Якщо б я став генпрокурором, розслідування розстрілів на Майдані закінчилося б за рік-півтора

Якщо б я став генпрокурором, розслідування розстрілів на Майдані закінчилося б за рік-півтора
112.ua

Андрій Портнов

Колишній заступник голови АП

Кужеєв: Вітаю телеглядачів телеканалу "112 Україна". Сьогодні у великому інтерв’ю юрист, політик Андрій Портнов.

Добрий вечір, пане Андрію. Починаємо, як то кажуть, з початку. Чому вас не було в Україні п’ять років і три місяці?

Портнов: Я був у еміграції - це загальновідомо. У зв'язку з політичним переслідуванням з політичних мотивів, з фальсифікацією кримінальних справ та іншим я ухвалив рішення покинути країну в 14-му році. Це загальновідомі події. Працював у ЄС. У 14-му році жив у Москві, в 15-16-му жив у Туреччині, потім - в Австрії, де був донедавна.

- Можливо, зараз було би доречно перефразувати відомий вислів: те, що ви на волі, - це і ваша заслуга, і недоробки правоохоронної системи?

- Сукупна заслуга. Щоб запитувати, чому хтось на волі, потрібно хоч щось пред'явити людині, хоча б публічно. Я до сих пір не зрозумів, у чому саме мене звинувачували. Давайте перерахуємо, що взагалі було.

- Ми пам'ятаємо, що ви виклали "кримінальну біографію".

- Я спеціально виклав свою "кримінальну біографію". Я там кожну тезу підкріпив документом. Кожна людина може зайти на мій сайт і побачити. Чи хтось мені може показати щось інше? Я пам'ятаю, наприклад, у 14-му році генеральний прокурор Ярема зробив заяву, що я нібито в розшуку за підозрою у вбивствах на Майдані. Нагадаю, що я зробив через кілька днів: сфотографувався біля будівлі Інтерполу в Ліоні, біля центрального офісу. Таким чином, показуючи, що це брехня, що я не можу бути ні в якому розшуку. Давайте подивимося взагалі, а скільки у мене було офіційно підозр, які мені пред'явили органи прокуратури або інші органи? За всі п'ять років у мене була всього одна підозра, офіційна. У цій підозрі написано: "Портнов, маючи хибне уявлення про науку, будучи обізнаним про інструкцію Мінпраці від 1993 року, точно знаючи, що державний службовець не може читати в університеті або в других навчальних закладах лекції більш ніж на чверть ставки, діючи умисно, прочитав лекцій більш ніж 25% ставки оплати праці". Це в Національному університеті Шевченка. Для цього були допитані десятки викладачів, завідувачі кафедр, ректори двох ВНЗ: в одному я був професором - завідувачем кафедри, в іншому доцентом - у Національному економічному універси-тет. Було проаналізовано заліковки студентів - чи дійсно я туди ходив. Тобто спочатку була підозра, що я не читав лекції, а нібито отримував зарплату. Потім виявилось, що я прочитав їх більш ніж на 25% ставки. Зрештою, виявилося, що я взагалі за зарплатою не ходив. Це ж смішно - там зарплата була абсолютно невелика. Все це виявилося на тій банківській картці, яку я ні разу не забирав. Для мене це було соціальне навантаження - читати лекції. Тому що після захисту докторської дисертації я там читав лекції, але точно не через "хибне уявлення про науку". Це говорить про те, що органи правопорядку, які повинні були основними своїми цілями мати розслідування злочинів - вони боролися з політичним опонентом. Вони ж не відразу сказали, що вони мене підозрюють нібито в крадіжці власної зарплати. Причому там сума була - 800 гривень. Вони звернулися до ЄС, Канади та інших країн і сказали, що він підозрюється в розкраданні державних активів. А державні активи, вони мали на увазі - активи державного ВНЗ, університету ім. Шевченка. Вони забули в ЄС написати, що йдеться про ту картку, яку я забув отримати в університеті. Але це я вже потім доводив, коли міжнародні інсти-туції, ЄС запровадили санкції за зверненням генерального прокурора й уряду України. У них же не було часу в цьому розбиратися. Санкції ЄС було запроваджено 3 березня 2014 року - яке розслідування могло бути проведено після того, як ми пішли з влади? Хто за тиждень би визначив, що я викрадав майно державного ВНЗ? Іншими словами, я навіть довго не розумів, яке саме майно мається на увазі, які активи? Я не розпоряджався ніколи активами, я майже весь час радником працював, відповідав за реформу судоустрою і законодавче забезпечення. Але потім, коли я звернувся до суду ЄС у Люксембурзі (я ж звернувся не проти України, я звернувся проти ЄС) і представник ЄС в цьому процесі говорив: "А ми не повинні перевіряти інформацію. Нас Україна запевнила, що перед нами злочинець". Але суд ЄС захотів розібратися, а що саме інкримінується? І ось це було по-справжньому смішно. Причому я не вірив, що перший в історії санкційний кейс проти ЄС і його власний суд може постановити що-небудь таке. Я був готовий до програшу, і мене це повністю влаштовувало. Мене влаштовувала відмова в позові. Я планував показати цю відмову в позові суспільству і сказати: "Дивіться, немає ніде моїх активів у світі, я не крав нічого у своєї країни. Це політичне рішення". Але суд пішов далі - суд задовольнив усі три пункти. А це ж суд ЄС. ЄС, програвши мені, не пішов у апеляцію. Після цього я рахунок пред'явив ЄС. ЄС порахував витрати, які в такому випадку витрачають адвокати, формальні витрати, і 15500 євро перевів мені ЄС на мій особистий рахунок в українському "Ощадбанку" в Києві. Я ці документи публікував, ви їх можете побачити у відкритих джерелах. Це дешевий піар, який був пов'язаний саме з боротьбою з політичним опонентом. Я вчора, до речі, на допиті був, якщо ви мене запитаєте, розповім, про що ми говорили зі слідчим ГПУ у справі Майдану.

- Давайте ретроспективно згадаємо події, які відбувалися в Україні саме за вашої тут фізичної відсутності. Анексія Криму, окупація частини Донецької і Луганської областей. Що вам відомо про той горезвісний лист Януковича до Путіна?

- Мені нічого про це невідомо. Я останній раз бачив Януковича 22 лютого 2014 року. Більше з ним не спілкувався, не розмовляв, не цікавлюсь його справами - мені все одно. Що стосується Криму і Донбасу, то я вже сто разів казав: це українські території, які я вважаю окупованими.

- Ці суперечки навколо статусу Януковича на момент написання цього листа: "президент - не президент".

- Я взагалі абсолютно не хочу про нього говорити, про Януковича. Я - українець, який відстоює інтереси своєї країни, який потрапив волею випадку в опозицію до провладного п'ять років режиму. Це ніякого відношення не має ні до Росії, ні до Криму. Моя по-зіція всі п'ять років чітка. Я - українець, підтримую свою країну і вважаю ці території українськими.

- Ще безпрецедентна подія сталася в Україні, коли ВР 4 лютого 2015 року позбавила Януковича звання президента.

- Мене взагалі не цікавить Янукович. Не має сенсу це коментувати. ВР прийняла або не прийняла якесь рішення - я ж не є юристом у Януковича. Я працював на державній службі в АП - не в Януковича вдома. Я працював, як і багато людей працювали тоді, на державній службі. Виконував строго свої функції. Мене абсолютно не цікавить, хто і чого його позбавив.

- Ну тут мова не про Андрія і Віктора - тут мова якраз про правову площину.

- Я не маю позиції з цього приводу і не хочу її мати. Мене не цікавить Янукович.

- Тоді наостанок: за що повинен понести відповідальність екс-президент Яну-кович?

- За бездіяльність. Вчора на допиті мене слідчі запитали: "Янукович здійснював якісь незаконні дії?" Моя відповідь була: "Так". - "Які?" Я кажу: "Коли автобус підпалили, то, відповідно до закону про міліцію, який діяв на той момент, співробітники міліції повинні були жорстко застосувати силу. І те, що Янукович тоді дав команду не діяти - ось це я вважаю незаконним рішенням". Як і те, що закон передбачає за такі дії - за масові заворушення - жорстку реакцію правоохоронної системи. Тому це те і все, що з цим пов'язано (симетрично можна покласти на цей приклад), це те, що я вважаю, потрібно інкримінувати Януковичу: бездіяльність, яка призвела в кінцевому підсумку до цих наслідків.

112.ua

- 2014-й - ВР повернула Конституцію 2004 року. Правильно зробила?

- Цей міф і ярлик, який до мене приклеїли, що я нібито брав у цьому участь. Якщо ви подивитеся відкриті джерела, я перед цим рішенням назвав це можливим хаосом. Це перше. Друге: я ніколи не відповідав, у мене не було компетенції комунікувати з Конституційним судом. Третє: слідчі за п'ять років отримали в Печерському суді десятки санкцій на те, щоб проаналізувати, чи були у мене хоч раз із суддями Конституційного суду телефонні комунікації за всіма видами зв'язку, і друге: чи перебував я з ними хоч в одному азимуті, в одному біллінгу. Чи зустрічалися наші телефони. І слідство не змогло з цього приводу, окрім міфів і журналістів доморослих… Там є кілька, ходить бродячих, які асоціюють моє прізвище саме з цим рішенням. Я вважаю, що це рішення було помилковим, і сам же називав його хаосом. Я говорю зараз про рішення Конституційного суду, яке було ухвалено в 2011 році.

- Я маю на увазі 14-й рік, вже після відомих подій, коли повернулася Конституція 2004 року.

- Це політичне рішення - воно не є конституційним. Але ще більш паскудним є те, що в зв'язку з цим переслідують сьогодні цілу низку людей. Я вважаю це політичним, неконституційним рішенням.

- В 11-му році повернення до 1996 року - це було так само неправовим рішенням, як згодом і в 14-му?

