Зеленський повинен вступити в прямий діалог з Росією для встановлення миру на Донбасі

Голова політради партії "Опозиційна платформа - За життя" Віктор Медведчук дав інтерв'ю телеканалу "112 Україна".

Зеленський повинен вступити в прямий діалог з Росією для встановлення миру на Донбасі
Голова Політради партії "Опозиційна платформа - За життя" Віктор Медведчук 112.ua

Віктор Медведчук

Голова Політради партії "Опозиційна платформа – "За життя"

Голова політради партії "Опозиційна платформа - За життя" Віктор Медведчук дав інтерв'ю телеканалу "112 Україна".

- Ми наразі маємо нагоду поспілкуватися з головою політради партії "Опозиційна платформа – За життя" Віктором Медведчуком. Пане Медведчук, вітаємо вас в прямому ефірі. Хотілося би почути від вас коментар, що сьогодні відбувається у ВР, ваша думка?

Медведчук: Добрий день, студіє. Ви знаєте, все дуже просто. І це просте, на жаль, боком вийде і для нашої країни, і для подальших політичних подій. Я маю на увазі майбутні вибори, на які вже країна пішла, оскільки президент підписав указ, який вже вступить в дію або сьогодні, або завтра, після його опублікування, і будуть дострокові вибори. Те ігнорування, яке мало місце в ВР в питаннях включення до порядку денного та розгляду законів, які ліквідували б мажоритарну систему, а я хочу нагадати, що мажоритарна система – це головне джерело політичної корупції в парламенті. Багато наших колег завжди виступали проти, щоб існувала мажоритарна система, тому що, я думаю, немає сенсу зараз перераховувати всі її недоліки, але це те, що дозволяло вливатися в роботу діяльності законодавчого органу, виходячи з корупційного підґрунтя і корупційного фундаменту. Ще колись, коли я був автором конституційної реформи, яка впроваджувалася в 2004 році, ми одночасно ввели пропорційну систему виборів, недоліком якої було, на той момент і потім, тільки одне питання: щоб замінити закриті списки на відкриті. І хоча сьогодні пропонувався усічений варіант, для того, щоб встигнути використати цю систему, нові правила виборів на дострокових парламентських виборах, через пропорційну систему і через закриті списки, це теж був вихід, який міг би поліпшити майбутню політичну ситуацію в країні. Але ВР, яку розігнали, і зробили абсолютно правильно з політичної точки зору (я не можу сказати аналогічно, як це зроблено юридично, тому що тут порушено Конституцію – це однозначно), але якщо вже виходити з того, що рівень довіри до неї 4% і її треба було розганяти, то треба було і приймати рішення, відповідні, про те, щоб ці вибори були за новою системою – за пропорційною. Ліквідовуючи при цьому мажоритарку. Але ті, які залишилися, і ті, які хочуть жити в майбутньому парламенті, – з цим не погодилися. Зі зрозумілих і відомих причин. На превеликий жаль для інтересів людей і інтересів нашої країни.

-Пане Медведчук, а якою є офіційна позиція партії "Опозиційна платформа – За життя" щодо розпуску парламенту і призначення дострокових виборів?

-Я хочу сказати, що у нас є офіційна позиція політичної партії "Опозиційна платформа – За життя", яка підтримує дострокові вибори. Ми неодноразово ставили це питання, про проведення дострокових парламентських виборів. На жаль, те, як це було зроблено паном Зеленським, новообраним президентом, є порушенням Конституції. Так, ми політично згодні з тим, що парламент повинен бути розпущений. Більш того, ми завжди говорили, що цей парламент треба не просто розпустити – його треба, грубо кажучи, розігнати. Він на це заслужив. Рівнем своєї підтримки, рівнем своєї законодавчої діяльності, прийняттям низки рішень на догоду панові Порошенку, колишньому президенту, його зграї при владі, які робили з цим парламентом все що хотіли. І робили вони це проти інтересів більшості українських громадян, проти інтересів України і проти країни. Тому він не мав права на існування. Але робити це треба було законно. Те, як це зроблено, – це порушення чинної Конституції. І свідчення того, що ми так і не стали в повній мірі правовою державою. На превеликий жаль. Але на вибори йти треба, і парламент повинен бути обраний новий. Можна говорити про порушення Конституції і потрібно говорити, бо це саме так. Я можу про це говорити хоча б тому, що я автор конституційної реформи і автор норм Конституції, які передбачають створення, розпад і випадки дій парламенту і президента, коли коаліція припиняє свою діяльність. Я сам створював ці норми, і я добре знаю, як вони діють. Вони порушені – я твердо в цьому переконаний. Але дострокові вибори повинні бути, вони мають відбутися, і парламент повинен переобратися. Це абсолютно правильне політичне рішення, хоча, ще раз наголошую, і з порушенням Конституції.

- З одного боку, Зеленський попросив парламент ухвалити закони про скасування депутатської недоторканності, кримінальну відповідальність за незаконне збагачення повернути плюс виборчий кодекс, про який ми говоримо сьогодні, і відкриті списки, про які ви згадували. З іншого боку, він заявляє про розпуск. То чи варто очікувати від парламенту дійсно конструктивної роботи впродовж наступних двох місяців?

