banner banner banner banner

"Поліна і таємниця кіностудії": Батькам тут не місце

По-справжньому сподобатися картина може хіба що недосвідченим глядачам

"Поліна і таємниця кіностудії": Батькам тут не місце
facebook.com/polinamovie

Анастасія Бєлова

журналіст

По-справжньому сподобатися картина може хіба що недосвідченим глядачам

В українському кінематографі починається новий осінньо-зимовий сезон. Відкриває його цього разу фільм "Поліна і таємниця кіностудії", яка ще на стадії зйомок нагадувала стандартні історії про подорожі дитини в інші світи за типом "Аліси у Задзеркаллі" або "Хронік Нарнії".

Гордості Україні додавала ще й участь у виробництві Франції і Бельгії. Бюджет (54 мільйони гривень) був поділений між трьома країнами, Держкіно виділило допомоги майже на 11 мільйонів гривень, пост режисера зайняв француз Оліас Барко, до касту запросили іноземних акторів. Серед них-то і сховалася зірка світового масштабу – колоритний Жан Рено, що викликало ще й хайп навколо фільму. І нічого з перерахованого вище не врятувало фільм від нудьги, яку він викликає у дорослих. Але головне – це щастя дітей. І схоже, їм все зайшло хоча б на мінімальне "ура".

Головна героїня картини-дівчинка Поліна (Поліна Печененко) живе у нещасному світі. Прихистила її зла тітонька (Северія Янушаускайте), схожа на Круеллу Де Віль з "101 далматинця". Час від часу Поліні перепадають неприємності з боку її огидного прищавого синка Ділана. Сім'ї у дівчинки практично немає: матінка (Вірджинія Ледо) пропала без вісті, а батько сидить у в'язниці. В таких умовах у Поліни починають проявлятися певні здібності – вона починає чути голоси з вимкненого телевізора. Вони-то і доводять дівчинку не до ручки, але до кіностудії. Там вона зустрічає Хранителя кіно (Жан Рено), який покладає на тендітні плечі маленької Поліни велику місію – привести до ладу всі фільми. А попутно відшукати кілька шматочків фотографії, яка розкриє Поліні всю драматичну таємницю її сім'ї. Недовго думаючи і особливо не виказуючи жодних емоцій, дівчинка погоджується і тікає у світ кіно на пошуки пригод. Все одно в реальності зла тітонька, її синок і директор кіностудії намагаються наздогнати Поліну, щоб використовувати її в своїх підступних цілях.

"Поліна і таємниця кіностудії" капітально програє в одному – фільм розрахований тільки на дитячу аудиторію. Сидячи в залі, можна було поспостерігати за глядачами. Якщо діти сміялися, і якось переживали за долю героїв, то дорослі відверто нудьгували. Саспенсу хоча б на мінімалках, як і твістів тут немає, гумор кульгає, ідеально вилизана картинка виїдає очі. А головний сюжет із подорожжю у світ кіно стає набором "вдалих випадковостей" і "чарівної обізнаності" персонажів, що буває тільки у казках.

Кадр з фільму
Кадр з фільму "Поліна і таємниця кіностудії" Фото з відкритих джерел
Кадр з фільму
Кадр з фільму "Поліна і таємниця кіностудії" Фото з відкритих джерел
Кадр з фільму
Кадр з фільму "Поліна і таємниця кіностудії" Фото з відкритих джерел
Кадр з фільму
Кадр з фільму "Поліна і таємниця кіностудії" Фото з відкритих джерел
Кадр з фільму
Кадр з фільму "Поліна і таємниця кіностудії" Фото з відкритих джерел

Чому героїня саме зараз почала чути голоси із зомбоящика? Звідки в їхній сім'ї з'явився цей дар? Чому "Круелла Де Віль" замість того, щоб плекати Поліну і таким чином завоювати її любов і повагу на майбутнє, вирішила її мордувати? Звідки зла тітонька взагалі в курсі, про подальші кроки Поліни? Чому злі персонажі в упор не бачать головну героїню, яка ховатися навіть не намагалася? По ходу сюжету так і сиплються зверху ще питання типу "Чому?", "Куди?", "Навіщо?". І відповідей, на превеликий жаль, немає. Втім, зовсім незрозумілі сюжетні лінії або навіть емоції передає закадр. У фільмі він виправдовується тим, що (далі невеликий спойлер) всю цю історію розповідає вже доросла Поліна своїй донечці. Але використовувати його так нахабно – перебір. Навіщо взагалі тоді писався сценарій? Не можна було прописати все адекватно в персонажах та їхніх лініях? Правильно, закадр вирішить все і так.

