Якщо ти не згоден з тим, що вони грабують, крадуть і знищують майбутнє України, значить ти - агент ФСБ

Народний депутат України Вадим Новинський в інтерв'ю програмі "Гордон" на телеканалі "112 Україна" розповів про те, що необхідно було зробити, щоб утримати Крим, а також про своє ставлення до Революції гідності і УПЦ Київського патріархату

Якщо ти не згоден з тим, що вони грабують, крадуть і знищують майбутнє України, значить ти - агент ФСБ
Народний депутат Вадим Новинський в ефірі телеканалу "112 Україна" 112.ua

112.ua

Редакційний блог

Народний депутат України Вадим Новинський в інтерв'ю програмі "Гордон" на телеканалі "112 Україна" розповів про те, що необхідно було зробити, щоб утримати Крим, а також про своє ставлення до Революції гідності і УПЦ Київського патріархату

Гордон: В ефірі програма "Гордон". Сьогодні мій гість – народний депутат України Вадим Новинський.

Доброго вечора, Вадиме Владиславовичу. Ви народилися в Новгородській області Росії, закінчили Академію цивільної авіації, довго працювали в Петрозаводську, в Карелії, і тільки в 1996 році з'явилися в Україні. У душі ви росіянин чи українець?

Новинський: Я в Україні з'явився у 1991 році. Приїхав до Києва у справах бізнесу і відтоді (вже 27 років незабаром буде) я в Україні. В душі я – російський українець. Українець російського походження.

- Київ на першому побаченні сподобався вам більше красивого, величного, але похмурого Пітера, а що більше похмурого Петрозаводська?

- Влітку Пітер не такий похмурий – там білі ночі. А Київ завжди був для мене дуже милим, дуже добрим, дуже гостинним містом. Без нальоту столичності. Був певний наліт провінційності, в порівнянні з іншими великими містами, але дуже добре місто, яке дуже тепло приймав. Восени 91-го саме були студенти на Майдані, і тривало дуже багато суперечок серед тих, хто був на Майдані, про майбутнє України. Всі, як правило, говорили про те, що потрібно відділятися, виходити зі складу Радянського Союзу. Мені було цікаво це.

- Ви були авіадиспетчером Петрозаводського авіазагону, потім займалися наукою і навіть мали патенти на боєприпаси, бронежилети і навіть антитерористичні засоби. Як ви потрапили в бізнес з науки?

- Після закінчення Академії цивільної авіації я 4 роки працював авіадиспетчером, а потім повернувся в цю ж академію і два роки працював на кафедрі. Але коли відкрилися можливості займатися бізнесом, відкрилися нові перспективи, я вирішив ризикнути.

- Горбачову ви вдячні за нові перспективи?

- Питання складне. Якщо дивитися на все загалом, то, звісно, це була велика трагедія – те, що сталося наприкінці 80-х – початку 90-х. Але за те, що він дав свободу людям, я йому, звісно, вдячний. І насамперед за його правління було дано свободу церкві. У 1988-му році – 1000-річчя хрещення Русі, і тоді вперше почали відкривати монастирі. Рішення ухвалювали на рівні Політбюро ЦК КПРС. Києво-Печерську лавру передали тоді. 30 років наступного року будемо відзначати з моменту відновлення служіння в Києво-Печерській лаврі.

- Ви досі є громадянином Росії?

- Ні, я громадянин України після того, як указом президента України мені було надано українське громадянство. Я виконав абсолютно всі процедури, передбачені українським законодавством, щодо виходу з російського громадянства.

- Українське громадянство ви отримали в 2012 році. Указ про це підписав президент Янукович на особисте прохання Петра Олексійовича Порошенка.

- Але не на особисте прохання. Петро Порошенко тоді був міністром економіки в уряді Азарова, і необхідно було, щоб міністерства, які курирують ті чи інші галузі промисловості, дали свої рекомендації. Тоді міністерства промисловості не було, а було тільки агентство в складі Міністерства економіки. Своєю чергою агентство клопотало перед міністром, і міністр дав такого листа-звернення до президента України з досить високою оцінкою моїх заслуг перед Україною і попросив надати мені громадянство.

- Антон Геращенко сказав, що в Україні є три агенти російського впливу: ви, Медведчук і Григоришин. Це так?

