Юрій Бойко: Питання миру - це національна ідея в Україні

Юрій Бойко: Питання миру - це національна ідея в Україні
Фото з відкритих джерел

Юрій Бойко

Співголова "Опозиційної платформи - За життя", народний депутат

Лисенко ("Інтер"): Глядачі трьох телеканалів: Інтер, NewsONE та "112 Україна" мають змогу почути відповіді на актуальні питання сьогодення співголови партії "Опозиційна платформа – За життя" Юрія Бойка.

Пане Юрію, вітаю. Хочемо розпочати розмову із загальнополітичних питань. Сьогодні ми бачимо, що суспільство дещо розколоте з різних питань. Це і релігійні, і мовні. На вашу думку, як вийти на позиції примирення та об’єднання?

Бойко: Насамперед треба прибрати з порядку денного всі питання, які дійсно роз’єднують суспільство: на кшталт мовного закону, закону про освіту, питання церкви. І тільки-но вони прибираються, тільки-но об’єднувальні закони з’являються, а головний об’єднувальний сьогодні мотив – це мотив до миру, то суспільство одразу ж починає об’єднуватися, і всі ці речі, які розділяють країну, завершуються. Тому головне, щоб виносилися питання ті, які об’єднують людей. Мир: питання миру – це національна ідея. Питання зменшення драконівських тарифів, питання боротьби з корупцією, тобто все те, що люди ставлять на перше місце, коли їх питають, що потрібно зробити в державі.

Бекетова ("112 Україна): За даними опитування КМІС,  ви посідаєте перше місце серед потенційних прем’єр-міністрів. Чи готові ви обійняти цю посаду, за яких умов і як здолати ту ситуацію, яка нині склалася?

- Почнемо з останнього. Ситуація, яка склалася, накопичувалася не один рік. Всі п’ять років, крок за кроком влада, яка відходить, вела суспільство до тотальної бідності. Войовнича риторика, зовнішнє керування країною, всі ці складові призвели до того, що  люди просто чекають, коли будуть конкретні кроки для того, щоби вирішити їхні питання. Перша проблема – питання миру. Звісно, це потрібен компроміс, бо питання миру і завершення конфлікту дуже складне. Але треба чесно сказати людям, що крок за кроком, політичними речами буде завершено війну. Це відповідний компроміс. Це декілька речей, які треба буде вирішити і чесно сказати про це суспільству. Друге питання – питання тарифів, які привели людей до бідності. І в цьому сенсі в нас є механізм, тому що ми провели вже два раунди переговорів у РФ, як перейти на прямі контракти і суттєво зменшити ціну на газ, від чого, власне кажучи, тарифи й залежать. Гранична ціна газу, яка буде після підписання прямих контрактів, – 3800 гривень, а не 8000, як сьогодні. І це вже буде крок для того, щоб допомогти людям. Я вважаю, що це буде головний крок для того, щоб подолати бідність, – це зменшення тарифів. І далі конкретні речі, конкретні кроки, які потрібно буде зробити. Переважно це стосується реального сектору економіки, щоб припинити падіння країни і відновити довіру людей до держави.

 Кирик (NewsONE): Найближчим часом зшити країну знову: наскільки це можливо і чи маєте ви план, як цього досягти?

- Якщо вирішувати питання, які об’єднують людей (а я вже казав, що національна ідея – це мир), якщо відновити соціальну справедливість, якщо припинити ці тарифи, грабіжницькі, якщо відновлювати робочі місця і допомагати реальному сектору, підприємствам, то це можливо і можна зробити. Не так швидко, звісно, ніхто не каже, що то буде мир за два тижні, як казав попередній президент, але насправді це можна зробити.

Лисенко: Ці обмеження, ці заборони, які нині у нас створено, чи можливо з ними боротися зараз?

- Ну, насамперед у нас, звісно, повинна бути свобода слова, тому що коли нападають на телеканали через те, що вони говорять правду, то це, звісно, найгірше, що може бути. Тому що я не знаю прикладів у світі країн, які стали самодостатніми і в яких панує демократія, і де немає свободи слова. Ми можемо ображатися іноді на журналістів і на те, що вони говорять, але все одно свобода слова – це на порядок краще, ніж цензура, яку намагалася запровадити влада, що йде, стосовно деяких телеканалів або засобів масової інформації.

Бекетова: Одним із принципів демократії є референдум. Чи підтримує ваша політична сила цю ідею?

