Юрій Бойко: Новообраному президентові доведеться відповісти людям на питання, для вирішення якого його обирали, - як він збирається завершувати війну

Юрій Бойко: Новообраному президентові доведеться відповісти людям на питання, для вирішення якого його обирали, - як він збирається завершувати війну
Фото з відкритих джерел

Юрій Бойко

Співголова "Опозиційної платформи - За життя", народний депутат

Кужеєв: Сьогодні у великому інтерв’ю співголова партії "Опозиційна платформа – За життя" Юрій Бойко.

Добрий вечір. З тими подіями, які зараз у всіх на вустах, з телеканалом "112 Україна", як ви для себе оцінили ось цей нічний обстріл фасаду нашої будівлі?

Бойко: Взагалі до цього все йшло. Треба розуміти, що попередня влада так розкочегарила хвилю націоналізму і радикалізму, що щось повинно було статися. Згадайте: вбивства журналістів Шеремета, Бузини, розстріл і вбивства нацгвардійців біля ВР. Нікого ж не знайшли, нікого не покарали. Ось ця безвідповідальність, безкарність, вона і призвела до того, що потім уже ми почули: "Ну а чого не обстріляти телеканал?" На щастя, ніхто не постраждав, але цей акт залякування, терористичний акт - це візитна картка влади, що йде, яка, власне, породила всіх цих бандитів, які відчувають себе спокійно на наших вулицях. Ми будемо вимагати, щоб цей теракт було розслідувано, щоб винні були покарані, і перша ТСК в новому парламенті буде з цього питання.

- Ви бачите зараз якісь заходи, які необхідно вжити для того, щоб ця хвиля зупинилися?

- Взагалі треба карати за подібні злочини, шукати винних і залучати їх до відповідальності. А цього ж нічого не було. Жоден злочин, про який я сказав, жоден теракт, жодне вбивство не було розслідувано належним чином, і винні не були покарані. Подивіться, що сталося з убивством Каті Гандзюк у Херсоні? Виконавців посадили, а де замовники? І коли суспільство бачить, що вони залишаються безкарними, це найстрашніше. Це породжує хаос, невпевненість у завтрашньому дні у людей. А що стосується журналістів, то взагалі ситуація драматична, тому що ось такі спроби залякати журналістів, щоб вони не говорили правду, щоб вони не мали власної думки: ось будете говорити погано, з точки зору радикалів, націоналістів, - з вами буде те ж саме. Роль держави - ось це припиняти. І це і буде, тому що так не може жити суспільство. Суспільство, в якому немає свободи слова - воно приречене. І ще раз повторю - перша ж слідча комісія у ВР на першому ж засіданні буде створена щодо випадків терактів стосовно телеканалів.

- От ви вже зазирнули в майбутнє скликання нового парламенту. Давайте п’ять найголовніших завдань, з огляду на те, що партія ваша є на другому місці в цих перегонах.

- Насамперед парламент повинен зробити висновки з тих помилок і провалів, які допустив парламент, що пішов у відставку. Тому що такого безвідповідального ставлення до потреб людей, до того, що їх реально хвилює, не було ніколи. Політичні декларації, якісь резолюції, якісь ратифікації, а законів, які чекали люди - не було. А люди чекають зупинки тарифного геноциду, прийняття законів, які б зупинили війну, тому що у нас парламентсько-президентська республіка, і парламент у країні головний. І без рішення парламенту президент не має можливості провести практично жодного рішення. Природно, люди чекають зняття недоторканності з депутатів, президента і суддів. І ми цей закон підтримали в першому читанні, і ми зараз за нього проголосуємо, бо насправді люди втомилися від того, що є недоторканність у країні, і вони хочуть, щоб всі відповідали за законом. І ці сподівання людей ми повинні реалізувати, підтримати. І першочерговими будуть ось ці закони. А слідча комісія буде організована за фактами залякування журналістів і терористичного акту щодо каналу "112".

- Скільки часу може знадобитися для того, щоб зреалізувати заплановане?

- Якщо є політична воля, то можна зробити швидко. Ми дуже швидко можемо прийняти закони про зняття недоторканності з депутатів, суддів і президента. Тому що перше читання він пройшов, повинен бути внесений до парламенту, і проголосуємо дуже швидко. Щодо мирних ініціатив - тут нам буде потрібно певна підготовка, тому що законопроекти, які було внесено нами, в старий парламент, після підписання мінських угод, з урахуванням минулого часу, вимагають коректування. Але це теж ми зробимо швидко. Тому що інакше країна не може рухатися вперед, якщо не буде вирішено питання завершення війни. І ці радикали, націоналісти, які сьогодні намагаються залякати журналістів, вони дуже бояться того, що країна стане на мирний шлях - тоді вони будуть не затребувані, і тоді вони втратять задоволення своїх політичних амбіцій.

- Після виборів нового президента не має суттєвого просування щодо врегулювання ситуації на сході. На вашу думку, чому?

- У нас є своя позиція. Ми вважаємо, що без прямих переговорів з протиборчої стороною не буде завершення війни. Світ взагалі не придумав іншого сценарію завершення військового конфлікту, якщо немає військового сценарію, а його немає, окрім як проведення прямих переговорів. І ми цим шляхом йдемо. Власне кажучи, ми вже не тільки говоримо, а вже й робимо. І прямі переговори, які відбулися з керівниками невизнаних республік і за результатами яких звільнили чотирьох полонених, - це великий крок уперед. Це показує, що ми практично діємо. І вважаю, що новообраному президенту через якийсь час доведеться відповісти людям на питання, чому, власне кажучи, його й обирали: як він збирається завершувати війну. Тому що одна справа - гучні заяви, а інша справа - копітка, але вкрай потрібна для суспільства робота з пошуку компромісів, про те, щоб сісти домовитися за столом переговорів. І ось це доведеться робити. І з нашого боку ми робитимемо все для того, щоб ці переговори відбулися. Справа за владою.

- Чи знайде позитивний відгук у суспільства ось така ініціатива прямих переговорів?

- Безумовно. Вже понад половину людей виступають за прямі переговори з невизнаними республіками, з РФ, для того, щоб закінчилася війна. Я скажу з власних спостережень: чим ближче до лінії фронту живуть люди, тим жорсткіше вони ставлять питання. Я минулого тижня був у Світлодарську, це знаменита Світлодарська дуга, 2 км від лінії фронту, поруч селище Зайцеве, так там люди ставлять питання не так: завершіть війну, а коли ви завершите війну? Ми шість років живемо під обстрілами. У нас вже діти виросли, які з грудного віку знають, що таке снаряди. Завершіть війну, і коли ви це зробите? І тому ми зобов'язані відповісти на те, що хочуть люди. А левова частка громадян України, переважна більшість, хоче завершення війни. Тому ми йдемо правильно.