- Я – агент впливу України насамперед, тому що все намагаюся робити так, щоб в Україні був мир, щоб в Україні був успішний економічний розвиток, люди жили щасливо і гідно. У той ряд я б поставив багатьох інших людей – представників нинішньої влади. Ось вони – насамперед, починаючи від президента до того самого Антона Геращенка, бо сайтом "Миротворець" ніхто більшої шкоди Україні не завдав, ніж він.

- Ви агент ФСБ Росії?

- У нас якщо хтось говорить з критикою нинішньої влади, критикує політику як зовнішню, так і внутрішню, значить, агент ФСБ або агент Кремля. У нас все просто – все розділено за таким принципом. Якщо ти не згоден, що вони грабують, крадуть і знищують майбутнє України, значить, агент ФСБ. Я – агент України, агент українців.

- Ви визнаєте, що ПР в особі Андрія Клюєва фінансувала таких людей, як Ірина Фаріон?

- Не можу цього ані визнати, ані спростувати, тому що я цього не знаю. Розмов дуже багато ходить довкола різних політичних діячів. Як правило, буває багато припущень у цих питаннях. І правди в усіх цих розмовах не так багато. А я звик говорити тільки те, що мало місце бути.

- Чому незадовго до саміту у Вільнюсі Янукович раптом змінив своє рішення йти до Європи? Адже це й призвело до Майдану.

- Не тільки це призвело до Майдану. Є більш глибинна причина, чому відбувся Майдан і чому були трагічні наслідки на Майдані, і чому відбулася зміна влади. Наскільки я знаю, підписання політичної частини асоціації ніхто не збирався скасовувати. Хотіли тільки проаналізувати й уточнити економічну частину асоціації, тому що це був момент, коли відкривалися всі межі для європейських товарів, а натомість ми не отримували нічого. Після цього закривався кордон Митного союзу перед українськими виробниками. Тоді почалася торговельна війна з Росією – влітку 2013 року, коли багато товарів було заборонено для ввезення до РФ. Це дуже боляче било по економіці. Тому було прохання відкласти підписання економічної частини асоціації на більш пізній термін, а політичну частину – підписати.

- Те, що Янукович пообіцяв людям, що буде євровибір, було помилкою з його боку?

- Я вважаю дуже правильною політику, яку вів Леонід Данилович Кучма, – багатовекторність. Він розумів місце України, значення України і розумів, що можна мати дуже прагматичний інтерес до всього і використовувати максимальну вигоду від нашого місця розташування. І те, що взаємини з Росією не можна втрачати, він це прекрасно розумів. І розумів вигоди від співпраці з Європою. Нам не можна було втрачати ані одне, ані друге, а отримувати вигоду від співпраці з усіма.

- Хто був кращим президентом України за 26 років незалежності?

- Я завжди кажу: найкращий президент України – Леонід Данилович Кучма. 10 років він був президентом. При ньому Україна зазнала спочатку стагнації в економіці в 90-х роках, але потім був найбільш бурхливий серед країн СНД і Європи в тому числі ріст. 14-15% було зростання економіки. І стабільність. Хаосу ми наїлися вже за останні 4 роки, а при ньому була стабільність.

- Що вам врізалося в пам'ять під час Євромайдану?

- Тоді все було на нервах, на взводі, всі події я пам'ятаю по днях досі. Взагалі, я до будь-яких революцій ставлюся негативно. Я вважаю, що революція це завжди крок назад, це розруха, це хаос, це, не приведи Господь, кров. Я завжди виступав за еволюційний розвиток будь-якої країни. Нашої насамперед. Але, на жаль, не всі цього розуміють, пішли на ці події, і Майдан відкинув нашу країну на кілька рівнів униз. Ми це бачимо в економіці та в інших сферах життя. Я не можу сказати про найяскравішу подію – всі події були дуже важкими. Яскравими їх назвати не можна. Для мене сприйняття Майдану трошки інше – воно відрізняється від сприйняття тих, хто був на Майдані. Для них це була героїчна подія, а для мене воно таким не є, тому що жодна революція не зробила країну, де це відбувалося, щасливою. Жоден народ, який проводив революції, вона не зробила щасливим. Тільки хаос, кров, руйнування.

- Ви і Нестор Шуфрич здійснили титанічні зусилля, щоб Крим утримався у складі України. Драматичні події це були?