- Безумовно, ми підтримуємо все, що стосується і дає можливість почути думку людей. І хоча немає закону про референдум, у нас у країні він не має прямої дії (в більшості країн Європи така сама ситуація), але менше з тим, коли відбувається референдум і люди висловлюють свою думку на ньому, то держава повинна до цього дослухатися. Безумовно, як форма демократії, як форма того, щоб чули людей, референдум потрібен. Ба більше, ми підтримаємо, якщо буде внесений закон про те, що референдум матиме пряму дію. Хоча ми маємо свою позицію з цього приводу. Якщо він відповідатиме принципам демократії і не буде суперечити Конституції України, то ми такий закон підтримаємо.

Кирик: Питання підвищення соціального захисту населення: наскільки сьогодні це може стати об’єднувальним фактором як на заході, так і на сході?

- Це однозначно вже стало об'єднувальним фактором, тому що і на заході, і на півдні, і на півночі, і на сході всіх людей просто затероризували соціальні негаразди. І тотальна бідність в усіх частинах країни. Не можна навіть виділити більш благополучний регіон (хіба що за винятком Києва). І ось ці питання: боротьба з бідністю, контроль цін, підтримка робочих місць у нас у країні, питання підтримки інвалідів, чорнобильців, усіх тих, хто вимагає підтримки держави, - вони однакові скрізь. Скрізь люди ставлять це питання. Особливо пенсіонери, яких реально образила так звана пенсійна реформа і які через неї почали просто голодувати.

Лисенко: Які шляхи для подолання цієї бідності? Перші ваші, як би ви окреслили для себе?

- Якщо брати конкретні кроки, то, в першу чергу, це зниження комунальних тарифів. Тільки-но це станеться, люди відчують одразу полегшення. Ми пройшли цей шлях, мабуть, не випадково двічі проводили переговори в Москві з Віктором Медведчуком, для того щоб знайти, можливо це зробити чи ні. Нині ми бачимо, що це можливо. Зниження тарифів удвічі – це не популізм. Це прямі контракти з РФ, прибрати цю ідіотську схему, коли роблять віртуальний реверс – на 100 доларів дорожчий за той самий російський газ завозять з Європи, з документами, ставлять там своїх посередників і потім людям продають газ на 100 доларів дорожче і розповідають, що злізли з російської газової голки. І це абсолютний злочин перед власним народом, тому що це не тільки комунальні тарифи, це хліб, цукор, усе, де є газ. Перше – це зниження комунальних тарифів, друге – це жорсткий контроль з боку держави за цінами на товари першої необхідності. Коли в жовтні 2016 року уряд від цього відмовився, це була дика дурість, тому що одразу злетіли вгору ціни на товари першої необхідності. Це спрацювало, як спусковий механізм, для всіх цін. Цього року в нас тільки ціна на хліб зросла на 20%. А пенсії у нас так не зросли. І зарплати теж. Тому це теж другий крок, який треба буде робити і який ми одразу ж зробимо. А третє – це реальний сектор економіки, підтримка підприємств. Лобіювання їх на зовнішньому ринку, кредитування, доступними кредитами. Не допускати втручання правоохоронних органів, підтримувати їх дешевими енергоносіями, тому що від цього залежить собівартість їхньої продукції, а відповідно, чи можуть вони конкурувати на світових ринках. І не бігати за кредитами, а зайнятися своєю економікою. Ось це конкретні кроки, які будуть зроблені.

Бекетова: Пане Бойко, ви кажете, що зниження комунальних тарифів - це нині головне. Сьогодні заборгованість за послуги ЖКГ становить 60 млрд грн. Що необхідно зробити, щоби ці борги не зростали, і що робити тим людям, які вже накопичили ті борги?

- Людям, які накопичили борги, треба їх списувати. Тому що левова частина заборгованості - це просто люди не в змозі сплачувати. З цієї заборгованості, 60 млрд, 50%, 30 млрд – це заборгованість за газ, яку люди просто не можуть сплачувати. Все інше – електрична енергія, вода, інше. Треба списати тим, хто не може сплачувати, а далі ухвалювати рішення зі зменшення тарифів, для того щоб не було такої заборгованості. Тому що її такої не було ніколи. Кардинальний крок – це зменшення вартості газу, вартості енергоносіїв і відповідним чином зменшення комунальних тарифів. І це ми зробимо першим кроком, коли буде в нас більшість. Практично ми вже підготували рішення цієї проблеми, коли два раунди переговорів провели в РФ.