- Давайте розділимо політичні та неправові рішення. Коли Конституційний суд щось робить - це завжди законно. Це може бути політично погано або неправильно. А Конституційний суд - це вищий суд конституційної юрисдикції. Який навіть якщо напише на біле чорне, то не можна визнати це незаконним, тому що його рішення не оскаржуються. Тому, як би нам не хотілося назвати щось поганим або незаконним - рішення Конституційного суду апріорі є законним. Наприклад, я критикую Конституційний суд України за те, що він скасував незаконне збагачення. Я впевнений, що це було зроблено в інтересах колишнього президента Порошенка і його фракції БПП, тому що вони були основними підозрюваними. Тому що стаття про незаконне збагачення була введена в 2015 році до Кримінального кодексу, і притягати за нею могли тільки тих, хто з 15-го року став чиновником. Іншими словами, я критикую за це Конституційний суд публічно. Але чи означає це, що це рішення незаконне? Ні, воно законне, тому що його ухвалив Конституційний суд. Так і тут. У частині 2011 року ми можемо сказати: Конституційний суд прийняв рішення, хоча це і політичне рішення, і в подальшому воно спровокувало вкрай негативні наслідки для розвитку країни, в принципі, хаос, про який я говорив, просто він настав пізніше. А якщо ми подивимося на рішення ВР, яка взяла і просто постановою своєю повернула Конституцію, то це явно протиправне діяння було. Політичне і протиправне.

- Це можна оскаржити?

- Та не можна це оскаржити, це все вже історія. Як не можна оскаржити революцію 17-го року.

- Що могло втілити в життя в 2009 році задум про широку коаліцію? Й ухвалення нової Конституції, на двох? До речі, якби це тоді запрацювало і зараз би діяло?.. Там закладалося до 2024 року.

- Це було десять років тому. Дуже важко в ретроспективі прогнозувати: що було б? Я не вірив і тоді, що це буде прийнято, і його не ухвалили. І позиція моя така ж була.

- Можливо, ви мали вже після повернення до України якусь зустріч і розмову з Юлією Тимошенко?

- Ні звичайно. Ми не працюємо в одній політичній команді. Я є незалежною людиною, юристом, експертом.

- А хотіли б зустрітися?

- Навіщо? Який сенс зустрічатися?

- Можливо, є спільні теми?

- У мене є план зустрічей якихось. Я зустрічаюся з людьми, з друзями, з політиками різними, з бізнесменами. Я нагадаю, що я живу сьогодні в бізнесовому порядку денному. Я є бізнесменом, у мене юридичні адвокатські міжнародні компанії, і в основному мене цікавить тільки це. Але якби я зустрів якогось політика, політичного лідера й обмінявся б думками, то теж нічого б не було страшного. А спеціально шукати зустрічей не має ніякого сенсу.

112.ua

- Які були шанси в Юлії Тимошенко не сісти тоді до в'язниці, не бути ув'язненою на сім років?

- Мені важко про це говорити. Я не працював тоді в суді, я не був прокурором, тому які у кого були шанси, це...

- Ви стежили за процесом, за перебігом?

- Я відтоді, як працював з Юлією Володимирівною в одній політичній фракції, з 2010 року, я жодного разу не згадав у негативному контексті ні її прізвище, ні її політичну силу. Це пов'язано з моєю політичною і діловою етикою. Якщо я з кимось працював разом, я не маю морального права висловлюватися критично якось. Якщо ми розійшлися, то були якісь взаємні питання один до одного, і це означає, що все моє подальше ділове життя так і будуватиметься: з поваги до тих людей, з якими я працював і мав якусь загальну ділову комунікацію. Це моя позиція як ділової людини, тому сенсу критикувати сьогодні Юлію Тимошенко за те, що вона робила або не робила в той період, це є неетичним для мене. І я це демонструю всі останні десять років.

- Про швидкість ухвалення рішень, зокрема на тій же справі Тимошенко. Суддя Родіон Кірєєв зараз, за деякою інформацією, працює адвокатом у Росії. У липні 14-го його оголосили в розшук, тільки через півроку Рада дає дозвіл на його арешт, потім ВРЮ звільняє його за порушення присяги, і тільки 19 вересня 17-го року Апеляційний суд Києва дозволив затримати Родіона Кірєєва. Чому всі ці рішення було так розтягнуто в часі? Про що це?

- Я не знаю - я не знайомий з Родіоном Кірєєвим і ніколи з ним не комунікував. Як я можу, як експерт, коментувати дії прокурорів, які працювали з 14-го по 19-й рік? Треба у них запитати.

- Це не симптоматично для правоохоронної і судової системи взагалі?

- Українська правоохоронна система останніх п'яти років славиться: а) фальсифікацією кримінальних справ, б) продажем кримінальних справ, в) занадто іноді швидкою, а іноді занадто повільною комунікабельністю. Тобто аналізувати хвору систему, невиліковну - це невдячна справа. Я не можу зайти в логіку злочинців і думати, чому ці злочинці... (під злочинцями я маю на увазі слідчих і прокурорів, які останнім часом були причетні до фальсифікацій десятків справ) - я не хочу заходити в логіку злочинців. Я не знаю, чому вони так робили. Треба запитати у них. Вони ж щось говорили публічно з цього приводу. Якась же є у них доктрина.

- І ще про Основний закон. Коли і до яких змін потрібно підготуватися Конституції?

- Я вважаю, що не треба чіпати нічого руками. Нічого не допоможе. Ось є Конституція - яка є. Ось зараз вона є така. Просто треба її виконувати - не треба нічого чіпати. Ні до чого не треба торкатися, особливо брудними руками. Я маю на увазі брудними політичними руками. Сьогодні, коли політикум має рейтинг соціологічної довіри до парламенту близько 1-5%, а політичні сили, що представляють провладну коаліцію: одна має менше відсотка, а інша - близько 5%, то говорити про те, що нас чекають якісь конституційні зміни, ніякого сенсу немає. Якщо ми говоримо про новий якийсь парламент, який прийде після 21 липня, і якщо в ньому вибудується конфігурація для зміни Конституції, тоді тільки можна буде подумати, що саме нова політична команда хоче імплементувати. Я не знаю, яка в них політична платформа щодо того, що вони збираються змінювати в Конституції, але мені здається, в Конституції всього досить.

Новини за темою

- Невже у вас немає якоїсь чернетки змін до Основного закону? Якби вас запитали: "Пане Андрію, допоможіть нам щось зробити з Конституцією". А ви говорите: "Ось у мене тут є".

- Я говорю: "Ось у мене є чистий аркуш. Я вам раджу робити так, як написано на цьому чистому аркуші. Тобто нічого не робити".

- І як довго це може тривати? Скільки Конституція може протриматися без змін? У нас з кожним політичним сезоном щось там ручками, як ви говорите, намагаються...

- Який сенс? Я вважаю, непотрібно нічого туди вносити, тому не готовий прогнозувати, що буде в думках тих людей, які собі щось вигадують. Сьогодні я слухав промову якогось радника нового президента, який сказав, що кількість депутатів треба скоротити до 250. Може, це пов'язано з тим, щоб сподобатися народу й отримати більше соціологічної підтримки. Може, це було сказано від браку досвіду. А може, це така політична лінія. Я вважаю, що коли людина, уповноважена владою, каже такі речі, вона повинна чітко розуміти, щоб її слово важило в майбутньому і щоб не було девальвовано, то можна говорити тільки те, що ти можеш реалізувати в майбутньому. У реалізацію історії про 250 депутатів я не вірю. А це може змінити тільки Конституція. Що ще вони будуть змінювати в Конституції - я не знаю.

- А зараз можна якимось чином освіжити в пам'яті ініціативу обрання президента парламентом?

- Ви зараз говорите про зміни до Конституції, які, я вважаю, робити не потрібно. Можливо, потрібно якийсь дедуалізм прибрати між президентом й урядом. Тому що все-таки республіка парламентська, вона формує уряд, а президенту народ дає кредит довіри, голосуючи на прямих виборах. І чекає саме від голови держави, що він буде реалізовувати державну політику не лише зовнішню, не тільки оборонну, а й внутрішню політику: економічну, соціальну, правову. На цьому тлі конфлікт закладено вже в самій виборчій системі. Він закладений і в Конституції, і в виборчій системі, і вже в ментальності людей, які очікують саме від президента України, що в кожного в крані буде вода, у кожного буде ліфт відремонтовано. Всього цього чекають саме від президента. Щодо цього якісь рекомендації дати теж неможливо. Тому що якщо ми будемо говорити про те, щоб президента не обирав народ - це потрапить у заголовки газет. Це буде як ініціатива експерта Портнова - у мене такої ініціативи немає. Це може принести позитив, як це в багатьох європейських країнах, коли очільник держави виконує церемоніальні функції або відповідає за зовнішню політику, іноді, але тоді потрібно поміняти виборчу систему країни. Потрібно тільки щоб політичні партії обиралися до парламенту і, як наслідок, несли відповідальність за формування уряду. Тоді уряд ґрунтуватиметься не на підкуплених депутатах з мажоритарних округів. Я не хочу сказати, що всі депутати-мажоритарники пройшли через підкуп своїх виборців, але велика кількість - це загальновідомий факт - проходять саме через підкуп. А це значить, буде постійне інвестування депутата в округ, щоб отримати зворотню реінтеграцію, отримати владу від нього, прийти в парламент, вити вірьовки там при формуванні уряду і далі зробити уряд тобі зобов'язаним видати якусь там копійку на реалізацію твоїх вже корупційних планів. Тому, щоб говорити про президента і про уряд, потрібно відповісти на низку й інших питань. Виборча система як повинна існувати? Це все комплексні питання, і я не бачу поки політичних гравців на карті, які могли б на ці питання відповісти.

- У 14-му році президентом України стає Петро Порошенко. Його передвиборчим гаслом було "жити по-новому". Чому саме він став президентом?

- Мені здається, що, по-перше, він зовні на Януковича був схожим. Я вважаю це випадковістю: Янукович з 22% тодішньої соціології зник, а до політичних лідерів, які були з ним у переговорах, вже не було довіри. Я вважаю, що на цьому популізмі і дешевому піарі Порошенко, в принципі, і став президентом. Я вважаю - це помилка нашого народу, помилка нашої країни, її треба виправляти відновленням справедливості щодо всього, що під його керівництвом здійснювалося останні п'ять років. Справедливість - це вирок. Повинен бути судовий вирок щодо нього.