- Драматичні. Я вважаю, що люди, які прийшли до влади в той момент в Україні в результаті Майдану, повинні були дуже відповідально ставитися до всього, що відбувається в країні. Але було зроблено все, щоб відбулося те, що відбулося. Нас попросили бути учасниками переговорів між владою Севастополя, Криму. У той момент Могильов вже подав у відставку, і було обрано прем'єр-міністром Криму Аксьонова. Я захворів, і Шуфрич полетів туди раніше, щоб прозондувати ситуацію. Провів переговори, і йому було висловлено ряд вимог з приводу того, чого хоче кримська влада для Криму. Там не було дуже великих бажань. Всі хотіли спокою в регіоні, щоб те, що сталося на Майдані, не пішло на Крим і не почалася помста.

Новини за темою

- Вони не збиралися відокремлюватися?

- На момент 23-25 ​​лютого про це не йшлося взагалі. Коли Нестор повернувся з Криму, зателефонував мені, це вже була перша ночі, а вранці Генеральною прокуратурою України вже було заведено кримінальні справи на Аксьонова, Константинова та інших депутатів кримського парламенту.

- Навіщо генеральний прокурор Махніцький це зробив, якщо ви вже домовилися з кримською владою?

- Я не знаю, навіщо це було зроблено. Це була провокація.

- Крим утримати могли?

- Могли. Треба було зробити ряд кроків, для того щоб взагалі цієї теми не було. У той момент єдиним легітимно обраним керівником країни була одна людина – Олександр Турчинов. Він був спікером парламенту. Треба було вести переговори і з російською стороною – проявити чудеса дипломатії. Треба було не робити різких кроків щодо російської мови, а ми пам'ятаємо, як було скасовано закон Ківалова – Колесніченка. Було зроблено певні заяви в парламенті, які не мали під собою ніякого практичного сенсу. Всі були обхоплені якоюсь ейфорією і думали, що так все піде далі. Те, що не було зроблено нічого для того, щоб Крим залишився в Україні, – це абсолютно очевидно. Я тоді давав інтерв'ю газеті "День" і сказав, щó потрібно зробити: треба підтвердити виконання Харківських угод вже при зміні влади, підтвердити позаблоковий статус України, підтвердити статус російської мови як регіональної і, можливо, дати додаткові повноваження Кримському парламенту і кримській владі. Там йшлося, щоб, можливо, повернутися до Конституції 94-го року і невтручання київської центральної влади в гуманітарну політику в Криму. Це могло заспокоїти ситуацію. Потрібно було дати зрозуміти, що не торкатимуться російської мови, що не диктуватимуть, яких героїв любити, які свята святкувати і до якої церкви ходити. Дати свободу в гуманітарній сфері. І Крим – у складі України. Але цього нічого зроблено не було. У той момент, можливо, це було складно зробити, але треба було робити ці кроки.

Новини за темою

- Ви могли тоді уявити, що Росія забере Крим?

- На початку березня, звісно, цього ніхто не міг уявити. Але потім, коли призначили один референдум на 25 травня, потім другий, перенесли його на більш короткий строк і провели його, тоді вже все стало зрозуміло.

- Крим навмисно віддали, на ваш погляд?

- Це була сукупність обставин, за якими відбулося те, що відбулося.

- Хто несе персональну історичну відповідальність за те, що Крим пішов зі складу України?

- Саме про одну людину або двох не можна сказати. Винні всі ті, хто прийшов до влади в результаті Революції гідності.

- Проте ви не підтримали анексію Криму. Чому?

- Так, не підтримав, тому що я депутат українського парламенту. Як я можу підтримати, що якась частина України виходить зі складу України? Я був депутатом від Севастополя і виступив з відповідною заявою з цього приводу. Я вважаю, що треба все робити за законом. Є закон, і не повинно бути беззаконня. Будь-яка революція – теж беззаконня. Революція, що відбулася в 14-му році, це був антиконституційний переворот. Будь-яка революція – проти конституції. Будь-яка революція є антиконституційною, це злам законів. Це порушення всіх законів, ухвалених у державі. Це юридичний факт.

- Сьогодні на запитання: "Крим – чий?" як би ви відповіли?

- Крим – український. Відкрийте Конституцію України – там все чітко сказано.

Новини за темою

- Що буде з Кримом і Донбасом?

