banner banner banner banner

Заступник голови ФДМУ Тарас Єлейко: Маховик економіки почав свій хід, за підсумками року перевиконаємо надходження від приватизації 2,5 млрд грн

Після аукціону, на якому готель "Дніпро" продали маловідомій компанії "Смартленд" за рекордну суму 1,1 млрд грн, Фонд держмайна на кілька днів став головним ньюсмейкером країни. Нині лише лінивий не обговорює можливих кінцевих бенефіціарів "Смартленд" і подробиці торгів, що проходили у формі телешоу. Президент Володимир Зеленський у своєму пості в соцмережах заявив, що "велика приватизація стартувала".

Заступник голови ФДМУ Тарас Єлейко: Маховик економіки почав свій хід, за підсумками року перевиконаємо надходження від приватизації 2,5 млрд грн
112.ua

Олена Голубєва

Журналіст, 112.ua

Після аукціону, на якому готель "Дніпро" продали маловідомій компанії "Смартленд" за рекордну суму 1,1 млрд грн, Фонд держмайна на кілька днів став головним ньюсмейкером країни. Нині лише лінивий не обговорює можливих кінцевих бенефіціарів "Смартленд" і подробиці торгів, що проходили у формі телешоу. Президент Володимир Зеленський у своєму пості в соцмережах заявив, що "велика приватизація стартувала".

За фактом президент трохи випередив події. Формально готель "Дніпро" є об'єктом малої приватизації, а велику все ще заблоковано рішенням Верховної Ради, яке ухвалили у зв'язку з Covid-19. Про це, зокрема, 112.ua говорив із заступником голови Фонду держмайна Тарасом Єлейком в рамках інтерв'ю, яке відбулося за кілька днів до аукціону з продажу "Дніпра".

Також Єлейко розповів 112.ua цікаві подробиці підготовки до продажу пакета інших не менш помітних об'єктів малої приватизації - спиртозаводів. Ми поговорили про те, як позбавлений фінансування на оплату послуг радників та оцінювачів Фонд займається приватизацією "Центренерго" і Одеського припортового заводу і чому без змін на рівні закону не посунути латифундистів, які процвітають на державних сільгоспземлях.

* * *

У кінці минулого року Верховна Рада підтримала поданий президентом законопроект № 2300, який передбачає скасування держмонополії на виробництво спирту. Якщо спочатку планувалося, що його норми набудуть чинності вже з 1 січня 2020 року, згідно з поправками до другого читання, їх перенесли на 1 липня. Що відбувається зараз, чи можна говорити про те, що процес приватизації спиртових заводів стартував?

Приватизація спиртзаводів дійсно почалася – а саме ухвалено закон про демонополізацію спиртової галузі, згідно з яким з 1 липня 2020 року скасовано державну монополію на виробництво спирту, а з 1 липня 2021 року дозволяється введення в експлуатацію та надання дозволів на будівництво нових спиртозаводів. Закон прописано так, що виробляти спирт зараз можна тільки на потужностях ДП "Укрспирт" і концерну "Укрспирт". Тобто протягом року займатися виробництвом спирту зможуть тільки ті приватні інвестори, які купили спиртзавод, що працює. Вони зможуть робити це виключно на цьому підприємстві.

Новини за темою

Варто розуміти, що спиртзаводи будуть продаватися разом з ліцензією на виробництво спирту, правильно?

По суті, ліцензія залишається на рік. Це зроблено для того, щоб держава могла провести успішну приватизацію (виробничих потужностей "Укрспирту", - ред.) і отримати максимальну ціну. Ми максимізуємо вартість активів, які є у держави, тому що, відверто кажучи, не всі активи в хорошому стані. Якщо дивитися на всю галузь – у нас всього 78 спиртзаводів. 41 спиртзавод входить до ДП "Укрспирт" і 37 концерну "Укрспирт". ДП "Укрспирт" - це були живі спиртзаводи, концерн "Укрспирт" - це ті заводи, які вже йшли на ліквідацію. Втім не всі спиртзаводи з тих, які було переведено в держпідприємство, – працюють. Я думаю, що половина з них навіть не будуть розглядатися як спиртзаводи, а будуть використовуватися як виробничі майданчики, які вигідно розміщені в аграрних регіонах. Багато з них мають підведені комунікації: світло, газ, до деяких навіть підведено залізничні лінії. В принципі для будівництва на їхній базі тих самих елеваторів – це хороші майданчики.