- Ви абсолютно правильно перерахували те, що звучало вже з вуст чинного глави держави. Підкреслюю – це дуже важливо: не напередодні виборів, не під час підрахунку голосів, а вже після вступу його на посаду. І це абсолютно правильно. Так, сама стратегія пана Зеленського абсолютно правильна. Так, треба ліквідувати депутатську недоторканність, правда, я щось забув, мені здається, раніше стояло питання про ліквідацію не тільки депутатської недоторканності, а й недоторканності суддів і самого президента. І, до речі, в очікуваннях, згідно з соціологічними дослідженнями, наших громадян, звучать саме ці три пункти, що стосуються скасування недоторканності. І не тільки депутатів – чомусь в інавгураційній промові йшлося тільки про депутатів. Думаю, це не зовсім правильно, хоча, по суті, це вірно, і треба йти цим шляхом. Ви правильно перерахували закони, які були поставлені як завдання Зеленським. Стратегічно – завдання правильне. Тактично воно почало виконуватися непридатними засобами. Підкреслюю – непридатними. Тому що команда Зеленського мала розрахувати психологічну реакцію депутатів парламенту, що йде, особливо тоді, коли дамоклів меч завис над подальшою долею парламенту, і тоді, коли вже указ підписаний і вибори вже призначені, і після цього вимагати від депутатів ухвалення тих чи інших рішень. Мені здається, що шлях обрано невірно, це один з недоліків – недолік наявності державного і політичного досвіду у тих, хто приймав це рішення, і в першу чергу у пана Зеленського. Тому що треба було, використовуючи величезну довіру, яке отримав пан Зеленський, 73% наших громадян, використовувати для того, щоб змусити (я про це неодноразово говорив і в лютому, і в березні поточного року) парламент прийняти ті рішення, які потрібні людям. Не Зеленському, не його команді, а людям. А ви їх перелічили. Це, дійсно, найактуальніші завдання, питання, які повинна сьогодні виконати ВР, і поставити питання руба перед ними: зробіть це! І якщо ви цього не зробите, то ви заслуговуєте на те, щоб піти або потонути на звалищі історії. Продемонструвати це, а не робити це одночасно: спочатку підписується указ, а потім кажуть: терміново зробіть ось це, а потім будете робити це. Так, ВР буде виконувати свої повноваження, не дивлячись на розпуск і призначення дострокових виборів, до вступу в силу обрання нової ВР і прийняття присяги новою ВР. Якщо вибори призначені на 21 липня, то це буде, напевно, не раніше кінця серпня, а може навіть початку вересня. І ВР весь цей час буде працювати і може приймати рішення. Тільки стратегічні рішення – вони важливі для держави, для країни і, охоче вірю, – для команди Зеленського. А ось наскільки вони важливі і наскільки їх поділяють депутати, які йдуть, яких розпустили або, якщо правильно говорити, що об'єктивно, – розігнали, це вже інше питання. І тому хочу підкреслити: стратегічно курс правильний, тактично допущені дуже серйозні помилки, які вже призвели до першого негативного результату. Адже це результат негативний не діяльності нового президента і його команди – це негатив проти інтересів нашої країни і держави. Проти інтересів тих людей, які проголосували за Зеленського. Він не мав права на подібний підхід. Йому треба було обрати правильну тактику і досягти тих стратегічних результатів, які взяті ним на озброєння і які потрібні сьогодні нашим громадянам. У тому числі і тим 73%, які за нього проголосували.

- Пане Вікторе, давайте поговоримо про те, що насправді могло би об’єднати вже розпущену насправді ВР VIII скликання, іншими словами, про вибори. Яка виборча система найбільше підходить Україні, ви уже частково окреслили, тобто це пропорційна система за відкритими списками. Відповідно, хотілося би дізнатися, можливо, детальніше, за якою схемою повинні відбуватися наступні парламентські вибори? І закцентуйте увагу: чи потрібно зменшувати прохідний бар’єр, коли зараз про це дискутують, до 3%?

- По-перше, з приводу системи. Я завжди був прихильником пропорційної системи. І я сказав, що я, як автор конституційної реформи 2004 року, ми тоді разом з колегами, представниками комуністичної, соціалістичної партій, представниками тоді більшості парламентської у ВР, у 2002-2003 роках, коли приймалася реформа, розробляли і встановили, що найбільш оптимальною для України є пропорційна система. В першу чергу тому, що пропорційна система виборів має дуже величезний результат для становлення громадянського суспільства. Для структуризації політичної спільноти в країні. Для зміцнення партій: тільки партії можуть бути ось цими волевиявниками, тими структурами і тими одиницями, які можуть не просто викласти волю людей, більшості людей, але довести її в процесі реалізації до логічного завершення. Цього не можуть зробити депутати-мажоритарники. Це можуть зробити депутатські фракції, політичні фракції, які націлені на реалізацію тих чи інших положень. І фактично у всьому світі перевага віддається саме цій пропорційній системі. Хоча, звичайно, не виключається і мажоритарка – обрання депутатів по мажоритарці. Але я хотів би нагадати, і це дуже важлива обставина, що змішана система робиться або взагалі вибори по мажоритарних округах там, де політична система усталилася. Де є досвід і таке поняття, як політична культура і виконання чинного законодавства. Це ті країни, де утвердилася правова система, і ці країни можуть по повному праву називатися правовими державами. Україні ще, на превеликий жаль, до цього далеко. І мажоритарна система або частина виборів за мажоритарною системою – вона завжди грала роль того фундаменту для політичної корупції в парламенті. А якщо міркувати серйозно і виходити з оцінок парламентаризму в Україні, то це найстрашніше, тому що це основа з основ. Навіть не корупція чиновників, в тому числі і вищих посадових осіб, а саме корупція в лавах народних депутатів, що було поширено в останні роки, призводила до тієї злиденності створення правової структури та правової системи в нашому суспільстві, яка і послужила правовою причиною для тих бід , які ми сьогодні маємо. Для тієї ситуації, в якій опинилося наше суспільство і наші громадяни. Тому, безумовно, мажоритарна система повинна бути скасована. Але сьогодні можна вже говорити про це тільки в плані обрання вже майбутнього парламенту, тому що цей парламент, який буде достроково обраний, 21 липня, він буде обиратися за тією системою, змішаною, яка існує в законі, чинному. І який почав уже виконуватися. Або почне вже виконуватися буквально в найближчі дні. І тут, на сьогодні, говорити про те, що ми щось можемо змінити, – ні. Але відсутність змін означає, що ми законсервували цю ситуацію. А якщо ми її законсервували, а я підкреслюю, що це фундамент будь-якої політичної корупції в країні, то це означає, що ми не досягнемо, а якщо бути точним – влада не досягне серйозних успіхів у питаннях боротьби з корупцією, якщо ця система, корупційна, буде брати свої витоки саме з надр законодавчої влади. Ось що головне сьогодні, і я, як людина, яка є фахівцем у питаннях державного устрою, можу стверджувати, що це загальновідома, на науковому рівні виведена система, яка, на жаль, працює проти інтересів наших громадян. Так, треба міняти на пропорційну систему, так, списки повинні бути відкритими, але зробити ми це, на жаль, зможемо тільки вже до наступних виборів. А зробимо чи ні – знову-таки залежить від того, кого оберуть і які як стратегічні, так і тактичні цілі перед цими людьми стоятимуть.