- Реінтеграція Донбасу насамперед це ж не тільки територія, про що багато говориться, це ще і боротьба за людей, за їхню свідомість, за їхній світогляд. Чи існує якийсь, можливо, рецепт, щоб досягти такого розуміння і прийняття такої позиції?

- Переважна більшість людей, у тому числі і на неконтрольованих територіях, хочуть повернення до нормального, передбачуваного життя. Коли людина знає, що у неї є робоче місце, відводить дітей до школи, не стріляють, немає комендантської години, планує відпустку. Тобто люди хочуть нормального, людського життя, і наше завдання його принести. Повернення людей до України якраз буде базуватися на тому, що ми їх повертаємо до нормального життя. Де немає комендантської години, обстрілів і якихось трагедій. Це для них ключове, і ми це доносимо.

- Ця справа можлива для розв’язання вже цього року? Чи це все ж таки на далеку перспективу?

- Я вважаю, що ми повинні зробити все, щоб якомога швидше зупинити стрілянину, як можна швидше вступити в прямі переговори, повернути полонених всіх, і тоді буде зрозуміло, що у нас серйозні наміри, і тоді буде відкрито діалог далі за мінськими угодами. Це треба робити дуже швидко - люди втомилися чекати.

- Який механізм цього?

- Прямі переговори. Світ іншого не вигадав. У нас немає прикладів у світі, коли війна б закінчувалася миром без переговорів протиборчих сторін. Так, потрібні посередники, так, повинні бути гаранти досягнутих домовленостей, але левову частку вносить та сторона, яка хоче досягнути миру. Тобто ми, Україна.

- А розмови про мінський, нормандський, навіть будапештський формат?

- Мінський формат працює зараз. Якийсь час він був заблокований. Нормандський формат - це своєрідна політична парасолька над тими домовленостями, які буде досягнуто шляхом прямих переговорів - він потрібен. А будапештський меморандум тут взагалі ні до чого, тому що там немає юридично зобов'язувальних пунктів, які можна було б використовувати в цій ситуації.

- Війна - це ще й " кому війна, а кому мати рідна". Це ще й один зі способів корупційної поживи. І тут, дивлячись на скандали в тому самому "Укроборонпромі", і не тільки в ньому – яка природа цих явищ?Що пропонуєте – як з цим боротися?

- Абсолютно цинічна ситуація, коли з криками про те, що давайте допоможемо армії, давайте підтримаємо солдатів, цих солдатів і обкрадають. Люди в регіонах запитують: "Ось з нас беруть військовий збір, 1,5%. Кому ми цей збір віддаємо?" "Укроборонпрому", корупціонерам, які там сиділи, куди пішли гроші народу? А божевільний військовий бюджет, під 200 мільярдів? Куди він пішов? Я був у Лозовій, на підприємстві, яке виробляє сільськогосподарську техніку і корпуси для бронетранспортерів. Для мене було одкровенням, що, виявляється, "Укроборонпром" не платить їм за корпуси вже 5 місяців. Вони зробили продукцію, а їм не платять, при тому, що є бюджет. Тобто крадіжки йдуть всюди, що цинічно. Нажива на війні - це найстрашніше, що може бути. Як і те що люди, які сидять на передній лінії, дивляться на цих пацанів, які купують дорогі машини, дорогі квартири, ведуть розгульний спосіб життя, а у них кожен день гине хтось. Я вважаю, що це найстрашніше, що може бути: злодійство на війні. І я переконаний, що всі винні в цьому, причетні до цих крадіжок, повинні бути притягнуті до суворої кримінальної відповідальності. До того ж це настійна вимога всіх людей, які щиро не розуміють, куди вони взагалі віддають військовий збір і куди йде бюджет. Оббирають пенсіонерів, інвалідів, країна зі шкіри пнеться, щоб забезпечити солдатів, а в цей час їх обкрадають.

- Окрема тема - це ваші візити до Москви. І ті скандали, які їх тут супроводжують, усередині України, зокрема і в медійному просторі. Чому, на вашу думку, РФ не спілкується, можливо, поки що не спілкується з офіційною владою України, наприклад, щодо того ж миру? І чому тільки з вами ведуть розмови, а не з кимось іншим з опозиційного табору?