Які саме зі спиртозаводів увійшли в перший ешелон на продаж і коли він безпосередньо почнеться?

На виконання норм закону № 2300 Кабмін (протягом 3 місяців після набрання законом чинності, а це сталося 14 грудня 2019 року, - ред.) повинен був розробити програму реформування і розвитку спиртової галузі. Уряд мав затвердити цей документ і подати на затвердження Верховної Ради. Вона повинна передбачати проведення інвентаризації всіх наявних підприємств в концерні та ДП "Укрспирт", процедуру передачі проінвентаризованих активів у Фонд держмайна, поділ активів на групи. Ця програма закладає основи приватизації спиртової галузі, зокрема і в частині соціальної складової. Там повинні були бути чітко описані етапи приватизації спиртової галузі, дедлайни. Ми очікуємо, що програму буде затверджено найближчим часом.

Паралельно з Міністерством економіки ми проводимо велику роботу – наразі нам вже передали пропозиції щодо приватизації 12 спиртзаводів зі складу держпідприємства "Укрспирт", які будуть в першому ешелоні на продаж. За ним ДП вже провів інвентаризацію та оцінку: тобто ці активи вже цілком готові до приватизації. Після затвердження програми ми максимально швидко виставимо їх на приватизацію.

А можете уточнити, чи подав Кабмін вже цю програму в Раду?

Наскільки я знаю, МЕРТ вже подав її на Кабмін. І найближчим часом її мають затвердити (в уряді, - ред.). Заявки на приватизацію 12 підприємств, які пройшли інвентаризацію і будуть включені до списку на продаж, вже подаються.

Які саме це підприємства – можете озвучити список?

У списку 12 підприємств. Він найближчим часом з'явиться у нас на сайті – це відбудеться наступного тижня (13-17 липня, - ред.). Давайте вже, коли список буде опубліковано, ви з ним ознайомитеся. Я б не хотів зараз його озвучувати – я назву спиртзаводи, а потім виявиться, що, можливо, там будуть виявлені якісь заборони. Зараз саме триває перевірка для їх включення до списку приватизації.

У списку тільки заводи, які спеціалізуються на виробництві харчового спирту?

Дивіться, там є різні підприємства. В "Укрспирті" є підприємства, які спеціалізуються на виробництві харчового спирту, є виробники технічного спирту, біоетанолу.

До речі, Немирівський спиртзавод є у цьому списку?

Немирівський… потрібно уточнити. Я бачу в списку активи у Немирівському районі…

З відкритих джерел

Ви ж знаєте історію цього спиртзаводу? Його директором був Степан Карлович Глусь, який збудував одну з найбільших горілчаних імперій, які продають горілку під торговою маркою Nemiroff. І хоча компанія побудувала новий сучасний лікеро-горілчаний завод, спирт вона традиційно брала виключно Немирівського спиртзаводу. Тому за ним неофіційно закріпилася слава першого спиртзаводу, який контролювався приватниками… Логічно, що компанія Nemiroff спробує саме цей спиртзавод приватизувати?

Дивіться (перериває на слові, - ред.), всі ці спиртзаводи є державними. Що там вважається, не вважається, я навіть не буду коментувати, тому що наше, як Фонду, завдання, і воно є у програмі уряду, – абсолютно прозоро підготувати всі спиртзаводи, розкрити про них всю необхідну інформацію інвесторам і виставити їх на аукціон. Хто на аукціоні заплатить більшу ціну, той і буде власником спиртзаводу.

Як ітимуть справи з продажем спиртзаводів, які залишилися у складі так і не ліквідованого концерну? Справи там давно були не дуже. (Не рахуючи того, що в законодавчому полі більшість підприємств концерну банкрути з арештованим майном, частина з них продовжує працювати і служити, за чутками, основними постачальниками лівого спирту на ринок. У жовтні 2017 року п'ятий за рахунком глава ДП "Укрспирт" Юрій Лучечко після Революції гідності  розповідав 112.ua про напад на голову ліквідаційної комісії (курирує питання ліквідації концерну "Укрспирт". Має право призначати керівників підприємств, контролює фінансові звіти). У день народження йому проломили бітою голову. Він вступив у боротьбу за підприємства, над якими держава втратила контроль", - повідомив тоді Лучечко.