- Пане Вікторе, зрозуміла Ваша позиція з цього приводу. Питання Вам і від мене, що стосується зокрема якраз прохідного барєру – проясніть, будь ласка, і з цього приводу свою позицію. З п’яти до трьох відсотків – нині є така ініціатива, яку обговорюють, щодо того, аби змінити виборчий барєр. І додаткове запитання якраз в контексті зміни виборчих правил: чому, на Ваш погляд, вони так часто змінюються – змінюються правила проведення виборів?

Так, щодо бар'єру. Абсолютно правильне питання, і я вам хочу сказати, що ті, які сьогодні міркують, і ті дискусії з приводу того, що треба змінити п'ять на три, там називаються й інші цифри, - ця дискусія йде на абсолютно низькому професійному рівні. Я вам хочу сказати, що багато тих, які сьогодні дискутують, не знають, а деякі забули про те, що це питання обговорювалося на початку 2000-х років, в системі реформування парламентаризму в Україні. Я вам хочу сказати, що я цією проблемою займався не один рік, і можу вам сказати: ось якби сьогодні мене запитали, який повинен бути бар'єр, я би сказав: а чому треба зациклюватися на трьох? Встановіть один. Встановіть два відсотки. Помилка полягає в тому, що ті, які починають зменшувати цей бар'єр з п'яти і нижче, починають наводити аргументи того, що кількість партій буде набагато більшою. Це неправильний висновок. Справа в тому, що тут діють, і треба вивчати психологію виборця, і я вам хочу сказати, що це багатьма експертами і фахівцями в цій галузі вже робилося до нас, і робилося - підкреслюю - на високому професійному рівні. Воно полягало в тому, що коли є багато партій, які можуть пройти, тому що цей бар'єр становить навіть не три, а один або два відсотки, - це не означає, що виборці будуть обстоювати інтереси цих партій. Адже психологія полягає в чому, виборця? В першу чергу в тому, що вони голосують за переможця. Або за ту політичну силу, яка може перемогти, або яка може набрати певну серйозну кількість голосів для того, щоб провести якомога більше своїх багнетів, парламентарів і приймати рішення або впливати на прийняття рішень. І ось це головне питання. З одного боку, ми потрапляємо в ситуацію, коли окремі люди думають, що якщо ми створимо якийсь тимчасовий політичний проект і об'єднаємо там сили, - в результаті підтримки в одній-двох областях ми зможемо набрати ці два відсотки легко, - або не дуже складно, скажімо так. Це бажання тих людей, які будуть використовувати цей механізм. А з іншого боку, при цьому непорушною залишається психологія наших виборців, які на це в більшій своїй частині ніколи не купляться. Ніколи. Тому що цей досвід уже вивчався. І якби ввели сьогодні один або два відсотки, навіть не три, - то я вам хочу сказати: від тих шести чи семи партій, які пройдуть в парламент при бар'єрі п'яти відсотків, кількість партій може збільшитися на одну або дві. Не більше. Це довели же вчені, досліджуючи це питання. Тому це абсолютно безпечно, для того щоб там було більше фракцій, більше партій, з якими, як деякі висловлюються, складно домовитися. А треба не домовлятися, треба шукати спільні політичні знаменники, в інтересах людей. І якщо цей знаменник знайдений в інтересах людей, то тоді його буде підтримувати більшість. А якщо це бізнес-інтерес, якщо це корпоративний інтерес, якщо це економічний інтерес на догоду собі коханому або собі коханій політичній силі, яка реалізується сьогодні окремими депутатами, і, на жаль, я впевнений, буде реалізовуватися в майбутньому, - то тоді ці рішення не потрібні і з цих питань не треба домовлятися. Не треба торгуватися. Треба працювати в інтересах людей і не думати, скільки там буде політичних сил. Їх все одно багато не буде. Треба йти по шляху того, щоб інтереси людей були представлені, тоді ці інтереси людей мають гарантії захищеності та реалізованості або реалізації саме в інтересах цих же наших громадян - виборців.

- У такому разі цікаво також дізнатися і вашу думку стосовно того, скільки на прийдешніх виборах наберуть партії, які, так би мовити, асоціюються зі старою владою. І, на ваш погляд, в чому полягали головні помилки попередньої влади? Як ви думаєте?