- Насправді немає ініціативи з боку української сторони. Зрозуміло, була влада, яка йде, була партія війни в парламенті, було використання військової теми як передвиборчої риторики президента, який пішов у відставку. Вони жили й експлуатували тему війни для того, щоб пояснити всі крадіжки, економічні проблеми, провали у внутрішній політиці. Ситуація була абсолютно зрозумілою. У РФ, коли ми приїхали до них, розглядали в основному тільки економічні питання, тому що у нас зупинилися десятки підприємств через втрату російського ринку. Це сотні тисяч робочих місць, які втратила наша країна. Історично наші товари були затребувані на російському ринку, і перше питання у нас було про те, щоб повернути наші товари до Росії. Відбувалася дика ситуація. З криками про те, що Росія агресор, з прийняттям десятка декларацій, які засуджують Росію, агресію, істериками парламенту і влади, яка йде у відставку. Насправді в Росію продавали товарів на 4,5 млрд доларів (за минулий рік продали), а купили у Росії на 7,5 млрд. Тобто негативне сальдо, мінус 3 мільярди доларів - ми віддали з нашої економіки в сильнішу економіку. Стояло питання про те, щоб вирівняти цей баланс. Тому що далі, коли ми віддаємо валюту в іншу країну - падає національна валюта у нас, уряд біжить до МВФ і кричить: "Дайте нам грошей, у нас падає національна валюта". А вони кажуть: "Ми вам дамо кредит, але ви підвищіть тарифи, зменшіть соціальні виплати". І ті тупо йшли на всі умови. Тому що у них мізків не вистачало вирівняти торговий баланс - купувати стільки ж, скільки і продавати, і не відволікати валюту з країни. І перше питання у нас було про це в Москві, оскільки це дуже серйозна проблема для нашої країни. І я радий, що під час другої зустрічі з прем'єр-міністром, яка відбулася цього тижня, ми домовилися вже щодо конкретних заводів і підприємств, які буде повернено на ринок РФ. Ми відновили цим рішенням приблизно п'ять тисяч робочих місць й отримали ринок у Росії приблизно на 100 млн доларів. Це перший крок, і далі ми будемо йти крок за кроком цим же шляхом: щодо повернення наших підприємств на ринок Росії. Дуже багато заводів цього хочуть, оскільки вони, втративши цей ринок, втратили робочі місця і можливість збільшувати зарплату, переозброювати своє виробництво тощо. А другий життєво важливий етап - зниження вартості газу, тому що коли російський газ купують не за прямим контрактом, а роблять якийсь віртуальний реверс за документами і завозять його з Європи, причому на 100 доларів дорожче, і ці 100 доларів лягають на комунальні тарифи, на всі ціни, які залежать від газу, то виникає питання, кому це вигідно? Людям це невигідно. Це вигідно тим крикунам, які кричать, що злізли з газової голки, а насправді беруть той же газ, тільки не за прямим контрактом, а через Європу, через фірми-посередники. Але це абсолютно не стосується народу. Тому наше завдання - прямі контракти. Зниження вартості газу буде відразу на 25%. А це означає, що у нас буде зниження цін на комуналку та на всі товари. Я був минулого тижня в Ізюмі, в Харківській області, на хлібокомбінаті. У хлібі газ коштує 70% від собівартості. І якщо, як ми домовилися, що собівартість газу для населення у нас буде не 8000, як сьогодні, а вдвічі меншою, 3800, то хліб відразу буде не 15 гривень, як сьогодні, а 10. Для будь-якої людини в країні, яка важко живе, це істотно. Тому це прикладна частина, яка у нас розглядалася. І в серпні ми укладемо прямий контракт, причому це буде контракт між "Газпромом" і підприємствами України. Не буде ніяких посередників, ніяких компаній, які в минулій владі були, у президента, який пішов у відставку, коли з Росії заводили через трейдерів, близьких до оточення президента. Це будуть прямі контракти, і газ буде дешевшим, і товари будуть дешевшими. І комуналка буде дешевшою. Друге питання складніше - це питання нового контракту з транзиту російського газу нашою територією. У нас 31 грудня закінчується транзитний контракт, і це біда для країни, тому що якщо ГТС не буде завантажена газом, то це і втрати бюджету на 3 мільярди доларів, це втрата 50 тис. робочих місць, а найголовніше, що це порушує баланс газопостачання всієї країни. У нас залишилося критично мало часу, і ми це обговорювали. Є два варіанти, і на наш погляд найреальніший і життєвий варіант - це створення тристороннього консорціуму з управління державною ГТС, із зобов'язанням її завантаження. Цей консорціум буде представлено Росією, як постачальником газу, Україною, як транзитером, і країнами ЄС, як споживачами. Ось це, на наш погляд, найбільш критично важливе питання. Часу мало. Ось тут якраз потрібна присутність влади. Якщо для укладання контракту із закупівлі влада не потрібна, там будуть прямі контракти і господарчі суб'єкти, то тут нам доведеться налаштовувати уряд, який буде, для того, щоб вони могли укласти контракт.

- Якісь сигнали позитивні вже є з Європи чи з Москви?

- З Москви вони готові розглядати - ми ж це вже обговорили. Зрозуміло, що у них є обхідні газопроводи, зрозуміло, що є збільшення споживання газу в Європі, але вони розуміють, що треба ГТС України зберігати. Вони хочуть зрозуміти, на яких умовах і яку модель ми запропонуємо. І це повинна бути наша ініціатива, тому що у них "за комір не капає", вони собі газопроводи побудували і добудовують зараз, і забезпечують Європу вхідними газопроводами. А проблема в нас, оскільки п'ять років базікали, обмінювалися погрозами, судами і не розуміли, що через півроку закінчується транзитний контракт, і треба щось робити. І продовжують ті, хто залишився на своїх робочих місцях, ті ж голослівні заяви. Напевно, вони розуміють, яка загроза стоїть перед країною, але роблять вигляд, що її немає. А загроза реальна. Ми повинні від неї піти й укласти новий транзитний контракт.

- Припустимо, Росія дає цей дешевий газ. Як тоді бути із зобов’язаннями перед МВФ про ті тарифи, про які ви говорили? І про ціну на газ, яку потрібно втримувати в європейських межах?Як буде вибудовуватися подальша співпраця з цією інституцією?

- Росія не дає дешевий газ. Керівник "Газпрому" запитує: "А навіщо ви це робите? Ви берете наш газ, він заходить у вашу країну зі східного кордону. Ви його споживаєте, але при цьому показуєте за документами, що газ до вас прийшов з Австрії, куди він заходить з України через Словаччину, а потім в Австрії, на хабі, він осідає". 44 долари транзит Україною, 19 доларів транзит Словаччиною, плюс 19 доларів зворотний транзит Словаччиною, і за документами він зайшов до України. Плюс 100 доларів. Тому ніякого дешевого газу немає. Є економічний розрахунок. Беремо за прямим контрактом на східному кордоні і не переплачуємо 100 доларів ось цього віртуального реверсу, який показується за документами. Його насправді немає, а на цьому наживалися фірми, які сиділи на темі цього реверсу. Тому міфу про дешевий газ немає. Є просто економічний розрахунок і прямий контракт. Це і є мінус ті 25%, про які говорить російська сторона. Я був двічі міністром енергетики. 2011 рік - у нас працює програма з МВФ, 7,5 млрд. І ми готувалися отримувати другий або третій транш. Приходять чиновники з МВФ і кажуть: "Ми хочемо продовжувати програму, але ви повинні підвищити вартість газу для населення на 30% (не у 8 разів, як сьогодні) перед цим опалювальним сезоном і перед наступним - на 25% . Я кажу: "Ми цього робити не будемо, тому що ми отримаємо борги. Люди перестануть платити, і той мільярд доларів, який ми від вас отримаємо, ми отримаємо у вигляді боргів". Що, власне, і зараз сталося: 60 млрд заборгованості людей за комуналку. Причому левова частка - це заборгованість за газ. Тому тут треба просто вибирати - або ти працюєш на МВФ, або ти працюєш на своїх громадян. І всі ці розповіді про те, що робота з МВФ - це свідчення благонадійності країни - це міф, обман людей. Сьогодні МВФ працює з 33 країнами світу. З яких три країни - європейські. Це ми - на 4,5 млрд доларів програма, Молдова - на 90 млн доларів та Боснія і Герцеговина - на 120 млн. А решта 30 країн - це країни Африки. Тому цей ідіотизм, який породила влада, що йде, сказавши, що нам критично потрібен МВФ - це неправда. Ми без нього жили в 11-13 роках. Тому, якщо вигідно з ними працювати - треба це робити. А якщо ні, то треба відмовитися, як зробили ми в 11-му році, коли була вимога підвищити ціни на комунальні послуги. І точно так само буде зараз: не хочете з нами працювати - ми не якісь старці. Це вони нас перетворили на країну, яка ходить і жебракує по світу. І будь-який кредит, який дають, - це національним святом у країні стає. У нас повинна бути національна гордість, у нас є потужна економіка, буде потужна економіка, оскільки база хороша є, і ми будемо вибирати шлях, який потрібен нашим людям, а не МВФ.