Він також розповів історію із захопленням Угерського спиртзаводу. Там було 80 "тітушок" у камуфляжах, три автобуси. Світлошумові гранати людям під ноги кидали. Тільки коли депутати від групи "Львівщина" з трибуни Верховної Ради почали вимагати втручання міністра МВС Арсена Авакова і Хатії Деканоїдзе (на той момент голова Нацполіції, - ред.), туди приїхала Нацгвардія. І тільки коли розставили снайперів, тоді "тітушки" виїхали із заводу. А за законом це не рейдерство, немає такого слова, це перешкоджання законній господарській діяльності, говорив глава ДП "Укрспирт", - ред.).

Скажу вам чесно, ми зараз зосередилися на підприємствах держпідприємства "Укрспирт". У них є гроші на те, щоб провести інвентаризацію, поставити на баланс всі активи, зробити оцінку, чим вони зараз і займаються. Держпідприємство дає нам добре підготовлені до приватизації об'єкти. З концерном дійсно ситуація складніша. Там є знову ж таки фінансові питання. До заводів концерну ми будемо переходити вже тоді, коли запустимо нормальні приватизаційні процеси із заводами держпідприємства.

У середині червня Верховна Рада вкотре відправила на доопрацювання і підготовку до повторного першого читання проект закону № 3356 про обов'язкове використання рідкого біопалива (біокомпонентів) в транспортній галузі. Це не перший випадок відхилення ініціативи, яка, за словами учасників ринку, могла б значно підвищити привабливість спиртзаводів для інвесторів – вони мали б гарантований ринок збуту виробленої продукції. Як вважаєте, це знизило потенціал підприємств, які могли б продати?

Я б не сказав, що це знижує потенціал. Зараз виробництво спирту перебуває в державній монополії. Коли цей напрямок перейде в приватні руки. Ми ж бачимо, що і зараз заправки самі (без обов'язкової норми) продають бензин з біоетанолом і цей продукт користується досить великим попитом.

Що так багато заправок продає? За моїми спостереженнями, дві мережі АЗС, які мають договори з підприємствами "Укрспирту".

Демонополізація спиртової галузі нічого не змінить – попит на біоетанол як є, так і збережеться. Тут питання знову ж таки якості продукції і роботи з мережами, з маркетингом. Зрештою, цей ринок дуже активно розвивається. Звичайно, якщо держава скаже, що якась частка біоетанолу повинна додаватися в обов'язковому порядку, то, напевно, попит істотно зросте на спиртзаводи. Але сказати, що це якась критична проблема, я її не бачу. Ми продаємо виробничі потужності, на яких біоетанол можна буде робити в майбутньому, коли не виключено, держава таки прийде до норми про його обов'язковий вміст.

Принцип виставлення на продаж спиртзаводів блоками (як нинішніх 12) збережеться?

Так. Ми будемо діяти саме так: взяли кілька заводів – підготували – передали на приватизацію. Потім беремо наступні. Відразу виставити 70 підприємств і продати - це, звичайно ж, малореально. Спиртзаводи будуть продаватися в категорії малої приватизації.

Згідно з якою логікою і за якими алгоритмами формуються кластери підприємств, які передаються на продаж?

Протягом їх підготовки ДП "Укрспирт" проводить інвентаризацію цих активів, робить оцінку. Підприємства, щодо яких це зроблено, передаються на приватизацію. За одним підприємствам такі процеси йдуть довше, за іншими швидше.

Отже, ДП "Укрспирт" вирішує, які заводи і в якому порядку передавати на приватизацію?

Саме так.

І ви не впливаєте на цей процес?

Слухайте, нам передають об'єкти для приватизації, які готує держпідприємство "Укрспирт" спільно з МЕРТ. Які об'єкти нам подали – ті й ми передаємо на продаж. Я думаю, що за них розгорнеться серйозна конкурентна боротьба.

А на чому ґрунтуються ваші очікування конкуренції за спиртзаводи?

Ми прекрасно розуміємо, що спиртова галузь – досить велика, з великими обсягами виробництва. Її монополізувала держава. Під час демонополізації таких галузей завжди виникає досить активна конкуренція за активи.