- Якщо говорити про ту виборчу кампанію, то в земельному суді у Відні Дмитро Фірташ казав про те, що передувало виборчій кампанії. Ви ж у Відні живете? Там не перетиналися з Фірташем?

- Звичайно, перетиналися. Ми ж в одному місті жили. Іноді обмінювалися думками.

- Який вплив Фірташа на українську політику?

- Я не знаю. Я ж з Дмитром Васильовичем міг спілкуватися, коли зустрічав його в місті десь, обмінялися думками, випили чашку кави, і все. За кілька років життя в Австрії ми бачилися всього тричі, напевно. Будинками ми не дружили.

- "РосУкрЕнерго" згадували за кавою?

- Ні, ніколи.

- Фірташ вже кілька років чекає в рамках кримінальної справи про корупцію екстрадиції до США. Що вам відомо, які перспективи екстрадиції?

- Якби мені щось було відомо - я б про це ніколи нічого не сказав. Окрім того, що я про це нічого не сказав би, мені про це нічого і невідомо. Тому це запитання потрібно поставити самому Дмитру Васильовичу або його представникам.

- Давайте згадаємо і про постмайданівські рішення: амністувати не судом, а парламентом. Той закон про звільнення політв'язнів досі діє.

- А вчора на допиті у справах Майдану я слідчим сказав, що вважаю, що вони в рамках справи Майдану повинні слідчим шляхом встановити обставини ухвалення цього закону. Хто ініціював, за яких обставин, в якому разі, для яких цілей, з метою кого звільнити від кримінальної відповідальності? Хто з ким проводив переговори, які були телефонні комунікації. Потрібно отримати санкції, а санкції даються зараз і можуть на той період поширюватися. Хто знаходився в якому місці, які були умови? Які були взаємні політичні обміни? Я сказав, що це потрібно встановити слідчим шляхом. Точно так само, як слідчим шляхом перевірялися обставини ухвалення законів від 16 січня. Тобто тут слідчі прокуратури проклали дорогу до того, щоб взагалі встановлювати, як ухвалюються закони. Тому що я вважаю, що в справі Майдану потрібно досліджувати два факти: і те, хто стріляв у людей, які здійснювали масові заворушення, і як особи, які здійснювали масові заворушення, стріляли в працівників міліції. Тому без справедливості встановити істину в справі Майдану нікому не вдасться. Це означає, що потрібно або змінити закон про амністію і почати широке всебічне розслідування, або амністувати другу половину: співробітників "Беркута" негайно відпустити на свободу. Ось ці два антагонізми заважають досягти цієї мети.

- А консенсус?

- Консенсус - або загальна амністія, або залучення всіх винних, з двох сторін. Не може бути точно консенсусу, коли одну частину виводять з-під слідства, а другу карають. Тому я вчора на допиті у справі Майдану, окрім усього, заявив наступне: я вважаю, що ключовим фігурантом злочинного угруповання у справі Майдану є директор департаменту спеціальних розслідувань ГПУ Горбатюк. Що він знаходиться в складі цієї злочинної ієрархії з метою переслідувати одну частину людей і виводити з-під слідства іншу частину людей. Для того, щоб та частина людей, яка також винна в масових убивствах, продовжувала правити країною з метою наживи і подальшого розподілу фінансових і природних ресурсів країни. Горбатюк, який мене викликав на допит, є ключовим фігурантом, причетним до приховування масових вбивств. Саме про це був наш допит. Я зажадав у слідчих допитати з цього приводу Горбатюка. Якщо потрібно провести інші слідчі дії, щоб зрозуміти хто, навіщо і за яких обставин напоумив призначити на цю посаду Горбатюка, щоб він усі п'ять років вів слідство в інший бік. Для того, щоб не встановити істину в цій справі, а саме це я сказав слідчому, а для того, щоб приховати істину в цій справі, було сфальсифіковано кримінальні справи щодо цілої низки учасників тих подій, щоб їх не можна було фізично допитати, щоб видавити їх з країни, когось залякати кримінальними справами, когось переслідуваннями, бродячими бандформуваннями радикалів. Але це було ключовим елементом стратегії: створення злочинного угруповання, яке заволоділо фінансами і бюджетом країни, через, у тому числі, і дешевий піар у справі Майдану. Я слідчому сказав, що саме ваш підрозділ, коли інкримінували мені справу про розкрадання власної зарплати - їхньою метою було якраз приховати істину в справі Майдану і в інших справах. Вони повинні будуть у справі Майдану проходити ще самі, коли їх поміняють. Я думаю, їх скоро поміняють, усіх цих керівників ГПУ, і потрібно буде їх допитувати в рамках саме справи Майдану. Хто їх напоумив саме так проводити слідство? Це було предметом вчорашнього допиту, до речі.

- З ваших попередніх слів виходить, що ви знаєте, хто вбивав і, головне, хто віддавав накази вбивати?

- Щоб цю картину повністю встановити, потрібно провести хронометраж, по-хвилинний. Його досі немає - він тільки є в одній частині. Якби я був генеральним прокурором, я б встановив істину в цьому слідстві, я думаю, протягом короткого проміжку часу: рік-півтора. Коли нам по телевізору показують, що стріляє в когось "беркутівець", може, це і так. Але, може, нам не показують, що в цей час хтось стріляє в нього. Ми не бачимо цієї повної картини. А не бачимо ми її, тому що спеціальний закон ухвалено в лютому 14-го року, в якому так і написано: заборонити розслідування щодо активістів Майдану. Протягом двох тижнів закон наказував знищити документи. Це означає, що слідчий не може це розслідувати, бо йому закон забороняє. Значить, якщо він не може все розслідувати - він розслідує частину. Він бачить, що хтось у співробітника "Беркута" стріляв, але не може це розслідувати - йому закон забороняє. Він це відкладає в сторону і продовжує шукати тільки одну картину світу. Тому потрібно або там скасувати закон про амністію, або тут закрити всі справи шляхом нової амністії. Тоді це буде компроміс. А все інше - це бутафорія, до якої не буде довіри суспільства. Суспільство буде завжди розділено на дві частини: ті, хто цей Майдан буде вважати злочином, і ті, хто це буде вважати героїзмом. До тих пір, поки суспільство буде поділено, не тільки з питання мови, щодо релігійних якихось протистоянь, а й з питання "Майдан - не Майдан", суспільство не зможе знайти компромісу і з інших питань. Воно не зможе будувати, творити, перебувати один з одним в одному соціумі, воно буде постійно між собою перебувати в громадянському конфлікті. І цей цивільний конфлікт використовуватимуть у тому числі вороги нашої держави, треті країни, щоб впливати на внутрішню і зовнішню політику нашу. Тому поки ми тут, усередині, не знайдемо компромісу з ключових питань, а це повинні зробити політики, в тому числі нова політична команда, нічого не буде. Нічого не побудуємо - я песиміст тут.

- Ви сказали: "Якби я був генпрокурором - рік-півтора..." До кого б у вас були питання в рамках цього розслідування?

- Спеціальних питань не повинно бути ні до кого. Ми просто з цілої низки джерел маємо вже докази злочинної діяльності попереднього політичного режиму. Наприклад, наша юридична команда подала вже кілька заяв до ДБР щодо головного фігуранта, стосовно Порошенка. У першому питанні ми йому інкримінуючи державну зраду, перевищення влади і службових повноважень. Все це пов'язано було зі спробою захоплення влади. Ми вважаємо, що він, діючи умисно, в складі організованої злочинної групи, з метою продовжити власну владу, не маючи на те конституційних повноважень, задумавши зі злочинним умислом запровадити воєнний стан, з метою зірвати президентські вибори, увійшовши в змову з воєначальниками, вирішив пожертвувати 24-ма українськими моряками. Точно знаючи, що можна їх втратити в бою або хтось буде поранений і буде завдано шкоди його здоров'ю, або вони потраплять в полон. Тобто це не легковажність - це злочинний умисел. Це називається спроба захоплення влади. У цій частині державною зрадою тут є те, що цією дією він дав ворогові України можливість впливати на його внутрішню політику. Ба більше, відбувадися переговори, наприклад, зі звільнення Сенцова. А тепер у переговорах щодо звільнення Сенцова є попереду ще 24 українських моряки. Він повинен був прогнозувати, що погіршить переговорну позицію України. У цьому, я вважаю, він зіграв в інтересах РФ, чим погіршив обороноздатність України, погіршив її авторитет на міжнародній арені. Це прямо потрапляє під дію 109 статті КК - "Державна зрада". Тобто прямий збиток обороноздатності.

- На сцені Майдану, окрім Порошенка, ще були персони, які також залишаються зараз при владі.

- Так. Чому я зараз говорю про Порошенка і про цю справу? Тому що він був президентом зараз з усіма важелями впливу. І ми розуміємо, що саме він це задумав. Тому я зараз зосереджений на ньому. Є і другий кейс щодо нього. Сьогодні вранці ми його зареєстрували в ДБР. З цього питання ми очікуємо протягом кількох тижнів клопотання до суду - ми будемо на цьому наполягати, тому що тепер я процесуальна сторона в цих питаннях. Я заявник у цих справах, як Андрій Портнов. Це означає, що я маю право оскаржити в судах щось, доповнювати, брати участь і клопотати про проведення тих чи інших слідчих дій. Моє клопотання буде про те, одне з перших, щоб ДБР внесло до суду клопотання про арешт всіх активів. Санкції статті, які ми інкримінуємо Порошенку, передбачають повну конфіскацію майна за вироком суду. Це означає, що з превентивною метою слідчий має право поставити перед судом питання про арешт усіх активів. Тобто ми вважаємо, що потрібно переписати декларацію Порошенка прямо в клопотання слідчого, про арешт усього, що "ворушиться" в його декларації. Це банківські рахунки, всі акції, активи, облігації державної позики. В тому числі його офшорні компанії, в тому числі оформлення на підставних людей. Я впевнений - український суд позитивно розгляне це питання. Ми чекаємо сьогодні-завтра від ДБР реєстрації цього злочину й оголошення на своїх інформаційних ресурсах про те, що це сталося. Після цього сформуємо для себе план юридичної комунікації, план клопотань і будемо продовжувати цю роботу.