Кирик: Минулого тижня "Укртрансгаз" заявив про те, що з 24 червня робота української ГТС під загрозою. А все через борги перед постачальником, а це борг понад 4 млрд грн. Наскільки високим є ризик того, що українці можуть залишитися без газу, і на вашу думку, як вирішувати цю проблему?

- Ну, з таким керівництвом уряду і "Нафтогазу" все що завгодно може бути. Це суто технічна проблема, тому що "Нафтогаз України", який є власником транзитного контракту, який отримує кошти від транзиту, повинен надавати достатньо коштів, щоб технологічний газ було закуплено "Укртрансгазом". Це суто проблема паралічу влади, бардака у владі, і вона вирішується на місцевому рівні. Я тут багато проблем не бачу. Набагато складніша проблема, яка стосується нового транзитного контракту, який завершується наприкінці року. Отут ми також проводили переговори. Вже критично мало часу для того, щоб зробити новий контракт на транзит, тому що якщо буде запущено "Північний потік - 2" і "Турецький потік", то тоді в нас практично і арифметично не залишається газу в ГТС. І це реальна проблема, тому що тоді може бути так, що вона перетвориться просто на купу брухту, і замість того, щоб давати гроші в бюджет, 3 млрд, як сьогодні, буде потребувати дотування. І там 50 тис. робочих місць сьогодні. Тобто це реальна проблема, яку потрібно вирішувати. І ми також проводили переговори і бачимо, яким чином вона може бути вирішена.

Від чого залежить, що РФ може підписати новий контракт?

- Є розуміння того, що повинно бути відновлено партнерство, в тому числі в газовій галузі. Є розуміння, що мають бути відкриті російські ринки для наших товарів, тому що ми сьогодні продаємо до Росії товарів на 4,5 млрд дол., а закуповуємо в Росії на 7,5 млрд. Тобто в нас від’ємне торгівельне сальдо. Ми 3,5 млрд. дол. зі своєї економіки віддаємо в РФ, при тому що залишки керівної більшості кричать, що Росія – агресор тощо. І я просто запитую: ну, якщо ви так ставите запитання, то, як мінімум, зробіть умови, щоб ми більше отримували грошей, ніж давали в Росію. Це корисно буде для нашої економіки, це дасть можливість її підтримати. Тому це розуміння, що потрібно відновлювати партнерство. Я вважаю, що це дуже добре, тому що партнерство - це і газ, і транзит, і російський ринок для наших товарів.

На вашу думку, який ринок електроенергії Україні потрібен? Коли буде Україна технічно готова до запровадження ринку електроенергії? Якщо це станеться, чи буде можливість у населення і в підприємств обирати собі постачальників? І найголовніше, чому Україна не пішла шляхом цієї самої Франції, де дешеву електроенергію з АС, за собівартістю, продають населенню, а ми фактично електроенергію з АС експлуатуємо?

- Дійсно, ми не готові до ринку електроенергії, тому що є монополіст у теплових станціях, і реально, сьогодні якщо його ввести, це буде збільшення вартості електроенергії, і люди вже просто цього не витримують. У нас є модель, яка дозволить дійсно зменшити вартість електроенергії. Вона, в тому числі, пов'язана зі здешевленням вугілля і газу. Я абсолютно чітко бачу, як сьогодні знизити вартість електроенергії, а не навпаки, підвищувати її, як пропонують творці так званого ринку. Це дуже комплексне питання, яке треба розглядати на рівні всіх фахівців, які і в атомній енергетиці працюють, і в тепловій. Але ми це робили, і у нас не було такого неподобства, коли за відносно дешевої атомної енергії у нас населення отримує її практично за цінами європейськими, при тому що у нас 58% енергії добувається з атома – вона значно дешевша. Це неподобство, це параліч влади, називай як завгодно, але те, що це доведеться змінювати, – це однозначно.

Лисенко: Медична реформа. Ви довгий час були критиком нових правил. Чи зараз ви залишаєтеся її противником? І які зміни в медичній галузі, на вашу думку, потрібні?