Але яким чином вона в Україні може виникнути? У нас чотири великих виробника лікеро-горілчаних виробів і жодного іноземного інвестора в цій галузі. Споживання горілки щороку скорочується, як і експорт. Ринок Росії, який був одним з найбільших для збуту горілки, практично втрачено… 112.ua докладно описував проблему в матеріалі "Схоже, влада розсмакувала спирт" ще у 2017 році.

Дивіться, є харчовий спирт. Але є медичний спирт, технічний спирт, і на цю продукцію також є попит.

Ви ж розумієте, що медичний і технічний спирт - це сировина для нішевої, затребуваної часто в одному регіоні продукції…

Так ми і говоримо, що спиртзаводи – не гіганти. Це ж не об'єкти розміром з Одеський припортовий завод. Це невеликі підприємства, нішеві. Вони мають власну сировинну базу, з якої можуть виробляти спирт, який новий власник на свій розсуд буде або експортувати, або продавати в Україні.

Дивіться, я ні в чому не звинувачую ані вас, ані ФДМУ. Я добре знайома з темою і не можу погодитися з вашими твердженнями про те, що на спиртзаводи буде великий попит. Ми давно розуміємо, що навіть ті чотири великих виробники горілки, які все ще є в Україні, вони зацікавлені не викуповувати старі підприємства, звалюючи на себе до всього ж солідний тягар соціальних обов'язків, а будувати нові потужності – з нуля. Тож в найкращому випадку – вони перестрахуються і, можливо, зараз куплять по одному підприємству. Це чотири! А що робити з рештою?

Час покаже! Завдання ФДМУ - прозоро вивести підприємства на приватизацію.

Це ясно! Просто ви стверджували, що вірите в конкуренцію і що вона буде за підприємства. І я у відповідь виклала свої аргументи.

Я вірю, що конкуренція буде!

Вірю, що будуть мати попит підприємства, які виробляють біоетанол, медичний, технічний спирт. Вважаю, що знайде інтересантів спирт, який використовується у спиртових напоях. І я сподіваюся, що в цілому процес приватизації спиртової галузі стане точкою старту, яка дозволить вирости новим виробникам алкогольної продукції, зокрема продукції із вмістом алкоголю в Україні. Я думаю, що можна очікувати появи нових гравців, тому що правила стануть прозорими. А саме це призводить до появи нових гравців, посилення конкуренції. Думаю, що ви це знаєте краще, ніж будь-хто.

Вирішальними чинниками залишаться попит і ринок. І тут не можна не враховувати високий акциз, податкову політику щодо алкогольної галузі. До того ж ми знаємо, як непросто зайти у великі мережі, зайняти вигідні місця на полиці, посунувши важкоатлетів галузі новим гравцям… Не так просто почати алкогольний бізнес в Україні, будьмо чесними.

Але головне - правила будуть прозорими для всіх.

Це правила купівлі спиртзаводів будуть прозорими! А я кажу про те, що не так вже просто буде продати вироблену на них продукцію, особливо новим гравцям!

Правильно. Але буде знято дуже важливу перешкоду – необхідність працювати з державною монополією на сировину. Кожен зможе активно працювати. Навіть якщо з'явиться невеликий (регіональний) виробник, який здешевить продукцію, зокрема завдяки побічним продуктам, завдяки наявності власної сировинної бази, він тут же отримає конкурентні переваги перед великими гравцями, які звикли працювати так, як зараз працюють з державою.

Чи є у ваших планах проведення road-show, щоб, можливо, залучити до спиртових активів іноземних інвесторів?

Звичайно! Щойно ми офіційно внесемо підприємства до списку приватизації, почнеться процес їх підготовки до безпосереднього продажу. В її рамках ми будемо проводити масштабні заходи, зокрема й road-show, PR-активності спільно з МЕРТ, щоб привернути інтерес якомога ширшого кола іноземних інвесторів до цих активів.

А не запізнилися в цілому з процесом? Я так розумію, він повинен був з 1 липня стартувати.

Ну, ми чекаємо програму уряду. За місяць вже будемо повідомляти перші аукціони.

Тобто з 1 серпня, правильно?

Ні, за місяць після затвердження програми уряду. За місяць-півтора.

А є завдання вже якісь ключові, скільки спиртзаводів повинно бути продано до кінця року, яка сума від їх продажу потрібно залучити до бюджету?