Новини за темою

- Ще чимало подій хочеться з вами пригадати. Які кейси у вас є на Парубія, Кличка, Яценюка?

- Ми говорили про це теж зі слідчими. Моя позиція полягає в тому, що є ціла низка доказів, де Парубій бере участь в організації масових безладів. Але слідство, і я про сказав слідчому, йде від цього питання. Вони не допитують Парубія - один раз для формальності його допитали. Вони повинні розглянути його весь збірний образ: де знаходився, в який момент, з ким комунікував, фото- і відеодокази долучити до справи. Далі подивитися на нього з точки зору і його ретроспективи, і подальших його дій. Подивитися на події 2 травня, коли була страта в одеському Будинку профспілок. Я називаю це стратою, бо вважаю, що якщо хтось хоче боротися з проросійськими активістами, з ними потрібно боротися юридичними методами. Стратити ніхто нікого не може. Парубій і там брав активну участь. Потрібно подивитися на нього в контексті і під призмою його злочинної діяльності та його верховенства - однієї з ключових осіб у цій злочинній ієрархії, яку було створено в Україні в 14-му році. Тому обов'язково такі фігуранти, як Парубій, повинні відповідати за законом. Можна подивитися на Пашинського дуже уважно. На нього дивитися з точки зору Майдану - це одне, але є більш свіжі злочини щодо нього. Він був головою наглядової ради "Укроборонпрому". Про це всі забули. Зверніть увагу - його навіть журналісти виводять з-під удару. Всі говорять про менеджмент "Укроборонпрому", а голова спостережної ради - це керівник вищого органу, який контролює компанію. Щодо цього вони зобов'язані були проводити розслідування. А не проводять, тому що він голова комітету з безпеки й оборони, тому що без нього був ризик втратити коаліцію. Тому що у нього серйозні покровителі. Це означає, що потрібно переоцінити його роль в "Укроборонпромі". А це не просто "Укроборонпром" - це розкрадання прямо в солдата. Ось прямо взяли і вкрали в солдата те, що призначалося йому для захисту й обороноздатності держави.

- А відомі адреси цих "серйозних покровителів"?

- Пашинський є сам серйозний покровитель. Пашинський вдає із себе одного з ключових функціонерів провладної політичної сили - "Народного фронту". Ми знаємо про роль інших учасників. Не мені розбиратися і ритися в цій історії. Я розповідаю про це сьогодні тому, що ГПУ з метою колгоспного піару вирішила викликати мене через газету на допит. Я ж цю тему сам не починав. Тому, раз ви мене викликали на допит - будьте ласкаві, слухайте тепер мій допит. Під відеокамеру я вчора три години докладно на цьому допиті розповідав, що я думаю про справжніх злочинців. І тепер вони зобов'язані слідчим шляхом це перевіряти. Я ж не ініціюю, хто там на Майдані, що там робив. Це вже історія, і я взагалі не вважаю, що в ній потрібно ритися. Але якщо ви хочете поритися, ви мене викликали - ось вам мої свідчення. Вони ще раз хочуть поговорити - я ще раз прийду, ще раз поговоримо. Хоч десять разів поговоримо.

- 22 березня озброєні особи в камуфляжі заблокували вхід в офіс "Укрнафти". Вони представлялися то охоронною фірмою, потім була інформація, що це батальйон "Дніпро-1". Заґратували цей офіс. Тоді Рада ухвалила закон про акціонерні товариства в частині зниження кворуму, і ця історія, ймовірно, послугувала таким собі каталізатором для звільнення Ігоря Коломойського з посади голови Дніпропетровської ОДА. І коли президент Порошенко здійснив цей акт звільнення, він сказав, що жоден губернатор в Україні не повинен мати кишенькових армій.

- Я згоден з тезою, що ніхто не повинен мати кишенькових армій. Я їх називаю бродячими бандформуваннями. І жоден президент, і жоден голова СБУ, ніхто не повинен мати. Тому що, перш ніж говорити про кожного губернатора, потрібно ще згадати, що у нас очільник СБУ контролював "С14", а Порошенко контролював цілу низку інших бандформувань. Це перше. Друге: я би взагалі не розглядав питання боротьби Коломойського і Порошенка з точки зору того, що там якийсь закон прийняли про 25%. Порошенко хотів заволодіти телеканалом "1 + 1". Ось я розглядаю всю їхню конфліктну історію, між Порошенком і Коломойським, тільки через призму жадібності колишнього президента. То він хотів "ПриватБанк" собі забрати, акції якісь, то він хотів "1 + 1" загарбати. І вся державна машина була цьому підпорядкована. В якій формі Ігор Коломойський опирається Петру Порошенку? Він пручається так, Сидоров, Іванов пручаються по-іншому, я чиню опір по-третьому. Але я вважаю, що коли є абсолютне зло, таке як Порошенко, то в цьому багато інших людей, навіть не комунікуючи між собою, просто стають союзниками. Тому аналізувати той закон, який було ухвалено 4 роки тому, можна, але він великого політичного значення не має на тлі прагнення наживи попереднього президента України.

- 4 липня 15-го року на перше чергування вийшла нова патрульна поліція. Якого вдосконалення, на вашу думку, вимагає реформа МВС?

- Я останні п'ять років бачив іншу поліцію. Різну іншу поліцію. Тому я не відчуваю - мені важко сказати. Ось зараз, наприклад, я звернувся офіційно до МВС і відвідав МВС, тому що я звернувся за охороною. Зараз я їжджу зі співробітниками поліціі. Тому, звичайно, позитивно оцінюю. Я жартую - суб'єктивно. Я вважаю, що в державі недостатньо приділено уваги охороні громадської безпеки. Я думаю, що перекіс серйозний є в правоохоронній системі. Потрібно кратно скоротити прокурорів, СБУ. Але потрібно, мабуть, збільшити ППС. Тих, які охороняють суспільну безпеку. Які забезпечують громадський порядок. Ось цього недостатньо. Якщо у патрульної служби є якісь перекоси, то на це є відповіді, які можуть дати суд, суспільство. Загалом, якщо патрульна поліція буде виконувати свою головну функцію - шана їй і повага. Поки, на жаль, рівень злочинності в країні досить високий, щоб говорити про те, що є якісь позитивні враження про патрульні органи.

- Це об'єктивні чинники чи суб'єктивні - те, що злочинність зростає і поліція просто збивається з ніг?

- Я вважаю, тут сукупність причин: і об'єктивних, і суб'єктивних. З одного боку, звичайно, багато речей прикриваються війною. Але, з іншого боку, це теж дещо перебільшення, тому що рівень професіоналізму сильно впав. Тому що було завищено очікування. Тому що перед тим, як здійснювати масові безлади на Майдані, політики занадто завищили очікування від суспільства. І суспільство почало чекати, що буде кардинально все змінено. Тому розчарування стало набагато глибшим, ніж могло бути в будь-який інший ситуації. Тому, коли обіцяли, що патрульна поліція буде тепер працювати краще, ніж попередня – "мордовороти", пузаті міліціонери, на яких ґудзики без застібки, з цієї точки зору влада впоралася. А з точки зору наповнення їх якимось інтелектуальним, звичайно, є невелике відставання. Тому, перш ніж старого міліціонера виганяти з роботи...

- ...люструвати.

- Люструвати - це взагалі ганебний закон та окрема історія. Тому, перш ніж ухвалювати рішення про те, що частина чиновників, хороших фахівців, тобі не потрібна, ти повинен з Місяця завезти суперрозумних, високоінтелектуальних. Я розумію, якби влада пообіцяла в 14-му році, що ми не будемо брати на роботу таких, як Сидоров, Іванов, Портнов - вони іншого політичного забарвлення, на цьому вони взяли би політичні дивіденди. Тоді не треба Портнова брати на роботу, але не можна забороняти законом, тому що я повністю на сьогодні людина, яка виграла все в них: і в Європі, і в Україні. Ба більше, не можна говорити, що Портнов прикривається судами, тому що раніше він їх нібито контролював. У мене кожен судовий процес публічний. Я анонсую його заздалегідь, вивішую рішення на сайті. Якщо людина ні до чого не причетна, ви можете її просто не брати на роботу. А може, вона сама не хоче? Я сам не хочу нікуди на роботу. Я займаюся бізнес-діяльністю. Але ви не можете закон порушувати. Тому що це суперечить Конституції. І це небезпечна дуже тенденція. Тому що якщо закон про люстрацію буде скасовано як антиконституційний, а я впевнений, рано чи пізно, коли переляканий Конституційний суд перестане працювати на всі 25 сторін, то він повинен скасувати це рішення. І коли він його скасує, тоді постане питання: а чи законно призначалися директори НАБУ, САП і купа інших чиновників, тому що там з'являлися конкурси, і в конкурсних умовах було написано: заборонено брати участь особам, які підпадають під ознаки закону про очищення влади. Значить, можна заново це все переглянути. Це інструмент, до речі, на нього повинна подивитися нова влада.

- У липні 15-го року затримано було заступника голови слідчого управління ГПУ Шапакіна і заступника прокурора Київської області Корнійця. Під час обшуків, окрім чималих сум грошей, було вилучено ще 64 діаманти, і ця справа отримала назву "справа діамантових прокурорів". Це тільки одна така показова справа - як ви її для себе прочитали?

- Ця справа є популістською, тому що немає вироку суду. Якщо вони винні, то за чотири роки вирок можна винести. Все повинно підкорятися кримінально-правовим процедурам. Якщо ці люди в чомусь підозрювалися, у них щось знайшли під час обшуку - будьте ласкаві, продемонструйте судовий вирок. Якщо вироку немає, то нехай вони визнають, що ці люди не порушували закон. Я їх критикував, тому що вони наступили на власні граблі. Вони стали частиною правоохоронної каральної системи, караючи інших, і через кілька місяців самі стали діамантовими прокурорами. Тому, в принципі, у мене до них ставлення негативне. Тому що це теж показовий кейс. Це повчальний дуже випадок, прекрасні "граблі". Але ці "граблі" потрібно супроводжувати вироком суду, тому що якщо ви не виносите вирок суду, ви дискредитуєте правоохоронну систему. Всі тоді бачать, що ви продали цю кримінальну справу.