- Перш за все, я вважаю, що в нас ніякої медичної реформи не сталося. Була така ситуація, коли створили корупційну агенцію, в Києві, куди завели весь бюджет МОЗ. Почали його розподіляти в ручному режимі, відсторонили від цього процесу депутатів обласних, місцевих рад - тобто пряме порушення принципу децентралізації. І створили собі таку корупційну кормушку. І в будь-яку аудиторію приїжджаєш (от три дні тому я був в селищі Щастя Луганської області), підходить жінка-пенсіонерка і каже: "У мене пенсія 2000 гривень, а от квитанція на лікування - 12500. Що  робити? Де брати гроші?" І таке питання задають всюди. І що це за реформа?  Звісно, нам потрібна, в класичному вигляді, страхова медицина, не треба нічого вигадувати. Коли за людину-пенсіонера сплачує держава, за робітника - роботодавець, маючи пільги по податках. Так, як роблять всі цивілізовані країни. І далі, дійсно, треба збільшити зарплатню лікарям. За п’ять років виїхало близько 70000 лікарів. Останні виїжджали минулого року, тому що не мали достойної зарплати. Тому реформа буде змінена, і всі ці люди, які її протягували, вони будуть замінені на своїх постах, тому що вони накоїли багато біди для людей.

Бекетова: Пане Юрію, останні роки спостерігалося зменшення виплат та пільг. Що необхідно зробити, щоб вирішити це?

- По-перше, дійсно, сталася дика ситуація, коли в грудні 14-го року одним махом парламент, тоді це була ще велика коаліція, позбавив пільг всіх: і чорнобильців, і ветеранів, і інвалідів. Ось вони порахували, що так буде легше для бюджету. При цьому через кілька днів приймається бюджет - виплати збільшуються всім силовикам. Тобто за рахунок пенсіонерів, за рахунок постраждалих, чорнобильців, за рахунок багатодітних сімей вирішили проблеми силовиків. Природно, ми за це не голосували. Але ті, хто голосував, п'ять років, щороку за рахунок пенсіонерів та малозабезпечених збільшували виплати силовикам. І будували поліцейську державу з бідним населенням. У липні минулого року Конституційний суд на нашу вимогу прийняв рішення про те, що пільги чорнобильцям повинні бути відновлені. Причому ми відразу внесли проект закону про зміну до бюджету для того, щоб встигнути до кінця року їх виплатити. Уряд не виконав це, і члени уряду, які допустили невиконання рішення Конституційного суду, будуть покарані: вони будуть відповідати в кримінальному плані. Тому що я вже направив звернення до генпрокурора. Я думаю, що ця прокуратура - ні, але наступна буде змушена відповідати, і вони будуть притягнуті до відповідальності, тому що є рішення Конституційного суду, і вони зобов'язані були відновити ці пільги. Це стосується десятків тисяч людей, і знову таки, куди тільки не приїжджаєш, люди ставлять ці питання. Причому доходить до цинізму, коли на лікування всіх потерпілих від чорнобильської аварії в бюджеті заклали аж 4,5 млн гривень. А їх десятки тисяч. При цінах на путівки це вистачить, може, 0,2% від того, хто дійсно потребує лікування. Тому ось такі речі вимагають просто кардинальної зміни, і це буде зроблено.

Кирик: Юрію Анатолійовичу, ви багато працювали на підприємствах реального сектору економіки. Що сьогодні потрібно робити для того, щоби підняти ці підприємства? Наскільки це, в подальшому, сприятиме підвищенню добробуту українців і, найголовніше, як це зможе вирішити проблему відтоку кваліфікованих кадрів з України?

- Це, мабуть, одне з найголовніших завдань, тому що біганина за кредитами по світу і прохання дати ще кредит, щоб протриматися місяць-два, це, насправді, просто відтягування деіндустріалізації, яка йде. Насправді у нас в країні необхідно терміново приймати і державну програму з підтримки окремих секторів економіки, і пільгове кредитування, і звільнення від податків тих підприємств, які цього потребують. Аж до навчання кадрів, тому що дуже багато хто виїхав. Це буде цілий ряд програм, і тоді ми зможемо відновити той промисловий потенціал, який є у нас. Який, на щастя, ще залишився, тому що дуже хороша була база. І може бути такого роду драйвером для всієї економіки. Тому що сьогодні 6-7 галузей, якщо їх підтримати, вони можуть потягнути за собою, збільшити весь економічний потенціал нашої країни. Це суднобудування, космічна галузь, машинобудування, автомобілебудування, природно, сільське господарство. Галузі, в яких одне місце ти створиш, а 10-12 місць створюється у суміжників. Причому ми тут велосипед ніякий не вигадуємо. Так йшли всі країни, які відроджували у себе промисловість і дали можливість розвиватися країнам.

