків у Пенсійний фонд.

І чимало експертів причиною повсюдного ухилення від сплати пенсійних внесків і отримання зарплат у конвертах вважають чинну солідарну пенсійну систему.

При цьому переважна більшість населення, що працює, не відкладає собі грошей на пенсію.

На жаль, чинний принцип роботи Пенсійного фонду України полягає в тому, щоб зібрати гроші на виплату пенсій із відповідних внесків, акумулювати їх і одразу ж, без інвестування, виплатити сьогоднішнім пенсіонерам.

Тобто ті, хто працює сьогодні, мають забезпечити тих, хто нині на пенсії. При цьому звичайний співробітник, який не має права на спеціальну пенсію, не має навіть теоретичної можливості заробити собі на гідну пенсію.

Новини за темою

Відповідно, отримувати велику офіційну зарплату і платити з неї податки і внески безглуздо. Ось і нараховують собі гендиректори малих і середніх підприємств зарплату до 5 тис. грн, а головні бухгалтери "за паперами" отримують 3 тисячі.

Що з цим робити? Зруйнувати цю частину тіньової економіки можна тільки впровадженням загальнообов'язкового накопичувального пенсійного страхування, коли працівник частину пенсійних внесків буде відправляти в солідарну систему, а частину - на власний накопичувальний пенсійний рахунок.

Згодом ці кошти будуть інвестовані в економіку країни і, по досягненню пенсійного віку, будуть виплачені як додаток до солідарної пенсії.

Також працівник зможе самостійно регулювати собі розмір пенсії: більше платиш внесків, більше інвестуєш - буде більша пенсія; менше платиш внесків - менша пенсія.

І тільки після запровадження накопичувального рівня пенсійної системи швидко зникнуть мотиви до виплати зарплати в конверті, а економіка України отримає величезний інвестиційний ресурс.

Звичайно, очікується складна і непопулярна пенсійна реформа, але іншого шляху немає. На жаль, цього поки що не усвідомили в Кабміні Володимира Гройсмана.

Так, пенсійна реформа – це найбільш довгогральна реформа. Вона реалізується не за кілька років, а за десятиліття.

Якщо цю реформу почати в 2019 році, то вона може закінчитися лише через 25-30 років, коли на пенсію вийде останній випускник університету, котрий почав працювати за чинної пенсійної системи.

І цільова аудиторія реформи - це двадцяти-тридцятирічні молоді люди, які ось-ось почали самостійно працювати.

Олександр Гончаров

Редакція може не погоджуватися з думкою автора. Якщо ви хочете написати в рубрику "Думка", ознайомтеся з правилами публікацій і пишіть на [email protected]

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Загрузка...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>