Це все буде визначати програма реформування і розвитку спиртової галузі, яку має затвердити Кабмін. Наше завдання (ФДМУ) - провести прозору приватизацію, надавши інвесторам на сайті та у віртуальних кімнатах даних всю необхідну інформацію та документи. І дуже добре, що є PROZORRO як інструмент для проведення прозорих аукціонів. Ми навіть не будемо бачити, хто в них братиме участь. Ми будемо бачити учасників, так само, як їх будете бачити ви або той, хто пройде за посиланням.

Перейдімо тоді до не менш болючого активу "Центренерго" - після битв, що тривали більше ніж півроку, ФДМУ все ж таки вдалося змінити керівника. На підприємство зайшов в. о. гендиректора компанії Олександр Корчинський. Володимир Потапенко, якого Ігор Коломойський в інтерв'ю "Цензор.нет" називав "зрозумілою людиною", був змушений залишити місце…

Справді "Центренерго" - актив дуже складний. Безпосередньо наразі на "Центренерго" за 2019 рік збитки становлять майже 2 млрд грн, якщо бути точним - 1,98 млрд грн. Дійсно, було змінено керівництво. Одним із завдань нового керівника наразі є повне погашення заборгованості і стабілізація компанії, виведення її у прибуткову площину. Основна причина, з якої "Центренерго" передано до ФДМУ, – це підготовка до приватизації. Але, звичайно, приватизувати компанію з такими збитками буде непросто. З іншого боку, не хотілося б, щоб хороший актив продали з дисконтом.

Складно було змінити керівника?

Гадаю, ви самі прекрасно бачили.

У квітні президент Володимир Зеленський запевнив, що держкомпанію буде передано на приватизацію. Дмитро Сенниченко на брифінгу 19 червня заявив, що приватизація планується на другий квартал 2021 року. Повідомлялося про підписання наказу про створення конкурсної комісії для визначення радника з питань приватизації "Центренерго". Який таймінг реалістичний зараз?

Я думаю, що голова (Дмитро Сенниченко) сказав абсолютно правильно. За етапами підготовки ми бачимо, що виходимо з приватизацією "Центренерго" на 2021 рік, і це абсолютно реальні терміни.

Новини за темою

Радника досі не визначено?

Процес триває.

А комісію з вибору радника хоча б уже сформовано?

Процес триває. Річ у тому, що у нас є закон у зв'язку з Covid-19, який неоднозначно трактується, що створює перешкоди, зокрема і для цього процесу. Ми сподіваємося, що найближчим часом до цього закону внесуть зміни.

Періодично обговорюють ідею про приєднання до "Центренерго" держшахт і продаж компанії як вертикально інтегрованої. Одні експерти, з якими ми це обговорювали, у захваті від ідеї, інші кажуть, що це не найкраща думка, враховуючи, що самі держшахти мають серйозні збитки. До того ж собівартість виробництва на них досить висока, що підтверджується тим фактом, що власник приватних шахт ДТЕК зміг запропонувати "Центренерго" купувати в них вугілля на 20% нижче, ніж ціна, що вони зараз платять державним вугільним підприємствам, і майже на 10% нижче, ніж вони платять за газ. З урахуванням цього, як вважаєте, чи є сенс приєднувати шахти до "Центренерго"?

Я думаю, що це питання комплексне і складне. Шахти - це не тільки економічна складова та висока собівартість видобутого вугілля. Це і велика соціальна складова. Також не варто забувати, що на "Центренерго" працює 6740 співробітників, і разом з родинами це 17 тисяч осіб, які залежать від цього підприємства. Тому навколо цього питання (приєднання шахт) точаться досить глибокі дискусії, ведеться робота над цим питанням, зокрема можливість такого варіанту.

Тобто модель не відкинуто, вона вивчається?

Так, вона вивчається. Прораховуються різні варіанти, бо, як я і говорив, має місце не тільки економіка, але й великою мірою соціальна складова.

Ви кажете, що перед новим директором стоїть завдання вивести підприємство на прибуток, вже є розуміння, що для цього потрібно зробити, або він сам повинен дати пропозиції?

Як я розумію, зараз саме вживають заходи щодо напрацювання різних варіантів. Його ж тільки призначили. (В інтерв'ю "Інтерфакс-Україна" Олександр Корчинський повідомив, що "Центренерго" планує залучити 1,3 млрд грн кредитних коштів у державних банків для закупівлі палива, - ред.).