112.ua

- Вам було смішно або, навпаки, ви серйозно поставилися до інциденту, який трапився 14 грудня на засіданні Національної ради реформ, у присутності президента Порошенка. Тоді між очільником Одеської області Саакашвілі і міністром МВС Аваковим виникла суперечка через продаж ОПЗ.

- Усім було смішно. Смішна історія, яка характеризує стан речей на той момент.

- А чи такою ж смішною є подальша доля нашого ОПЗ?

- По-моєму, подальша доля ОПЗ полягає в тому, що його капіталізація різко зменшилася. За рахунок того, що його ділили. По-друге, наскільки мені відомо, ця компанія, яка продовжує мати державного акціонера і, в зв'язку з цим, державний менеджмент. Таким чином, ми будемо спостерігати і подальше погіршення стану цієї компанії. До тих пір, поки вона не перейде в приватні руки на чесному конкурсі. Це говорить про те, що до викачування коштів цієї компанії причетні обидва попередніх очільники урядів. Без них це не може відбуватися. Це така годівниця, з якої годуються чиновники - держкомпанія. А ОПЗ завжди був заполітизованим об'єктом, навколо якого постійно "коні, люди, гроші". Тому ситуація дійсно сумна.

- А які шпаринки ви бачите в системі електронних державних закупівель ProZorro?

- Напевно, є щось позитивне. Але не забувайте, що перед самою "демобілізацією" Порошенко за півроку купив собі два нових броньованих "Мерседеси". За явно збільшеною ціною - це з бюджету. І він це теж зробив через систему ProZorro, через електронні торги. Ця система мала позиціонуватися як якийсь важливий крок, якийсь піар-крок, а насправді це в тому числі майданчик для легалізації розкрадань з бюджету. Може, в цьому є якийсь позитив, але я просто не маю довіри до чиновників, які цю систему створювали і які її модерують. У них немає репутації, щоб претендувати на героїчне реформаторське позиціонування.

- Ви ж чули, що і нагороди ця система забирала, і західні партнери в захваті від її функціонування.

- Піар правильний. Давайте дивитися на результати. Ви сильно результати відчуваєте від цих реформ? Я не відчуваю жодних. Ми можемо подивитися за всіма соціологічними опитуваннями: країна перебуває в стагнації. Тобто різке погіршення економічного та соціального становища. Тому, коли хтось говорить, що десь є якась "квітка", проросла, то не може бути "квітка" в банді. Якщо ти побачив, що поруч з тобою працює банда, всі навколо тягнуть і все з бюджету, а ти створив ProZorro, біля них стоїш і робиш вигляд, що ти їх не бачиш... Ні - ти теж член цієї банди. Як мінімум, тому що діяв. Тим, хто створив це ProZorro, треба йти теж з влади, звільнятися треба.

- І ProZorro закривати?

- Не знаю, треба вивчити. Треба подивитися, в якій точці координат ця система, якими законами, нормативними та законодавчими актами регулюється це питання. І дивитися, як можна це покращити. Може, треба закрити і створити щось нове. Я не знаю. Я не фахівець з електронних торгів. Я тільки бачу, що сукупність ознак, яка відбувається навколо цієї електронної системи, свідчить про серйозні пробої та іноді про публічну легалізацію явних розкрадань з бюджету.

- До речі, про Саакашвілі. У 18-му році Україна примусово повернула його до Польщі за процедурою реадмісії, як порушника кордону. І ще президент Порошенко позбавив Саакашвілі українського громадянства. На вашу думку, чи відгукнеться тепер президент Зеленський на прохання Саакашвілі повернути йому український паспорт? (Інтерв'ю було 25 травня, - ред.)

- Він просто зобов'язаний це зробити. І не тільки Саакашвілі, але й Андрію Артеменку, депутату ВР. Я вважаю, що президент України зобов'язаний повернути їм паспорти. Це було зроблено протиправно. Ба більше, якщо Михайло Саакашвілі та Андрій Артеменко захочуть кримінального переслідування фігуранта за те, що він це зробив, і раптом вони попросять нашу юридичну команду це зробити, то ми на волонтерських засадах допоможемо.

- У 19-му році США і ЄС допомогли створити в Україні НАБУ. І ще було запроваджено електронне декларування чиновників. Але щось пішло не так у боротьбі з корупцією.

- НАБУ - прекрасна ідея. Особливо з незалежністю, і навіть якийсь час вдавалося. А потім голова НАБУ опинився вночі вдома в Порошенка. Нагадаю, що саме партнери Порошенка - головні фігуранти всіх корупційних скандалів. Яка після цього довіра може бути до цього органу? Я вважаю, що Артем Ситник повинен звільнятися. Те ж саме із САП. З точки зору формування антикорупційних структур - прекрасне рішення. Але одного взяли на гачок, другого, і вони вже змушені працювати на ту політичну команду, яка сама ж і вчиняє злочини. Я думаю, що ці люди в зв'язку з тим, що змінився час, змінилася політична реальність, вони повинні просто піти. Що стосується електронного декларування, то та форма, в якій це було прийнято, означає фактично легалізацію незаконно здобутих коштів представниками провладної еліти. Тому що не один раз узяли і записали все, що у них вже є, і все, що вони в майбутньому вкрадуть. Наприклад, у тебе є готівки 100 тис. доларів, ти взяв - мільйон туди записав і задекларував. Щоб потім у майбутньому говорити: так у мене вже давно мільйон лежить. Провладна з 2014 року політична команда сама ж була власником цього реєстру електронного декларування, органу, який відповідає за електронне декларування, а також органів, які могли зловити тих, хто подавав дані в декларації, які не відповідають дійсності. Прокуратура, СБУ, НАЗК, САП перебували під контролем Порошенка. НАБУ мав велику форму незалежності, але не настільки велику, щоб протистояти цьому масовому явищу. Президент Порошенко, включаючи ці питання до списку питань для безвізового режиму, потім, після того, як отримав позитивний відгук від ЄС, кілька разів ЄС обдурив. У тому числі з електронним декларуванням і з тим, що на догоду його адміністрації, його чиновникам Конституційний суд скасував відповідальність у КК за незаконне збагачення. А це теж було необхідним елементом для безвізового режиму України з ЄС.

- Того ж року стартувала судова реформа в Україні. Кожен суддя повинен пройти переатестацію, показати свої доходи. Пане Андрію, яких змін зазнав ваш вплив або ваш авторитет на суддівський корпус за ці п'ять років?

- Мій вплив на суддівський курс за п'ять років був тільки публічним. Я критикував судову реформу Порошенка, його чиновників, тому, можливо, якщо хтось вважав це авторитетною думкою і нею керувався у своїй діяльності... Я вважаю, що ми повинні звернути увагу на соціологічні дослідження: довіра - не довіра до судів. І порівняти їх з діями попередніх лідерів держави. За весь період незалежності. Важко заперечувати, що внаслідок реформи Порошенка ми маємо найнижчий рівень довіри до судової системи. Він 1-2% за опитуваннями авторитетних соціологічних агентств. Це все у відкритих джерелах, і можна порівняти, наприклад, 11-12-й роки і 15-17-й роки. Це пов'язано насамперед із повним підпорядкуванням Порошенком собі судової системи, саме теж для наживи. Ми всі бачили, як переходила під контроль Порошенка компанія "Нафтогазвидобування", що прямо в кабінет голови Апеляційного суду Києва прийшли проводити обшук, коли була постанова суду на цю тему в його руках. Тобто цей переділ потім описував слідчий ГПУ, який був затриманий НАБУ. Слідчий Сус. Він виступав у судовому процесі і докладно описував, як на нього здійснювали політичний тиск, давали не-законні вказівки. Тому це все історія, і якщо ці люди захочуть переслідувати колишнього президента - у них є на це право. Вони можуть звернутися, куди слід.

Новини за темою

- Ну а ви неформально вплив на суддів чинете?

- Тільки через публічну площину. Через формування інформаційних меседжів, через експертну думку. Я не маю ніякої влади для того, щоб управляти судовими процесами і судами.

- 12 травня 16-го року ВР змінила закон про прокуратуру і дала згоду про призначення Юрія Луценка генеральним прокурором. У вас, як у юриста, питання до генпрокурора є?

- Я вважаю, що для того, щоб змінювати закон під одну людину, потрібно просто мати елементарну совість, тому що це суперечить ключовим принципам побудови держави. Не можна робити так і показувати, що для цієї людини, яка є моїм другом, партнером, кумом, ми поміняємо закон, щоб її призначити, тому що я так хочу. Тому я не вітаю, звичайно ж, цього рішення. Це було політичне рішення, але не парламенту, а Порошенка. Це він зобов'язав парламент це зробити - він керував парламентом. Тому, я думаю, що він, у тому числі і з цього приводу, поплатився своїм президентством. Цьому народ дав оцінку на останніх президентських виборах.

- А які має підстави на вас ображатися через свою відставку генпрокурор Шокін?

- Ніяких. Я критикував його дуже жорстко, але його ж звільнили не за моїм приводом. Я дуже жорстко критикував і всіх інших прокурорів, починаючи від Махніцького.

- А хто у вашому шорт-листку на посаду генпрокурора?

- Нікого немає. Це повинна визначити провладна політична команда - вона перемогла на виборах. І має право призначити будь-яку людину, щодо якої відчуває, що вона готова реалізувати їхню політичну програму.

- Ви могли підказати правильний напрямок.

- У жодному разі - ми не повинні потрапити в заголовки газет з тезою, що Портнов порекомендував голові держави Зеленському призначити Сидорова генеральним про-курор. По-перше, Сидорову від цього буде не дуже добре - він не стане генеральним прокурором.

- Ви читали блог народного депутата Тетяни Чорновол в УП 19 квітня цього року? Вона пише: "Що ж стосується заступника генпрокурора Каська, то з тих пір, коли в травні 14-го року генеральний прокурор Махніцький призначив його своїм заступником у сфері повернення активів, ми в тій сфері мали тільки втрати. Зокрема було знято санкції з Портнова. Тобто діяльність або бездіяльність Каська була повністю в інтересах Портнова. Також Портнов використовував свої зв'язки з Каськом для організації кампанії дискредитації законопроекту про спецконфіскацію активів Януковича".