 

Помилка тієї влади, яка, на щастя, вже пішла, покинула владні кабінети в різних структурах влади в Україні, полягала в тому, що вони хотіли реалізувати свою політику, яка була вузькою, непридатною для України, і була не в інтересах наших громадян. І я хочу підкреслити, що пан Порошенко зі своєю зграєю (я про це неодноразово говорив і говорю сьогодні, стверджую це) намагався нав'язати нашій країні, країні, яка знаходиться в центрі Європи - країна і люди, які живуть в XXI столітті, країна, яка розмовляє різними мовами, ходить в різні церкви і шанує по-різному ті чи інші історичні факти, факти зі своєї історії, - точку зору ту, яка прийнятна тільки для частини населення. І ось цей процес ідентичності, насильницького нав'язування такої ідентичності, призвів до краху пана Порошенка. І його політика антиросійської істерії і русофобії, і його політика, яка сконцентрувалася на мові і вірі, куди він штучно хотів піднести свої види або погляди, які прийнятні тільки для однієї частини населення, - вони зазнали краху. Більш того, будучи винятковим і цинічним популістом, пан Порошенко, як і вся його команда, працював тільки на свій імідж, на те розуміння іміджу, яке, на жаль для них і на щастя для наших громадян, провалилося, і не займався питаннями економіки. Не займалися реально питаннями соціальної сфери, які пов'язані з економікою, і допустили ту ситуацію в країні, яка є крахом, і економічним, і соціальним, і політичною кризою в країні. Якщо порівняти роки правління, починаючи з відлікової дати, починаючи з січня 2014-го року і до чого довели країну на початку 2019-го року, на момент президентських виборів, які закінчилися, і коли був обраний пан Зеленський, то ми бачимо той рівень життя, який з крахом провалився, ціни, відсутність робочих місць, втечу людей в пошуках роботи за кордон, пропажу інтересу у більшості людей до своєї держави і до своєї країни. Це недовіра, яку виражає сьогодні більшість громадян, людей, до влади, через те, що мільйони з них стали жебраками. Мільйони з них не задоволені були цією політикою, яка призвела до подібних кризових явищ нашу країну. І ці помилки можна перераховувати довго. Але цим помилкам дана оцінка. І ця оцінка - нищівна поразка Порошенка і його влади. І коли ви говорите про те, скільки депутатів або скільки політичних сил від старої, як ви говорите, влади, або тих, хто підтримував попередню владу, пройде в новий парламент, -залежить від наших виборців. Виборці правильно оцінили 31 березня, 21 квітня, думаю, що вони правильно дадуть оцінку і 21 липня, тому що вони бачать, що було, вони вже бачать, що є, і я думаю, що у них є всі підстави для того, щоб зробити правильні висновки. А громадяни наші мудрі. Я думаю, що вони зможуть розібратися. Більш того, багато політичних сил, і в першу чергу партія "Опозиційна платформа - За життя" допоможе людям розібратися, що і як було, що і як є і що може їх очікувати, наших громадян, нашу країну в майбутньому.

Якщо говорити про нову владу і нового президента, про перші пріоритети, в своїй промові під час інавгурації Володимир Зеленський якраз заявив, що його першими кроками на посаді президента України має бути припинення вогню на сході України, повернення Криму і Донбасу плюс повернення полонених. Виходить так, що це те, про що завжди говорили ви і ваша політична сила, тепер про їхню першочерговість, ось цих речей, заявив і новообраний президент. Тому питання полягає моє в тому, що от яких саме дій ви очікуєте від президента за вказаними напрямками у найближчій перспективі, у найближчий час?

 

Медведчук: Ви знаєте, я хочу вас тільки поправити, фразу, яка прозвучала у вашому запитанні, що ми не просто про це говорили - ми це робили. Так, ми звільняли людей, наша партія і в тому числі я займаюся цим питанням, так, ми проводили обміни, разом з владою, дійсно, але це були обміни, так, ми хотіли миру, і не просто хотіли, а ми запропонували мирний план, який був розроблений і який був узгоджений як переговорна позиція в Донецьку, в Луганську і в Москві, і ми наполягали на цьому, на тому, щоб Київ дав згоду на переговори для реалізації тих пунктів мінських угод, які передбачені цими угодами, які затверджені рішенням Ради безпеки ООН, і які можуть бути реально - підкреслюю, реально - реалізовані, тому що згоду попередню для того, щоб обговорювати саме цей порядок денний, цей мирний план, запропонований мною, ми отримали і з Донецька, і з Луганська, і з Москви, і це було зроблено публічно, і ви про це добре знаєте. І те, що сьогодні нова влада, і пан Зеленський проголосив у своїй інавгураційній промові, природно, викликає оптимізм, але цей оптимізм тривав недовго, тому що ви абсолютно правильно заявили, що вчора він заявив в своїй інавгураційній промові, що він готовий заради миру робити все, втрачати свої рейтинги, навіть посаду, але дії бойові повинні бути припинені, а території повернуті. А через кілька годин, припустимо, що є показником, він у бесіді з делегацією США, очолюваною міністром енергетики Перрі, заявив про те, що Україна вдячна за санкції США проти Росії і просить їх посилити. Це як розуміти? Ми повинні домовлятися в тому числі і з Москвою, ми повинні домовлятися про мир з Донецьком і з Луганськом, і для цього треба посилити санкції проти Росії? А ви ж самі на своєму каналі кілька днів тому транслювали виступ соціологів центру "Рейтинг", "Соціальний моніторинг" та інституту Яременка з питань того, що вважають люди, наприклад, в цьому відношенні. А люди вважають - 75% висловлюються за те, що повинні бути прямі переговори президента України Зеленського з президентом РФ паном Путіним, а 54,9% з цих досліджень вважають, що повинен бути прямий діалог Зеленського - звертаю увагу, так було сформульоване питання в цьому соціологічному дослідженні, - повинен вести прямий діалог з Донецьком і Луганськом. Це як? Цього ж хочуть люди. Цього хочуть ті люди, які за нього проголосували, за Зеленського, в тому числі і ті 73%, близько 80% вважають, що мир повинен бути відновлений, бойові дії повинні бути припинені, це ж бажання людей і на президентській, і сьогодні на парламентській кампанії, вони чекають цього і від майбутнього парламенту, який буде обраний 21 липня. А як же тоді і співвідношення? На інавгураційній промові я готовий на все, а тут каже - через санкції США проти Росії. І що ці санкції дадуть? А хіба ми не почули відповідь? І ви почули. Вчора Кремль через спікера керівника прес-служби пана Путіна пана Пєскова відповів, що подібна риторика не є новою. Він, на жаль, має рацію. На жаль більшості людей, які хочуть миру. На жаль тих, в тому числі і мене, які цим миром займаються і реально знають, як його встановити. На жаль нашої партії, політичної партії "Опозиційна платформа", що риторика не змінилася. У кого не змінилася? Вона не змінилася в порівнянні з Порошенком, ось з тією людиною, яка не хотіла миру, яка робила все проти миру зі своєю зграєю, іменованою командою Порошенко. Так нова команда, яка заявляє в інавгураційній промові в особі свого голови команди, а сьогодні вже глави держави, - говорять одне, а починають діяти з іншого. Але ж, може, він не згоден, що мир і ключ від миру знаходиться в Кремлі, про що стверджувала стара команда? Тоді нехай він розповість, де цей ключ. Може, він у Вашингтоні? Я, наприклад, цього не знав. Більш того, я буду голосно сміятися, якщо це дійсно буде так, що це вважає пан Зеленський, тоді він не просто помиляється, він тоді не розуміє, про що він говорить, і він не знає, на яких умовах можна сьогодні припинити бойові дії і встановити мир, тоді він далекий від самої мети мирного врегулювання на Донбасі, тоді він далекий і від того, щоб повернути людей і повернути ці території, Донбас - в Україну, а Україну - на Донбас. Ось, на жаль, що можна зробити за підсумками перших висловлювань нового глави держави.