- Вони існуватимуть. Щодо Донбасу все більш просто і більш очевидно: треба просто зробити ряд кроків і відновити територіальну цілісність, державний суверенітет на всій території Донбасу. Але потрібно проявити політичну волю насамперед президенту України Порошенку, який обіцяв закінчити війну за два тижні. Але вже минуло практично 3,5 роки, а війну не закінчено. Величезна кількість жертв, руйнувань і біженців. Я вважаю, що Порошенко і вся його команда мають зробити важливі вчинки і виконати свої обіцянки: відновити мир, і результатом відновлення миру буде повернення всієї території Донбасу до складу України. Крим – це більш важка ситуація, і я навіть не хочу її обговорювати. Треба розв`язати одне питання, а потім переходити до іншого.

- Янукович, на мій погляд, винен у тому, що допустив внутрішній міжвидовий конфлікт: між старою гвардією ПР і людьми його сина Олександра, якому він Україну віддав на поталу (я маю на увазі "молодих реформаторів": Захарченка, Колобова, Клименка); друга його помилка – не треба було віддавати наказу бити студентів; треба було відправити у відставку Азарова, Захарченка.

- Було підписано меморандум між президентом Януковичем та опозицією за посередництва трьох міністрів закордонних справ: Франції, Німеччини та Польщі. У цьому меморандумі йдеться про те, що президент згоден з тим, що йде повернення до Конституції 2004 року; створюється коаліційний уряд за участю опозиції; дострокові президентські вибори (в грудні 14-го року). Якби на ці кроки президент пішов у грудні або на початку січня, взагалі б далі нічого не було. Треба було робити якісь дії, для того щоб домовитися, піти на компроміс.

- Як ви до нього зараз ставитеся?

- Не можна мазати все тільки однією чорною фарбою. Були й заслуги. Ми пам'ятаємо, що було в 10-12-му році, як почалися реформи в різних сферах діяльності. Було запрошено компанію McKinsey – світового лідера з консалтингових послуг. Було проведено титанічну роботу з аналізу, як нам поліпшити ситуацію в різних сферах життя і як створити законодавство, яке дасть економічне зростання, незалежну судову систему, і багато інших питань. Потім було проведено Євро-2012. Україна з успіхом провела потужний міжнародний турнір. У Донецьку з'явився перший суперстадіон. Це заслуга Рината Ахметова і заслуга Бориса Колеснікова як віце-прем'єра, який курирував будівництво та проведення Євро-2012, що з 10-го по 12-й рік було зроблений потужний ривок для забезпечення всієї інфраструктури України, для проведення Євро-2012.

- Сьогодні ви з Януковичем підтримуєте стосунки?

- Ні. Я з ним спілкувався востаннє телефоном 21 лютого.

Новини за темою

- Путіна ви коли-небудь бачили? Ви спілкувалися?

- Бачив двічі. 10 секунд було спілкування. Це було під час святкування 1025-річчя хрещення Русі. Тоді президент Янукович і президент Путін проводили спільний парад ВМС України і ЧФ Росії. Я, як депутат ВР від Севастополя, перебував там.

- У вас були дуже хороші взаємини з Черномирдіним. Найяскравіше враження про нього?

- Це була настільки яскрава, самобутня людина, виходець із села, який пройшов дуже яскравий шлях – від робітника до прем'єр-міністра. Все валилося, і дуже багато чого тоді трималося саме на ньому. Я про це чув від багатьох російських губернаторів, що в 92-94-му все трималося на ньому, все їхали до нього, щоб отримати якусь допомогу. І він усім допомагав. Людина величезної душі, величезного серця, брила. Я впевнений у тому, що якби Віктор Степанович був послом зараз, величезної кількості поганих подій між Росією та Україною не було б.

- Наскільки ви близькі до Рината Ахметова?

- Він мій друг і партнер. Я пишаюся тим, що можу назвати себе другом Ріната Ахметова, і я пишаюся тим, що у мене є такий партнер. Це справжній патріот Донбасу, справжній патріот України. Дуже благородна, дуже чесна, дуже гідна людина. І дуже багато того, що говорять у ЗМІ про Ахметова, це неправда. Коли в найтяжчий час у нього була можливість допомагати Донбасу, він робив все для того, щоб допомагати людям, кинутим напризволяще нашою владою. Його фонд врятував величезну кількість життів.

- Кажуть, що Ахметов ніколи не порушує слова?

- Так, він людина слова. Він дуже любить свій край і робив, робить і робитиме все, щоб жителі Донбасу, всієї України жили щасливо.

- Чому у вас погані стосунки з Юрієм Луценком?

- А хто сказав, що погані? У мене завжди з ним були нормальні стосунки. У нього, може, погані? Так.

- Що ви думаєте про Саакашвілі?