- Не приховую - я повністю згоден з Тетяною Чорновол: Касько - це злочинець. Він займався незаконною протиправною діяльністю, продавав, мабуть, якісь справи. У зв'язку з дискредитацією кримінального процесу вони втратили багато доказів, тому говорити про те, щоб я з Каськом щось координував - ця ідея може народитися в не зовсім здоровій голові. В одному згоден: Касько - це не та людина, яка повинна бути прокурором або взагалі повинна працювати на державній службі.

- Тобто він не діяв в інтересах Портнова, як пише Тетяна Чорновол?

- Я називаю його злочинцем - прямо у вас в ефірі. Як я можу сказати, що він діяв у моїх інтересах, якщо він діяв абсолютно проти моїх інтересів, брав участь у фальсифікації справ. Він відповідав за міжнародний напрямок, він писав в усі органи, що стосовно мене потрібно продовжити санкції, візував всі документи. Як я з такою людиною можу щось координувати? Ми цитуємо депутата НФ, у якої немає кредитної історії збігів її політичних заяв і реального стану речей. Тому її коментувати - це просто я зараз допустив слабкість, що я взагалі прокоментував, назвав її прізвище. Зазвичай я не доходжу до того, щоб забруднювати ефір прізвищами Пашинського або Чорновол.

- Торік "ПриватБанк" перейшов у власність держави. У матеріалах журналістських розслідувань, у блогерських записах можна знайти інформацію про ваші зв'язки з "приватівськими" особами.

- У питаннях націоналізації ніхто з афілійованих або пов'язаних зі мною осіб ніякої участі не брав. Моя думка щодо націоналізації така: вона була проведена незаконно, з метою відібрати у бізнесмена бізнес і захопити телеканал "1 + 1", який мав на той момент заставні відносини з "ПриватБанком". Що стосується відношень з "приватівськими", то в якихось 2000-х роках наші юристи вели низку проектів "ПриватБанку". Я знайомий з Ігорем Коломойським і Геннадієм Боголюбовим. Підтримую з ними телефонні комунікації, іноді зустрічаюся. Точно так, як я іноді зустрічаюся з іншими великими політиками, бізнесменами. У мене немає конфлікту інтересів, бізнес-інтересів, політичних інтересів ні з ким із них. Я повністю незалежна особа. Не належу до жодної фінансово-олігархічної і політичної групи. Але знайомий абсолютно з усіма ключовими людьми нашої країни.

- Тоді скажіть: ху із містер Богдан

- Андрій Богдан - це досить досвідчена людина, і я бажаю, щоб йому вдалося так організувати роботу АП, щоб голова держави був упевнений у захищеності своїх тилів. Я бажаю удачі йому.

- Ви були задоволені його роботою вашим помічником свого часу?

- Андрій Богдан не працював у мене помічником. Він був у штаті у мене деякий час, тому що це потрібно було для якихось цілей. У мене і мер Дніпропетровська Філатов був колись помічником. Але це не означає, що він мені чимось допомагав. Я навіть і не пам'ятаю, і якщо б я у газетах не прочитав, що Богдан був моїм помічником, я б цього не згадав. Він був завжди юристом, який має самостійний юридичний бізнес, як і я маю самостійний юридичний бізнес. І можу вам відкрити "страшний" секрет: всі ключові гравці на юридичному ринку між собою знайомі, один із одним взаємодіють, тобто входять один з одним у комунікацію, обслуговуючи той чи інший міжнародний або український проект. І якщо ви мені скажете, що є якісь відомі юристи, які один з одним не працювали, не перетиналися, не мали спільних контрактів або загальних відносин, то це буде не зовсім правдою. Андрій Богдан - самостійна особа і ніякої залежності не має ні від кого, окрім як від нового президента України.

- Але цікаво виходить. Філатов був помічником, але ніяк не допомагав. Це як хтось працював у лікарні, але нікого не лікував. Це наші реалії такі?

- До помічника депутата треба ставитися формально. У кожного депутата, по-моєму, було 30 помічників. Якщо ти депутат у фракції, якщо не мажоритарник, то лідер фракції або політичної сили дає завдання: ось вам 10 активістів, їх потрібно записати помічниками. Але ти помічником можеш отримати як Героя Соціалістичної праці, так і людину з не дуже хорошою репутацією. Якщо ти працюєш у політичній команді, то тобі виписали 20 помічників, а ти можеш їх навіть не бачити жодного разу. Я вважаю, що журналісти не зовсім праві, коли копаються до таких дрібниць. Помічник - це коли їв з однієї тарілки або сидів у нього в приймальні, виконував його вказівки. А ми ж прекрасно розуміємо, що це формальність, для того щоб хтось мав посвідчення, щоб зайти в парламент. А хтось, щоб працював у секретаріаті, а хтось - на окрузі, щоб зайти в якийсь кабінет з посвідченням помічника.

112.ua

- Коли ВР задовольнила заяву прем'єра Яценюка про відставку, а потім уряд очолив Гройсман, то свій портфель, зокрема, зберіг міністр юстиції Павло Петренко. Ви за?

- Моя позиція до міністра Петренка дуже критична. Саме завдяки йому в Україні в позасудовому порядку почали забирати чужу власність. Просто викреслювати з реєстру. Він є організатором всієї цієї схеми. Він її імплементував через якихось бізнесменів, які заховані у нього від державної служби. Результати його роботи ми бачимо в правовій системі - вони вкрай негативні. Тому через два місяці такого міністра не буде у нас.

- 27 грудня 17-го року відбувся великий обмін. Тоді бойовики віддали Україні 83 полонених, натомість мали отримати 306 осіб, але не всі погодилися відбувати на окуповані території. Як ви думаєте, який імпульс може зараз отримати оцей процес звільнення шляхом обміну?

- Я останнім часом чую з відкритих джерел, що нова політична команда збирається надати цьому найсерйозніше значення. Я їм бажаю успіху в цьому, тому що українські громадяни, винні вони чи невинні, повинні повернутися в Україну. Ми повинні за них боротися. Колись я, працюючи на державній службі, робив те ж саме, але щодо менш резонансних питань. Тоді українські громадяни застрягали у в’язницях інших держав - ми завжди цим займалися. Навіть коли ці люди були винні, навіть коли підозрювалися в серйозних злочинах. Ми повертали їх до країни, і вони продовжували відбувати покарання в українських установах пенітенціарної системи. В цьому випадку мова про українських моряків, яких президент послав на вірну загибель, а як мінімум - у полон. І тому вони повинні прибути до України, їх негайно повинні звільнити, і для цього потрібно максимально включити всі можливі переговорні позиції. І я вважаю, що нова команда буде це робити. Вона про це заявила.

- Який ви побачили ефект від законів про реінтеграцію Донбасу і про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей?

- Це легковажні документи. Ніякого ефекту я від них не бачу. Як і мінські угоди, трошки легковажні. У тій їхній частині, що президент Порошенко недостатньо дипломатичних зусиль здійснив або внаслідок власного недбальства забув поставити нумерацію в пунктах. Це ж елементарне питання, коли потрібно домовитися, що, наприклад, амністія бойовиків у тому випадку буде, коли припинять бойові дії. А не навпаки. Або проведення виборів після переміщення кордону туди, де він був, а не навпаки. Хіба не можна було домовитися в цьому відношенні, який пункт діє за яким? Та політична команда Порошенка пояснила це тим, що не було часу, і спасибі, що ми хоча б припинили бойові дії. Але ми ж їх не припинили. Це вже після цього були трагедії у нас у країні з масовою загибеллю на сході. Тому ось ці діри, помилки і злочинна недбалість, яка була з боку Порошенка і його команди, вона потім прикривалася таким інформаційним обрамленням, інформаційними месседжами, які формувалися на його захист. А цього він домагався через контроль над телевізійним простором. Через залякування з боку Національної ради з питань телебачення і радіомовлення інформаційних каналів, у тому числі шановного "112-го" каналу. Тобто контролюючи, з одного боку, як олігарх телевізійний простір, з іншого боку, як регулятор, який контролює Національну раду з питань телебачення і радіомовлення, він сформував таке інформаційне поле, яке призначило ворогів, таврувало їх "рука Кремля, рука Москви", а себе відбілило від явних помилок, до-пущених унаслідок недбалості ним самим. Тому завдання нової політичної команди фахівців буде в тому числі через нові публічні сигнали переформатувати інформаційне поле таким чином, щоб люди звикли до думки, що потрібен прямий переговорний процес. З прямим опонентом.

- Ми ж не говоримо про зомбування?

- Ми говоримо про публічні сигнали. Є провладна сьогодні команда, яка має 74% довіри в суспільстві і яка зараз на парламентських виборах майже більшість візьме, і вона може через публічні сигнали доводити і змінювати інформаційну політику держави. Тоді люди зрозуміють і змінять свою позицію, і тоді новому президенту буде легше проводити переговори, в тому числі з керівництвом РФ.

- Можу так собі передбачити, що у вас залишилися якісь контакти в рідному для вас окупованому Луганську?З ким контактуєте?Про що повідомляють?

- Я в Луганську був востаннє в 2011 році. Мої батьки звідти виїхали з початком війни, в 2014 році. Вони проживають у Київській області. Вся політично значуща еліта, яка жила в українському Донбасі на той період, вона теж звідти поїхала. Мені нема з ким там контактувати, і це не має сенсу. Я з жодною людиною, яка знаходиться там, не комунікував за цей час, Я, звичайно, хотів би потрапити до Луганська.

- Виходи на вас шукали?

- Про це навіть не має сенсу говорити. Я вважаю це українською територією і вважаю, що будь-які контакти мої повинні бути легальні. В іншому випадку, якщо б я мав нелегальні контакти, про них би стало відомо і я би став по той бік політичної легітимності. Тому я не маю ніяких контактів. Але побувати в Луганську, звичайно, я б хотів, тому що мені треба потрапити на цвинтар у Луганську, до дідусів і бабусь, і це те питання, яке мене сильно хвилює.

