banner banner banner

Зростання числа захворювань, пов'язаних з продуктами харчування, – це наслідки мораторію на перевірки

Кабмін ухвалив рішення ліквідувати Санітарно-епідеміологічну службу (СЕС), а функції з контролю за вимогами санітарного законодавства передати Держпродспоживслужбі. 112.ua розпитав голову служби Володимира Лапу про те, як тепер проводитимуть перевірки підприємств і чи не погіршиться ситуація із санітарно-епідеміологічним наглядом в Україні

Зростання числа захворювань, пов'язаних з продуктами харчування, – це наслідки мораторію на перевірки
112.ua

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

Кабмін ухвалив рішення ліквідувати Санітарно-епідеміологічну службу (СЕС), а функції з контролю за вимогами санітарного законодавства передати Держпродспоживслужбі. 112.ua розпитав голову служби Володимира Лапу про те, як тепер проводитимуть перевірки підприємств і чи не погіршиться ситуація із санітарно-епідеміологічним наглядом в Україні

- Володимире Івановичу, що передувало ліквідації СЕС і чому було ухвалено таке рішення?

- Історія виникла ще у вересні 2014 року, коли уряд (Арсенія Яценюка) ухвалив постанову № 442 про реорганізацію органів державної влади, і, зокрема, згідно з нею, передбачалося реорганізацію СЕС. Функції СЕС, згідно з цією постановою, було розподілено таким чином: санітарно-епідеміологічний контроль і нагляд передавалися Держпродспоживслужбі, за винятком того що належить до сфери охорони праці (там компетенція Держпраці) і сфери санітарного нагляду за захворюваннями, що передано Міністерству охорони здоров'я.

Цю постанову було оскаржено профспілками працівників СЕС, і результати розгляду були не на користь Кабміну. Таким чином, уряд був зобов'язаний зупинити реорганізацію СЕС. Як результат, нинішній уряд ухвалив постанову (№ 348 "Деякі питання державної санітарно-епідеміологічної служби"), згідно з якою затверджувалася ліквідація СЕС. Згідно з цією постановою, мене було призначено головою ліквідаційної комісії. Тобто одну юридичну форму, яка передбачає реорганізацію служби, було змінено на іншу юридичну форму - ліквідацію. При цьому суть не змінилася.

- А весь цей час, поки тривали судові розгляди, СЕС не проводила перевірок підприємств?

- Питання перевірок – це взагалі окреме питання. Адже спочатку діяв мораторій на перевірки (введений Верховною Радою). З 1 січня 2017 року запроваджується спеціальний режим перевірок (також затверджений ВР), який передбачає, що перевірка може проводитися тільки за рішенням суду або ряду підстав, які у цьому документі чітко прописано. Тобто і зараз просто так вийти на перевірку не можна. Для того щоб, наприклад, наша служба провела перевірку того чи іншого підприємства (крім як за рішенням суду), до територіального органу влади має звернутися особа зі скаргою, і якщо сфера перевірок у нашій компетенції, ми повинні узгодити наші дії з рядом держорганів. Якщо потрібно провести перевірку у сфері харчової продукції, то це Міністерство аграрної політики та продовольства; якщо порушення у сфері захисту прав споживачів, ми повинні узгодити перевірку з МЕРТ. В інших сферах контролю потрібно отримати погодження перевірки в Державній регуляторній службі.

Новини за темою

А от якщо виникає ситуація з масовим отруєнням, наприклад, то там вже діють інші правила. Це розцінюється як надзвичайна ситуація і розглядається на обласному рівні відповідними комісіями, і перевірки проводяться за рішенням цих комісій.

- Коли почне працювати комісія з ліквідації СЕС, головою якої вас призначено, і що буде входити до її функцій?

- Якщо говорити про галузі, то у нас вже в половині областей управління СЕС ліквідовано, комісія буде завершувати цей процес. Тільки-но отримаємо постанову Кабміну з мокрою печаткою, буде затверджено склад комісії, і почнемо роботу.

- Скільки працівників СЕС внаслідок ліквідації буде звільнено і як їх буде працевлаштовано?

- У СЕС зараз працює "нуль" співробітників. Всі ті, хто хотів перейти на роботу до Держпродспоживслужби, отримали таку можливість. Також частину співробітників було працевлаштовано в лабораторіях, які було передано до МОЗ. Жодного співробітника в СЕС зараз немає. Останнє фінансування виділялося СЕС у квітні-травні, може, ще в червні 2016 року, і потім якщо були трудові спори, то людей там поновлювали на посадах за рішенням суду, відбувався перерозподіл коштів.

- А там, де ще не ліквідовано управління? Ви говорили, що тільки в половині областей їх ліквідовано.

- Там працюють ліквідаційні комісії, створені на рівні областей. До них входять представники органу, який успадкував повноваження, тобто Держпродспоживслужби.

- А техніка, лабораторне обладнання де?