- Ви ж запропонували знизити ціну на газ в одному зі своїх законопроектів. І це, знову ж таки, суперечить рекомендаціям МВФ. Наскільки реальне голосування, ухвалення цього законопроекту?

- Як можна підвищувати ціну на комунальні послуги, енергетику для людей, коли вони не мають чим потім платити, коли люди відмовляються від газу і переходять на опалення дровами. Їх відкинули на півтора століття назад - навіщо нам потрібен такий МВФ? Що за казки вони нам розповідали, що у нас без МВФ немає розвитку і немає майбутнього. У нас немає майбутнього, якщо не закінчиться війна - це правда. А МВФ нам як підмога може бути, якщо це вигідно Україні і вигідно громадянам і вони не принижені цим. А якщо йде такий тупий тиск з боку МВФ, то нехай вони фінансують інші країни - ми розберемося якось самі і самі впораємося. Я переконаний, що ми цю проблему вирішимо.

- А як так сталося, що до початку 90-х жовті труби в селищах і містах піднімали настрій людям і були свідченням якогось певного достатку – газ заходить у помешкання, і не треба вже сараї з вугіллям, з дровами. І зараз знову повернення до тих часів. А як це сталося?

- На жаль, так. Так сталося, тому що підвищили в 8,5 разів вартість газу для населення. Підвищили вартість українського газу, сказали, що це реформа. Вони просто обібрали всіх людей. І я сам бачив, як у селах люди закривають газ, тому що не можуть платити. Йдуть до свого ж саду, рубають дрова і топлять дровами, як у позаминулому столітті. А коли я був головою "Нафтогазу", міністром енергетики, коли в село або в місто приходив газ, то це цивілізація. Це означає, що починає розвиватися бізнес, це означає, що починає розвиватися промисловість, поліпшується екологія, це добро і цивілізація. А влада, що йде, відкинула людей у бідність, злидні, рубання дров, і, звичайно, ми це усунемо, поламаємо. Так люди не можуть жити. Я приїхав у Київську область, а там бабуся з трьома онуками закрила газ і ходить у свій сад, ріже гілки і топить. Що це за ідіотизм? Що вони натворили з країною за п'ять років, що людей опустили в таку бідність, у таку прірву? Ми це усунемо, однозначно буде знижено тарифи вдвічі, щоб люди могли платити. Субсидій буде не так багато, але їх вистачить для тих, хто дійсно не може платити. І люди будуть користуватися благами цивілізації, як це було раніше.

- Щойно опозиціонер потрапляє у владу, як це було останні, наприклад, десять років, то одразу зникає риторика про те, що власного видобутку нам вистачить. Коли пригадаємо колишню владу, яка була тоді в опозиції, то на всіх ток-шоу звучали такі парадні вислови, що українського газу вистачить, та ще й можемо комусь продавати. Де він, той власний газ?

- Газу власного видобутку дійсно вистачає для населення, і це правда. "Укргазвидобування" добуває трохи більш ніж 15 мільярдів кубів, і приблизно стільки ж споживає населення країни. Це конфорки, індивідуальне опалення. Я не беру зараз теплоенерго, які беруть газ імпортний. Але для власних потреб, для населення цього газу дійсно вистачає. І не можна було попередньому уряду Яценюка, сьогоднішньому уряду йти на повідку в МВФ, коли взяли і тупо почали підвищувати вартість газу власного видобутку - 2,5 тис. гривень, причому це і собівартість, і податки, й інвестиції, до 8,5 тис. гривень. Хто дав їм право? Сказали, що субсидії всім вистачить, потім зрозуміли, що всім не вистачає, потім почали бюрократичні процедури, для того, щоб не давати людям субсидії. Вигадали різні дурниці, люди нудилися в чергах, а насправді ніхто не давав права піднімати вартість газу вище за собівартість. Газ - людей, а не їхній. І те, що це цинічно назвали реформою, і різні грантоїди підтримували їх - це ми скасуємо відразу. Він буде коштувати доступні гроші, які, в принципі, людина зможе платити. Коли я був міністром, газ коштував 400, потім підняли до 600 гривень, але не 8,5 тис., як брали з людей. Тому це абсолютна нісенітниця і дурість, яку буде відразу скасовано - ці драконівські тарифи.

- Ви згадали про субсидії. Їх треба буде зберегти?

- Для тих, хто не може платити - звичайно. У нас навіть коли газ коштував 600 гривень, у 13-му році, у нас субсидій було приблизно 2 мільярди гривень по країні. Навіть тоді були люди, які не могли платити. Але це не 60-70 мільярдів, як сьогодні, коли всю країну посадили на субсидії, а потім почали обрізати, коли зрозуміли, що не вистачає. Це буде дійсно для людей, які не в змозі платити. Але сама ціна газу буде значно нижчою. Вона буде максимум 3800 гривень.

- Якщо бюджет у нас йде з постійним дефіцитом, у який тоді спосіб піднімати економіку?

- Він і буде йти з дефіцитом. У нас йдуть виплати тільки силовикам, з абсолютно зрозумілою для них ситуацією, коли вони будували поліцейську державу з бідним населенням. У нас всі бюджети приймалися за рахунок пенсіонерів. Пенсіонерам заморожували пенсії, а збільшували виплати силовикам. Причому я навіть армію не беру. Це прокуратура, суди, АП, СБУ, поліція. І що, у нас покращилася ситуація боротьби з корупцією, стало людям безпечніше ходити по вулицях? Та ні. Їх годували, щоб захиститися від свого народу, який голодує, який знаходиться вже за межею бідності. І ось це доведеться докорінно змінювати. Коли доведеться соціальну підтримку збільшувати, зменшувати виплати силовикам, зупиняти війну, зменшувати військовий бюджет, тому що він висмоктує всю країну. Зупиняти цю божевільну корупцію, яку наплодили всюди - країна на останньому місці з корупції в Європі. І тоді вистачить грошей.

- Тоді яким чином піднімати рівень життя тих самих пенсіонерів? Плюс ще соціально незахищені прошарки населення. Тут вже на вчора це питання треба було вирішувати.