-Ваша позиція щодо першочергових дій, висловлювань, як ви зазначили, і, безумовно, пріоритетів, якщо говорити про вже заяви, які пролунали від очільника АП щодо того, щоб рішення про мирні угоди з Росією було винесено на референдум. Як ви до цього ставитеся? Як прокоментуєте?

-Ви знаєте, я хочу знову повернути вас до тих соціологічних досліджень, на які посилався. Там, до речі, є і поставлено питання щодо першочергових дій, яких чекають люди від пана Зеленського. До речі, там на першому місці скасування недоторканності. Але не просто народних депутатів, як про це сказав в інавгураційній промові пан Зеленський (чомусь він сказав тільки те, що треба скасувати депутатську недоторканність). Люди вважають, що має бути скасовано недоторканність президента і суддів. Це перше. На другому місці – переговори з Москвою, Луганськом і Донецьком (40,9%). На третьому місці - звільнення наших полонених, як записано в питанні, тобто утримуваних осіб. Це третє місце і це 38%. Ось першочергові завдання. Ось те, чого чекають люди від пана Зеленського. Ось це головне, на чому він повинен сконцентруватися, якщо він хоче утримати цю довіру, яку було йому надано на президентських виборах, і зберегти її на парламентських виборах вже його партії "Слуга народу", яка братиме участь у цих виборах. Ось головне завдання, яке на сьогодні стоїть і яке треба реалізовувати.

-Президент Зеленський вже, зокрема, говорив, якими мають бути першочергові дії нового очільника держави в контексті законодавчих ініціатив. На ваш погляд, які законопроекти повинен підготувати і подати новий президент України насамперед? Ми говорили про закон про народовладдя, про імпічмент, зокрема президента, про зняття депутатської недоторканності тощо з урахуванням того, що і сьогодні в Раді також відбулося. Як думаєте ви, пане Вікторе, якими мають бути першими законопроекти новобраного президента?