До речі, вони продовжують працювати на газі?

Зараз змішана система роботи – використовується і газ, і вугілля. Газ компанія купує у "Нафтогазу".

Які складнощі у приватизації "Центренерго" ви б виділили?

По-перше, дійсно потрібно навести лад із фінансами в компанії. По-друге, вибрати професійного незаангажованого радника, який підготує цей проект до приватизації. Якщо ці два етапи виконають, за наявності політичної волі, а вона є, питання приватизації зрушиться з місця.

Раніше до "Центренерго" начебто американці проявляли інтерес. (У листопаді 2018 року одна з ТЕС "Центренерго" - Трипільська - навіть внесли до програми візиту в Україну міністра енергетики США Ріка Перрі: він особисто відвідав її 10 листопада 2018 року. Журналістам на станції він говорив про зацікавленість США у співпраці з Україною в енергетичній сфері і розмито натякнув на зацікавленість американських компаній у приході в сектор у країні. Всі ці зображення подібності приватизаційного процесу слугували колишній владі гарною ширмою: до кінця терміну перебування Порошенка на посаді президента "Центренерго" залишалася у сфері впливу його найближчого соратника Ігоря Кононенка, - ред.). 

З відкритих джерел

Справді, ми знаємо, що одна спроба приватизації "Центренерго" вже робилася. Радником обрали Ernst&Young, але стартову ціну затвердили досить високу, наскільки я знаю. З цією приватизацією були проблеми. Радник досі судиться з ФДМУ. Ми намагатимемося врахувати всі помилки, які було допущено. Намагатимемося зробити все можливе, щоб не було ситуації, коли буде оголошено конкурс і не знайдеться охочих взяти в ньому участь. Все це буде враховано, і, я сподіваюся, у 2021 році ми приватизуємо цей об'єкт.

Проблем з боку міноритарних акціонерів "Центренерго", серед яких є і славнозвісний нам олігарх Ігор Валерійович Коломойський, не очікуєте?

Тут немає проблем. Тому що виставляється на приватизацію державний контрольний пакет акцій. І я не бачу проблем.

Чи зрозуміло вже, коли на продаж буде виставлено державні пакети акцій в обленерго? До речі, не можу не запитати, чи стежите ви за ситуацією на "Донбасенерго", в якому ФДМУ належить 25% + 1 акція?

Я не відстежував для себе це питання. Не встигаю. Але знову ж таки цей пакет не стоїть з-поміж перших, які можуть виставити на приватизацію. Нам необхідно внести серйозні законодавчі зміни, тому що нині ситуація така, що він повинен продаватися за номінальною вартістю. Зміни до закону дозволять нам виставити цей пакет на приватизацію за оцінною вартістю.

А пакети інших обленерго коли підуть? Закон, що блокує велику приватизацію через Covid-19, тут також перешкода?

З пакетами обленерго ситуація така: у ФДМУ є пакети шести обленерго. І щодо них питання Covid-19 не настільки критичний, як питання нашої синхронізації з НКРЕКП щодо запровадження RАB-тарифу. Тому що тільки за цієї умови ми розуміємо, можуть бути конкурентні ринкові торги. Без RAB історія показує, що коло інвесторів, зацікавлених входити в обленерго, буде досить обмеженим. А наше завдання - все ж таки провести конкурентну, прозору приватизацію, що без RAB буде маловірогідно. Ми хочемо синхронізуватися, щоб приватизацію було синхронізовано із запровадженням RAB, і тоді це дійсно буде велика, гарна перемога для всієї України.

Розглядаються різні підходи до ставок дохідності на стару і нову бази активів, який підхід більше підходить обленерго, в яких ФДМУ має акції?

Це питання потрібно вивчати. У нас є різні обленерго, в різному стані. Але ми хочемо, щоб приватизація пакетів обленерго - і це ключовий момент - проходила тоді, коли буде чітко визначено RAB-тарифи. Тому що інвестори мають особливість: коли вони мають зону невизначеності, вони її закладають в ціну, і це завжди дисконт. Потрібна визначеність з RAB, і тоді буде чітко сформовано ціну за кожен пакет цих обленерго абсолютно ринкову. Найгірше, що ми можемо зробити, - оголосити аукціон, поки є зона невизначеності, оскільки це призведе до дисконтування цін активів.