Тим не менш, дивитися молодшому поколінню є на що. Карикатурні персонажі та ситуації, знайомі їм з мультиків, чарівний світ, купа персонажів різного віку, красиві костюми, трохи магії у вигляді графіки. Та й повчальні моралі в дусі "ти можеш бути тим, ким хочеш" або "треба заступатися за слабших і допомагати їм у біді". Але поки діти радіють, дорослі можуть спокійно йти гуляти або залипати у телефон. Зміна фільмів і персонажів відбувається машинально і виглядає просто як нарізка. Причому фільмів так багато, що повинно ж це викликати вигук "Ах!". Але оскільки вони абсолютно невпізнанні (крім окремих декорацій) або навіть цілком вигадані, то вони викликають максимум: "Ну ок, прикольно". "Поліна і таємниця кіностудії" як сімейний фільм програє на всіх фронтах.

Не треба далеко ходити у західне кіно, щоб знайти чудові приклади фільмів для глядача будь-якого віку. Досить подивитися на ще одне українське фентезі "Сторожова застава", де є подорож у часі, хлопчик невпевнений у собі, пригоди. Скільки б фільм не страждав через сюжетні дірки або відсутність логіки, він був цікавим, драйвовим і смішним. І після виходу "Сторожової застави" була віра і сподівання на новий рівень українського кіно в жанрі фентезі. "Поліна і таємниці кіностудії" явно не той фільм, який би цей тренд підхопив.

Кадр з фільму
Кадр з фільму "Поліна і таємниця кіностудії" Фото з відкритих джерел
Кадр з фільму
Кадр з фільму "Поліна і таємниця кіностудії" Фото з відкритих джерел
Кадр з фільму
Кадр з фільму "Поліна і таємниця кіностудії" Фото з відкритих джерел
Кадр з фільму
Кадр з фільму "Поліна і таємниця кіностудії" Фото з відкритих джерел

Напевно, порятунком для українсько-французько-бельгійської картини повинен стати прокат за межами України за рахунок акторів іноземців. Вірджинія Ледо і Едуард Бер досить популярні актори у Франції і, може, заради них глядачі підуть у кіно. Жан Рено – це біль. Неголеному чоловікові у тій самій шапочці з "Леона-кілера" так не вистачало снайперської гвинтівки, щоб все вирішити по-старому. Його екранний час, швидше за все навіть двох хвилин не набирає. Зате Жан Рено в українському фільмі! Маніпулювати цим фактом не вартувало, якщо фільм відверто поганий. Як і погана гра головної героїні. Юна Поліна Печененко дуже красива дівчинка, безперечно. Але грати вона зовсім не вміє, відображаючи на своєму обличчі найчастіше одну емоцію – суцільне здивування з відкритим ротом. За легендою Оліас Барко помітив дівчинку на студії Film.ua, де вона у кінотаборі вчилася монтажу. Тоді він прекрасно знав, що акторського досвіду у Поліни немає, але мабуть вирішив ризикнути і навчити її, але, мабуть, щось пішло не так. Окремо можна згадати Василя Вірастюка та його партнерку по "фільму" всередині фільму, дівчинку-боксерку Евніку Саадвакасс. У них є непогана сцена бою, яка викликає хоча б натягнуту посмішку у дорослих. 

"Поліна і таємниця кіностудії" – не найбільш вдале відкриття нового сезону українського кіно. Так що, не цього разу все буде як у пісні "Поліна, я на колінах". Фільм з купою ляпів і логічних дірок, поганим сценарієм, написаним абияк, хоча і з цікавою історією. Але найбільший промах – це вузька аудиторія. Дітям старше за 14 років вхід до зали строго заборонений заради збереження тонкої синефільської душі, з якої ще толк буде. А ось молодших ласкаво просимо. Для найменших діточок це атракціон з кумедними персонажами.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>