-По-перше, я повертаюся до попереднього запитання з приводу референдуму, на яке я вам не відповів. Проголошення про те, що на референдумі треба вирішувати питання взаємовідносин з Росією в різних площинах, там перелічується, але немає конкретики. Адже це теж відсилання до якогось неозорого (неозорого, я наголошую) майбутнього. Чому? Ви ж знаєте про те, що в Україні немає закону про референдум. Треба не просто ухвалити новий закон, треба ще внести зміни до Конституції для того, щоб цей інститут міг діяти, інститут прямої демократії. Я можу про це говорити з упевненістю, тому що коли у 2012 році ми створювали громадський рух "Український вибір", то головним завданням, яке стояло перед "Українським вибором", було саме впровадження та популяризація норм прямої демократії. Тобто всі головні питання в країні повинні вирішуватися через всеукраїнський референдум. А всі головні питання місцевого життя повинні вирішуватися через місцеві референдуми. І ми напрацювали і відповідні закони щодо референдуму, і зміни до КУ, і все це можна було зробити, але це нікого не цікавило. Дуже добре, я це підтримую, якщо пан Зеленський зацікавиться нормами прямої демократії і буде їх реалізовувати в майбутньому. Але я наголошую, реально це можливо тільки в майбутньому. Це неможливо ані завтра, ані післязавтра. А мир на Донбасі - це те, що треба було зробити вчора. Ну, гаразд, сьогодні або завтра. Але зволікати з цим не можна, тому що гинуть люди, знищується інфраструктура, наші люди у своїй свідомості все далі йдуть від України. Я це стверджую, тому що знаю це. І нам треба встигнути на підніжку поїзда, зробити все для того, щоб повернути цих людей і повернути ці території. Тому тут треба ухвалювати рішення зараз, а не розповідати про референдуми. Адже чому я так думаю? Зараз ідеться про референдум. Все дуже просто. Це перекладається відповідальність з новообраної влади в питаннях мирного врегулювання на людей. Ось ми зараз вирішимо, як ми можемо провести референдум, ось ми ухвалимо закони. А коли ви ці закони ухвалите? Ну, напевно, в наступний парламент. А він коли почне працювати? Ну, напевно, у вересні. А скільки треба часу для того, щоб їх ухвалити? Ну, невідомо. І ось тоді ми вирішимо це питання. А як же з миром? А як же зобов'язання "мир за всяку ціну"? А як же зобов'язання, що він готовий на все заради миру? Так цей мир треба робити сьогодні. Ба більше, а референдум потрібен? Може, ц потрібен. Я – за. Треба провести референдум. Але сьогодні треба встановлювати мир, і соціологія каже, чого чекають люди від нього і чому вони вважають, що цей мир має настати. Тому коли ми говоримо про першочергові закони, ви знаєте, є дві групи, на мій погляд, законів. Це закони політичного устрою: це той же закон про референдум, це політичний устрій, пов'язаний з політичним статусом і його вдосконалення, це скасування тієї ж недоторканності. Це ухвалення закону про слідчі комісії ВР для того, щоб був повноцінний контроль, який встановлено Конституцією, але який, на жаль, сьогодні не працює через відсутність статусу слідчих комісій, які могли би реалізовувати цей контроль від імені ВР. А це дуже важливий механізм у країні, яка живе в умовах парламентсько-президентської форми правління (парламентсько-президентської, я на цьому наголошую). Тому ці закони обов'язково треба ухвалювати. Але наголошувати треба сьогодні на іншому. Ми повинні робити те, що змінило б економічний курс, радикально змінило б економічний курс країни. А це економічна і соціальна галузі. Далі не можна терпіти ту ситуацію, коли мільйони наших громадян за влади Порошенка зубожіли. Треба створювати закони, стимулювати сьогодні інвестиційну діяльність для відкриття нових робочих місць, а саме: отримання зарплат і відрахування до бюджету. Треба налагоджувати діяльність соціальної галузі, де необхідно піднімати пенсії, інші соціальні виплати, які є критично низькими, які створили сьогодні стан людей, який вже обчислюється десятками мільйонів в нашій країні. Ось економічні питання – це те найголовніше, що треба вирішувати і треба вирішувати сьогодні з коліс. Не роздумувати, не розмірковувати, не дискутувати, а робити. Якщо ми цього не зробимо, якщо ми не приведемо сьогодні АМКУ, який повинен діяти повною мірою для того, щоб реалізовувати антимонопольну політику і створювати умови для інвестиційного клімату, то у нас нічого не зміниться. Це пройшло повз, припустимо, я вам приведу приклад, без особливої уваги. А чому немає уваги? Тому що немає розуміння того, що відбувається. Зокрема, й ваш канал демонстрував кадри, пов'язані з інформацією, що у нас 1 липня запроваджують нові правила енергоринку. Це добре? Так, реформуємо енергоринок, запроваджуємо нові правила. Я вам скажу суть цих нових правил. Це означає, що споживач електроенергії – це кожен із нас. Юридичні особи можуть вибрати собі ту структуру, яка постачатиме електроенергію, і зможе вибирати і в цінах, і в інших умовах, які є більш прийнятними. Це ж дійсно хороша реформа. Тільки в тих умовах, в яких вона робиться, а це в умовах відсутності діяльності АМКУ, який фактично усунувся від того, що вимагає закон, і від того, що вимагає, я наголошую, прогресивне антимонопольне законодавство України, цього робити категорично не можна. Я це стверджую.

Я хочу закінчити все-таки питання, яке ви задали, на який я почав відповідати, з приводу нових правил енергоринку з 1 липня 2019 року. Так ось, я хочу сказати, що на думку експертів, якщо ці нові правила будуть введені зараз, без ліквідації монополізму на енергоринки, це призведе до підвищення тарифів на електроенергію на 30-60%. Хочу нагадати про те, що ціни на електроенергію для населення з 2014 року по 2019-й виросли більш ніж на 220%. Уявіть собі, що якщо ці правила будуть з 1 липня 2019 року, ці ціни виростуть ще на 30-60%. Ось до чого веде необдумана політика. Або це свого роду міни, закладені колишньою владою, якщо вони будуть реалізовані сьогодні.

Тепер відповідаючи на ваше запитання, торкаючись мирних ініціатив і мирного плану, який був мною запропонований. Так, дійсно, і Донецьк, і Луганськ погодилися обговорювати мирний план і його концепцію, яка викладена, в тому числі і представники Росії, які заявили про підтримку цього мирного плану. Хочу вам сказати, що, як я вже вам казав і можу повторити, що соціологічні центри "Рейтинг", "Соціальний моніторинг" і інститут Яременко підтвердили, що 55% наших громадян, 54,9% наших громадян згодні з тим, що пан Зеленський повинен вступити в прямий діалог з Донецьком і з Луганськом. А то, що він повинен вступити в прямий діалог з відновлення відносин з Росією, згодні 75%. Ось вам висновок і ось мій висновок: пан Зеленський зобов'язаний це робити для встановлення миру на Донбасі, для припинення бойових дій і для повернення наших громадян як з Донецька і Луганська, так і з Російської Федерації. Ось моє тверде переконання з приводу цього.

-Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков зробив заяву, що президент Росії продовжить контакти з вами в гуманітарних питаннях, зокрема в питанні утримуваних осіб на Донбасі. Чи продовжите ви займатися питаннями звільнення утримуваних осіб?