- Звичайно. Пенсіонери завжди жили важко - тут треба бути об'єктивним. І коли я три-чотири роки тому з ними зустрічався - видно було, що їм було важко. Але коли я зустрічаюся зараз із ними - то перед тобою стоять вже голодуючі люди. Вони реально почали голодувати, тому що 600 тис. пенсіонерів у країні живуть на пенсію 1500 гривень. Приходить жінка і каже, що у неї пенсія 2000 гривень, а квитанція на лікування - 12-15 тис. Типова ситуація. Або квитанція на оплату комунальних послуг - 1200 гривень. Ось до чого вони довели і докерувалися, і, власне кажучи, чому їх і викинули. І президента, і парламент, і зараз уряд піде. Тому що вони знущалися п'ять років над людьми. Розповідали одне, а робили зовсім інше. І пенсійна реформа, яку і реформою назвати не можна, і медична псевдореформа - це все було скеровано на те, щоб погіршити життя людей. Люди від цих реформ отримували тільки додаткову бідність. І нам доведеться прибрати бідність, і ми знаємо як. Насамперед - зниження комунальних тарифів, жорсткий контроль над цінами, зниження цін на енергоносії, щоб знизилися ціни на товари першої необхідності, і підтримка соціально незахищених: інвалідів, ветеранів, чорнобильців, пенсіонерів, усіх тих, хто дійсно потребує підтримки. Це шлях, який потрібен для країни.

- 15 вересня потрібно подати проект бюджету в нову ВР. Це чий буде проект бюджету: уряду Гройсмана чи до того часу вже встигнуть створити новий Кабмін? За яким кошторисом тоді в 20-му році жити країні? Хто його писатиме?

- Я думаю, що бюджет буде подавати новий уряд. Тому що уряд, який три роки працював, ні разу не відзвітував перед парламентом, тому що не було чого сказати. Вони нічого хорошого придумати не можуть. Вони можуть придумати тільки бюджет, за яким знову обібрати пенсіонерів і заплатити зайві гроші прокуратурі і поліції. Насправді треба новий уряд і новий бюджет, який би був соціально орієнтований, був би чесним і допомагав людям.

- Будете ностальгувати за 8-м скликанням? Якісь приємні спогади залишаються, чи краще вже залишити в минулому?

- Цей парламент прийняв закони, які можна перерахувати на пальцях однієї руки, які були б корисні для країни. А в основному він жив абсолютно віддаленим від громадян України життям. Вони жили в якомусь акваріумі, в якому були їхні політичні амбіції, якісь сварки, якісь розбірки між собою. Вони взагалі не звертали уваги на те, що потрібно людям. І той рівень колосальної недовіри, який проявився у людей до них, до залишків правлячої коаліції, до керівництва парламенту, він закономірний. Тому що так по-хамськи з народом, як обходилися вони, не обходився жоден парламент. І в другому турі 73% за нового президента, і 24% президенту, який пішов у відставку, - це вирок не тільки президенту. Це вирок парламенту, який жив своїм відособленим життям. І повністю дискредитував себе. Й уряд, члени якого хвалили один одного, а в цей час люди скочувалися в злидні. Тому ностальгії ніякої немає. Адже парламент розігнав не новий президент - його розігнав український народ. Жодний би суд не прийняв рішення щодо розпуску парламенту, якщо б не бачив, що цього хочуть 90% громадян України. Тому це закономірний підсумок бездіяльності та антинародної політики, яку цей парламент проводив протягом останніх п'яти років. Я дуже сподіваюся, що новий склад парламенту, подивившись, як закінчив цей склад, зробить висновок, що треба думати про людей, а не про свої політичні амбіції.

- Ви вірите, що граблі кудись приберуться, традиційні?

- Я думаю, що в будь-якому випадку парламентарі, які зараз приходять і прийдуть після виборів, вони зроблять висновки. Це був чисто військовий парламент - він був обраний на піку військового конфлікту. І коли настали економічні проблеми - вони просто не розуміли, про що йдеться. Вони не розуміли, що робити. Йому давно треба було піти, ще два роки тому ми говорили, що давайте не будемо мучити народ, переоберемо, здамо мандати - ми були готові до цього. Але вони чіплялися до кінця за цю годівницю, за свої програми, посади і не хотіли йти. І вирок їм виніс український народ.

- У наступному складі ви дивитеся на своїх конкурентів - що там, суцільно лауреати економічних премій балотуються?

- Я не хочу давати коментарі про тих, хто балотується від тих партій, які нас оточують, але я можу сказати про своїх колег. Ми п'ять років були в опозиції, жорсткій. Ми не голосували за жоден бюджет, який оббирав пенсіонерів. Ми бачили, що сталося з тими парламентарями, які купилися на якісь програми, подачки й обдурили своїх виборців, і чим вони закінчують зараз. І для нас ідеологія на першому місці. Ми не допустимо, щоб наш виборець розчарувався в нас. Ми будемо робити все для того, щоб допомогти людям. На президентських виборах за мене проголосували 2 млн 200 тис. осіб. Я і мої колеги не маємо права підвести їх, і зобов'язані зробити те, що вони мені веліли, довірили. Це принести мир у країну, підтримати соціально, прибрати ці драконівські тарифи, що ми і робили в Москві, щоб виконати рішення своїх виборців. І мої колеги повністю поділяють таку позицію.

- Ви згадали про скандали і чвари на загально парламентському рівні. Зараз говорите про виборця. Але ж чи не здається вам, що опозиційно налаштований виборець дезорієнтований саме через розкол в опозиційному блоці: "Опозиційна платформа – За життя", окремо "Опоблок". Є якісь перспективи для об’єднання?

- Ми ж проводили переговори, ще коли були президентські вибори, тому що народ вимагав створення єдиного опозиційного фронту. І вони щиро не розуміли, що ми там ділимо, тому ми й об'єдналися з партією "За життя", наша частина "Опозиційного блоку". А та частина "Опозиційного блоку", яка орієнтується на бізнес, домовилася з Порошенком, що не буде єдиного кандидата від південного сходу. І зробили все для того, щоб його не було. Тому що якби був один кандидат від південного сходу, то Порошенко, за соціологією, взагалі б не потрапляв до другого туру. І розколовши нас, висунувши свого кандидата від бізнесу, вони досягли свого - я не потрапив до другого туру завдяки їхнім розкольницьким діям. Я бачу, що і далі для них бізнес на першому місці. І коли об'єдналися Коломойський з Ахметовим і створили цей політичний проект, який підхопив бренд "Опозиційного блоку", то зараз я бачу, що там ніякої ідеології немає. Там йде захист свого бізнесу, і вони діють тільки виходячи з бізнес-інтересів. Тому я всім виборцям кажу: "Наш номер "Опозиційна платформа - За життя" - це № 6. Там я, Рабінович, Медведчук, реальна опозиція, які реально п'ять років боролися за права наших виборців, проти тих ідеологічних гидот, які вигадував старий парламент. Тому наш № 6, під 6-м номером ми знаходимося, і там справжня опозиція. І я прошу це врахувати".

- Зараз повідомляють про почастішання випадків провокацій щодо ваших осередків, штабів. Чому так відбувається?