- З приїздом в Україну ви, кажучи мовою користувачів інтернету, розвіртуалилися. У 17-му році очільник РНБО Петро Порошенко ввів у дію рішення Ради безпеки про блокування доступу до російських соцмереж. Плюс ще були деякі російські телеканали. На вашу думку, новий очільникРНБО і склад Ради повинні це рішення зберегти?

- По-перше, я хочу сказати, що це рішення РНБО повністю збігається з політикою, яку і сама Росія проводить. Це крок назад. І, на жаль, українські керівники роблять те ж саме. Я вважаю, що люди самі мають право вибирати, що їм дивитися, що їм слухати. Яких дивитися артистів, якою користуватися кінопродукцією. Я вважаю, що скасувати можна взагалі все: заборони на в'їзд артистів, заборони на кінофільми. Потрібно вирівняти ситуацію з квотами в мові. Потрібно обов'язково скасувати рішення, про яке ви сказали. Потрібно скасувати рішення про заборону прямих перельотів до Росії. Раз ми виходимо з того, що прямий потяг їздить до Москви, автобус ходить, то і літак повинен літати. Потрібно переглянути всі обмеження. А люди нехай самі приймають рішення, тому що люди все одно літають до РФ, але тим, хто прийняв рішення туди летіти - їм важко. Вони летять через Мінськ. Тому все заборонене, все дурне потрібно обов'язково скасувати.

- А що залишити?

- Це повинна бути демократія. Потрібно заборонити порушувати закон. Не можна застосовувати насильство щодо громадян. Потрібно захищати життя і здоров'я громадянина, особисту свободу громадянина, його права.

- Наприкінці того року ВР продовжила мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення до 2019-го.

- Я вважаю це популізмом. Ринок землі повинен бути такий, як у розвинених країнах. Вона повинна продаватися, купуватися, повинні бути організовані ринки: біржові - не біржові, там, де буде ціна, попит і пропозиція формуватися. Повинні бути торги, первинний і вторинний ринки. Повинно бути так, як у будь-якій розвиненій економіці. А це все - це Африка справжня. Тому що через піар, через острах того, що люди неправильно це оцінять, політична команда фактично заморозила це питання і так з ним і пішла. Нова політична команда, якщо вона отримає 226 з якимись партнерами на виборах, повинна буде дозволити повноправний ринок землі.

- І дозволить?

- Я не знаю. Я не входжу в нову політичну команду. Я формую, як експерт, сигнал зараз. Може, хтось до цього сигналу прислухається, може, ні.

- 113 суддів нового Верховного суду склали присягу торік. Що нового?

- Нічого нового, все те ж саме. 100 з гаком тисяч справ не розглянуто, доступ громадянина до судового рішення подовжився. Але стара команда обіцяла, що вона це робить, щоб із чотирьохлінійної судової системи перетворити її на три. А її просто перейменували, і знову залишилося чотири. Просто у ВР розглядається питання двічі. Один раз, наприклад, у касаційному господарському суді, а потім велика палата Верховного суду. Те ж саме, що було. Позбулися неугодних кадрів, провели своїх. Частина там пройшла - дійсно незалежні люди, а якісь, якщо є свої - вони не будуть працювати на Порошенка. Коли там розглядатиметься касаційна скарга на Порошенка, на вирок про визнання його винним, там ніхто не буде згадувати, що на указі під його призначенням стоїть підпис Порошенка. Як ніхто не згадує про Януковича, який призначав тих суддів, які потім ухвалювали йому вирок. Це не працює так. Ніхто нікому нічого не винен. Президент призначає внаслідок церемоніальної процедури, після того, як це питання опрацьовано Вищою кваліфікаційною комісією Вищої ради правосуддя. Так, в останні п'ять років ці органи були в прямому підпорядкуванні в Порошенка. Але це не означає, що вони будуть у нього в прямому підпорядкуванні після того, як він пішов. У Вищій кваліфікаційній комісії ми бачимо зараз скандали, і я думаю, там все переформатується найближчим часом.

- А те, що в Україні з'явився антикорупційний суд?

- Я це рішення вітаю. Спеціалізований суд, який буде зосереджений і зможе займатися інтелектуально тільки однією групою кваліфікацій антикорупційного спрямування - це непогано.

- З головою цього суду пані Танасевич ви знайомі?

- Ні.

- А привід познайомитися шукатимете?

- Ні. Якщо я почну шукати привід познайомитися, я цим можу дискредитувати суд. Якщо у мене немає процесуальних документів у цьому суді, то мені нема чого туди ходити. Я не хочу завдати шкоди комунікацією з собою нікому взагалі. Тому я позиціоную себе як людину самостійну, яка ні від кого не залежить, окрім як від своєї родини і своєї юридичної та експертної команди. Ось так ми плануємо собі і рухатися.

- Ми згадували вже про скасування закону про незаконне збагачення, чвари в антикорупційних органах. Щось безвізу загрожує, на вашу думку?

- Нова політична команда вже дала сигнал суспільству, що вона буде по-новому ухвалювати цей закон. Слава Богу, що ЄС не поставив питання про скасування попри пряме шахрайство команди Порошенка і Конституційного суду щодо скасування цього закону. Я сподіваюся, що скасування безвізового режиму не буде. Це досягнення нашої країни, а не Порошенка. Тому що до Порошенка було прийнято половину цих законів. Їх було прийнято нашою політичною командою ще, він лише продовжив, схопивши хайп. Але це досягнення українців, які це вистраждали. Тому все, що було в плані дій Україна-ЄС має реалізовуватися. Я прихильник європейської інтеграції, підтримую курс європейської інтеграції з тих часів, коли я відповідав за цей напрям в АП. Доповідав на цю тему закони, перебував у комунікації з лідерами ЄС та продовжую бути людиною, яка рухається в цих зовнішньополітичних рамках. Тому потрібно закон терміново приймати заново про відповідальність за незаконне збагачення. На жаль, за ним вже не можна притягнути тих, хто проходив за цими статтями, і рухатися вперед, далі.

- Те, що Синод Вселенського патріархату підтвердив ухвалене раніше рішення про надання автокефалії церкві України і подальші події, Томос. Всі і до того знали, що церква не дуже то і відділена від держави. На яких правових полях будуть розгортатися події далі?

- Я, як і всі нормальні громадяни України, вважаю, що українська церква повинна бути самостійною. Але, зверніть увагу, в якій атмосфері відбулося це питання. Подивіться, чому саме в період виборчої кампанії Порошенка ключові політичні фігури просували цю тему? Вони дискредитували це питання тим, що, точно знаючи, що це питання вони політизують, просто пропихували його через українське суспільство. Це ж стосується і Вселенського патріархату. Він повинен був зробити заяву, що ми готові розглянути це питання, але щоб українські громадяни не подумали, що ми, Вселенський патріархат, знаходимося в змові з одним із кандидатів у президенти, Порошенком, робимо це для його передвиборчих цілей, давайте ми відкладемо це питання на квітень-травень 2019 року. Тоді приймемо рішення. От якби вони прийняли це рішення зараз, то я думаю, що кількість людей, які би прославляли самостійну українську церкву, була б кратно більшою. Це що стосується оцінки. Що стосується юридичних перспектив, то я не бачу юридичних перспектив, тому що будь-яке грубе втручання юридичних органів у справи церкви заборонено законом і не має здорового глузду. Тому спроба політизувати це питання, хтось там до Адміністративного окружного суду звертався, про визнання якихось вчинків недійсними - це все знаходиться за рамками пристойності, тому що все це наступ державних інститутів, наступ державних юридичних структур на несвітську сферу. Тому я не вітаю взагалі ніяких перетинів між державою і церквою. Менше треба втручатися в справи релігії, так воно краще буде для суспільства і для країни.

- 28 лютого Стокгольмський арбітраж задовольнив вимоги "Нафтогазу" щодо компенсації за недопоставлені "Газпромом" обсяги газу для транзиту. Таким чином "Нафтогаз" домігся компенсації 4,63 млрд дол. У сумі за двома арбітражними провадженнями "Газпром" має заплатити 2,56 млрд дол. на користь "Нафтогазу". І тут слово "має" треба підкреслити.

- Я, як будь-який український громадянин, підтримую свою країну. Якщо Україна виграла у "Газпрому", то я тільки вітаю це. Якщо є рішення суду - треба платити.

- А щодо гонорарів керівництву "Нафтогазу"?

- Я засуджую цю абсолютно неадекватну поведінку керівництва "Нафтогазу". Там же йдеться про якісь десятки мільйонів. Треба совість просто мати - у воюючій країні, коли бідне населення - собі нараховувати такі суми. Я вважаю це злочинною недбалістю.

- А яке ви бачите транзитно-газове майбутнє газотранспортної системи України?

- Я його бачу без дешевого піару. Щоб зрозуміти, яке транзитне майбутнє, потрібно бути громадянином своєї країни. Я, як будь-який громадянин країни, хочу, щоб у нас були потужності, через які інші держави будуть транзитувати їхню продукцію, їхні природні ресурси, щоб наша держава заробляла. Тому, якщо у нас ще залишилися хоч якісь надії на якусь переговорну позицію, щоб залишатися транзитною державою, нам потрібно порахувати економічний баланс і вибудувати так зовнішню політику, щоб рухатися в цьому напрямку. Якщо не буде виходити вибудувати так зовнішню політику, щоб РФ поступилася Україні, тоді потрібно продовжувати вибудовувати цю політику так, щоб мати максимальну незалежність від усіх країн, включаючи РФ.

Новини за темою

- Ну і так, щоб не залишитися без труби.

- Мені здається, що збиток, заподіяний попередньою провладною командою, настільки великий, що, по-моєму, ми знаходимося на порозі позбавлення себе цієї труби. Тому потрібно подивитися на поточну ситуацію, потрібно, щоб незалежний аудит зараз, експерти проаналізували, а в якій точці координат ми знаходимося? Мені важко сказати, тому що я не займався газовими питаннями. Я не знаю, вона зараз є у нас або вона юридично оформлена вже на своєму фініші. Потрібно зрозуміти, який баланс взаємовідносин у нас зовнішньополітичних та економічних. Щоб зважити, що є блефом, що є правдою, що є тут нашими можливостями і реальністю. Ось коли цю картину складуть ті, хто буде зараз залучений у владні повноваження, тоді вже можна буде доповісти керівництву держави, і тоді вони зрозуміють, які зовні політичні баланси і важелі вони повинні натискати для досягнення саме українських інтересів.