-Так, безумовно, я продовжую переговори про звільнення наших осіб як у Російській Федерації, так і в Луганську і Донецьку. Я наголошую: не питанням обміну, а питанням звільнення, тому що я дію не від імені влади, не на прохання влади. Я дію за зобов'язанням, яке брала на себе партія "Опозиційна платформа - За життя". І тут я реалізую наш політичний проект, одне із стратегічних завдань нашої партії, яка твердо стоїть на позиціях того, що ми повинні звільнити наших людей як у Донецьку і Луганську, так і в Російській Федерації. Такі перемовини тривають, зокрема й цими днями. Тому я впевнений у тому, що вони триватимуть, і думаю, що вони матимуть успіх. Я принаймні на це сподіваюся і я в це вірю.

-21 травня був день народження у Миколи Карпюка, якого три роки тому було засуджено на 22,5 роки і нині він перебуває у Російській Федерації. Чи є шанси на звільнення українців, які сьогодні перебувають у Росії, і чи є шанси на продовження обміну з так званими "ЛДНР"?

-Насамперед такі шанси є, і я думаю, що влада повинна включитися, причому не так, як це робила попередня влада на чолі з Порошенком, а реально включитися в переговори і не торгувати, а ставити завдання і реалізовувати, для того щоб ці люди повернулися додому, зокрема й ті, яких вами перелічено, і багато тих, яких ви не перелічили, але якими я сьогодні теж опікуюся. І якщо влада цього не робитиме, то ми все одно продовжимо цю роботу і будемо прагнути, щоб пан Карпюк та багато інших повернулися в Україну. Але, наголошую, насамперед цим повинна займатися влада, тим паче, я вже говорив і ще раз хочу привернути увагу наших телеглядачів, що на третьому місці за очікуваннями від чинного президента, нового президента пана Зеленського, стоїть саме питання звільнення наших громадян: як у Донецьку і Луганську, так і в Російській Федерації.

-Як ви гадаєте, у цьому ж контексті чи можуть на процес звільнення вплинути (і чи, можливо, вже впливають) результати президентських виборів і зміна влади в Україні?

-Ви знаєте, я вам хочу сказати про те, що очікування всіх сторін були величезними. Ці очікування були і в Донецьку, і в Луганську, і, звісно, в Росії, що під час і в процесі цих очікувань, безумовно, сприяло тому, що ця ситуація змінилася на краще. Чи зміниться вона на краще чи ні, насамперед коли ми говоримо про обміни, залежить від пана Зеленського зокрема, від його риторики, яку пан Пєсков від імені Кремля назвав "старою риторикою". Ось якщо ця риторика зміниться, якщо будуть конкретні дії, спрямовані на те, щоб звільнити цих людей і не буде торгівлі, де предметом є люди і їхні життя, і життя, і настрій, і інтереси їхніх родичів і знайомих, все залежатиме від того, наскільки влада займе свою послідовну принципову позицію в цьому питанні.

-Лавров уже закликав Зеленського здійснити обмін і використати формулу "всіх на всіх". Це положення, ми знаємо, міститься у мінських домовленостях і є частиною вашого мирного плану. Якою є вірогідність того, що офіційний Київ тепер погодиться на такий формат?

-Ви знаєте, я хочу вам сказати про те, що це дійсно записано в мінських угодах, я маю на увазі обмін "всіх на всіх". Сьогодні цю формулу видозмінено: "всіх встановлених на всіх встановлених", вона є більш правильною і конкретною. І чи піде на це Київ – невідомо. Донецьк, Луганськ і Москва до цього готові. Я про це неодноразово говорив і наголошую сьогодні. Я щодо цього звертався до тієї, колишньої влади пана Порошенка, якого це не влаштовувало. Не влаштовувало, тому що йому не потрібні були ці люди. Не влаштовувало тому, що він не хотів миру на Донбасі. Як відреагує сьогоднішня влада, ми не знаємо, відповіді поки немає, але готовність з боку Донецька, Луганська і Москви у сприянні цьому питанню є. Тому всіх встановлених на всіх встановлених можна провести. І я нагадую, що цифри, які були ще кілька днів тому, це 62 на 186. На жаль, ми знаємо про те, що сьогодні потрапили в полон ще 8 осіб. Не знаю, звільнено їх чи ні, чи ведуться якісь переговори щодо їх звільнення, але ви бачите, що кількість людей, яких треба звільняти, збільшується. Це говорить тільки про одне: треба встановлювати мир на Донбасі, треба реально займатися питаннями обміну і звільнення цих людей. Не дискутувати, не популізм викладати у свої промови й обов’язки, а йти шляхом конкретних кроків. Такі кроки є, і їх треба реалізовувати.

-Зрозуміло, що для врегулювання конфлікту на сході перед Україною стоїть і багато інших викликів, зокрема й економічних. Ви знаєте, що до Києва приїхала місія МВФ, і колишній прем’єр Володимир Гройсман навіть встиг порадити Володимиру Зеленському з ними провести переговори про параметр можливого перегляду програми фінансової допомоги. Якою повинна бути позиція України в переговорах з МВФ і чи потрібна ця співпраця Україні?