- Йде брудна політична боротьба. Вони розуміють, що вони програють, і намагаються білборди вішати помилкові, намагаються перешкоджати роздаванню нашої наочної агітації. Найняли радикалів, які громлять прийомні. У Харкові вже було 4 напади на мою приймальню, яку я відкрив два тижні тому. Б'ють наших агітаторів. З цього приводу у нас є жорстка реакція. Порушуються кримінальні справи - ми їх доведемо до кінця, тому що ми захистимо своїх людей і тих, хто пішов з нами. Ця істерика, агонія і ненависть - наслідок слабкості. Я вважаю, що вони погано закінчать, тому що вони обдурили людей, по-перше, на президентських виборах, і вони намагаються сьогодні цей же фокус повторити. Але люди розбираються і розуміють, де правда. І в цьому наша сила.

- Але різні соціологічні служби продовжують давати вам друге місце в рейтингу всіх політичних сил, які змагаються за місце в парламенті. І там навіть цифра змінюється в бік зростання. Чим це пояснити?

- Це пояснюється тим, що в нас є своя позиція з питань, які дуже важливі для людей. У нас чітка позиція щодо миру, ми вже про неї говорили - це прямі переговори. І ми не відходили від цієї позиції п'ять років. І ми не тільки говоримо - ми це реалізуємо. Ми вийшли на прямі переговори, ми поїхали в Москву, ми повертаємо нашого виробника на ринок Росії, і люди бачать, що ми робимо. Ми не просто говоримо, ходимо на ток-шоу і виступаємо, а робимо реальні речі, які зрозумілі і близькі нашому виборцю. І тому зростає довіра до нас, оскільки ми реальна політична сила, яка виконує те, що обіцяла.

- Те, що вибори відбуватимуться в розпал літа, якимось чином може вплинути на явку? Хтось, можливо, у відпустці, хтось на заробітках.

- Дійсно, явка буде нижчою, ніж на президентських виборах - президентські вибори для людей більш значущі. А друге - те, що це відбувається в розпал літнього сезону, і дуже багато людей, особливо молоді, буде у відпустках. Але я вважаю, що явка буде гідна. Тому що люди хочуть змін, розуміють, що треба змінювати стару владу - парламент, уряд, і багато хто хоче йти на вибори. Я сподіваюся, що люди прийдуть і зроблять своє волевиявлення.

- Як зупинити міграцію за межі країни? Насамперед працездатної молоді.

- Дуже велика проблема - у нас вже 5 мільйонів трудових мігрантів. Причому 2,5 млн поїхали до Росії, а 2,5 млн до Європи. Я на початку тижня був у Олександрії, у Кіровоградській області, на процвітаючому підприємстві, яке виробляє меблі. Директор сказав, що основна проблема у нього - відтік кадрів. Професійні люди їдуть. Тут зарплата 8-10 тис. гривень. Їдуть до Польщі, Чехії - там дають 25. І якщо не буде гідної зарплати тут, то нас чекає погане майбутнє. Тому робочі місця, гідна зарплата, підтримка реального сектора економіки, а не біганина за кредитами - це те, що буде в основі нашої економічної політики, яка дасть результат, дасть відродження промисловості країни. Адже у нас їдуть не тільки з реального сектору економіки. У нас їдуть лікарі, вчителі. Тому що лікарі при зарплаті 7-8 тис. гривень, а це масова зарплата в лікарнях, і яким пропонують підвищувати зарплату місцевим органам влади, їдуть, а Польща і Чехія прийняли наші дипломи. Головний лікар обласної клінічної лікарні в Запоріжжі сказав мені, що він кожен день підписує три-чотири заяви на розрахунок. Поруч знаходиться медичний коледж, поляки приїжджають, відстежують студентів з першого курсу і найздібніших забирають до Польщі. І це біда - у нас країна перетворюється на експортера трудових ресурсів.

- А що може Україна запропонувати в такому випадку?

- Збільшення зарплат і підтримка реального сектору економіки, а не біганина за кредитами. Це заводи, це повернення їх на російський ринок, щоб не їхали в Росію ті ж робітники. Це дешеві кредити, дешеві енергоносії, щоб конкурентноздатність була, лобіювання на зовнішніх ринках наших товарів, підтримка з боку держави. Державні програми всередині країни. Це комплекс заходів, який зрозумілий для будь-якого економіста, який має можливість у прикладному плані це зробити і який абсолютно був незрозумілий для попереднього уряду. Вони навіть не розуміли, про що йдеться, і тупо дивилися, як люди їдуть за кордон. Ось це ми поміняємо - ця тенденція буде змінена, тому що інакше у країни немає майбутнього, як і в разі, якщо ми не зупинимо війну. Ми повинні зупинити війну і підтримати підприємства свої.

- Рівень зарплат і пенсій в Україні  найнижчий у Європі. В який спосіб Європа може взяти Україну до своїх лав з такими показниками?

- Нікуди вони не візьмуть. Про це чітко дали сигнал всі вищі чиновники ЄС: не чекайте якихось перспектив або навіть заяви про те, що будете членами ЄС. Колосальний рівень корупції, бідність. Ми їм потрібні як джерело трудових ресурсів і як земля. Це все, що їм треба. А в нас абсолютно інші завдання. Ми повинні відновити промисловість, у нас потужна індустрія. У нас чудова земля, ми повинні підтримати сільське господарство. І ми повинні підтримати своїх людей, щоб у нас була не територія, а процвітаюча країна. І так і буде, тому що те, що творили останні п'ять років - вони робили абсолютно протилежне. Вони створювали територію, і підійшли ще до того, щоб продавати землю. Почали дуже серйозно розповідати про те, що треба створити ринок землі і земля повинна бути товаром, купуватися. Це особливо цинічно, коли обвалили національну валюту, а потім кажуть: "Ідіть, забирайте за копійки землю". Цього не буде. Люди цього не розуміють, категорично проти цього, і ми, природно, будемо протидіяти цьому, і не буде ніякого вільного ринку землі в тому розумінні, в якому цього хочуть іноземці, щоб цю землю просто скупити за копійки.

- Наші глядачі під час прямих ефірів порушують питання, в який спосіб вони можуть розпорядитися своєю ділянкою, якщо вона їм не потрібна?

- Вони здають її в оренду. Сьогодні масово це відбувається. Фермери беруть в оренду землю, а земля перебуває у власності людини, якій видано цей пай. Але він отримує за нього орендну плату. Друге питання, що дуже часто бувають зловживання. Треба відповідально ставитися до того, кому ти здаєш свою землю, і не здавати її за копійки. Я чув багато скарг, що людей обманюють. Обманюють великі агрохолдинги, які збирають 200-300 тис. га, а фермер, який живе в селі, на очах у людей і у якого 100-200 га, обманювати не буде. Він розуміє, що йому жити з людьми, і він, як правило, ставиться відповідально до своїх зобов'язань щодо виплати орендної плати.