Як в цілому ситуація з Covid-19 і карантин впливають на приватизаційні процеси?

Впливає дуже цікаво. Якщо говорити про велику приватизацію – Верховна Рада ухвалила закон, яким заборонила приватизацію великих об'єктів на період карантину. За малої приватизації в принципі ми можемо продавати будь-які об'єкти. Якщо говорити про малу приватизацію, а це об'єкти, балансова вартість яких за стандартами українського бухгалтерського обліку не перевищує 250 млн грн. У цієї категорії часто трапляються невеликі магазини, лазні, контори, клуби, невеликі бази відпочинку. Але є і великі активи, які формально все одно належать до об'єктів малої приватизації – наприклад, готель "Дніпро".

З малої приватизації ухвалили дуже розумне рішення. У період, коли почався максимальний карантин (зупинили транспорт), всі пішли на дистанційну роботу, ми розуміли, що шукати інвесторів на складні активи в таких умовах буде непросто. Тому на цей період (максимальних обмежень) ми зупинили приватизацію державних підприємств, але максимально кинули всі сили на дрібні, прості об'єкти нерухомості – магазинчики, бази відпочинку. І це було виправдано. Завжди в кризу у людей виникає прагнення зберегти свої вкладення. І це прагнення інвестувати в те, що їм зрозуміло, спостерігалося і під час кризи 2008-2009 років, і під час кризи у 2014 році. І це повторилося і в Covid-19. І ми побачили буквально величезний попит на такі об'єкти, причому ціни за деякими з них виростали вище ринкових, що нас самих дивувало. За один об'єкт торгувалися 10-15 учасників. Продаж йшов дуже активно. Але після зняття суворих карантинних обмежень попит дещо знизився. Люди заспокоїлися: зрозуміли, що банківська система встояла.

У цей момент ми відпустили великі об'єкти малої приватизації. Транспорт почав курсувати, і ми зрозуміли, що для інвесторів вже не є проблемою відвідування тих чи інших об'єктів. Перший аукціон на такий об'єкт – це готель "Дніпро". Далі піде готель "Слов'янський". Буде досить великий список підприємств. Зокрема і з урахуванням підприємств "Укрспирт". Ми бачимо, що все – ринок ожив, всі працюють. Маховик економіки почав свій хід, і можна очікувати великого попиту на державні підприємства, особливо з урахуванням того, що щодо них доступна вся інформація (на сайті privatization.gov.ua). Ми зараз просимо уряд збільшити план надходжень від приватизації 2,5 млрд грн: розуміємо, що ми їх зробимо.

Якщо ви говорите, що спостерігається таке пожвавлення, що має стати підставою для скасування заборони на велику приватизацію?

Ми просимо Верховну Раду скасувати запроваджену заборону. Ми зверталися до депутатів з таким проханням. У нас є ще одна проблема крім цього, і вона зачіпає не тільки велику, але й малу приватизацію – нас повністю позбавили фінансування на підготовку об'єктів. Рішення ухвалили під час затвердження секвестру бюджету (в березні). У нас забрали всі кошти на радників, з великої кількості об'єктів малої приватизації передбачено витрати на оцінювачів. Здебільшого це невелика сума – близько 50 млн грн, які реально не дозволяють нам зробити величезний стрибок для збільшення надходжень до бюджету.

Яка саме робота зупинилася за відсутності цієї, по суті, копійчаної суми?

Ми не платимо радникам. Ми не можемо їм платити. Це з великої приватизації. Що стосується малої приватизації, у нас немає коштів на підготовку технічних паспортів, і не можемо робити оцінок об'єктів. (Співрозмовник уточнив, що стосовно спиртзаводів така робота проводиться за кошти "Укрспирту", - ред.), а от з інших об'єктів є проблема – особливо з об'єктів окремого майна.

І що з цим робити?

Ми звернулися до Міністерства фінансів, і здається, ми знайшли спільну мову щодо того, щоб нам виділили кошти.

Які підприємства усунув із процесу "коронавірусний" закон?

Це великі підприємства, для яких вже обрали радників. Об'єднана гірничо-хімічна компанія, яка вже майже готова до приватизації, "Елетротяжмаш", ОПЗ, "Президент-готель" і шахта "Краснолиманська".

ОПЗ теж у списку фіналістів до приватизації? Досить несподівано!

Так, з підприємством активно працює радник.