- Нічого не думаю. Я вважаю, що занадто багато уваги приділяється цьому товаришеві, який з`явився в Україні з допомогою Петра Порошенка. Петро Порошенко створив сам собі проблему. Я вважаю, що Саакашвілі зараз підриває підвалини державного устрою України. Державний кордон є священним для всіх, а він проривається через державний кордон, йому допомагають 300-400 осіб, і при цьому всі на свободі, кримінальні справи не розслідують. Коли є кримінальна справа щодо представника опозиції, її розслідують дуже швидко. Це вирок всій нашій правоохоронній системі – вирок прокуратурі, СБУ, які перетворилися на прокуратуру і службу безпеки для Петра Порошенка і його оточення.

- Ви протягом багатьох років є одним із найбагатших людей України. Ви мільярдер?

- Я не знаю, що таке багатий. Я людина забезпечена. Зараз дуже складно все оцінювати, тому що активи і підприємства на території України завжди схильні до величезного ризику. Це теж було одним із наслідків Майдану, коли економіка України і, відповідно, капіталізація країни опустилися на кілька рівнів вниз, тому що ніхто не буде інвестувати туди, де у тебе завтра можуть відібрати щось. Або знову буде чергова революція чи чергові протистояння.

- Як це – бути людиною з величезними статками? Меценатом бути не хочеться?

- Багата людина це та, яка задоволена тим, що має. Я вважаю себе людиною забезпеченою, тому що багатим потрібно бути своїми достоїнствами, духовним життям, щедрістю щодо інших людей. Цього треба прагнути.

- Ви багато витрачаєте на благодійність. Ви не хочете цього афішувати?

- Я не вважаю і намагаюся про це не говорити. "Права рука не повинна знати, що робить ліва", як сказав Господь. Якщо ти щось зробив і про це розповідаєш усім, яка від цього користь?

- Ваше життя, ваш досвід підтверджує неписаний закон, що чим більше віддаєш, тим більше тобі приходить?

- Я завжди вважаю, що це не людина заробила гроші або отримала в результаті своїх обдарувань, а Господь дає все це. І з тих людей, яким дано більше, ніж іншим, спитається особливо. За тобою дивляться, як ти цим розпоряджаєшся.

- Чи правда, що в лихі 90-ті, будучи дуже багатою людиною, ви обходилися без охоронців?

- Так, це правда.

- Не страшно було?

- Ні. Найкраща охорона – це твоя поведінка.

- Сьогодні скільки людина вас охороняє?

- Достатньо для того, щоб почуватися комфортно і щоб почувалися комфортно люди, які мене оточують, навіть просто на вулиці.

- Як ви прийшли до віри?

- Я хрестився в 26 років. Але навіть після того, як хрестився, не був церковною людиною. Одного разу мій товариш запросив поїхати в Калузьку область, до Оптиної пустелі, в монастир. Побувши там 4 дні, я повернувся звідти іншою людиною.

- Ви часто молитесь? Скільки разів на день?

- Про це не можна говорити... Щонайменше двічі: вранці й ввечері. І перед, і після трапези.

- Ваша борода – елемент релігійності?

- Чоловік без бороди – все одно, що жінка з бородою. Господь створив чоловіка з бородою. Це образ Божий, коли чоловік ходить з бородою.

- Між вірянами і Господом церква як посередник потрібна? Священики потрібні?

- Обов'язково. Священики – це послідовники апостолів. Таким чином, ниточка від початку Христового служіння не переривається.

- Доводиться часто чути, що українська церква Московського патріархату є провідником "русского мира" і це шкодить українській державності. Звісно, ви з цим не згодні. Чому?

- Що таке "русский мир"?

- Сьогодні це небезпечне явище.

- Автором цього словосполучення був Нестор Літописець. Вперше про це йде згадка в його повісті на початку ХI століття. Його мощі спочивають у ближніх печерах Києво-Печерської лаври. Тоді вже говорили "русский мир". І це не від слова Росія, а від слова Русь. Українська православна церква, канонічна, не є провідником "русского мира", вона є провідником ідей Христа, і арена дії церкви – це серце людини. Церква не повинна бути ані економічною, ані політичною інституцією. Це духовна інституція, яка займається спасінням людини.

- В Україні єдина православна церква можлива? Без Московського, без Київського патріархату?

- У нас немає Московського патріархату. У нас є Українська православна церква – канонічна. Українська православна церква – це церква України і українського народу. Іншої немає.