- А соціальна інфраструктура на тому ж селі зараз?Наприклад, у світлі медичної реформи?

- У нас не було ніякої медичної реформи. Була в. о. міністра охорони здоров'я, все завдання якої було відправляти гроші на рахунки певних фірм за кордон. Чому в нас так довго йшли ці вакцини в країну? Тому що рік-півтора крутили ці фірми гроші, вакцини не приходили, і ми отримали епідемії, про які ще недавно і не знали або давно забули, з часів Радянського Союзу. Створили корупційну годівницю в центрі Києва, де в ручному режимі ділили весь бюджет МОЗ. Сподобався головлікар - давали гроші, не сподобався - не давали. Тому ми це все змінимо - повинна бути страхова медицина, яка дала б можливість людям лікуватися, а не шукати останні гроші на лікування або операцію. Людина повинна відчувати, що держава про неї дбає. Медицина повинна бути абсолютно для людини безкоштовною, тому що вона повинна користуватися нею як чимось зрозумілим. Як це було ще 10-20 років тому, коли дійсно вона була безкоштовна. Таке буде. Страхова медицина - це коли за пенсіонера платить держава, за працівника - роботодавець, за рахунок зниження податків - це той вихід, який нам треба. А ключове для розвитку, існування села - це наявність там фермерів. У нас у країні 100 тис. фермерських господарств. Якщо фермер проживає в селі - у нього 100-200 га, 10-20 робочих місць він дає, і тоді село живе і розвивається. Якщо, не дай боже, похорон, то голова сільради йде до фермера. А якщо зробити ринок землі - то це фермера знищить. Прийде агрохолдинг і скупить землю. А холдинги робочі місця в селі не створюють. Вони приїхали, посіяли, через півроку прибрали комбайнами. Робочі місця не створюються - просто експлуатують цю землю. Це основне, з чим ми боремося, і наше завдання - захистити фермера, який живе в селі. Тоді воно буде розвиватися.

- То, можливо, варто звернути увагу на розвиток децентралізації? На одному фермері навряд чи можна населені пункти витягнути на місцях.

- Реформа децентралізації на першому етапі була єдиною успішною реформою уряду, який іде. Причому ми її підтримали теж, попри те, що ми були в опозиції, тому що збільшення економічних прав громад вимагала вся країна. Об'єднується громада, більше у неї залишається податків, більша економічна самостійність, більше грошей у містах залишалося. І на першому етапі це було дуже ефективно. Але потім, в останні два роки, на громади почали звалювати фінансові зобов'язання, які повинні були фінансуватися з центрального бюджету. Наприклад, субвенція на освіту, на медицину, різниця в тарифах, утримання ПТУ. Почалося вимивання цих грошей з місцевих громад, і вже немає самостійності і тих коштів, які вони отримали на першому етапі цієї реформи. Безумовно, це доведеться коригувати. Тому що сама собою реформа хороша, і має бути більше прав у громад на місцях, але вони не повинні нести на собі ті витрати, які закріплено за державним бюджетом. У цьому відношенні ми відкоригуємо. І другий момент, який теж буде відкориговано, це коли об'єднання громад проходить на суб'єктивній базі. Наприклад, губернатор і його кум, сват, брат з якогось села домовляються, що до цього села приєднуються інші села, які більші, ніж це село. І таких випадків дуже багато. Люди проти, а адміністративно їх намагаються поєднати. Я був у Одеській області - у них є села болгарські, румунські. Є гагаузи. Треба дуже відповідально підходити до того, як об'єднувати ці села, тому що вони звикли жити відокремленими комунами і дуже чутливі до подібних адміністративних впливів. Тому є речі, які під шаблон не підігнати, і треба максимально піти від адміністративного тиску, чим, власне, захопилася минула влада останні два роки, коли людей силою заганяли в ці громади, без урахування думки людей. Це ми теж підкоригуємо. Все буде добровільно.

- Це не означатиме, що вже чинні ОТГ будуть зазнавати якихось трансформацій, змін?

- Там, де є явний конфлікт, безумовно. Там, де були перегини, де все проходило без волі людей і люди до сих пір обурюються - ми будемо переглядати це.

- Окрім децентралізації, окрім тих реформ, про які ми вже згадали, те, що вимагають від України західні партнери. Наприклад, ліс-кругляк.

- Такої масової вирубки лісів у Карпатах, як за ці п'ять років, не було ніколи. Це візитна картка сьогоднішньої влади. Їх дві. Я сам на вертольоті облетів два роки тому Карпати і приземлився на місці масової вирубки в Івано-Франківській області. Там місце падіння тунгуського метеорита - вирубали все. Я написав заяви, звернення в правоохоронні органи. Мені відповів прокурор, що вживемо заходів, заборонимо. Минув рік, лечу цим же маршрутом - удвічі збільшилася вирубка, причому вже стали більше техніки туди заганяти. Вони абсолютно по-варварськи ставляться до Карпат, абсолютно по-варварськи вирубують ліси. Причому це не тільки Карпати - це по всій країні. І це неподобство буде припинено негайно. Нам абсолютно все одно, що буде з позицією ЄС - не можна так робити. Нехай у себе вирубують, але вони так не роблять. Навіть самі європейські партнери обурилися, коли стало зрозуміло, що компанії, які виробляють меблі і купують ліс в Україні, стали учасниками масштабної корупції. А щоб зрозуміти масштаби: приблизно на мільярд євро контрабандного лісу йшло щороку з країни в Європу, оминаючи всі оформлення, оминаючи митниці, і це божевільні втрати для країни. Й екологічні, і матеріальні, і моральні.

- Це якась лицемірна позиція, тому що Європа закликає Україну боротися з корупцією, навіть виділяє певні кошти, а з іншого боку - з радістю споживає контрабандну продукцію, для того, щоб потім вже продавати вироби самим українцям.

- Це правда, і вони, по-моєму, не зрозуміли, наскільки масштабна буде корупція. Коли цей механізм запустили, у нас же ця корупція пішла нагору, і "кришувалася" керівниками країни напряму. А друга візитна картка влади, що йде, - це рейдерські захоплення землі у фермерів. Їх було 500 торік. Я був у Лозовій, господарство фермера - 20 тис. га землі. Абсолютно прогресивне господарство, сучасна техніка, висока врожайність, і у них був типовий випадок, коли вони вранці прокинулися, а земля вже переписана від них на іншого власника. І ледве-ледве вони змогли добитися правди. І таких випадків було 500 по країні торік, коли "кришувало" Міністерство юстиції, правоохоронні органи так звані, й у людей просто тупо відбирали землю. Цього не було ніколи - це візитна картка влади, яка йде. І ми зібрали всі ці випадки, і зараз, як тільки зміниться уряд і прокуратура, ми відразу віддаємо заяви щодо цих випадків до прокуратури і будемо вимагати, щоб посадили до в’язниці тих, хто відбирав майно у людей і доводив їх до банкрутства. А це все правоохоронні органи, місцеві, як правило, і Міністерство юстиції. Ми знаємо, як працювала ця схема, і всі фермери знають.