Лисенко: Парламентські вибори зараз активно йдуть по країні - ми бачимо настрої суспільства. Люди хочуть змін. На вашу думку, чи здатна ця парламентська кампанія виправдати ці надії, ці очікування, які сьогодні є у людей?

- У людей, дійсно, дуже великі очікування від парламентських виборів, тому що той політичний ляпас, який дали минулій влади громадяни України... Ось результати президентських виборів це ж не просто оцінка діяльності тільки президента Порошенка. Це оцінка діяльності парламенту, який жив окремим від країни життям, ухвалював якісь політичні закони, не звертав уваги на потреби людей. Це оцінка дій уряду, який хвалив сам себе, ні разу не відзвітував у парламенті, за три роки свого існування, і залишив економічну розруху. Тобто ось люди дали оцінку тій владі, і ми за те, щоб був якомога швидше переобраний парламент, тому що кожен день перебування ось цього складу створює тільки проблеми для країни. А тепер люди чекають конкретних рішень, і якийсь час ще будуть радіти яскравим виступам з певними елементами шоу, але насправді люди чекають, що будуть вирішені всі питання, які вони ставлять. В першу чергу – це мир, це соціальна підтримка, це те, що складає, власне кажучи, світоположення. Це - безпека, демократія, економічний розвиток. І на ці питання люди чекають конкретні відповіді. І конкретну допомогу в їх вирішенні. І тоді вже буде дана оцінка.

Кирик: Триває зараз парламентська кампанія. Ми, зі свого боку, спостерігаємо зараз за цими об’єднавчими, роз’єднавчими процесами, і так само за пропозиціями, які лунають від тих чи інших політиків. Олександр Вілкул висунув нещодавно до "Опозиційної платформи - За життя" пропозицію узгоджувати кандидатів на місцях для того, щоб дві політичні сили між собою не конкурували. Як ви ставитеся до такої ідеї?

- Ми, насправді, були з самого початку за об'єднання. І той розкол, який був внесений бізнес-частиною "Опозиційного блоку", призвів до того, що єдиний кандидат від південного сходу не потрапив до другого туру. Хоча навіть арифметично скласти мої показники і показники Вілкула, майже 12% у мене і понад 4% у нього, то я б потрапив до другого туру. І тоді це була б зовсім інша ситуація. Але вийшло те, що вийшло. Бізнес-крило "Опозиційного блоку" домовилося з колишнім президентом, і проводили цю політику розколу. А сьогодні ми за будь-яке об'єднання. Єдине, ми категорично проти участі бізнесу в ідеологічних процесах. Тому що якщо тільки з'являється бізнес - вже ідеології не буде. А ми зрозуміли і знаємо, що наші люди підтримують нас, тому що ми ідеологію відстоюємо. Ідеологію захисту російської мови, ідеологію відновлення відносин з РФ, зупинки війни, ідеологію відновлення промисловості вітчизняної, а не зовнішнього управління країною. Якщо ці речі поділяються тими, хто може бути нашими партнерами, то ми за. Але ми категорично не сприймаємо, коли бізнес втручається в політику. Ми вже побачили, до чого це призводить. Це призвело до того, що країна дуже серйозно втратила за останні п'ять років.

Бекетова: За даними опитування КМІС, п’ять політичних партій проходять до ВР. Все ж таки, чи готова партія "Опозиційна платформа - За життя" увійти в коаліцію з президентською партією "Слуга  народу"? Якщо так, то за яких умов?

- Ми взагалі не ставимо питання про коаліцію зараз. Якщо є політична сила в парламенті, яка бачить врегулювання конфлікту на сході політичним шляхом, з складовими, пов'язаними з особливим статусом Донбасу, з законом про амністію, з речами, які є принциповими і прописані в мінських угодах, то ми - партнери. Якщо ця сила буде знижувати тарифи, намагатися навести порядок в економіці, підтримати підприємства, то ми теж партнери. І для нас не є пріоритетом пошук якихось там посад, ми вже п'ять років прожили в опозиції. Ми боролися з тим режимом, який йде, бачачи, що він приніс біду країні. І насправді нам головне, щоб були дотримані принципи, які дорогі тим людям, які нас відправили в парламент. Тому для нас це головне.

Лисенко: Дякуємо, что знашли час для відповідей.

Дякую вам.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>