- А що робити з церквою Київського патріархату?

- Представники цієї церкви перебували в складі канонічної церкви, а потім пішли в розкол і створили свою так звану церкву. На моє глибоке переконання, це політична організація з релігійною назвою. Це такий собі підрозділ АП України. При розколі, при її створенні працювала політика в повний зріст, адже за безпосередньої участі тодішніх керівників України й стався розкол.

- Об'єднати можна ці дві церкви?

- Розкол – це страшна трагедія в Україні. І те, що у нас зараз відбувається, це розділення і навіть війна на південному сході України, є наслідками того розколу, який стався в 92-м році. Цю проблему необхідно лікувати, і розкол необхідно долати. Але розкол має бути подолано на підставі церковних традицій і церковних законів. У церкві є своя конституція і свої закони. І вона живе за цими законами уже 2000 років. Ці закони заповідано Богом. Ті, хто пішов у розкол, повинні покаятися і повернутися в лоно матері-церкви.

- За що під час Революції гідності Петро Порошенко назвав вас "сукою православною"?

- Не знаю. Але ким би не назвали, якщо буде прикметник "православний", то це вже добре. Це було 20 лютого, коли пішли розстріли на Майдані. Ми зустрілися, він мені сказав одну фразу, я йому – іншу. А він мені у відповідь те, що сказав. Але ситуація була вкрай напруженою, і тут емоції лилися через край. І не завжди позитивні емоції. Але вже через п'ять хвилин в іншому місці ми один в одного перепросили за те, що були некоректними один до одного.

- Ви – майстер спорту з вільної боротьби. Зараз ви спортом займаєтеся?

- Фізкультурою займаюся, але не спортом.

- А відмінна форма за рахунок чого?

- Намагаюся не так багато їсти і вести активний спосіб життя.

- У вас четверо дітей. Чим вони займаються?

- Старший син працює в компанії "Смарт-холдинг".

- Хто буде наступним президентом України?

- Не знаю. Але мені б хотілося, щоб його прізвище було не Порошенко. Мені б хотілося, щоб до влади прийшла людина, яка дає обіцянки українському народу і виконує їх; яка думає про те, як українці будуть щасливими у своїй країні, а не шукатимуть кращої долі на чужині; яка не думає про власну кишеню.

- Ви бачите таку людину сьогодні в Україні?

- Українська земля родить – буде достойна людина, яка буде думати про власний народ, про майбутнє України.

- Що найголовніше має відбутися сьогодні в Україні, щоб Україна зробила швидкий, рішучий ривок вперед?

- № 1 – досягти миру на південному сході.

- Це реально зробити швидко?

- Реально – мати політичну волю. Не думати про власні рейтинги і не думати про другий термін.

- Якби ви були, припустимо, на місці Петра Олексійовича, ви б могли це розв`язати швидко, миттєво?

- Якщо в 14-му році це можна було вирішити швидко, то зараз це за 1-2 тижні не вирішиш. Але принаймні гарячу фазу конфлікту можна зупинити за тиждень. Для цього, я вважаю, Петру Порошенку, як президенту країни, необхідно мати прямі переговори з президентом Росії Путіним і, якщо знадобиться, мати прямі переговори з лідерами так званих невизнаних республік. Зняти корону і розмовляти з ними – заради порятунку хоча б одного людського життя.

- Українська промисловість має хороші перспективи чи сьогодні їх немає?

- Зусиллями нинішньої влади за 4 роки Україна перетворилася на кладовище заводів. Втрачено тисячі й тисячі робочих місць. Щоб все це відродити, по-перше, потрібен мир, примирення в суспільстві і відновлення економічних відносин з Росією. Ми ж були частиною економічної машини Радянського Союзу. Наші підприємства були заточені на те, щоб свою продукцію поставляти на територію Росії та інших країн СНД. Зараз цього не робиться, але для того щоб був швидкий економічний ріст, необхідно це зробити. Базис – це економічні відносини, а політичні відносини – це всього лише надбудова. Що міцніше є базис, тим впевненіше почувається надбудова. І насамперед треба думати про економіку, а не про ті чи інші політичні пристрасті.

- Прийдешній рік буде краще, ніж попередній?

- Мені б дуже хотілося, щоб в новому році було досягнуто миру.

- Я вдячний вам за інтерв'ю.

- Хотілося б усім побажати в наступному році миру, радості, любові, спокою, достатку.

відео по темі

Новини партнерів

Загрузка...