- З одного боку ВР визнає країну-сусідку країною-агресором, а з іншого боку ті речі, про які ви розповідаєте. То чи треба ввести таке поняття як "земляк-агресор" або "громадянин-агресор"?

- Добре, що їм допомогла Всеукраїнська аграрна рада. Вони там всі разом і захищаються. Начальник поліції їх не прийняв - вони безправні. Відкритий реєстр, переписали, чорний нотаріус. І ці неподобства коїлися за участю представників влади. Власне кажучи, чому їх і викинули, тому що такий вирок від народу - це через те, що крали ліс, крали землю, обкрадали армію, зробили пенсіонерів жебраками, заводили російський газ через корупційні схеми, продавали дорожче. Ось це нагромадження призвело до того, що їх викинули - говорили одне, а робили зовсім інше. І результат цієї дії - бідна країна, бідні люди, війна на сході, тотальна корупція. Ось це доведеться змінювати. Спадщина дуже важка. Але ми знаємо, як його змінимо і зробити життя людей кращим.

- Ведуться розмови, що варто запускати переробну промисловість усередині України, а не залишатися сировинним придатком Європи. Якби, наприклад, ті самі меблі збиралися тут.

- Так звісно. Тут робочі місця. Дай кредити, дай пільги щодо податків, і будуть працювати. Щоб не тероризували силовики, і буде все нормально.

- На вашу думку, чи потребує ревізії угода про Асоціацію з ЄС?

- Безумовно. Там стільки темних плям і стільки проблем, з якими стикаються там виробники. І квоти, і технічні умови доведеться переглядати. Тому що насправді особливих преференцій ми не отримали. Експорт до ЄС збільшився на 12% за всі ці роки, а експорт до Росії впав удвічі. Сталася така істотна зміна балансу.

- Зараз вже почали точитися розмови про прийдешнє відродження Донбасу, після того, як там буде зупинено обстріли і буде встановлено мир. Чи такої самої інфраструктури, яка була до початку бойових дій, потребує цей регіон?Тому що хтось говорить про необхідність створення кластерів, якихось науково-дослідних виробництв, що там не повинно бути доменних печей тощо.

- Там є історична виробнича база, яку доведеться відновлювати. Відновлення буде відбуватися за рахунок фондів міжнародних донорів, так, як будувався саркофаг на Чорнобилі. Принцип буде приблизно таким же, тому що ми одні цю тему не потягнемо. Ми не зможемо самостійно відновити ті руйнування, які там є. Буде міжнародний фонд, і країни-донори будуть вкладати в нього гроші, і на ці гроші буде відновлення. А що стосується інфраструктури, то, безумовно, технопарки і зони вільної торгівлі якраз для таких територій і потрібні, для того, щоб залучити туди інвестиції. Це пільгове оподаткування, це можливість використовувати інфраструктуру: газ, електроенергію, безкоштовно, я маю на увазі підведення повинно бути зроблено за рахунок держави - і тоді туди підуть інвестиції. Це буде комплексний процес, але структура промисловості, яка там буде, вона буде відрізнятися від тієї, яка там є, причому суттєво. Оскільки немає сенсу будувати застарілі заводи, якщо є можливість побудувати сучасні. Цим шляхом ми підемо.

- А як тоді уникнути недобросовісних інвесторів, як це було під час приватизації, коли просто поглинали підприємства, доводили до банкрутства, розпилювали на метал і потім просто позбувалися свого конкурента на світовому ринку?

- Було таке, на жаль, і не тільки у нас, але і в інших країнах. Але у нас це повинні бути жорсткі інвестиційні зобов'язання і контроль з боку держави, щоб вони виконувалися. Якщо купують підприємство, то воно не повинно змінювати профіль, повинні платити зарплату робітникам, нести соціальне навантаження і бути відповідальним. І за цим має стежити держава. І тут ключова роль Фонду держмайна і тих органів, які зобов'язані забезпечити прозорість приватизації і виконання цих умов.

- Дивлячись на нинішню соціологію, можна приблизно зрозуміти конфігурацію 9-го скликання в парламенті. "Опозиційна платформа – За життя" ким себе бачить у новому скликанні, в новому парламенті? Можливо, з кимось будете об’єднуватись, а можливо, це і далі буде опозиція?

- По-перше, для нас принципово досягнення миру. Ми зробимо все для того, щоб це сталося, і в цій частині всі, хто буде поділяти нашу позицію щодо прямих переговорів, щодо досягнення компромісу, щодо прийняття закону про особливий статус - вони всі будуть нашими партнерами. Ми не йдемо в парламент для того, щоб створити якусь коаліцію з кимось: коаліцію заради коаліції. Ми йдемо в парламент для того, щоб реалізувати ті завдання, які поставили наші виборці. Вони абсолютно чіткі і зрозумілі, і ми з ними йшли на президентські вибори. Ми - тому що у нас команда. Той, хто буде поділяти нашу позицію - будуть нашими партнерами. Це для нас принципово.

- Президент говорив, що треба зшивати країну. "Опозиційна платформа – За життя" теж говорить про необхідність об’єднавчих процесів. А якими нитками зшивати, за рахунок чого склеювати?

- Цього хочуть всі люди. Вони хочуть завершення конфлікту всередині країни. Насамперед треба відійти від тих питань, які розділяють суспільство. Це питання мови, релігії, і сконцентруватися на тому, щоб приймати закони і рішення, які об'єднують країну. Питання миру, зниження тарифів, соціальної підтримки, боротьби з корупцією. Ось вони викликають у всієї країни бажання об'єднатися. І коли політики будуть діяти, виходячи з інтересів людей, зшивати таким чином, то все вийде. Ось ми на це налаштовані - наша сила точно.

- Тиждень лишається до дня виборів, а потім відпустка, відпочинок?

- Я думаю, що у нас часу не буде на відпустку. Тому що ситуація в країні складається так, що нам доведеться відразу впрягатися в роботу для вирішення ключових питань. І ось у нас у серпні вже буде підписання контрактів щодо газу, які дадуть можливість знизити його вартість, проведення переговорів щодо транзиту, проведення переговорів щодо укладення мирного договору. У нас немає часу на розкачування - ми будемо діяти швидко.

- Я вам дякую за розмову.

- Дякую.

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>