- Ви сказали про зовнішньополітичний баланс. Зміни до Конституції щодо вступу в НАТО і в ЄС?

- Я ставлюся до змін до Конституції як до акту, який вже відбувся. Якщо в українській Конституції це закріплено, значить, це частина національного законодавства.

- Можна зібрати 300 голосів...

- Ні, я думаю, що це неможливо. Немає на це політичної волі. Я є абсолютним прихильником інтеграції в ЄС. Що стосується НАТО - треба питання вивчати. Потрібно зважувати наші можливості. Потрібно подивитися, що є для нас більш важливим, для того щоб захищати нашу державу і гарантувати безпеку своїх громадян. І тільки після цього можна буде суспільству давати такі сигнали з приводу НАТО або проти НАТО, для того щоб заручившись його підтримкою в питанні НАТО, продовжувати якусь зовнішню політику. Ось зараз легковажно про це говорити немає сенсу. Я не хочу говорити таке слово, як референдум, тому що його використовували політики останнім часом, але жодного разу його не реалізували фактично. Тому новий президент повинен відчути, але скасувати це буде дуже важко. У частині ЄС точно неможливо, а в частині НАТО - питання дискусійне, воно не в порядку денному. Це "лякачка", яку висувають наші опоненти, треті країни, для того щоб впливати на внутрішньополітичну ситуацію. Тому що людині на кухні, коли вона прийшла поїсти, їй найменше потрібно думати про НАТО. Тому це питання надумане. Воно не стоїть на порядку денному рядового українського громадянина.

- Зараз на порядку денному в команді президента Зеленського і в експертних колах питання, куди повинен здійснити свій перший закордонний візит як президент Володимир Зеленський? Ви можете знову надіслати якийсь сигнал?

- Я думаю, що це треба не куди, а на яку тему. Я думаю, що це повинна бути тема Донбасу. На тему Донбасу зустрітися можна де завгодно. Можна в Астані зібратися, тому що Мінськ - це вже теж політично трошки заїжджена історія. Можна зустрітися у Відні, Брюсселі, а може, і в Москві. Треба зрозуміти, в якому складі потрібно зустрітися. Я вважаю, що обов'язково потрібні міжнародні посередники в цьому питанні, але не "нормандський формат", тому що він не працював. Вони збиралися раз на рік. Але я допускаю, що вони збиралися так рідко, тому що це було невигідно Порошенку. Тому новому президенту зараз потрібно здійснити термінові телефонні комунікації з тими політичними лідерами, очільниками іноземних держав, у тому числі Німеччини, Франції, щоб відчути, з чиєї ініціативи було затягування в цих процесах. І якщо вони готові до енергійного функціонування - можна домовлятися з президентом Росії про зустріч і продовжувати зустрічатися в чотирьохсторонньому форматі. Але все буде залежати від політичної волі й інтенсивності. Президент Порошенко заморозив це питання тому, що розморозивши його і провівши вибори на Донбасі, він отримував би електоральну базу, явно опозиційну до нього, вороже налаштовану до нього - це зменшувало його шанси бути переобраним. Він цими страхами жив і тому п'ять років тримав країну в режимі війни. У нового президента тільки почалася п'ятирічна каденція, тому зараз з такою довірою суспільства він може робити все. Тому, якщо він перший візит здійснить навіть до Москви, я думаю, що дуже багато людей його підтримають. Все залежить від того, з чим він назад приїде. Тому, якщо у нього не буде заздалегідь підготовленої переговорної позиції, якщо він не буде очікувати від Москви якихось поступок, то туди не треба, звичайно, їхати. Тому що це буде погано, якщо новий голова держави вступить у комунікацію з РФ і не отримає негайний відчутний результат. Тому такі переговори потрібно готувати, знову-таки, потрібно зважувати всі точки дотику, всі баланси, щоб, не дай Боже, не програти. Краще не грати, ніж програти.

- Ну і навряд чи після цієї зустрічі Зеленський би привіз ключі від Криму.

- Крим - це взагалі окрема історія. Якщо Донбас - це історія, яку ми можемо розглядати в найближчій перспективі, то кримську історію ми повинні розглядати в довгостроковій. Це будуть десятки років, це будуть судові процеси. Це будуть комунікації вже нових керівників Росії та України. Це буде вже після того, як підуть ці та підуть наступні.

112.ua

- У контексті згаданого тарана російським судном українського рейдового буксира. Це стало приводом 28 листопада підписати указ про запровадження воєнного стану в Україні.

- У мене зворотна позиція з цього приводу. Я її виклав у заяві про злочин. Я вважаю, що моряків туди послали з метою отримати інформаційну бомбу про те, що їх убили там або поранили, щоб запровадити воєнний стан, який би зумовив перенесення президентських виборів. Саме це я вважаю елементом державної зради і спроби захоплення державної влади. Пролонгування державної влади, яку він уже втрачав.

- Але 30 днів на 10 областей.

- І чим це закінчилося? Соціологічні дослідження показали, що майже 65-70% людей не повірили Порошенку, в щирість запровадження воєнного стану. Ми в цьому воєнному стані не побачили нічого нового від того, що було до його введення. Треба розглядати чистий умисел. Якщо одна людина захотіла вбити іншу і навіть завдала їй удар ножем, але та не загинула за збігом обставин, то розглядати це потрібно не так: ну її ж не вбили. Ні, умисел було на це спрямовано. Тому кримінальний процес, кримінальне право повинні розглядати як злочинний умисел. На що це було направлено, чим ти ризикував. Це ж пощастило, що моряки залишилися живі.

- Шестеро поранених.

- Так. А задумка була така: зробити так, щоб отримати політичні передумови для воєнного стану, який запроваджувався для пролонгування влади. Для скасування виборів. Але народ не повірив Порошенку. Нічого не допомогло.

- Ви домоглися скасування санкцій проти вас у країнах Європи, але не так виходить з Канадою. Тамтешній Федеральний суд відхилив ваш позов, і ви залишаєтеся в санкційному списку Канади. Повідомляють, що ви найняли в Канаді лобістів, щоб з вас зняли обмеження.

- Ні, це неправда. Я найняв юристів, а не лобістів. Сьогодні у мене у Федеральному суді Канади проходить новий судовий процес проти уряду Канади. Я прошу пояснити уряд Канади, чому я в жодній країні ніким не переслідувана особа, яке має ніде активів, через чиєсь рішення... Хто цей мудрець, який мене туди записав? Я продемонстрував масу рішень судів у Канаді, але вони дають мені якісь сигнали, що вони ґрунтуються на заявах українського посла в Канаді. Його до мене особистої помсти. Український посол Шевченко чотирма листами, виявляється, інформував уряд Канади, що я підозрювана особа. У зв'язку з цим я подав до українських судів проти українця Шевченка, що знаходиться в Канаді, і проти українського МЗС позови. Виграв 100% позовів, а в п'ятницю набуло чинності рішення апеляційного суду, яке визнало, що посол Шевченко сфальсифікував дані та направив туди недостовірну інформацію. Тому зараз я в Канаду звернувся з вимогою зняти ці санкції, і в український суд я звернувся вчора про стягнення всіх коштів, які я витратив, з осіб, які причетні до всіх цих рішень. Сума, яку я інкриміную, матеріального і морального збитку - десь близько 300 тис. дол. США. У кінцевому підсумку я збираюся переїхати в квартиру посла Шевченка - конфіскувати його особисте майно і переїхати. Його помста до мене пов'язана в тому числі з розслідуваннями щодо нього. Нагадую, посол Шевченко, бувши патріотом, надягаючи вишиванку, але, маючи особисту землю в АР Крим, продав її за російськими законами. Я опублікував угоду купівлі-продажу, в якій Шевченко небезпосередньо делегував повноваження здійснити її за російськими законами. На нотаріальному бланку написано: "Російська Федерація, Республіка Крим". І підписи всіх осіб, яких прямо на це уповноважив Шевченко. Він це зробив за російські рублі, на окупованій території, за російськими законами. Платив за російський кадастр, у російського нотаріуса, заплатив у Росії податки. Ось ця людина повинна проходити в державній зраді. Тому наша команда звернулася до правоохоронних органів. Органи прокуратури повідомили мені письмово, що стосовно Шевченка за 111 статтею КК, "Державна зрада", розпочато кримінальне провадження. Зараз, як тільки ми закінчимо з Порошенком, ми обов'язково посилимо тиск і в цьому питанні.

- Якийсь кримінальний серіал у нас вийшов під час розмови. Помста на помсті.

- Це не помста. Я витратив гроші на адвокатів, і той, хто винен був у незаконному кримінальному переслідуванні, повинен їх відшкодувати. Це сатисфакція.

- Пане Андрію, за цей час скільки я встиг записати подій у відтинку 5 років і 3 місяців. Спасибі за те, що знайшли час, були разом з нами, з телеглядачами "112 Україна". Давайте постскриптумом, проанонсуйте, будь ласка, якусь подію цьогоріч, яка також стане історичною.

- Я думаю, що після формування парламентської більшості історичною подією буде повне зникнення з лиця землі всіх причетних до розвалу держави за ці п'ять років політиків. Це перша історична подія, але мала. І сподіваюся, не анонсую, але сподіваюся, що якось нарешті вирішиться питання з миром на Донбасі. Це моя надія. Я її не можу анонсувати, тому що я не бачу поки фахівців, які можуть це реалізувати. Але дуже на це сподіваюся.

- Дякую за розмову.

- Дякую.

Джерело: 112.ua

відео по темі

Новини за темою

Новини за темою

Новини партнерів

Loading...

Віджет партнерів

d="M296.296,512H200.36V256h-64v-88.225l64-0.029l-0.104-51.976C200.256,43.794,219.773,0,304.556,0h70.588v88.242h-44.115 c-33.016,0-34.604,12.328-34.604,35.342l-0.131,44.162h79.346l-9.354,88.225L296.36,256L296.296,512z"/>