А як же борг Фірташу?

Дивіться, цей об'єкт дуже складний. І справді має великі борги. Але щодо нього одним з основних завдань радника є знаходження оптимальної формули, яка дозволить успішно приватизувати це підприємство. Зокрема, радник повинен запропонувати рішення щодо боргів. З підприємством працює американська компанія Pericles Global Advisory - це невелика компанія, яка спеціалізується на роботі з "проблемними" активами. У зв'язку з нашою ситуацією ми і їм (радника з продажу ОПЗ) оплатити не можемо. Тому там робота призупинилася.

ФДМУ

Яку роботу веде ФДМУ в контексті підготовки до ринку землі?

Фонд веде роботу в цьому напрямку, до того ж досить велику. Нам передали зараз на приватизацію досить велику кількість аграрних підприємств. Це понад 100 державних підприємств. Але в них усіх є загальна проблематика. Серед них є підприємства з досить великими земельними банками 30-40 тис. га, але земля належить їм на підставі права постійного користування державного підприємства. На жаль, за чинним законодавством, держпідприємство, що має с/г землі на праві постійного користування, не може продати землю. Під час приватизації ми продаємо не землю, а виключно майно підприємства. Ви уявляєте, чим володіють такі підприємства? Це, як правило, зерносховище, елеватор, контора, якась не нова сільгосптехніка, і далеко не John Deere.

Новини за темою

І кому все це добро потрібно?

Все правильно. І це зараз головна проблема приватизації державних сільськогосподарських підприємств. Зараз у комітеті Миколи Сольського напрацьовується закон щодо забезпечення прав працівників державних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій на отримання земельної ділянки/паю № 3012-2 від 29.05.2020, яким буде чітко встановлено, що під час приватизації державних підприємств, які мають землю у постійному користуванні, земля ділиться на три блоки. Один з них розпайовується між працівниками. З другого нарізаються наділи учасникам АТО. Третій блок – це земля, на яку оформляється оренда, і її права можна придбати разом з майном підприємства. Якщо цей законопроект буде ухвалено, інвестори під час купівлі державних сільгосппідприємств зможуть отримати не тільки майно, а й право на оренду землі. Без цього – ми продаємо майно, земля повертається державі. І навіть незрозуміло, хто стає власником землі в цьому випадку, на чий баланс її мають передати? Законодавчо це не врегульовано.

Варто зазначити, що у випадку з державними аграрними підприємствами соціальні питання стоять дуже гостро. Якщо землі колгоспів розпаювали, то в радгоспах землю працівникам не дали. І зараз люди кажуть: чим ми гірші? У сусідньому селі рідні працювали в колгоспі - отримали землю, а ми в радгоспі - ні. Чим ми гірші? Приклад - Пуща-Водиця, яка має землю і в межах Києва. І там співробітникам не дали жодного шматочка землі. Уявляєте, що там відбувається?

Щойно закон усуне ці питання, можна починати приватизаційні процеси.

У колишніх працівників радгоспів, які претендують на землю, яка зараз є в складі державних аграрних підприємств, є з чим звертатися в суди?

У них є обґрунтування, виходячи з норм Земельного кодексу. І наскільки я знаю, низка таких судових процесів вже триває.

ФДМУ багато років домагався змін до законів, що регулюють приватизаційні процеси. Попередники у Фонді неодноразово саме відсутністю правильних законів пояснювали відсутність приватизаційної активності. Що тепер – все ухвалили? Більше нічого не потрібно змінювати?

Треба! Ми напрацювали комплексний закон про зміни до закону про приватизацію державного і комунального майна, який вже представили Раді реформ. Він змінює понад 20 різних законів, зокрема фундаментально змінює закон про приватизацію, який повинен істотно спростити процес підготовки. Цей закон повинен дати нам набагато більше важелів для виведення підприємств на приватизацію. Зокрема, зараз у нас є проблема, наприклад, коли на об'єктах є заборона судів на приватизацію або арешт і ми не можемо приватизувати (як тут не згадати спиртзаводи концерну, - редю). Хоча ми розуміємо, що приватний власник може набагато швидше ці заборони зняти, відбитися в судах і відстояти свою позицію. Законом передбачено, що ми можемо передавати на приватизацію такі об'єкти.

Розмовляла Олена Голубєва

Джерело: 112.ua

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>