-Ви знаєте, я хочу вам сказати, що я категоричний противник співпраці України з Міжнародним валютним фондом, і ця моя позиція була принциповою і послідовною всі ці роки. Не змінилася вона й сьогодні. Але з урахуванням того, що ми потрапили в цю кабалу Міжнародного валютного фонду, який диктує нам умови, я вважаю, що завданням сьогоднішньої влади, ця задача стояла і раніше перед тією владою, але та влада діяла повністю на догоду МВФ, і вона діяла тому, що у нас в Україні запроваджено зовнішнє управління Вашингтона – Сполучених Штатів Америки. Якщо чинна влада не змінить цю позицію, якщо вона, я маю на увазі, не спробує вийти з ось цього фарватеру зовнішнього управління Сполучених Штатів Америки, то для людей нічого не зміниться. А політика щодо МВФ повинна бути роз'яснювальною. Сьогодні влада повинна поставити питання принципово, що в тій ситуації, в яку потрапила Україна, економічній і соціальній, Україна, яка протягом року проводить дві масштабні загальнодержавні виборчі кампанії, вони повинні розуміти, що вони не можуть вимагати підвищення тарифів на комунальні послуги. Вони повинні розуміти, що вони не можуть сьогодні вимагати повернення того, чого не має у своєму розпорядженні Україна на сьогодні, тому що влада змінилася, і їхнє завдання для майбутньої співпраці, якщо таке матиме місце, це допомогти новообраній владі України діяти так, щоб не рубати з плеча і не знищувати, не здійснювати фактично геноцид українського народу, а зробити так, щоб допомогти країні. З одного боку - допомогою, а з іншого боку - не вимагати виконання тих умов, яких просто не може бути виконано. Якщо МВФ наполягатиме на своїй позиції, яку вони займали раніше, то, мені здається, що необхідно ставити питання руба і розлучатися з МВФ і з їхніми вимогами. І, до речі, така можливість і юридично, і політично існує. Все залежить від принциповості чинної влади, залежить від того, наскільки ця влада готова діяти в інтересах наших громадян. Як і того, що якщо ми будемо уподібнюватися, я маю на увазі владу, в тому, щоб зробити необхідне і створити умови для МВФ позитивного ставлення до вже нової влади, то це все відіб'ється на наших громадянах. Комунальні тарифи будуть рости, і ми про це знаємо, тому що ціна на газ вже з 1 червня виросте. Вона знизилася на 30 копійок, зараз вона виросте на 50 або 70 копійок. І ось цей бардак, це свавілля, джерелом якого є Гройсман, який дуже правильно зробив, що подав заяву про відставку або подасть, бо його просто не витримає країна - і його, і його уряду, і вони дійсно заслужили на відставку. Цього вже неодноразово вимагали багато політичних сил, і я колись у лютому сказав про те, що цей уряд піде у відставку, незалежно від того, хто стане президентом. Або старий, або новий президент, але цей уряд, він антинародний, і його треба сьогодні відправити у відставку. Або вигнати з тих кабінетів, які вони займають, - це головне завдання. Тому їхні подальші переговори з МВФ, їхні поради Зеленському з приводу МВФ не можуть братися до уваги, тому що тут пану Зеленському треба визначитися: або він діє в інтересах людей, зокрема й тих 73%, які за нього проголосували, або він діє на догоду тому, що йому шепочуть з Вашингтона, чи що йому говорять у МВФ. Якщо він діятиме в їхніх інтересах, так я хочу нагадати, що ані МВФ, ані Вашингтон не обирає президента країни. І, найголовніше, не ці дві структури, як і багато інших західних, обирає наш парламент, і над цим треба замислитися: яким буде новий парламент, який прийде 21 липня, і з чого люди, надаючи довіру тим чи іншим політичним силам, виходитимуть, для того щоб обрати нових депутатів. Я не думаю, що вони будуть виходити з того, що майбутні їхні обранці клялися в любові до МВФ і тим паче до Вашингтона.

-На які тарифи варто українцям очікувати вже цієї осені і чи є механізм для того, щоб зупинити збільшення тарифів?

-По-перше, чого ми повинні чекати або чого ми, як громадяни України, повинні чекати від нової влади, ми вже бачимо. Тому що потурання, зокрема й злочинній діяльності НАК "Нафтогаз", і чинного поки що уряду, вони очевидні. Юридично це можна зупинити одним розчерком пера: підписанням указу президента про призупинення дії постанови Кабінету міністрів від 2018 року, яким запроваджено підвищення ціни до 8560 грн з 1 листопада 2018 року, зі скеруванням цієї постанови до Конституційного суду, тому що в цій постанові порушено ряд статей Конституції, і подібні дії є юридично виваженими. Ба більше, вони для чинного президента (я, щоправда, закликав до цього і попереднього президента, але він цього не почув) є обов'язковими, тому що він повинен діяти в інтересах людей. Він повинен зупинити діяльність цієї постанови, тим самим знизивши ціну і тарифи на житлово-комунальні послуги, ціни на газ і не дати можливості їх росту. Якщо цього не відбудеться, то я вам нагадую: за зобов'язаннями, які взяв на себе уряд, які викладено в тій постанові, на яку я посилався, подальше підвищення ціни може мати місце, зокрема, і з 1 січня наступного, 2020 року, до 12 300 грн. Ось шлях влади, який було закладено колишньою владою, колишніми урядом і президентом, і цей шлях, який сьогодні повинен зупинити пан Зеленський, не дати йому можливості розвиватися для того, щоб ці тарифи не підвищувалися. Для того щоб знайти економічні шляхи вирішення цієї проблеми, бо вони існують. Ви знаєте про те, що ми з паном Бойком зустрічалися з представниками уряду Російської Федерації, де нам пообіцяли, і реальність цієї обіцянки було потім підтверджено президентом Росії паном Путіним, знизити ціну на газ на 25%, які реально мають місце бути у випадку прямого постачання газу з Росії. Це може значно зменшити комунальні тарифи, і ніякі пояснення, що це вимога МВФ, підвищення або високі ціни на комунальні тарифи, діяти не можуть. Тому що це все відмовка влади на догоду МВФ, міжнародних структур та Вашингтона. Якщо цю догідливу політику буде закінчено паном Зеленським, ми будемо аплодувати подібним діям. Те, що він це зобов'язаний, ми теж вважаємо вкрай необхідним і обов'язковим, тому що цього чекають від нього люди. Ось шлях боротьби з цими тарифами, які є необґрунтованими, несправедливими і просто злочинними.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>