- Все, що стосується СЕС, було передано на лабораторні центри, а їх своєю чергою було передано до сфери МОЗ. Ми не виступали проти такого рішення, але розраховуємо, що ті лабораторні потужності, які потрібні в нашій роботі, будуть з часом нам передано. Ми вже скерували проект відповідної постанови Кабміну на узгодження МЕРТ.

- А який масштаб реорганізованих структур?

- На момент початку реорганізації тільки у міжрайонних лабораторіях працювало 17-18 тис. співробітників. З 2014 по 2016 рік був період певної невизначеності, і ця кількість зменшилася. Наразі я цифрами не володію, тому що ці лабораторії вже належать до сфери управління МОЗ.

- Як ви вважаєте, чи не позначиться нинішня ситуація з перевірками на якості продукції в Україні, зокрема харчової продукції?

- Складне запитання. Що стосується харчової продукції, тут вже сфера безпеки і ветеринарії, а ще з минулого року висновки санепідекспертизи, які давала СЕС, на неї вже не поширювалися. З точки зору функціоналу, вони вже рік як акумульовані у нас, в Держпродспоживслужбі. Що стосується промислової продукції, то ми працюємо в рамках ринкового нагляду і, відповідно, планових і позапланових перевірок.

Але слід визнати, що, в принципі, негативний ефект від дії мораторію на перевірки є: зокрема, ми спостерігаємо зростання числа захворювань, пов'язаних з продуктами харчування.

- Про які захворювання йдеться?

- Різні фіксують. Але найчастіше ротавірус, сальмонела. Один із випадків, ви пам'ятаєте, був пов'язаний з масовим поширенням сальмонельозу через шаурму в Ізмаїлі. А раніше були захворювання у зв'язку з підтопленням каналізаційних колекторів унаслідок опадів. Тобто так, такі випадки є. І так, превентивна складова недостатньо ефективна в цій ситуації. Як ми з неї виходимо? Зокрема, зараз, перед початком літнього відпочинку, ми написали листи головам ОДА з тим, щоб вони створили комісії та провели перевірки. Такі ж листи відправляли перед початком навчального року. Ці заходи дозволяли навіть в умовах мораторію задіяти такі, досить ліберальні інструменти і водночас забезпечувати дотримання санітарно-епідеміологічних умов.

Новини за темою

Як це буде в перспективі? Поки ми чекаємо, що питання буде врегульовано стосовно харчових продуктів. Минулого тижня Верховна Рада схвалила в цілому законопроект 0906 (Проект Закону про державний контроль, який здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпеку та якість харчових продуктів та кормів, здоров'я та благополуччя тварин). Цим документом передбачається, що якщо є загроза життю і здоров'ю людей, то можливим є проведення перевірок без попередження та введення більш серйозних санкцій. Але також є й певні запобіжники, за незначного порушення штрафи не нараховують. Передбачається наявність відеофіксації як перевірчим органом, так і господарювальним суб'єктом, щоб не було різного трактування. Передбачено й заходи, щоб перевірка не виходила за чітко визначені для неї рамки. Щоб інспектор не виходив за межі своїх повноважень. Я сподіваюся, що законопроект буде підписано президентом. Через 9 місяців після цього основні норми наберуть чинності, і це дозволить нам забезпечити нормальний, прозорий, транспарентний режим перевірок.

- Чи достатньо Держпродспоживслужбі виділених фінансових ресурсів, щоб утримувати ситуацію під контролем СЕС?

- Непросте запитання. Я думаю, що навряд чи ви знайдете зараз хоч один центральний орган виконавчої влади, який скаже, що коштів достатньо. Я можу сказати, що ті лабораторії, які працюють у системі Держпродспоживслужби, протягом останніх 5 років жодної копійки не отримують з держбюджету на оновлення обладнання. Ми працюємо в цьому напрямі з донорськими та міжнародними організаціями, також закуповуємо обладнання за власні кошти. З держбюджету ми отримали цьогоріч кошти на проведення досліджень і здійснення санітарно-епідеміологічного контролю, і зараз на даному етапі готується відповідне рішення, яке регламентує порядок використання цих коштів. Щодо епізоотичного благополуччя, звичайно, ті кошти, які ми маємо, їх недостатньо. У нас бюджет цього року виділив на поточні заходи 113 млн грн, а для порівняння така невелика країна, як Македонія позаторік на боротьбу тільки з одним захворюванням - вузликовим дерматитом - витратила 4 млн євро.

- Спалахи африканської чуми свиней, які ми зараз спостерігаємо, також обумовлені недостатнім фінансуванням?

- У тому числі. Тому що торік 56 млн грн, які було виділено, не дають можливості закрити навіть найбільш нагальні поточні потреби. У нас не було коштів навіть проводити діагностику. Зрозуміло, щоб не допустити поширення "африканки", потрібно проводити моніторинг і в дикій фауні, і серед домашніх свиней. А на закупівлю засобів для діагностики грошей не було. Хоча загалом проблематика з АЧС набагато ширша і починається з рівня біобезпеки на багатьох товарних фермах і насамперед господарствах населення.

Розмовляла Олена Голубєва

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>